Семінар про Переяслав 1654 р.

1. Сучасні паралелі та дискусії довкола Переяславської угоди: причини суспільного зацікавлення, оцінка головних точок зору та інтерпретацій.

2. Передумови українсько - московського союзу 1654 р.

3. Правовий та політичний зміст домовленостей між Б. Хмельницьким й московським царем. Приєднання чи Возз´єднання?

4. Порушення угоди з боку Б.Хмельницького й московського царя: причини.

5. Історичні наслідки для України й Москви.

1.Сучасні паралелі та дискусії довкола Переяславської угоди: причини суспільного зацікавлення, оцінка головних точок зору та інтерпретацій.

Український та російський народи поєднує довгий спільний історичний шлях, на якому була не тільки експансія й гноблення, але й взаємодопомога та спільно пережиті події. Тому трагічні для української державності та народу наслідки Переяславської ради не слід розглядати як підставу для антиросійських настроїв в українському суспільстві. Росія — це потужна світова держава та сусід України, тому вона є важливим політичним та економічним партнером Української держави , а російський народ є етнічно та культурно близьким українському. Однак, як засвідчує історія, політичні та економічні питання завжди були, є й будуть для Росії та України сильнішими за будь-які «братні» почуття, як це й продемонструвала історія з Переяславом. Україна та Росія як дві сусідні суверенні держави, що мають багато спільного в історичній долі своїх народів, завжди були й залишатимуться залежними одна від одної.

2.Передумови українсько-московського союзу.

Однією з найголовніших передумов і причин, чому Богдан Хмельницький хотів укласти українсько-московський союз, було його бажання визволити Україну з-під влади Польщі і зробити державу незалежною, а для цього йому потрібна була допомога Москви[1].

3. Правовий та політичний зміст домовленостей між Б.Хмельницьким й московським царем. Приєднання чи Возз´єднання?

Можна виділити такі основні політичні та соціальні пункти змісту угоди:

1. Після того, як московський цар стане протектором України, він повинен надати міліарну поміч у боротьбі проти впливу Польщі. (За це у свою чергу Україна платить певну грошову данину, і, варто зазначити, таку саму, яку отримував за свій протекторат султан в Семигороді, в Молдавії, в Волощині.

2. Умова з московським царем відбувається за тим самим взірцем, як відбувалась з турецьким султаном;

3. Царські війська мають іти на Польщу під Смоленськ;

4. Україні має бути дана допомога і у разі нападу татар; (пункти 7-ий, 8-ий і 10-ий переяславських "статтей");

5. Цар має право забирати в свою казну дань, при чім обидві сторони мають право торгуватися (пункт 1-ий);

6. Але Гетьман зауважує, що з цієї дані за військову поміч будуть одчислені в формі "жалування" всі розходи на козацьке військо (пункт 2-ий, 3-ій, 4-ий, 9-ий, 11-ий);

7. У свою чергу Цар оповідає скільки коштують його власні руські, німецькі та татарські рати, які він зібрав для захисту України від Польщі і тому, він думав, що за ту оборону йому від Війська Запорожського не бути збитків.

8. Військо Запорожське має повне право зноситися з чужоземними державами, сповіщаючи свого протектора тільки про те, що "имьло бьіть противно Царского Величества";

9. Одним пунктом підтверджувалися маєткові права київського Митрополита і духовенства, а осібною грамотою такі ж маєткові права української шляхти.

(Вячеслав Липинський. Україна на переломі. Розділ 3. Сторінка 3)[1].

Дивлячись на вищеперераховані політичні та соціальні пункти домовленостей, можна сказати, що відбулось саме Приєднання, тому що генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за перехід України під зверхність московського царя.

4. Порушення угоди з боку Б.Хмельницького й московського царя: причини.

Порушення угоди спочатку відбулося з боку московського царя, коли він уклав польсько-московську згоду у 1651 році, адже цей мир порушував усі найважніші політичні інтереси України. Москва ставала союзницею Польщі, тому для України мілітарний союз із Москвою, звернений проти Польщі, тратив усяку вагу й значення;

У свою чергу Великий Гетьман вибудовує добрі відносини з Європою, у результаті чого утворюється нова коаліція таких держав: Швеція, Прусія, Україна, Семигород, Молдавія, волощина й Литва. Оружна розправа з Москвою можливо до часу закінчення боротьби з Польщею, і нейтралітет з Туреччиною,- таке було завдання української політики й дипломатії в цій коаліції. Також 7 вересня 1656 р.був підписаний "трактат вічної приязні" між Гетьманом Хмельницьким і Князем Ракочим (Семигород).[1]

5. Історичні наслідки для України й Москви

• Внаслідок укладання Переяславської Умови вибухла польсько-московська війна і на Білорусь під проводом самого московського царя увійшло військо московське - розпочалася вперта боротьба за білоруські городи, котрі Москва стала вважати своїми і в котрих ніяку владу Гетьмана не визнавала.

• "Україна, або земля козацька" - як читаємо на картах Сходу, роблених тодішніми європейськими ученими, стала на тім Сході новою європейською землею, привабливою своїми економічними багатствами, сильною своєю великою, добре зорганізованою армією, славною талантом свого могутнього Вождя. Чигрин, столиця цієї землі і резиденція "Гетьмана Великого Військ Запорожських" - як почав тоді підписуватись Хмельницький в листах до шведського Короля - став осередком, де справи Сходу вирішалися, де стикалися дві цивілізації і де творча організуюча цивілізація європейська брала все більшу перевагу над примітивним хаосом і стихійністю азіятською.

• Утвердження Української Козацької держави як правової автономії та суб’єкта міжнародних відносин.

• Розрив стосунків з польсько-литовською Річчю Посполитою.

• Зміцнення позицій Московської держави[1].

Джерела:

1. Липинський В'ячеслав Україна на переломі 1657-1659. Твори. –Філадельфія: Східно-Європейський дослідний інститут ім.В.К.Липинського, 1991. Т.3. Розділ IIІ.-с.23-51

2. Машина часу.Про гібридні війни,Переяславську раду,військові дії Росії напередодні Конотопської битви https://www.youtube.com/watch?v=qEsJqJUNOhM