ТЕМА 2 Генезис та еволюція фінансів
.pdf
Доходи міської казни
доходи від міської общинної власності (збір
за користування старими комунальними землями, пасовиськами, вигонами, водами, лісами і т.д., від оренди купцями і ремісниками ринкових споруд);
судові доходи (штрафи) Ці доходи
виникали тоді, коли прво суду було передано
від сеньора до міста;
непрямі податки (старі ( з часів сеньорів): мито за в’їзд і виїзд, за проїзд, мостові мита і т.д: нові – з ХІІІ ст.. – податки на предмети споживання – соляна монополія, акцизи на алкогольні напої и т.д.);
прямі податки. З’являлись не всюди і не одночасно (внесок за вступ нового члена до комуни – у Франції, майновий податок – сплачувався на підставі декларації, яка давалась під присягою; поголовний – встановлено для бідних). Розміри податків
могли біти не постійними, стягнення було не
регулярним, а визначалися необхідністю.
Основні видатки міста
-будівництво і утримання укріплень (майже завжди їх будівництво призводило до введення нового акцизу);
-утримання міліції і військових загонів (перетворилося на одну із основних статей видатків). Поступово особиста військова повинність переходила в грошову – уплата найманим військовим;
-додаткові королівські видатки (вимагали їх під загрозою відміни хартій), дарунки королям;
-купівля земель (млинів, пекарень) у сеньорів ( в общинну власність міста);
-на народну освіту і притулки для бідних (з ХІІІ ст.). Освіта була церковна, а для купців необхідна була світська школа, яка б вчила читати і рахувати (Університети були вільними товариствами, яке не входили до міської общини і не визнавали влади міських рад).
Податковий імунітет мали: духовенство, знать, вдов, хрестоносці.
За право збору податків велася боротьба між васалами, слугами світських і духовних баронів, духовенством (яке вело торгівлю), міською аристократією. За умови процвітання міста найголовніший дохід давали митні надходження. Якщо грошей не вистачало, то, як правило, купцям дарувалися (за гроші) нові привілеї.
Великі географічні відкриття сприяли розвитку торгівлі і розпаду феодалізму.
Фінанси в умовах становлення капіталізму
ХVІ-ХVІІ ст. – розпад феодалізму і первісне накопичення капіталу. Держава відігравала при цьому провідну роль.
Зміни у фінансах:
-Відбулося повне перетворення податків із натуральних у грошові;
-Зміна складу платників податків. Феодали і духовенство мали податковий імунітет, а основними платниками були селяни. Коли з’являється промислова і торгова буржуазія, то вони, не маючи податкового імунітету, стає платником податків. Буржуазія почала боротися за те, щоб відібрати право у короля встановлювати податки (лозунг: немає податку без його ухвалення парламентом). В Англії це відбулося ще в ХVІІІ ст. Оскільки в парламенті були представники буржуазії, то виник конфлікт короля і парламенту. Буржуазія виступала, щоб податки сплачували всі, у т.ч. феодальна аристократів.
-Своє значенні втрачають регалії (перетворюються на фіскальні монополії) і домени.
-Проведення активної протекціоністської політики держави, тому зростає роль мита. - Доходи і видатки держави відділяються від монарха. Це означає появу бюджету (кінець ХVІІ ст.) Монарх отримував цивільний лист – документ, в якому парламент затверджував суми на утримання короля. - Держава здійснює видатки, пов’язані з колоніальними захватами. - З’являються державні інвестиції (наприклад, в Німеччині).
-Основний принцип організації фінансів – суспільно-правовий.
Фінанси індустріальної економіки
Зміни у сфері податків
Зміни в системі прямих податків. При феодалізмі переважав Податок на землю, тому що в основі господарства – землеробство. В індустріальному суспільстві розвиваються податки на доходи, т.я. відбувається значна диверсифікація їх видів (заробітна плата, дивіденди, проценти, доходи від різних видів діяльності та різних операцій тощо). В кінці ХVІІІ ст. пв Англії було введено податок на доходи, а в ХХ ст.. податок з доходів фізичних осіб – є основною формою прямого оподаткування.
