Семинар 6
.docxЗаняття. Методи і засоби навчання
Опорні поняття : метод навчання, прийом навчання, засіб нпвчання, класифікація методів навчання, методи організації навчально-пізнавальної діяльності, методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності, методи контролю та самоконтролю у навчанні.
Питання для обговорення:
1. Поняття про метод, прийом, засіб навчання.
2. Основні підходи до класифікації методів навчання.
3. Характеристика окремих груп методів навчання.
4. Інтерактивні методи: кейс-метод, «мозковий штурм», метод проектів, метод портфоліо тощо. Дискусія як метод навчання в школі. Види дискусій: «круглий стіл», дебати, «техніка акваріуму», експертна група. Технологія дискусії: прийом «злив ідей», прийом «оживлення», прийом «вулик», прийом дискусії з розподіленими ролями.
5. Умови оптимального вибору та поєднання методів і засобів навчання.
1. Поняття про метод, прийом, засіб навчання.
„Метод" у перекладі з грецької мови означає "шлях до чогось", певний спосіб діяльності.
У дидактиці методом навчання називають спосіб взаємопов'язаної діяльностівчителя і учнів, що веде до досягнення певної дидактичної мети.
Метод має своє призначення або функції: освітню, виховну, розвивальну, стимулюючу, контрольно-корекційну. Метод має свою внутрішню структуру. Він включає такі компоненти, як прийом, дія і операція.
Прийом - це складова частина методу, яка спрямовує учнів на розв'язання часткових дидактичних завдань.
Важливим засобом навчання є слово.
До засобів навчання відносять наочні посібники, які розрізняють за зовнішньою і внутрішньою структурою:
а) натуральні предмети і явища (об'єкти природного і соціального оточення, колекції натуральних предметів, зразки їх промислової переробки та ін.);
б) препаровані й консервовані предмети (опудала птахів, звірів, гербарії рослин, заспиртовані істоти та їх окремі органи, препарати для мікроскопів і т. п.);
в) плоскі реальні зображення природи і суспільних процесів, окремих об'єктів та їх частин (картини, ілюстрації і т. п.);
г) об'ємні реальні зображення (муляжі, макети, моделі і ін.);
д) абстраговані зображення (схеми, графіки, карти і т. п.)
Окрему групу засобів навчання складають технічні засоби навчання (ТЗН), які включають дидактичну техніку: кінопроектори, діапроектори, телевізори, кодоскопи, магнітофони, відеомагнітофони; аудіовізуальні засоби: статичної проекції (діафільми, діапозитиви, матеріали для кодопроекції), динамічної проекції (кінофільми, відеофільми), фонопосібники (магнітофонні засоби, грамзаписи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі. Серед технічних засобів навчання особливе місце займає комп'ютер.
2. Основні підходи до класифікації методів навчання.
Ю. Бабанський виділяє три великі групи методів навчання (кожна передбачає де¬кілька класифікацій), в основу яких покладено:
а) метод організації та здійснення навчально-пізнавальної ді¬яльності;
за джерелом інформації(словесні, наочні, практичні)
за логікою передачі і сприйняття (індуктивні, аналітичні)
за ступенем самостійності мислення (пошукові, дослідницькі)
б) метод стимулювання і мотивацію навчально-пізнавальної діяльності;
стимулювання інтересу до навчання (пізнавальні ігри, навчальні дискусії, ситуації пізнавальної новизни)
стимулювання обовязкі і відповідальності в учінні (вимога, переконання у значимості навчання)
в) контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної ді¬яльності.
Метод усного контролю (заліки, успити усні)
Метод письмового контролю (контр. Роботи, заліки, іспити)
Методи лаборат-практ контролю (лабор роботи, машинний контроль)
3. Характеристика окремих груп методів навчання.
Усний виклад матеріалу вчителем дозволяє за короткий час передати великий об'єм інформації. Він включає такі словесні методи, до них відносять розповідь, лекцію, пояснення, інструктаж, бесіда, робота з книгою, дискусія, рецензування. Всі вони передбачають монологічну форму викладу навчального матеріалу.
Наочні методи мають у своїй основі застосування зорового образу у навчанні. Метод ілюстрації - показ учням ілюстративних (плоских) посібників: плакатів, карт, малюнків на дошці, портретів тощо. Метод демонстрації - показ об'ємних зображень, діючих моделей, приладів, технічних установок, лабораторних дослідів, діа- і кінофільмів. Використовуючи ці методи, необхідно дотримуватись таких вимог: забезпечити всебічний огляд об'єкта, використовувати ту наочність, яка найкраще сприятиме засвоєнню матеріалу, супроводжувати показ словесним поясненням, підводити дітей до висновків і узагальнень.
Практична діяльність школярів здійснюється різними практичними методами такі як вправи, лабораторна робота, практична робота .
В організації пізнавальної діяльності учнів репродуктивного чи творчого характеру також використовуються словесні, наочні, практичні методи.
Пояснювально-ілюстративний метод реалізується через розповідь, репродуктивну бесіду, традиційну лекцію, ілюстрацію, демонстрацію.
Репродуктивний метод - через спостереження за даним планом, репродуктивну роботу з книгою чи наочним посібником, підготовчі, пробні й тренувальні вправи, лабораторну або практичну роботу за інструкцією.
Частково-пошуковий метод реалізується в евристичній бесіді, дискусії, при виконанні ввідних вправ, при роботі з літературою тощо.
Дослідницький метод передбачає найвищий ступінь пізнавальної і самостійної активності учнів у процесі творчої роботи з книгою чи наочними посібниками, при виконанні творчих вправ, лабораторних чи практичних робіт творчого характеру.
У процесі навчально-пізнавальної діяльності учні використовують логічні методи: індукцію (коли на основі окремих фактів, учні роблять висновки й узагальнення) та дедукцію (коли учні сприймають загальні закони, формули, а потім ті наслідки, що витікають з них), а також такі методи синтез, порівняння, аналогію, узагальнення, систематизацію, класифікацію.
Особлива увага приділяється сьогодні самостійній роботі учнів. Цей метод застосовується при роботі учнів з підручником, посібниками, довідковою літературою, при розв'язуванні задач, виконанні вправ, при організації спостережень, виконанні лабораторних і практичних робіт, творчих завдань.
5. Умови оптимального вибору та поєднання методів і засобів навчання
Вибір оптимального поєднання методів і засобів навчання. Оптимальний вибір методів і засобів навчання передбачає врахування:
мети і завдань уроку;
обсягу і складності навчального матеріалу;
мотивації навчання. Інтересів і активності учнів;
рівня підготовленості учнів і їх працездатності;
віку учнів;
сформованості навчальних умінь і навичок;
навчальної тренованості, витривалості;
часу навчання (осінь, зима, літо, весна, до обіду, після обіду);
матеріально – технічної бази;
застосування методів і засобів на попередньому уроці;
типу і структури уроку;
взаємин між вчителем і учнями;
рівня підготовки вчителя.
Рівні прийняття рішення про вибір методів навчання:
стереотипний підхід;
рішення типу проб і помилок;
оптимізоване рішення.
Формування в учителя уміння педагогічної техніки (виразність мови, володіння голосом, жестом, мімікою та інше.