Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

7.1.Поточне оцінювання знань

7.1.1.Об’єктами поточного контролю знань студента є три види навчальної діяльності:

— рівень засвоєння знань та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях;

— виконання комплексних розрахункових завдань;

— виконання модульних завдань під контролем викладача.

При контролі рівня знань та активності роботи студента

оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у доповідях з теоретичного питання та виступах щодо застосування методики розв’язання практичного завдання; активність при обговоренні питань, винесених на семінарське (практичне) заняття, яка визначається кількістю змістовних виступів протягом семестру.

У процесі контролю комплексних розрахункових завдань,

наведених у розділі 6, оцінюванню підлягають правильність розрахунків та обґрунтованість висновків; загальне оформлення звіту: комплектність, охайність, грамотність та своєчасність подання викладачу.

Модульні завдання, що підлягають оцінюванню, можуть бути у формі або тесту, який розв’язується в аудиторії, або лабораторної роботи, що виконується в комп’ютерному класі. Протягом семестру студент має пройти модульний контроль двічі. Кожне модульне завдання включає 10 питань. Перше модульне завдання охоплює 1—6 теми, другий — 7—12 теми. Приклади модульних завдань наведені у розділі5.

Уся діяльність студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 40 балів. При цьому оцінювання виконання студентом кожного виду навчальної діяльності здійснюється за допомогою методу експертних оцінок.

7.1.2. Рівень знань студента оцінюється на підставі його доповіді з теоретичного питання, результатів розв’язання практичного завдання за шкалою 10; 5; 0 балів за такими критеріями:

— оцінку «10» заслуговує студент, який всебічно, безпомилково, в логічній послідовності й вільно розкрив теоретичне питання; самостійно і правильно виконав практичне завдання та продемонстрував знання методики його розв’язання;

167

— оцінку «5» отримує студент, який дав правильну, але неповну відповідь на теоретичне питання або розкрив усі аспекти поставленого питання, але припустився несуттєвих помилок; в основному володіє знанням методики розв’язання практичного завдання, але припускається несуттєвих помилок;

— оцінка «0» виставляється студенту, який не розкрив ключових елементів теоретичного завдання; не володіє методикою розв’язання практичного завдання або який відмовився відповідати на питання, поставлене викладачем.

Протягом семестру студент може виступати з доповіддю та розв’язанням практичного завдання (за власною ініціативою або за запрошенням викладача) не один, а кілька разів. Тому підсумкова оцінка за цей вид навчальної діяльності визначається як середньоарифметична кількість балів. У разі необхідності вона округлюється до величини, що є кратною 5. Наприклад: (5 + 10) : 2 = 7,5 балів = 10 балів; (0 + 5 + 5) : 3 = 3,3 балів = 5 балів; (0 + 5 + 0) : 3 = 1,7 балів = 0 балів.

Активність студента при обговоренні питань, винесених на семінарські (практичні) заняття, оцінюється за шкалою 3; 2; 0 балів у межах семестру: 3 бали — за змістовний виступ не менше ніж на чотирьох заняттях протягом семестру; 2 бали — за змістовний виступ не менше, ніж на трьох заняттях протягом семестру. На відповідну кількість балів (3; 2) може збільшуватися підсумкова оцінка за рівень знань та активність студента, яка округляється до величини, кратної 5, і не може перевищувати 10 балів.

У цілому протягом семестру за рівень знань та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях студент може максимально отримати 10 балів.

7.1.3. Комплексні розрахункові завдання оцінюються за шка-

лою 10; 5; 0 балів за такими критеріями:

—оцінку «10» заслуговує студент, який правильно розрахував не менше ніж 80 % завдань, дотримав вимоги щодо оформлення звіту, не порушив терміну подання звіту;

—оцінку «5» отримує студент, який правильно розрахував менше 70—50 % завдань, дотримав вимоги щодо оформлення звіту, не порушив терміну подання звіту;

—оцінка «0» виставляється студенту, який правильно розрахував менше 50 % завдань або порушив вимоги щодо оформлення звіту або терміну його подання.

168

7.1.4. Кожне модульне завдання оцінюється за шкалою 10; 5; 0 балів згідно з такими критеріями:

—оцінку «10» заслуговує студент, який дав правильні відповіді не менше ніж на 80 % усіх питань модульного завдання;

—оцінку «5» отримує студент, який дав правильні відповіді на 70—50 % усіх питань модульного завдання;

—оцінка «0» виставляється студенту, який дав правильні відповіді менше ніж на 50 % усіх питань модульного завдання.

За два модульні завдання студент може максимально отримати 20 балів.

7.1.5.У підсумку за три види поточного контролю знань

максимальна сума балів за семестр формується так: 40 = 10 + 10 + 20.

7.1.6.Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання.

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної фор-

ми навчання є лише модульні завдання. Їх зміст формується на базі тестів для самоперевірки знань та типових практичних завдань, що містяться в методичних порадах до кожної теми дисципліни (розділ 4). На поточний контроль виносяться завдання одного модуля, що охоплює ключові питання навчального матеріалу дисципліни.

Модульні завдання виконуються у сесійній період згідно з розкладом в аудиторії під контролем викладача. Модульні завдання, що підлягають оцінюванню, подаються у формі тесту, кожен з яких включає 10 питань. До їх складу входять як теоретичні, так і практичні питання.

Оцінювання модульного завдання здійснюється за шкалою 40; 20; 0 балів згідно з критеріями, які для студентів денної та вечірньої форм навчання відповідають шкалі 10; 5; 0 балів (див. п. 7.1.4). Максимальна оцінка, яку студент-заочник може отримати за модульне завдання, становить 40 балів.

7.2. Оцінювання результатів складання іспиту

Відповідь студента на кожне із шести завдань екзаменаційного білетаоцінюєтьсязашкалою10, 5, 0 балівзгіднозтакимикритеріями:

оцінку «10» заслуговує студент, який: а) безпомилково, достатньо повно і без ознак плагіату розкрив теоретичне питання;

169

б) продемонстрував знання методики і правильне її застосування при розв’язанні практичного завдання;

оцінку «5» отримує студент, який: а) на теоретичне питання подав правильну, але неповну відповідь, або повну відповідь з несуттєвими помилками, або повну та правильну відповідь з незначними ознаками плагіату; б) методику розв’язання практичного завдання в основному витримав, але припустився несуттєвих помилок;

оцінка «0» виставляється студенту, який: а) не розкрив суттєвих елементів теоретичного питання або його відповідь на питання переважно є плагіатом: б) не володіє методикою розв’язання практичного завдання.

У підсумку результати складання іспиту оцінюються в діапазоні 0—60 балів.

Наведені критерії є основними. Однак загальна оцінка за іспит може бути знижена до 10 балів за таких умов:

якщо екзаменаційна письмова робота написана неохайно або нерозбірливим почерком;

якщопідчаспроведенняіспитустудентпорушувавдисципліну.

Уразі, коли екзаменаційна робота студента оцінена менше ніж в 30 балів (0, 5, 10, 15, 20, 25), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (0 балів).

7.3. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів). Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, а отже, отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

До екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту. Переведення даних 100бальної шкали оцінювання в чотирибальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

170