Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Теорія та практика -2

.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
24.05.2022
Размер:
90.12 Кб
Скачать

План 13 теорія

1. Дієслівні форми в документах.

У документах використовуються тільки книжні дієслова та їх форми: накопичувати, активізувати, працювати, заохочувати, преміювати.

В офіційно-діловому стилі інфінітив вживається із закінченням -ти: здійснювати, виконувати, рахувати, фінансувати, забезпечувати, вдоскона­лювати. Закінчення -ть вживається в усному мовленні.

Дієслова теперішнього часу для зазначення позачасовості вживаються в І особі множини або ІІІ однини: ми виплачуємо, фірма пропонує, база реалізує, дирекція звертається.

Дієслова теперішнього часу вживаються на позначення майбутнього, коли підкреслюється обов’язковість виконання дії: нарада керівників розпочинається о 10 годині, конференція розпочинає свою роботу, завтра вирішуємо питання.

Дієслово бути в усіх особах однини і множини теперішнього часу має форму є: підприємство є юридичною особою, контракт є документом.

Дієслова ІІІ особи однини та І особи множини мають повну форму: зазначає, повідомляє, доручає, розуміємо, пропонуємо, реалізуємо.

Дієслова доконаного виду утворюють просту форму майбутнього часу: профінансуємо, сплатимо, переглянемо.

Доконаний вид у ділових паперах твориться за рахунок префіксації: завізувати, запроектувати, сконструювати.

Дієслова недоконаного виду мають просту і складену форми майбутнього часу. Для ділового стилю характерні складені форми: працюватимемо – будемо працювати, контролюватимуть – будуть контролювати, забезпечуватиметься – буде забезпечуватись.

У ділових паперах форми наказового способу передаються описовими лексичними засобами: потрібно виконати, необхідно подати, бажано переглянути, мусите сплатити.

10. У ролі наказового способу може виступати інфінітив, що виражає категоричність розпорядження: Усім бригадирам до 6 жовтня провести нараду робітників.

Форми ІІ особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини дозволяють уникати форми давайте у наказовому способі: давайте проголосуємо – проголосуймо, давайте побажаємо – побажаймо, давайте почнемо –пропоную почати.

У ділових паперах слід уникати форм умовного способу: фірма змогла б виконати замовлення, якби ... – фірма виконає замовлення, якщо... .

2. Творення і вживання дієприкметників. Особливості перекладу з російської українською мовою.

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються (від незначної кількості дієслів) за допомогою суфіксів -учий (-ючий), -ачий (- ячий):виконуючий, мобілізуючий, працюючий. Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса -л-:посивілий, застарілий.

Російські активні дієприкметники минулого часу з суфіксами -ш-(-вш- )в українській мові не вживаються. Вони передаються переважно описовими конструкціями, наприклад:перервавший – який (що) перервав; приблизивший – який (що) наблизив.

Пасивні дієприкметники у сучасній українській мові мають форму тільки минулого часу, що утворюється за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -ан-, - т-:записаний, завершений, написаний, відкритий, крадений, підрахований, зігрітий.

Російські пасивні дієприкметники теперішнього часу при перекладі українською мовою замінюються описовими конструкціями або дієприкметниками минулого часу: записываемый – записуваний; освещаемый – освітлюваний; применяемый – застосовуваний; желаемый –бажаний; употребляемый – вживаний, який вживається.

4. Отже, при потребі перекладу російських дієприкметників українською мовою можемо використати:

а) іменники або описові звороти: исполняющий обязанности – виконавець обов’язків, заведующий – завідувач, движущийся – який (що) рухається, поступающий – вступник;

б) прикметники: вышестоящий орган – вищий орган, текущий счет – поточний рахунок, необозримый – неозорий;

в) пасивні дієприкметники: нижеподписавшийся – той, хто нижче підписався; нижчепідписаний; догрузившийся – довантажений; выполняющийся – виконуваний;

г) дієприкметники з іншими суфіксами: поседевший – посивілий, выполняемый – виконуваний, вытягивающий – витягувальний.

3. Творення і вживання дієприслівників.

Дієприслівники творяться від теперішнього часу дієслова за допомогою суфіксів -учи (на письмі ще -ючи) для І дієвідміни і -ачи (-ячи) для II дієвідміни. Для цього досить дієслово поставити в 3-й особі множини теперішнього часу (що роблять?) і -ть замінити на -чи: несуть — несучи, борються — борючись, гуркотять — гуркотячи.

У дієприслівниках, утворених від дієслова на -ся (-сь) після твірних суфіксів майже завжди вживається суфікс -сь (суфікс -ся трапляється лише у віршованих текстах): змагаються + чи – змагаючись, задуматись (задумався) + ши – задумавшись.

Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії. У такому разі дієприслівником позначають менш важливу, другорядну дію.

4. Прислівник у професійному мовленні. Ступені порівняння. Правопис.

прислівник належить до тих частин мови, які й сьогодні інтенсивно розвиваються. Більша їх частина утворюється за допомогою прийменниковоіменникових сполук і пишеться разом, але деякі з них пишуться через дефіс: більш-менш, врешті-решт, будь-що-будь, по-новому, будь-який тощо.

