ПРЕЗЕНТАЦІЯ
На тему: Клінічні форми утоплення. Особливості перебігу хвороби, надання невідкладної медичної допомоги при утопленні.
Підготувала Студентка 4 курсу 18 групи
Спеціальність”Медицина” Шевчук Анастасія
Утоплення – вид механічної закупорки дихальних шляхів унаслідок потрапляння в них води.
синкопальн істинне е (вторинне) (справжнє
або
"вологе")
сухе
(асфіктичне)
Істинне утоплення
ВИНИКАЄ ВНАСЛІДОК ПОТРАПЛЯННЯ ВОДИ В ТРАХЕЮ, БРОНХИ Й АЛЬВЕОЛИ.
ВИКЛИКАЄ:
1)СИЛЬНЕ НЕРВОВЕ ЗБУДЖЕННЯ
2)ПОРУШЕННЯ РИТМІЧНОСТІ ДИХАННЯ
3)ЗБІЛЬШЕННЯ МАСИ ТІЛА
4)ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ СО2 В КРОВІ
5)ВТРАТУ СВІДОМОСТІ
6)ЗАТРИМКУ ДИХАННЯ
7)СМЕРТЬ
РІЗНИЦЯ МІЖ ІСТИННИМ УТОПЛЕННЯМ У ПРІСНІЙ ТА СОЛОНІЙ ВОДІ
• У прісній воді
• При проникненні у легені швидко
всмоктується в кров. Це сприяє розрідженню крові, збільшенню її обєму і руйнуванню еритроцитів. Іноді розвивається набряк легенів. З рота йде рожева піна. Спостерігається посиніння тіла.Функція кровообігу припиняється в результаті зупинки серця. При проникненні у легені швидко всмоктується в кров. Це сприяє розрідженню крові, збільшенню її обєму і руйнуванню еритроцитів. Іноді розвивається набряк легенів. З рота йде рожева піна. Спостерігається посиніння тіла.Функція кровообігу припиняється в результаті зупинки серця.
• У солоній воді
• Рідка частина крові разом з білками
проникає з кровоносних судин у альвеоли. Це призводить до згущення, накопичення рідини в альвеолах, їх розтягнення. З рота йде біла піна. Спостерігається посиніння тіла. Зупинка серця через порушення газообміну. Рідка частина крові разом з білками проникає з кровоносних судин у альвеоли. Це призводить до згущення, накопичення рідини в альвеолах, їх розтягнення. З рота йде біла піна. Спостерігається посиніння тіла. Зупинка серця через порушення газообміну.
Асфіктичне
Виникає під час різкого гальмування ЦНС під впливом алкоголю, раптового захворювання або травми. Вода потрапляє у верхні дихальні шляхи, виникає спазм м’язів гортані, який запобігає заповненню легенів водою. У разі зімкнення голосових зв’язок виникають псевдореспіраторні вдихи. У легенях різко підвищується негативний тиск, що призводить до утворення піни. Значна кількість води заковтується до шлунку. Якщо потерпілого не витягнули з води, спазм голосової щілини після термінальної паузи змінюється атонією і вода потрапляє до легенів, заповнюючи їх, що супроводжується виділення рожевої піни. Шкіра та слизові оболонки в утоплених мають синій колір. Асфіксичне утоплення характеризується коротким початковим періодом, який швидко змінюється агональним (період клінічної смерті становить 3-5 хв).
Синкопальне
УТОПЛЕННЯ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ: РЕФЛЕКТОРНОЮ ЗУПИНКОЮ СЕРЦЯ У ЗВЯЗКУ ЗІ ЗНАЧНИМ ЕМОЦІЙНИМ ШОКОМ, ЗАНУРЕННЯМ У ДУЖЕ ХОЛОДНУ ВОДУ.
ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ: ПОСТРАЖДАЛИЙ БЛІДИЙ.
РОЗРІЗНЯЮТЬ ТРИ ПЕРІОДИ СПРАВЖНЬОГО УТОПЛЕННЯ:
І – ПОЧАТКОВИЙ:СВІДОМІСТЬ ЗБЕРЕЖЕНА, НАПАДИ КАШЛЮ, ЧАСТЕ ГУЧНЕ ДИХАННЯ, ТАХІКАРДІЯ, АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ, ІНОДІ БЛЮВАННЯ ВОДОЮ;
ІІ – АГОНАЛЬНИЙ:НАРОСТАЄ ЦІАНОЗ, ШКІРА СТАЄ ФІОЛЕТОВО-СИНЬОЮ („СИНІ” УТОПЛЕНІ), ТАХІКАРДІЯ ПЕРЕХОДИТЬ У БРАДИКАРДІЮ, ГІПЕРТЕНЗІЯ – У ГІПОТЕНЗІЮ. ПОТЕРПІЛИЙ НЕПРИТОМНІЄ, ЧАСТО ДИХАЄ, З’ЯВЛЯЮТЬСЯ СУДОМИ ТА ВИДІЛЯЄТЬСЯ РОЖЕВА ПІНА З НОСА ТА РОТА;
ІІІ – КЛІНІЧНА СМЕРТЬ:НАЯВНІСТЬ ВСІХ ОЗНАК, ЯКІ ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ КЛІНІЧНОЇ СМЕРТІ (ДИВ.
ВІДПОВІДНУ ТЕМУ).
Невідкладна медична допомога та післяреанімаційний прогноз:
1.ПЕРВИННЕ ОБСТЕЖЕННЯ ПОСТРАЖДАЛОГО З ВИЗНАЧЕННЯМ ТЯЖКОСТІ СТАНУ.
