Облік ощадних сертифікатів
Ощадні сертифікати - це письмове свідоцтво кредитної установи (банку) про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання по закінченні встановленого терміну депозиту і процентів по ньому.
Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника.
Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.
Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити: найменування цінного паперу - "ощадний сертифікат", найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифіката. дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката), найменування або ім'я держателя сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.
Облік ощадних сертифікатів, придбаних підприємством в банку, ведуть на рахунку № 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті", № 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті". Аналітичний облік ведеться за банками, що видали ощадні сертифікати, а для термінових сертифікатів - і за термінами їх вилучення.
Придбані підприємством в банках ощадні сертифікати відображають записом:
Дебет субрахунку № 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті".
Кредит субрахунку № 311 "Поточні рахунки в національній валюті".
Кредит субрахунку № 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті".
При вилученні сум, депонованих банком при видачі ощадного сертифіката, в обліку підприємства будуть зворотні записи.
Облік одержаних доходів за ощадними сертифікатами аналогічний облікові нарахування дивідендів за акціями і процентів за облігаціями.
Облік одержаних доходів за ощадними сертифікатами:
Дебет рахунка № 311 "Поточні рахунки в національній валюті".
Дебет рахунка № 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті".
Кредит рахунка №'73 "Інші фінансові доходи".
Облік казначейських зобов’язань
Казначейські зобов'язання - це різновид цінних паперів на пред'явника, які розмішуються на добровільних засадах, посвідчують внесення їх тримачами грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу протягом всього терміну володіння цими цінними паперами. Випускаються такі види казначейських зобов'язань:
а) короткострокові - до 1 року;
б) середньострокові - від 1 до 5 років;
в) довгострокові - від 5 до 25 років.
Короткострокові й середньострокові казначейські зобов'язання випускаються Міністерством фінансів України, довгострокові - Кабінетом Міністрів України. Короткострокові казначейські зобов'язання випускаються Міністерством фінансів строком на 3, 6 і 12 місяців на пред'явника. Ці зобов'язання не мають купонів і погашаються шляхом к викупу, включаючи сплату нарахованих по них процентів. Середньострокові казначейські зобов'язання випускаються Міністерством фінансів на строк від 1 до 5 років і не мають купонів.
Порядок визначення продажної вартості середньострокових казначейських зобов'язань визначається Міністерством фінансів виходячи з часу їх придбання. Погашення середньострокових казначейських зобов'язань здійснюється щороку на підставі тиражів, що провадяться Міністерством фінансів України. Доходи тримачам середньострокових казначейських зобов'язань сплачуються шляхом нарахування процентів до номіналу без щорічних виплат при їх викупі залежно від строку, що минув від випуску зобов'язань до його погашення.
Довгострокові казначейські зобов'язання випускаються державою на строк від 5 до 25 років на пред'явника. Випуск довгострокових казначейських зобов'язань здійснюється у тому ж порядку, що і випуск середньострокових казначейських зобов'язань. Дохід за казначейськими зобов'язаннями починають сплачувати у наступному році після року придбання. Виплата доходу за казначейськими зобов'язаннями здійснюється щороку по купонах або при погашенні зобов'язань шляхом нарахування процентів до номіналу без щорічних виплат.
По казначейських зобов'язаннях, які вийшли в тираж погашення, сплачується їх номінальна вартість, аналогічно оплачуються непогашені купони минулих років, включаючи купони того року, в якому зобов'язання підлягає викупу. Якщо тримач казначейського зобов'язання, що вийшло у тираж погашення, не пред'явив його до сплати, він зберігає право на одержання доходу по купонах до закінчення терміну дії. Але після закінчення цього терміну казначейські зобов'язання втрачають силу і оплаті не підлягають.
Облік операцій з векселями державного казначейства. Постановою Кабінету Міністрів України № 689 від 27 червня 1996 р. "Про затвердження Порядку використання векселів Державного казначейства" запроваджено випуск векселів Державного казначейства (далі - казначейські векселі) номіналами 500 млн. і 1 млрд. карбованців (5 І 10 тис. гривень) для використання векселетримачами з метою - погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредиторів.
Розрахунки казначейськими векселями здійснюються:
за вексельними сумами;
продажу юридичним особам, які є резидентами відповідно до законодавства України;
застави по забезпеченню зобов'язань перед резидентами відповідно до законодавства про заставу;
зарахування у сплату податків до Державного бюджету України за бажанням векселетримача.
