1. Стилі сучасної української літературної мови. Характеристика офіційноділового стилю та його підстилів.

Стиль в сучасній українській мові є різновидом мови з певним набором засобів мовлення для вираження мовлення або передачі вербальної інформації у певних умовах. Стилі мови різняться характером висловлювання, змістом та метою мовлення.

Наразі виділяють 6 основних стилів української мови: розмовний, публіцистичний, науковий, художній, офіційно-діловий та сакральний. Про кожен із них – по порядку.

• Офіційно-діловий стиль використовується при оформленні ділових паперів, але він може використовуватися як в усній, так і в письмовій формі.

В письмовій формі офіційно-діловий стиль міститься в законах та підзаконних актах, наказах, постановах розпорядженнях тощо. В усному мовленні цей стиль міститься в офіційних промовах та діловому спілкуванні між приватною особою та установою.

Офіційно-діловий стиль використовується з метою регулювання офіційно-ділових стосунків та поділяється на законодавчий, адміністративний, дипломатичний та канцелярський.

Ознаки офіційно-ділового стилю:

- обов’язкове оформлення документів за зразком;

- широке використання термінів діловодства;

- відсутність художніх засовів літератури;

- використання слів виключно в прямому значенні.

Розмовний стиль (або його ще називають розмовно-побутовим) – найбільш уживаний у сучасній мові. Він уживається в побутовому усному спілкуванні та слугує для офіційного або неофіційного спілкування людей у повсякденному житті.

Ознаки розмовного стилю:

- широке використання загальновживаних слів;

 - експресивність та емоційне забарвлення мовлення;

- використання невербальної комунікації: міміки та жестикуляції;

- різноманітність ритмів та мелодики;

 - використання жаргонізмів, вульгаризмів та навіть русизмів;

- вживання неповних речень, вставних слів та звертань;

- часте використання слів із суфіксами пестливості чи зневаги.

Публіцистичний стиль – це стиль засобів масової інформації - газет, журналів, телебачення, радіо, громадсько-пропагандистських видань. Без нього не обійтися, коли відбувається формування громадської думки, обговорення суспільно-політичних ідей або дебати, політична пропаганда та сприяння розвитку суспільства. Тобто публіцистичний стиль розрахований відразу на великі маси, а також на кожного громадянина окремо.

Публицистичний стиль має вираз , як у письмовому вигляді – в статтях, нарисах та фейлетонах, так і в усному – в формі публічних виступів, дискусій, але також може бути відображений у формі репортажу.

Публіцистичний стиль поділяється на науково-популярний, телебачення, радіомовлення, газетний та інші підстилі.

Ознаки публіцистичного стилю:

 - широке вживання суспільно-політичних термінів, таких як закон, влада, перспектива тощо;

-  чіткий на суспільно популярний спосіб вираження думок;

- логічне викладення інформації з метою переконання слухачів;

- використання емоційно забарвлених слів;

- риторичні запитання.

Науковий стиль використовується переважно в науковій сфері для інформування про певні результати наукових досліджень. Цей стиль поділяється на власне науковий стиль та науково-популярний залежно від цільової аудиторії, на яку розраховане викладення матеріалу.

Доторкнутися до наукового стилю можна в підручниках, монографіях, лекціях, статтях, дисертаціях, анотаціях, наукових доповідях та науково-популярних періодичних виданнях.

Ознаки наукового стилю:

- широке використання наукових термінів та слів іншомовного походження;

- однозначність уживання слів;

- логічність та аргументованість при викладенні думок;

- чітка структуризація тексту;

- часте використання складних речень з логічним зв’язком, між їхніми частинами.

Художній стиль – це стиль, за допомогою якого створена більшість творів художньої літератури. В рамках стиля виділяють прозаїчні та поетичні твори.

Основними жанрами художнього стилю виступають вірші, оповідання, драматичні твори, романи, поеми, епіграми тощо.

Ознаки художнього стилю:

- слова слугують не тільки засобом вираження думок, але й естетичного впливу на читача;

- широке використання засобів художнього мовлення;

- образність та експресивність мовлення;

- можливе використання фразеологізмів та діалектизмів;

- поєднання всіх лексичних та граматичних стилів.

Сакральний (або конфесійний) стиль необхідний для релігійних потреб суспільства.

Ознаки сакрального стилю:

- опис стосунків людини та Бога;

- непрямий порядок слів у реченні;

- повторення ключових слів або словосполучень для вираження важливої думки.

Ділова мова – один із різновидів літературної мови!

Ділову українську мову виділяють в рамках офіційно-ділового стилю, частіше за все в адміністративному та канцелярському різновидах.

Ділова мова може бути як усною, так і письмовою.

Цей стиль зародився ще за давніх-давен у документах часів Київської Русі. Одними з перших офіційних документів на території України були юридичні акти міських урядів та гетьманських канцелярій. Саме тому ділова українська мова відчула на собі вплив російської, австро-угорської та польської культур ділового мовлення та оформлення документів.

Обов’язковою умовою ділового стилю на письмі є оформлення тексту зі збереженням правил використання всіх реквізитів.

Ознаки та вимоги ділового стилю:

- нейтральна нормована лексика, що зрозуміла кожному;

- чітка, «книжна» термінологія;

- зазвичай прості речення з прямим порядком слів;

- використання інфінітивних конструкцій та стійких словосполучень.