модулька 1

Програма підготовки

до модульної контрольної роботи № 1

Тестування

1. Хронологія

1 млн. р. тому Поява першої людини на територiї України.

Друга пол. VI – поч. IV тис. до н.е. Ранньонеолiтична буго-днiстровська археологiчна культура.

IV–III тис. до н.е. Трипiльська археологiчна культура.

XXVII–XIX ст. до н.е. Ямна археологiчна культура.

1 млн. р. тому Поява першої людини на територiї України.

Друга пол. VI – поч. IV тис. до н.е. Ранньонеолiтична буго-днiстровська археологiчна культура.

IV–III тис. до н.е. Трипiльська археологiчна культура.

XXVII–XIX ст. до н.е. Ямна археологiчна культура.

Друга пол. III – перша пол. II тис. до н.е. Культури шнурової керамiки (пiдкарпатська, середньоднiпровська, городоцько-здовбицька, стжижовська).

XV–XI ст. до н.е. Тшинецько-комарiвська культура.

XIV–XI ст. до н.е. Лужицька археологiчна культура.

ХI–VIII ст. до н.е. Чорнолiська археологiчна культура.

ХI–IХ ст. до н.е. Бiлозерська культура.

XI–IX ст. до н.е. Бiлогрудiвська культура.

Х–VIII ст. до н.е. Бондарихинська культура.

IХ – перша пол.VII ст. до н.е. Кiммерiйцi у Пiвнiчному Причорномор’ї. Поч.

VII – поч. III ст. до н.е. Скiфський перiод в давнiй iсторiї України.

514 р. до н.е. Похiд Дарiя Гiстаспа в Скiфiю.

Сер. V ст. до н.е. Вiдвiдання Геродотом Ольвiї.

339 р. до н.е. Загибель скiфського царя Атея у бою з вiйськом македонського володаря Фiлiппа II.

331 р. до н.е. Похiд намiсника Олександра Македонського Зопiрiона до Скiфiї та розгром його вiйська.

Рубiж III–II ст. до н.е. Утворення Малої Скiфiї.

Друга пол. III ст. до н.е. – III ст. н.е. Сармати в Пiвнiчному Причорномор’ї.

Кiнець III ст. до н.е. – III ст.н.е. Скiфське царство в Криму i на Нижньому Днiпрi.

112–110 рр. до н.е. Вiйна пiзньоскiфських царiв Скiлура та Палака проти Херсонеса. Воєнний союз Палака з царем роксоланiв Тасiєм.

107 р. до н.е. Повстання в Боспорi пiд проводом Савмака.

107–63 рр. до н.е. Правлiння царя Понтiйської держави Мiтрiдата IV Евпатора.

II ст. до н.е. – II ст. н.е. Зарубинецька археологiчна культура.

II ст. до н.е. – IV ст. н.е. Пшеворська культура на територiї Польщi.

I ст. до н.е. – I ст. н.е. Пшеворська культура на територiї України.

16 р. до н.е. Перший напад сарматiв на дунайський кордон Римської iмперiї.

Рубiж н.е. Початок переселення сарматiв на Правобережжя Днiпра.

I-II ст. н.е. Ранньовенедський перiод iсторiї слов’ян.

54–68 рр. н.е. Правлiння римського iмператора Нерона. Бл.

77 р. н.е. Перша згадка про слов’ян пiд iменем венедiв у „Природничiй iсторiї” Плiнiя Старшого.

89–92 рр. Боротьба iмператора Домiцiана iз сарматами на Дунаї та в Дакiї.

98 р. Згадка про слов’ян у Корнелiя Тацiта.

161–182 рр. Згадка про слов’ян у „Географiї” Клавдiя Птолемея.

Сер. I – сер. III ст. Зубрицька культурна група.

Кiнець I – II ст. Пiзньозарубинецька культурна група.

III–IV ст. н.е. Черняхiвська археологiчна культура. III–IV ст. н.е. Київська археологiчна культура.

III–IV ст. Пiзньовенедський перiод iсторiї слов’ян.

Перша пол. III ст. н.е. Вторгнення готiв у Пiвнiчне Причорномор’я.

375–376 рр. Вторгнення гуннiв у Пiвденно-Схiдну Європу, розгром Боспорського царства та готського союзу племен.

Кiнець IV ст. н.е. Боротьба антiв з готами.

451 р. н.е. Битва на Каталунських полях. Розгром гуннiв римлянами i вестготами.

543 р. Смерть Аттiли. V-VII ст. Празько-корчацька археологiчна культура.

