 
        
        Методичка + вихідні
.pdfМіністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
ДОСЛІДЖЕННЯ АНОМАЛЬНОГО ГРАВІТАЦІЙНОГО ПОЛЯ ПРОСТОЇ МОДЕЛІ ЗЕМЛІ І МІСЯЦЯ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до виконання лабораторної роботи з курсу ”Основи фізичної геодезії”
базового напряму 6.080101 “Геодезія, картографія та землеустрій”
Затверджено на засіданні кафедри вищої геодезії та астрономії Протокол № 9 від 19.02.2018 р.
Львів – 2018
Дослідження аномального гравітаційного поля простої моделі Землі і Місяця: Методичні рекомендації до лабораторної роботи з курсу ”Основи фізичної геодезії” для студентів геодезичних спеціальностей / Укл.: Двуліт П.Д., Джуман Б.Б. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2018. – 10 с.
| Укладачі | Двуліт. П.Д., д-р техн. наук, проф. | 
| 
 | Джуман Б.Б., канд. техн. наук, асист. | 
| Відповідальний зв випуск | Заблоцький Ф.Д., д-р техн. наук, проф. | 
| Рецензент | Савчук С.Г., д-р техн. наук, проф. | 
Вступ
Як відомо всі астрономічні та геодезичні вимірювання виконують в полі дії прискорення вільного падіння, тобто в гравітаційному полі Землі. Тоді всі прилади та інструменти встановлюють за рівнями у напрямі прямовисної лінії, яка збігається із напрямом дії прискорення вільного падіння g. Величина і напрям вектора g в кожному пункті спостереження змінюється з плином часу. Гравітаційне поле в даній точці спостереження залежить в основному від форми і розмірів Землі, від нерівномірного розподілу густини її внутрішніх мас, а також від відцентрової сили, яка виникає внаслідок обертання Землі. Крім цього на гравітаційне поле впливають також маси атмосфери Землі і маси Місяця, Сонця та інших планет, що неперервно переміщуються.
Дослідження вивчення гравітаційного поля поблизу земної поверхні виконують за принципом порівняння реального поля з полем фізико-математичної моделі Землі. За таку модель приймають рівневий еліпсоїд обертання, який створює на своїй поверхні і у зовнішньому просторі нормальне гравітаційне поле, в кожній точці якого можна теоретично обчислити нормальне значення прискорення вільного падіння γ. При цьому густина мас такого еліпсоїда приймається або сталою у всьому об’ємі, або рівномірно зростає до його центру, а кутову швидкість обертання приймають рівною кутовій швидкості Землі.
За допомогою гравіметричних приладів вимірюють значення прискорення вільного падіння g на фізичній поверхні Землі [1]. Напрям вектора прискорення вільного падіння визначають із астрономічних спостережень, які характеризуються астрономічними широтою φ і довготою λ місця спостереження. Порівнюючи g з нормальним значенням γ, обчислюють для цих точок спостереження аномалії прискорення вільного падіння g .
Гравіметричні аномалії
g
є основними характеристиками гравітаційного поля та їх
використовують для розв’язку наукових і практичних задач геодезії, геофізики, геології та інших наук. Далі на основі дискретних значень гравіметричних аномалій в пунктах спостережень складають гравіметричні карти. Основними причинами, які обумовлюють локальні (місцеві) і регіональні аномалії прискорення вільного падіння є різні густини мас геологічних структур поблизу даної ділянки земної поверхні. Далі ми розглянемо числові приклади обчислення аномалії, обумовленої притяганням мас деякого геологічного тіла, для якого відоме положення, розміри, форма, а також різниця густин даного тіла і мас вміщающих порід. Таку задачу називають прямою задачею гравіметричної розвідки і вона має однозначний розв’язок. Дане геологічне тіло називають аномальним, а різницю густин – аномальною густиною.
Зауважимо, що такі обчислення виконують для однорідних тіл простої геометричної форми з метою грубої попередньої оцінки параметрів геологічної структури. Тоді поверхню Землі приймають за площину, оскільки аномальна маса і площа, на якій помітно проявляється гравітаційний ефект, є невеликими в порівнянні з масою і розмірами всієї Землі [2].
Спостереження за рухами штучних супутників Місяця дозволили виявити на видимій
| його стороні крупні позитивні аномальні маси – маскони. Такі аномалії досягають 2 10 | 5 | всієї | 
| 
 | 
маси Місяця. У першому наближенні можна прийняти, що ці аномальні тіла однорідні і мають форму кулі з глибиною її центра в декілька десятків кілометрів від його поверхні.
