Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Геопатогенний вплив на людей розломів на території західної України

.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
02.07.2022
Размер:
5.59 Mб
Скачать

Геопатогенний вплив на людей розломів на території західної України

Поверхневі розломи фундаменту відображають геодинамічну активність земної кори і розташовані над розломами поверхні Мохоровичича. Внаслідок різних чинників деформування верхніх і нижніх горизонтів земної кори приповерхневі розломи відрізняються від глибинних морфологією.

Поверхневі розломи фундаменту відображають геодинамічну активність земної кори і розташовані над розломами поверхні Мохоровичича. Внаслідок різних чинників деформування верхніх і нижніх горизонтів земної кори приповерхневі розломи відрізняються від глибинних морфологією.

Геопатогенні зони можуть формуватись у зонах розвитку активних глибинних геологічних розломів, близького залягання підземних вод. Це ослаблені ділянки гірського масиву, по яких відбувається інтенсивний енерго-, масоперенос. Системою розломів до земної поверхні транспортуються мантійні гази, найнебезпечнішим з яких є радон. Потрапляючи до організму людини він провокує розвиток раку легенів. Розпад ізотопів радону в легеневій тканині викликає мікроопік, оскільки вся енергія альфа-частинок поглинається практично в точці розпаду. Рак легень, викликаний радоновим опроміненням, є шостою за частотою причиною смерті від раку.

Рис. 1 . Схема рельєфу Мохо західного регіону України

  1. границя Українського щита,

  2. північно-східна границя Передкарпатського га Закарпатського прогинів,

  3. північно-східна границя внутрішньої зони Передкарпатського прогину (Стебниківський насув),

  4. північно-східна границя Карпат (Береговий насув),

  5. ізогіпси поверхні Мохоровичича, км,

  6. глибинні розломи (цифри в кружках - номери розломів), стрілочки - напрямок переміщення розлому

Розломи поверхні Мохоровичича –підошви земної кори, представлені системою розривних порушень зсувної та скид-зсувної природи. На території західної України наявні такі розломи: радехівський субмеридіальний, Жовкінський, Рава-Руський, Великолюблінський, Городоцький, Передкарпатський, Требовлянський, Луцький, Рівненський, Бугзький, Тетерівський, Сущано-Пержанський, Стрийсько-Перемишлянський, Припанонський, Закарпатський, Чорноголовський, Ужгородський, Давиденівський, Бережанський, Володимир-Волинський, Городоцький розлом плавно переходить в систему Косівського і Калушського розломів.

Калуський розлом знаходиться в центральній частині форланду Карпат і відокремлює на південному заході частину схилу мезозойсько-палеозойської Східноєвропейської платформи. Територіально він обмежує площу Більче-Волицької зони від ерозійної Ходорівської палеодолини ( на північному заході) до Коломийської – на південному сході (Утробін, 1958р.). За попередніми побудовами геологів та геофізиків Калуський розлом прямолінійний, або ж обмежує на північному сході відокремлені, так званими поперечним зсувами, скачкоподібні блоки доміоценової поверхні БільчеВолицької зони [Утробін, 1975р.].

Системні сейсмічні дослідження за переглядом і переінтерпретацією первинних матеріалів які проводить відділ геофізичних досліджень ЛВУкрДГРІ з метою вивчення доміоценової поверхні Більче-Волицької зони і пошуків пасток вуглеводнів обґрунтовують не блоковий а ерозійний характер її будови [Заяць, 2000р., Ізотова, 2000р.]. На черговому етапі цих досліджень вивчається ділянка Більче-Волицької зони Дашава – Кадобно – Гринівка – Богородчани – Парище, де проходить Калуський розлом. Результати досліджень за серією сейсмічних профілів показують, що Калуський розлом складений за напрямком дугоподібних фрагментів зміщення порід мезозою, площини яких обернені до Східноєвропейської платформи (рис.1). Не виключається кулісоподібне їх стикування. Механізм утворення такого стилю смуги розлому міг бути завдячений опусканням на південний захід контине нту Східноєвропейської платформи за глибинним Калуським розломом північно-західного напрямку [Заяць, 1980р.], і нівелюванням його площини ерозійними процесами в посткрейдяний час. Край піднятого крила Калуського розлому деформувався ерозією до стану, який зафіксований на сейсмічних розрізах (рис.2). В залежності від палеорельєфу доміоценової поверхні спостерігається широка, чи вузька зони Калуського розлому, з пологою (розмитою) чи стрімкою площиною скиду, які створюють зону шириною до 1.0 - 2.0 км.

Почергово з північного заходу на південний схід випуклі площини зміщення порід огортають з північного сходу палеопідняття мезозойської основи Більче-Волицької зони: Дашавське, Болехівське, Кадобнянське, Гринівське, Богородчанське та Парищенське (рис.1). Вони об’єднані припіднятою смугою ерозійної поверхні Більче-Волицької зони – палеовиступом від Дашави до Парище (рис.1). Рельєф доміоценової поверхні схилу палеовиступів доміоценової поверхні в посткрейдяний час ускладнений дією водних потоків, ерозійними ярами, врізами і палеодолинами (рис.1). Траєкторія руху водних потоків визначалась регіональним схилом платформних відкладів на південний захід і південний схід, та напрямком глибинного розлому.