Разом пишуться прислівники, утворені від підрядних словосполучень типу обома руками — обіруч, в один час - вод­ночас, на самий перед - насамперед, має бути - мабуть ( тим часом, хоч тимчасом, як; все одно, все рівно). Вони не пояснюються іншими словами, не можуть змінюватися і відповідають тільки на прислівникові питання типу як?, де?, коли? тощо.

Окремо пишуться прислівникові сполучення, які повністю ,,не віді­рвались” від предметного значення. До їх складу найчастіше входять при­йменники без (без жалю, без кінця-краю, без упину), в (в міру, в разі), до (до діла, до загину, до краю, до побачення), з (з розгону, з переляку, з радості, з болю, з жалю), на (на диво, на днях, на добраніч), під (під силу, під кінець), по (по можливості, по суті, по двоє).

необхідно зазначити,що уживання прислівників і прислівникових сполучень у діловій і науковій сферах обмежене (особливо в писемній формі) через підвищене суб'єктивно-оціночне забарвлення. Можливе використання пов'язане з ситуаціями, коли треба вставити слова для пом'якшення категоричності тону при діловому листуванні (на жаль, до побачення, здається, мабуть, по можливості) або для внесення в текст чи висловлювання елементів логічності шляхом класифікаційних характеристик, які є в ,арсеналі” такої частини мови, як прислівник: по-перше, по-друге, по-третє;

по суті, принаймні, врешті-решт,наприкінці,насамкінець, передусім тощо.

Практика

1. Перекласти слова та словосполучення українською мовою:

Договаривающиеся стороны, досматривать пересекающих границу, недостающие сведения, незамедлительный ответ, назревший вопрос, дело, не терпящее отлагательств, неожиданная встреча, неоднократные предупреждения, не составляющий труда, не разбирая дороги, не разгибая спины, вновь образованный, в общих чертах, в черте города, найти общий язык, одолевать противника, овладевать иностранным языком, объявлять об отставке, один на один, одобрять действия, оказывать влияние, окольный путь, окружающая действительность, осмотрительный человек, осмысленный взгляд, осмысленный поступок, основательные причины, основательные требования, основательный доклад, отстаивать свое мнение.

Договірні сторони, доглядати тих, хто перетинає кордон, відсутні відомості, негайна відповідь, назріле питання, справа, яка не терпить зволікань, несподівана зустріч, неодноразові попередження, не складний праці, не розбираючи дороги, не розгинаючи спини, знову освічена, в загальних рисах, в межах міста , знайти спільну мову, долати супротивника, опановувати іноземну мову, оголошувати про відставку, віч-на-віч, схвалювати дії, впливати, манівці, навколишня дійсність, обачна людина, осмислений погляд, осмислений вчинок, ґрунтовні причини, ґрунтовні вимоги, ґрунтовна доповідь, відстоювати свою думку.

2. Від поданих дієслів утворити форми дієприкметників:

Працювати, прогнозувати, мобілізувати, посивіти, написати, кинути, звільнити, споживати, виконувати, роззброїти, допомагати, згоріти.

працюючий, прогнозуючий, мобiлiзований,посивiлий,написаний, викинутий, звiльнений,спожитий,виконаний,роззброений,згорiлий

3. Утворіть вищий і найвищий ступені порівняння прислівників:

Довго, тепло, тихо, гарно, погано, весело, вдало, високо, дорого, наполегливо, вірогідно, складно, міцно, радісно.

Довго - довше - найдовше, тепло - тепліше - найтепліше, тихо - тихіше - найтихіший, гарно - гарніший - прегарний, погано - поганіше - препогано, весело - веселіші - найвеселіші, вдало - вдаліший - превдалий, високо - вище - превисоко, дорого - дорожче- найдорожче, наполегливо - більш наполегливо- найполегливіше, вірогідно - вірогідніше - найвірогідніше, складно - складніше - прескладний, міцно-міцніше - преміцно, радісно - радісніше - прерадісне.

4. Запишіть слова разом, окремо або через дефіс:

Від/тепер, за/багато, в/літку, на/приклад, у/перед, без/відома, в/нічию, що/вечора, що/хвилини, по/суті, по/іншому, день/у/день, по/четверо, будь/де, як/най/більше, де/коли, так/то, по/українськи, в/основному, віч/на/віч, пліч/о/пліч, тет/а/тет, з/року/в/рік. з/діда/прадіда, немов/би/то, мимо/волі, напередо/дні, у/вись, як/треба, у/результаті, до/віку, с/початку, по/своєму, на/добра/ніч, на/відмінно, до/вподоби, за/рахунок, на/розхват, до/дому, у/вечері, по/руч, по/сусідству, врешті/решт, з/року/в/рік, слово/в/слово, поза/очі, з/роду/віку.

Відтепер,забагато,влітку,наприклад,уперед,без відома, внічию,щовечора,щохвилини,по суті,по-іншому, день у день, по четверо,будь-де,якнайбільше,деколи, так-то,по-українськи,в основному,віч-на-віч,пліч-о-пліч,тет-а-тет,з року в рік,з діда-прадіда,немовби-то,мимоволі,напередодні,увись, як треба,у результаті,довіку,спочатку,по своєму,на добраніч, на відмінно,до вподоби,за рахунок,нарозхват,додому,увечері,поруч,по сусідству,врешті-решт,з року в рік,слово в слово,позаочі,зроду-віку

6