Всі результати вимірювань і теоретичні розрахунки виражаються в міжнародній системі одиниць СІ (метр, кілограм, секунда). В даній системі одиниця прискорення вільного
| падіння має розмірність м с 2 , а одиниця градієнту прискорення вільного падіння – с 2 | . Дуже | 
часто за одиницю прискорення вільного падіння в геодезії і геофізиці приймають позасистемні
| одиниці 1 мГал = 10 | -5 | м с | 2 | і 1 мкГал = 10 | -8 | м с | 2 | , відповідно тисячна і мільйонна доля | |||
| 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| одиниці Гал, яку названо на честь італійського вченого Галілео Галіллея (1 Гал = 10-2 | м с | 2 | ). | ||||||||
| 
 | |||||||||||
Для гравітаційного градієнту прискорення вільного падіння використовується одиниця етвеш: 1 Е = 10-9 с 2 = 0.1 мГал/км.
В таблиці 1 наведено основні характеристики гравітаційних полів планет земної групи, які необхідні для наближених розрахунків.
 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | Таблиця 1 | 
| 
 | Основні характеристики гравітаційних полів | 
 | 
 | ||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| Сталі, познач. | Одиниці | 
 | Чисельні значення | 
 | |||
| вимірювання | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| 
 | Земля | Місяць | Марс | 
 | Венера | Меркурій | |
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Гравітаційна | м3·кг-1·с-2 | 
 | 
 | 6.6742·10-11 | 
 | 
 | |
| стала, G | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Геоцентрична | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| гравітаційна | м3·с-2 | 398600.5 | 4902.7 | 42828.3 | 
 | 324858.2 | 22040 | 
| стала, GM · 109 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Середній | км | 6378.137 | 1737 | 3397.2 | 
 | 6051.448 | 2440 | 
| радіус, a | 
 | ||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Маса, М | кг | 5.972· | 7.348· | 5.390· | 
 | 4.867· | 3.285· | 
| ·1024 | ·1022 | ·1023 | 
 | ·1024 | ·1023 | ||
| 
 | 
 | 
 | |||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Прискорення | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| вільного | мГал | 978033 | 162306 | 370494 | 
 | 887098 | 372000 | 
| падіння, е | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Кутова | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| швидкість | с-1 | 7.292115 | 0.2664 | 7.088191 | 
 | 0.0299 | 0.1240 | 
| оберт., ω · 105 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| J2 · 106 | - | 1083 | 210 | 1959 | 
 | 6 | 60 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| ω2a | мГал | 3391.6 | 1.24 | 1707 | 
 | 0.054 | 0.375 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| dg/dz | мГал·м-1 | 0.31 | 0.19 | 0.22 | 
 | 0.29 | 0.30 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
Гравітаційне поле на земній поверхні, створене внутрішньою матеріальною точкою
Нехай центр А (рис. 1) однорідної кулі радіуса відносно плоскої поверхні Землі Q.
| Позначимо через | 1 | густину маси кулі, а через | 
 | 
R знаходиться на глибині а (а > R)
| 2 | – густину мас, що оточують кулю. | 
Тоді різниця 1 2 визначає аномальну густину маси кулі. Добуток об’єму на аномальну густину дає аномальну масу кулі:
| m | 4 | 3 | (1) | 
| 3 | R . | ||
| 
 | 
 | 
 | 
 
Рис. 1 Найпростіша фізична модель Землі
З теорії ньютонівського потенціалу відомо, що сила притягання однорідною кулею в зовнішній точці і її потенціал відповідно дорівнюють силі притягання і потенціалу точкової маси, рівної масі кулі і поміщеній в її центрі. Згідно закону Ньютона дві матеріальні точкові маси m1 і m2 , які знаходяться на віддалі r, притягуються з силою
F
| G | m m | 
 | |
| 1 | 
 | 2 | |
| 
 | 
 | ||
| 
 | r | 2 | 
 | 
| 
 | 
 | 
 | |
,
(2)
де G – гравітаційна стала.
Приймемо, що маса в точці спостереження дорівнює одиниці. В цьому випадку значення сили притягання чисельно дорівнює значенню прискорення. Таким чином, сила притягання однорідною кулею одиничної точкової маси ( mp 1), віддаленої від центру кулі
на відстань r (рис. 1) і її потенціал T обчислюють за формулами
g T
| Gm | |
| r | 2 | 
| 
 | |
| Gm | |
| r | |
,
.