Рис.1. Геологічна будова ерозійної доміоценової поверхні на площі Дашава – Парище 1 – припідняті до мінус 600-1000м ділянки, 2 – опущені до мінус 1500-2500м ділянки, 3 – зона Калуського розлому, 4 – дугоподібні елементи зміщення порід, 5 – фронт Самбірського покриву, 6 – окремі сейсмічні профілі, 7 – глибокі свердловини

а)

б)

в)

Рис. 2. Фрагменти часових розрізів в зоні Калуського розлому за типами зміщення порід: а)Кадобнянський, б) Гринівський, в) Богородчанський

Завдяки всебічному вивченню структурно-геологічних особливостей та картографічному дослідженню різномасштабних геологічних карт з'ясовано, що перелічені райони належать до сейсмоактивної території з густою сіткою тектонічних порушень на різних глибинних рівнях земної кори, чим зумовлено формування відповідних геопатогенних зон. Такі аномалії негативно впливають як на самопочуття населення, так і на виникнення певних типів хвороб.

Спостереження показують, що в людей які тривалий час перебувають у геопатогенной зоні, спостерігаються загальні симптоми: почуття дискомфорту, скарги на загальну слабість, сонливість або безсоння, що не припиняються головні болі, непояснену нервозність, почуття страху, печіння й поколювання в тілі, судороги в ногах, охолодження кінцівок. Якщо ж людина вчасно покине реактивну зону, то зазначена симптоматика зникне протягом місяця.

У районах, де земна кора густо пронизана активними глибинними розломами (Жовківський та Буський райони), поширені хвороби системи кровообігу: гіпертонія, цереброваскулярні хвороби. На підставі застосованих методів аналізу виявлено загальний взаємозв'язок між активними як глибинними, так і поверхневими розломами та захворюваністю населення. Імовірнішим є вплив розломних тектонічних структур поверхневої частини земної кори. Всі ці розломи – пряме вираження сучасних геодинамічних процесів стиску земної кори. Максимальна кількість поверхневих розломів насувної та насувно-зсувної природи зосереджена в межах Жовківського та частково Кам'янсько-Бузького районів. Серед максимальних рівнів захворювань у цих районах поширені гіпертонія та цереброваскулярні хвороби.

За літературними джерелами, над зонами активних розломів виникають лінійні аномалії еманацій інертних газів та радіоактивних ізотопів природних газів: Rn, He, Ar, N2, CH4, CO2; парів металів: Hg, Cd, Li, As, Se, Ti та ін. У різних ділянках розломних зон формуються аномальні геохімічні поля [9]. Газові еманації забруднюють поверхневий стік, рослинно-ґрунтовий покрив і приземну атмосферу такими елементами: Mg, Fe, Sr, Al. Це означає, що описані розломи дослідної ділянки за морфологією аналогічні до розломів інших регіонів, тому такі хімічні елементи та газові потоки характерні й для розломів досліджуваної території. З огляду на це проаналізовано статистичні показники про поширення захворюваності населення Сокальського, Радехівського, Кам’янсько-Бузького, Буського та Жовківського районів за 1994–2000 рр. Як бачимо з таблиці, в усіх районах поширені всі форми гіпертонічної хвороби та цереброваскулярні. Максимального рівня захворюваність населення на стенокардію набула в Радехівському та Кам’янсько-Бузькому районах, а на пневмонію – у Сокальському, Жовківському та Буському. Це добре узгоджується як з механізмом вогнища землетрусу, так і з сучасною геодинамікою деформування земної кори. У районах, де земна кора густо пронизана активними глибинними розломами (Жовківський та Буський райони), поширені хвороби системи кровообігу: гіпертонія, цереброваскулярні хвороби.

На підставі застосованих методів аналізу виявлено загальний взаємозв’язок між активними як глибинними, так і поверхневими розломами та захворюваністю населення. Імовірнішим є вплив розломних тектонічних структур поверхневої частини земної кори. Всі ці розломи – пряме вираження сучасних геодинамічних процесів стиску земної кори. Максимальна кількість поверхневих розломів насувної та насувно–зсувної природи зосереджена в межах Жовківського та частково Кам’янсько-Бузького районів. Серед максимальних рівнів захворювань у цих районах поширені гіпертонія та цереброваскулярні хвороби. Наявність таких металів, як Hg, Cd, Li, As, Se, Ті, над зонами розломів Жовківського та Кам’янсько-Бузького районів спричинюють захворювання кровоносної системи місцевого населення. Аналогічні хвороби зумовлені надмірним вмістом Fe, Cd, Mg, Cu та інших важких металів у харчових продуктах та воді, які в межах описуваних районів найбільше поширені. Крім того, тимчасове перебування та проживання населення в таких зонах може призвести до стану стійкого стресу, який послаблює імунну систему організму та збільшує його чутливість до різних типів захворювань. Триваліше перебування людей у геопатогенних зонах ускладнює форми захворювань.

Отже, максимальні рівні певних типів захворювань, як звичайно, узгоджуються з наявністю широкого аспекту геоаномалій.