Куліш Чорна рада

1. Історичні, фольклорні та літературні джерела роману

ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНІ МОТИВИ РОМАНУ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША “ЧОРНА РАДА

Чорна рада – це не просто твір нового типу, який базується на достовірних свідченнях архівних матеріалів, так званих “козацьких” літописів, Куліш також детально змалював національно-культурні особливості в Україні періоду Руїни, постійно зупиняючись на описах картин матеріальної та духовної культури народу.

Отже, матеріал для свого твору П. Куліш черпав не лише з історичних джерел, а також з фольклору — дум, історичних пісень, переказів, легенд про козаччину. З цими творами він знайомився не тільки в численних уже тоді збірниках, а й безпосередньо з уст народу. Це дало можливість відтворити низку конкретних історичних подій, а також відбити в творі інтереси й настрої представників різних соціальних груп тогочасного суспільства. Цей перший в Україні історичний роман став ніби синтезом накопичених письменником знань.

Помітним у романі є вплив Вальтера Скотта і його традиції. Як відомо, на початку 40-х років ХІХ ст. П. Куліш (тоді студент Київського університету), ближче познайомився з М. Максимовичем і під його впливом звернувся до його творчості. Ще тоді у П. Куліша виник задум написати подібне саме на українському матеріалі з яскравим відображенням специфіки доби Руїни.

Спільним у В. Скотта і П. Куліша є принципи підходу до історичного минулого свого народу: динамічне (а не статичне) відображення історичних подій, усвідомлення ролі народу в процесі його історичного розвитку, широке й цілком виправдане використання записів, документів, матеріалів архівів, легенд, розповідей національного фольклору тощо. П. Куліш взагалі був першим хто встановив закономірності жанру історичного роману, основою для якого слугувала художня та історична правда.

Дотримання моделі Вальтера Скотта тут виявляється у дотриманні оповідної структури твору, його жанрових особливостей, зображення широкого історичного поля та конкретної значущої історичної події.

Щоб викликати в читача інтерес до минулого, автор застосовує любовну сюжетну лінію, характерну для романів англійського письменника Вальтер Скотта. Правда, у романах Скотта наявний любовний трикутник. У романі Куліша – любовний чотирикутник (Кирило Тур – Петро Шраменко – Леся Черевань – Яким Сомко).

Варто також відзначити багатство і влучність використаних національних символів, навіть у зображенні явищ, відбитих у різних сюжетних лініях.

Читаючи “Чорну раду”, ми не лише дізнаємося про різновиди та призначення одягу різних верств населення України, а й про його символіку. Наприклад, описуючи міщан, автор найперше звертав увагу на традиційний одяг, що був елементом їхньої культури, виражав їхній спосіб життя, станову відмінність.

У “Чорній раді” досить широко відтворені національно-фольклорні традиції Запорізької Січі, козацтва взагалі, їхні звичаї, що є невід’ємною частиною історії культури українського народу. Автор доволі детально описав влаштування побуту козаків, їхній одяг, їжу, традиції, звичаї, побратимство. Можна сказати, що “Чорна рада” є своєрідною літературною енциклопедією народного побуту і родинних обрядів; тут і опис обряду родин-хрестин у Тараса Сурмача, звичай заручин у Череваня, які близькі до справжніх народних традицій.

П. Куліш був далекий від того, аби ідеалізувати козаччину, навпаки, він досить часто навіть засуджував певні їхні звичаї, але, водночас, він розумів значущість цього явища в житті українців. Його заслуга полягала в тому, що він намагався максимально об’єктивно оцінити козацтво, донести читачеві думку про неоднозначність цього явища. І хоч ми знаємо, що письменник у своїх ідейних поглядах та переконаннях схиляється на бік козацької старшини, тут він виступає, насамперед, реалістом. Передусім, у творі негативно характеризуються представники тієї козацько-панської верхівки, яка неймовірно збагатилася і здобула владу під час Визвольної війни, після якої домоглась величезних наділів землі з селами і містами.

Мова роману багата на зображальні засоби, які черпалися з творів усної народної творчості, тому текст твору наповнений яскравими епітетами, порівняннями, метафорами, прислів’ями, приказками, насичений жартами.

Цінність роману полягає ще й у тому, що він був написаний і надрукований українською мовою. А на той час з огляду на відомі політичні обставини це було завданням надзвичайно складним. Такий підхід дав змогу зберегти національний колорит твору, передати психологію народу, його неповторний характер, самобутню культуру.

«Чорна рада» була написана українською мовою в 1845 – 1846 роках. Паралельно письменник створив роман російською мовою, уривки якого друкувались у російських журналах. Однак вони, зображуючи одні і ті ж події, є «за тональністю і духом два різні твори», як відзначив автор. Арешт і заслання Куліша за участь у Кирило-Мефодіївському братстві перешкодили публікації творів. Тільки в 1857 році обидва романи побачили світ: українською мовою – у Петербурзі, російською – у Москві.