2.ПРИ ЗБЕРЕЖЕНІЙ ПРИТОМНОСТІ – ЗІГРІВАННЯ (ФОЛЬГА, ТЕРМОКОВДРИ), СЕДАТИВНА ТЕРАПІЯ.
3.ПРИ НАЯВНОСТІ АБСОЛЮТНИХ ОЗНАК КЛІНІЧНОЇ СМЕРТІ – ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ (ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ДРЕНАЖНОГО ПОЛОЖЕННЯ), 3“5 РЕАНІМАЦІЙНИХ ВДИХІВ З ПОДАЛЬШИМ ПРОВЕДЕННЯМ РЕАНІМАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ЗА КЛАСИЧНИМ СЦЕНАРІЄМ.
4.ПЕРЕД НАКЛАДАННЯМ ЕЛЕКТРОДІВ ДЕФІБРИЛЯТОРА ШКІРНІ ПОКРИВИ ОБСУШУЮТЬ. У ВИПАДКУ ГЛИБОКОЇ ГІПОТЕРМІЇ (ТЕМПЕРАТУРА ТІЛА <32 °С), КІЛЬКІСТЬ СЕАНСІВ ДЕФІБРИЛЯЦІЇ ОБМЕЖУЮТЬСЯ ДО ТРЬОХ.
НАСТУПНІ СПРОБИ ДЕФІБРИЛЯЦІЇ ВИКОНУЮТЬ ПІСЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ.
5.ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РЕАНІМАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ У ПОТОПЕЛЬНИКА НЕРІДКО ВИНИКАЄ РЕГУРГІТАЦІЯ. ГОЛОВА У ТАКИХ ПОСТРАЖДАЛИХ МАЄ БУТИ ПОВЕРНЕНА НА БІК З ГОТОВИМ ДО РОБОТИ ВІДСМОКТУВАЧЕМ ТА НАБОРОМ КАТЕТЕРІВ. ПРИ МОЖЛИВОСТІ – ЗАСТОСОВУЮТЬ НАЗОГАСТРАЛЬНИЙ ЗОНД З МЕТОЮ ЕВАКУАЦІЇ ШЛУНКОВОГО ВМІСТУ.
6.З ОГЛЯДУ НА ВИСОКИЙ РИЗИК АСПІРАЦІЇ ВАРТО ЗАСТОСУВАТИ ПОСЛІДОВНІСТЬ "ШВИДКОЇ ІНТУБАЦІЇ" З ПОДАЛЬШОЮ ШВЛ.
7.З МЕТОЮ ПОПЕРЕДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ТАК ЗВАНОГО "ВТОРИННОГО УТОПЛЕННЯ" (БЛИСКАВИЧНОГО НАБРЯКУ ЛЕГЕНЬ, ЩО ШВИДКО ПРИЗВОДИТЬ ДО СМЕРТІ), ХВОРИМ ІЗ СПРАВЖНІМ УТОПЛЕНИЯМ НА ПОЧАТКУ ШВЛ І В ПОДАЛЬШОМУ ПРОТЯГОМ ПЕРШИХ ДІБ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОЇ КЛІНІЧНОЇ СМЕРТІ НЕОБХІДНО ПРОВОДИТИ ПІВЛ З РЕЖИМОМ ПОЗИТИВНОГО ТИСКУ В КІНЦІ ВИДИХУ.
8.ВИКОРИСТАННЯ ПУЛЬСОКСИМЕТРІЇ ТА ГАЗОМЕТРІЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ КРОВІ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ЦИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ВИЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖНОГО РІВНЯ КИСНЮ В ДИХАЛЬНІЙ СУМІШІ.
9.У ХВОРИХ ІЗ СПРАВЖНІМ УТОПЛЕНИЯМ У ПРІСНІЙ ВОДІ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ГІПЕРКАЛІЄМІЇ ЗАСТОСОВУЮТЬ ВНУТРІШНЬОВЕННЕ ВВЕДЕННЯ 5-10 МЛ 10 % РОЗЧИНУ ХЛОРИДУ КАЛЬЦІЮ.
10.ЯКЩО УТОПЛЕННЯ НАСТАЛО У КРИЖАНІЙ ВОДІ (<5 °С), ГІПОТЕРМІЯ РОЗВИВАЄТЬСЯ ДОСТАТНЬО ШВИДКО І МОЖЕ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПЕВНИЙ РІВЕНЬ ЗАХИСТУ ВІД ГІПОКСІЇ, В Т. Ч. – ЗНИЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ МЕТАБОЛІЗМУ В КОРІ ГОЛОВНОГО МОЗКУ. ВОДНОЧАС ГІПОТЕРМІЯ ПРИЗВОДИТЬ ДО ВТОРИННОГО УСКЛАДНЕННЯ УТОПЛЕННЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ШВИДКОЇ ВТРАТИ ТЕПЛА ШЛЯХОМ ВИПАРОВУВАННЯ ПІД ЧАС РЕАНІМАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ. У ЦЬОМУ ВИПАДКУ ГІПОТЕРМІЯ НЕ МАЄ ПРОТЕКТОРНОЇ ФУНКЦІЇ.
11.ПРИ АСФІКТИЧНОМУ ТА СИНКОПАЛЬНОМУ УТОПЛЕНИЯХ ПРОГНОЗ ДЛЯ ПОСТРАЖДАЛИХ БІЛЬШ СПРИЯТЛИВИЙ НАВІТЬ ПРИ ТРИВАЛІШОМУ ПЕРІОДІ КЛІНІЧНОЇ СМЕРТІ, НІЖ ПРИ СПРАВЖНЬОМУ УТОПЛЕННІ.
