4. Правопис прийменників, сполучників , часток

Разом пишуться:

а) Складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок),впродовж (упродовж), замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо.

б) Складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: задля,заради, навпроти, окрім, поза, поміж, понад, поперед, посеред, проміж.

2. Через дефіс пишуться складні прийменники з початковимиз-, із-:з-за, (із-за), з-над, з-перед, з-під (із-під), з-поза, з-поміж, з-понад, з-посеред,з-попід, з-проміж.

3. Окремо пишуться прийменникові сполукиу(в) разі, під кінець, підчас, що ж до.

1. Складні сполучники, утворені від інших частин мови, пишуться разом: адже, зате, начебто, отож, ніж, аніж, якщо, якби, мовбито, немовби, наче, начеб, начебто, ніби, нібито, тобто, притому.

Примітка. Сполучники проте, зате, притому, причому, тож, теж, щоб, якби, якже, якщо, які пишуться разом, слід відрізняти від однозвучного поєднання повнозначного слова з часткою або прийменником.

Сполучник як службова частина мови виконує синтаксичну функцію поєднання членів речення або окремих речень і не є іх членами, однозвучні сполучення слів виступають членами речення, і до них можна поставити питання. Пор.: Щобжить - ні в кого права не питаюсь.Щоб жить - я всі кайдани розірву(П. Тичина).- Неба тут було так багато, що очі тонули в нім, як в морі, та шукали, за що бто зачепитись(М. Коцюбинський);Якбия турбувавсь завжди про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко). -Як бийому, Данилові, хотілося зараз із веслом у руці сісти за сей вербовий човен (М. Стельмах).

2. Якщо частки би(6),же (ж)зберігають підсилювальне значення, то вони пишуться окремо:або ж, адже ж, але ж, коли б, хоча б, хоч би.

3. Складні сполучники тільки-но, тим-то, тому-то, отож-бопишуться через дефіс.

4. У складених сполучниках усі компоненти пишуться окремо: так що, через те що, замість того щоб, з тим щоб, незважаючи на те що, дарма що, задля того щоб, після того як, мірою того як.

Частки з різними частинами мови пишуться разом, окремо, через дефіс. Разом пишуться:

1. Частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь)у складі будь-якої частини мови:абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися (сь), кудись.

Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими.

2.Часткиби (б), же (ж), то ускладі інших часток і сполучників:немовбито, тобто, якби, мовби.

Окремо пишуться:

1. Усі частки, які творять форми слів або надають різних значеннєвих, модальних та емоційно-експресивних відтінків:

а) частки хай, нехай, за допомоги яких творяться форми наказового способу: нехай заспіває, хай не розбудить;

б) частка би (б), за допомоги якої утворюється форма умовного способу дієслів: спочив би, прийшла б;

в) частка же (ж), яка відіграє підсилювально-видільну роль: знайшов же;

г) частки то, це, які у складі речення мають значення вказівності: Мова й історія -то ж єдине ціле, один кровообіг, тож: і відроджувати їх маємо одночасно (Гонч.).

2. Частка щоу сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до.

3. Частка тов експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.

Через дефіс пишуться:

1. Частка бо,но,то, от, таки,коли вони вирізняють значення окремого слова:пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.

Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.

2.Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого стосується, вона пишеться окремо:таки намалював, таки зрозумів.

3. Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна- ускладі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.

Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна з чому, будь із ким