(3)
(4)
На горизонтальній площині Q, яка співпадає з плоскою земною поверхнею, приймемо початок прямокутних координат xOz в точці О над центром кулі. За вісь Ох приймемо довільний горизонтальний напрямок, що проходить через початок координат, а формули (3) і
(4) будемо роглядати як функції від х. На осі Ох розмістимо досліджувану (біжучу) точку P(x). Позначимо через α кут AOP. З прямокутного трикутника АОР знаходимо очевидні співвідношення
 
і
g
x
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
| r | 2 | a | 2 | x | 2 | a | 2 | (1 | 
 | 
 | ), tg | , | ||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | a | 2 | a | ||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| sin | x | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 
 | 
 | 
 | 
 | , | (5) | |||||
| r | 
 | a | 2 | x | 2 | 
 | 
 | 
 | x | 2 | ||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | a | 1 | a | 2 | 
 | 
 | ||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| cos | a | 
 | 
 | 
 | 
 | a | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 1 | 
 | 
 | 
 | 
 | . | 
 | ||||||
| r | a | 2 | x | 2 | 
 | 
 | x | 2 | 
 | 
 | ||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 1 | a | 2 | 
 | 
 | 
 | |
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
Позначимо вертикальну і горизонтальну складову вектора прискорення g через g z
(див. рис. 2).
Рис. 2 Складові аномалії прискорення вільного падіння
Визначимо g z і
| g | x | 
| 
 | 
, використовуючи (3) і (5)
| g z | g cos | 
 | Gma | 
 | 
 | 
 | 
 | Gm | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | , | |||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| 
 | 3 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 2 | 
 | 3 | 
 | |||||||||||
| 
 | 
 | 
 | (a 2 x 2 ) 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | a 2 (1 | 
 | 
 | ) 2 | 
 | 
 | |||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | a 2 | 
 | (6) | ||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| 
 | 
 | 
 | Gmx | 
 | 
 | 
 | 
 | Gmx | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||
| g x | g sin | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | . | ||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||
| 
 | 3 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | x | 2 | 
 | 3 | 
 | |||||||||||
| 
 | 
 | (a 2 x 2 ) 2 | 
 | 
 | 
 | a3 (1 | 
 | 
 | ) 2 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | a 2 | 
 | 
 | |||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
 
Напрям вертикальної складової g z співпадає з напрямом вектора γ, а по своїй величині складає декілька десятків мілігал. Величина g z характеризує відмінність реального значення прискорення вільного падіння від його нормального значення і через те називається аномалією
| прискорення вільного падіння. Але горизонтальна складова | g x | в геодезичному відношенні | 
помітно впливає на зміну напряму вектора g, викликаючи відхилення прямовисної лінії від нормального напряму на малий кут
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | g | x | , | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | (7) | |||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| який виражений в радіанах. | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
| 
 | 
 | Виразимо відхилення прямовисної лінії в секундах дуги | 
 | 
 | 
 | |||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | g x С g | x | , | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | (8) | ||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 2.06 105 | 
 | 
 | 
 | 
 | кут.сек | |||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | С | 
 | 
 | 
 | 0.212 | . | |||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 0.980 106 | мГал | 
 | |||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||||||||||
| де | 
 | 206265 | 
 | – число кутових секунд в радіані, | 
 | 0.9810 10 | 6 | мГал – середнє нормальне | ||||||||||||
| 
 | 
 | |||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||||
| значення прискорення вільного падіння на поверхні Землі. | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||||||
| 
 | 
 | Аномальна маса викликає на земній поверхні не тільки відхилення прямовисної лінії, | ||||||||||||||||||
| але й зміну форми (деформацію) рівневої поверхні. | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||||
| 
 | 
 | Для визначення зміщення рівневої поверхні використовують формулу Брунса | ||||||||||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | N | T | 
 | GM | 
 | , | 
 | 
 | 
 | (9) | ||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | r | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
де N – зміщення рівневої поверхні у напрямі r в досліджуваній точці під впливом точкової аномальної маси m.
Формулу (9) можна представити у вигляді, зручному для обчислень
де
| D | GM | |
| a | ||
| 
 | 
| N | Gm | cos або | |
| a | |||
| 
 | 
 | 
.