Сер.V – VII ст. Пенькiвська культура.

Сер.V – VII ст. Колочинська культура.

558 р. Вторгнення аварiв у Пiвнiчне Причорномор’я.

Друга половина VI – перша половина VII ст. Аварський каганат.

602 р. н.е. Похiд аварiв на антiв. Остання згадка про антiв.

Сер. VII ст. Утворення Хозарського каганату.

VIII–IX ст. Волинцiвська археологiчна культура.

VIII–X ст. Культура Луки-Райковецької.

IХ–Х ст. Роменська культура.

VII–X ст. Салтiвська культура.

860–866 Походи Аскольда i Дiра на Вiзантiю.

862 Призвання варягiв.

882–912 Князювання Олега.

Кiнець IХ ст.-Утворення Київської Русi.

1073, 1076 Iзбоники Святослава.

1113 „Повiсть временних лiт” Нестора.

2. Поняття і терміни

Визначення понять

Асиміляція (від лат. assimilatio – уподібнення) – злиття одного народу з іншим шляхом засвоєння його мови, культури, національних звичаїв і традицій.

Давньоруська мова – це кабінетна, літературна книжна мова на Русі ХІ–ХІІ століть, яка склалася у сфері літописання, законодавства і інших галузей світського життя на основі старослов’янської книжної мови, сконструйованої місіонерами Кирилом і Мефодієм в першій половині ІХ ст. з македонського діалекту болгарської мови шляхом збагачення її лексикою інших слов’янських мов і кальками з давньогрецької літературної мови.

Додатковий продукт являє частину суспільного продукту, створюваного безпосередніми виробниками понад необхідний продукт. Додатковий продукт призначений для задоволення загальних суспільних потреб, насамперед нагромадження, тобто розширення виробництва.

Дружина – у Давній Русі постійне військо князя і апарат його влади.

Держава –особлива організація політичної влади, покликана регулювати суспільні відносини за допомогою законодавчих (юридичних, правових) норм, а також спеціальних органів управління і примусу (чиновники, армія, поліція, служба безпеки, суд, в'язниці тощо).

Князь – голова роду, племені або союзу племен, що звичайно стояв на чолі військової дружини, а з розвитком феодалізму – вождь війська та правитель князівства.

Натуральне господарство – тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу. Його характерні риси: нерозвиненість суспільного поділу праці, замкненість організаційно-економічних зв'язків, відсутність спеціалізації, обмеженість виробництва та капіталу, роз'єднаність, відірваність господарюючих суб'єктів один від одного, примітивність техніки та технології виробництва, малопродуктивна ручна праця.

Патримонія – політичний устрій, за якого територія держави вважалась колективною (родовою) власністю панівної династії.

Погости – місця збирання данини, торговельні пункти.

Полюддя – щорічний похід князя з дружиною по своїх землях з метою збирання данини.

Повоз – спосіб сплати данини, при якому підвладне населення саме привозило данину в призначені місця – погости.

Поля поховань – комплекси поховань урнових і безурнових, курганних і безкурганних, які містять залишки тілоспалень і культові покладення зброї, знарядь праці і предметів побуту.

Продуктивнi сили – засоби виробництва (знаряддя праці та предмети праці), за допомогою яких виробляють матеріальні блага, а також люди, що здатні до праці, мають певні навички й знання і приводять у дію ці засоби та вдосконалюють їх.

Двопілля – система обробітку орної землі, за якої щорічно засівається лише половина її, а решта залишається під паром.

Трипілля – система рільництва з поділом орної землі на три поля (клини), кожне з яких засівалося спочатку озимими культурами, потім яровими, а на третій рік залишалося під паром або толокою.

Бояри – вельможі, великі землевласники, що належали до князівського двору і входили до складу військової дружини князя.

Феодалізм – суспільний лад, заснований на розподіленій власності на землю, наділенні землею безпосереднього виробника – селянина, ієрархічній будові суспільства, нероздільності політичної і економічної влади.

Додатковий продукт являє частину суспільного продукту, створюваного безпосередніми виробниками понад необхідний продукт. Додатковий продукт призначений для задоволення загальних суспільних потреб, насамперед нагромадження, тобто розширення виробництва.

Натуральне господарство – тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу. Його характерні риси: нерозвиненість суспільного поділу праці, замкненість організаційно-економічних зв'язків, відсутність спеціалізації, обмеженість виробництва та капіталу, роз'єднаність, відірваність господарюючих суб'єктів один від одного, примітивність техніки та технології виробництва, малопродуктивна ручна праця.