На підприємства, які одержують дотації з бюджету, операції з продажу і застави казначейських векселів не поширюються. Казначейські векселі, не пред'явлені до погашення в установлений термін, втрачають силу і оплаті не підлягають. Векселедавцем і платником по казначейських векселях виступає Головне управління Державного казначейства України. Проценти на вексельну суму не нараховуються.
Операції з казначейськими векселями.
Одержані від міністерств, відомств та інших головних розпорядників державних коштів казначейські векселі перший векселетримач відображає за вексельною сумою записом:
Дебет рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані".
Кредит рахунка № 46 "Неоплачений капітал".
Передавання казначейських векселів для погашення кредиторської заборгованості за вексельною сумою:
Дебет рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками"
Кредит рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані".
Наступний запис в обліку здійснюється на підставі заяви підприємства-векселетримача і письмового повідомлення про зарахування казначейських векселів для сплати податків до Державного бюджету України або виписки банку про надходження коштів на рахунок в банку підприємства на вексельну суму:
Дебет субрахунку № 644 "Податковий кредит".
Кредит рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані".
Дебет субрахунку № 311 "Поточні рахунки в національній валюті".
Кредит рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані".
Водночас перший векселетримач у тому ж звітному періоді, в якому казначейський вексель прийнятий до погашення заборгованості по платежах до Державного бюджету України, робить запис:
Дебет рахунка № 48 "Цільове фінансування і цільові надходження".
Кредит рахунка № 42 "Додатковий капітал" - на суми у зв'язку з державним регулюванням цін і тарифів.
Одержання за згодою казначейського векселя від векселетримача в погашення дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію, товари, інше майно, виконані роботи та надані послуги на вексельну суму: підприємствами, які виручку від реалізації продукції (робіт, послуг) визначають за методом нарахування:
Дебет рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані".
Кредит рахунка № 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".
Облік казначейських векселів ведеться за термінами погашення векселів і способами їх одержання. Після надходження коштів за цей казначейський вексель, зарахування у сплату податків до Державного бюджету України або передачі його у погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредиторів:
Дебет субрахунку № 311 "Грошові документи в національній валюті".
Дебет рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".
Кредит рахунка № 71 "Інший операційний дохід".
Придбання за договором купівлі-продажу казначейських векселів відображається записом:
Дебет рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані" (на вексельну суму).
Кредит рахунка № 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".
Використання казначейських векселів для застави з метою забезпечення обов'язків перед резидентами реєструється у Книзі записів за формою і в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 14 від 12 січня 1993 р., і відображається в обліку на позабалансовому рахунку за вексельною сумою № 05 "Гарантії та забезпечення надані", з якого вексельна сума списується у випадку припинення права застави. Заставотримачі такі зобов'язання відображають на субрахунку № 06 "Гарантії та забезпечення отримані".
Якщо казначейський вексель є предметом застави і переходить згідно з законодавством від заставодавця, то сума, одержана за вексель, відображається у заставодавця записом:
Дебет рахунків вимог, що випливають із договору банківської позики, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу, виконання робіт та ін.
№ 62 "Короткострокові векселі видані".
Кредит рахунка № 71 "Інший операційний дохід".
Вексельна сума цього казначейського векселя:
Дебет рахунка № 94 "Інші витрати операційної діяльності"
Кредит рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані".
Перевищення вексельної суми над одержаною за векселем, що є предметом застави, зараховується до прибутку від реалізації інших цінностей, зворотний результат списується записом:
Дебет рахунка № 48 "Цільове фінансування і цільові надходження".
Кредит рахунка № 71 "Інший операційний дохід".
Казначейські векселі, не пред'явлені до погашення в установлений термін, списуються записом:
а) Дебет рахунка № 94 "Інші витрати7 операційної діяльності" - за вексельною сумою казначейського векселя, одержаного у погашення дебіторської заборгованості (в останнього векселетримача);
б) Дебет рахунка № 45 "Вилучений капітал" - на суму прибутку, утвореного при придбанні за договором купівлі-продажу, що втратив силу казначейського векселя;
в) Дебет рахунка № 94 "Інші витрати операційної діяльності" - на різницю між вексельною сумою, Ідо втратила силу казначейського векселя, і сумою прибутку, одержаного при його придбанні.
І Кредит рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані".
Передача і продаж казначейських векселів оформлюються векселетримачем реєстром у двох примірниках, один з яких з підписами керівника, головного бухгалтера і печаткою векселетримача видається одержуючій стороні, а другий - з підписами керівника, головного бухгалтера і печаткою підприємства, яке одержало вексель, залишається у попереднього векселетримача. У реєстрі наводяться дані про номери і вексельну суму казначейських векселів.