N
D cos
,
(10)
Аналізуючи формули (3-10) можна прийти до наступних висновків:
| 1) В точках P(x), розміщених симетрично відносно початку координат, величини | g , | 
| g z і N набувають одинакові значення, так як залежать від | x | 2 | і знак координати х не має | |||||
| 
 | ||||||||
| значення. Їх ізолініями є концентричні кола. | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
| 2) Ці величини одержують максимальні значення на початку координат (х = 0) і | ||||||||
| прямують до нуля при | x . Максимальні значення сили притягання g і її вертикальної | |||||||
| складової g z g одинакові, тобто g макс g z макс g х 0 | 
 | Gm | ||||||
| 
 | a | 2 . Максимальні зміщення | ||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| рівневої поверхні N | 
 | N | Gm | . | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| макс | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |||
| 
 | 
 | a | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
3) Величина горизонтальної складової g x і відхилення виска в точках P(x), які симетрично розміщені відносно початку координат, рівні за абсолютною величиною, але
| обернені за знаком, так як залежать від знаку абсциси х. При х = 0 і | x | обидві величини | |
| g x і | рівні нулю. | 
 | 
 | 
| 
 | 4) Дослідження формули | 
 | 
 | 
| g x | 
 | Gmx | 
 | (11) | ||
| 
 | 
 | 
 | ||||
| 
 | 3 | 
 | ||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 
 | 
 | (a 2 | x2 ) 2 | 
 | 
 | |
 
| на екстремум показує, що g x і | 
 | приймають максимальні значення при | x | a | . | |
| 2 | ||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||
| 
 | 
 | Числовий приклад | 
 | 
 | 
 | |
| 1. Обчислити притягання | 
 | g , горизонтальну та вертикальну складові | g z | |||
| і | 
 | 
g
x
,
відхилення прямовисних ліній
і зміщення рівневої поверхні N в точках P(x) земної поверхні
| на відстанях від початку координат | x | 
для побудови графіків значень функцій
| 0, | a | ||
| 2 | |||
| 
 | |||
| g | z | ||
| 
 | 
 | ||
,
,
a 
 2
2 
, 2a, 4a . Результати обчислень використати
і N. Відомості таких обчислень приведені в
таблиці 2, а відповідні графіки – на рис. 3.
2. Зберігаючи умови і хід розв’язку попередньої задачі, визначити наближені характеристики аномального гравітаційного поля на поверхні Місяця і побудувати графіки
| функцій | g z | , | 
 | і N. Відомості таких обчислень приведені в таблиці 3, а графіки значень | ||||||||
| функцій g z , | 
 | і N на рис. 4. | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||
| Відомість обчислень елементів аномального гравітаційного поля на плоскій земній | ||||||||||||
| поверхні: | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| Дано: a = 100 м, R = 70 м, = 1.0 | · 10-3 кг/см3, 980 103 | мГал. | 
 | |||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | Таблиця 2 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | Елементи локального аномального поля Землі | 
 | |||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | |
| № точки | 
 | 
 | 
 | х, м | 
 | g , мГал | 
 | g z , мГал | g x , мГал | , ̋ | N, мкм | |
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 1 | 
 | 
 | 
 | 
 | 0 | 
 | 0.96 | 
 | 0.958 | 0.000 | 0.000 | 98 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 2 | 
 | 
 | 
 | 
 | 50 | 
 | 0.77 | 
 | 0.685 | 0.343 | 0.072 | 87 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 3 | 
 | 
 | 
 | 
 | 70 | 
 | 0.64 | 
 | 0.527 | 0.369 | 0.078 | 80 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 4 | 
 | 
 | 
 | 
 | 100 | 
 | 0.48 | 
 | 0.339 | 0.339 | 0.071 | 69 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 5 | 
 | 
 | 
 | 
 | 200 | 
 | 0.19 | 
 | 0.086 | 0.171 | 0.036 | 44 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 6 | 
 | 
 | 
 | 
 | 400 | 
 | 0.06 | 
 | 0.014 | 0.055 | 0.012 | 24 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 
Рис. 3. Графік значень функції:
а – g z ; б – ; в –N
Відомість обчислень елементів аномального гравітаційного поля на поверхні
Місяця:
| Дано: а = 150 км, | m 1.65 10 | 21 | г, | 
 | 163 10 | 3 | мГал. | 
 | 
 | ||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | ||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | Таблиця 3 | 
| 
 | Елементи аномального гравітаційного поля Місяця | 
 | |||||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | ||||
| № точки | х, км | 
 | g , мГал | 
 | g z , мГал | 
 | g x , мГал | , ̋ | N, м | ||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 1 | 0 | 
 | 489 | 
 | 
 | 
 | 
 | 489 | 
 | 
 | 0 | 0 | 450 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 2 | 30 | 
 | 470 | 
 | 
 | 
 | 
 | 461 | 
 | 
 | 92 | 117 | 441 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 3 | 75 | 
 | 391 | 
 | 
 | 
 | 
 | 350 | 
 | 
 | 175 | 221 | 402 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 4 | 100 | 
 | 338 | 
 | 
 | 
 | 
 | 282 | 
 | 
 | 188 | 238 | 374 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 5 | 225 | 
 | 150 | 
 | 
 | 
 | 
 | 83 | 
 | 
 | 125 | 158 | 250 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
| 6 | 450 | 
 | 49 | 
 | 
 | 
 | 
 | 15 | 
 | 
 | 46 | 59 | 142 | 
| 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
 | 