Зміни ролі непрямих податків і ставлення до них. Первісно торгово-промислова буржуазія була проти непрямих податків, т.я вони підвищували ціни і звужували ринок збуту, а мито гальмувало торгівлю. Зараз основу сучасного оподаткування становлять податки на доходи фізичних осіб і непрямі податки (податки на споживання).
Поява принципово нового типу платника податків: вільна, незалежна, освічена людина, яка отримує доходи від капіталу або найманої праці. У свідомості людини податки є невід’ємним елементом демократії, а обов’язок сплачувати їх – фактично священним
З розвитком системи соціального страхування до складу податкової системи включаються внески на соціальне страхування. До 1970-х років їх питома вага виросла до 30% загальної суми податкових надходжень.
Фінанси індустріальної економіки
Зміни у складі і структурі державних видатків
Перехід від політики невтручання держави в економіку до її активного регулювання, тому почалось державне фінансування окремих сфер і галузей економіки. Держава в цю епоху перетворюється на крупного споживача, підприємця, інвестора (особливо – фундаментальні дослідження, інновації), експортера, банкіра, позичальника.
В індустріальний період обсяги державних видатків досягли приблизно 50% ВВП (раніше – 15%).
Змінилася роль держави у вирішенні соціальних питань внаслідок загострення соціальних і демографічних проблем. Результат – виникнення соціального страхування і значне зростання державних видатків на соціальних захист – соціальне страхування* і соціальне забезпечення**
Виникнення бюджету
Внаслідок буржуазних революцій і з приходом до влади |
Бюджетні права |
|
закріпляються |
||
буржуазії казна держави відділяється від казни монарха |
||
конституцією. |
||
(призначена для забезпечення потреб монарха і |
||
|
||
утримання його двору). З’являється державний бюджет: - |
Бюджет одразу ж |
|
як фінансовий фонд, призначений для виконання |
||
набуває хронічної |
||
державою їх функцій; - як документ, що затверджується |
||
дефіцитності. Зростає |
||
парламентом; - як розпис доходів і видатків держави. У |
||
державний борг. А |
||
1688 р в Англії відповідно до Біллю про права вперше |
||
видатки з управління |
||
парламентом був ухвалений бюджет (особливість: за |
||
держаборгом стають |
||
кожним видом державних видатків закріплювався |
||
невід’ємною статтею |
||
податок). |
||
бюджетних видатків. |
||
|
||
Створення фінансової системи |
|
На протязі індустріальної епохи формується національна фінансова система. Наряду з державними фінансами, формуються фінанси підприємств різних форм власності, фінансовий ринок, страхування, фінанси домогосподарств (у США на них припадає 70% заощаджень фінансового ринку). Взаємодія їх сфер підвищує ефективність фінансів і сприяє розвитку
Процеси інтернаціоналізації, інтеграції викликають утворення політичних, економічних, митних союзів. Якщо податки – це суверенітет держави, то уряди віддають його частину союзу (наприклад, в ЄС мито надходить в бюджет ЄС).
Фінанси в постіндустріальній економіці
З 70-х років ХХ ст. США, Японія та країни Західної Європи завершили індустріальний розвиток і
перейшли до постіндустріального розвитку.
Риси, які характерні для цього етапу:
-розширюється світове господарство і поглиблюється міжнародний поділ праці. Результат – посилення інтернаціоналізації, все сильніше проявляються риси глобалізації, а між країнами (або їх групами) з’являється жорства (навіть агресивна) конкуренція;
-відбувається інтелектуалізація технологічних укладів (цей термін витісняє поняття „виробничі сили”). США залучають кадри найвищої кваліфікації;
-інноваційно-інформаційна революція визначає розвиток (до цього – науково-технічний прогрес).
Вплив на фінанси:
1. Глобалізація зумовлює необхідність введення нових правових норм, які регулюють відносини ва сфері міжнародних фінансів. Починає формуватися глобальна правова система, а новими джерелами права стають: міжурядові угоди та постанови, положення, інструкції директиви міжнародних організацій. Відбувається перерозподіл повноважень між національними і міжнародними фінансовими організаціями. Поступово пріоритет переходить до міжнародних норм.
2. Фінансове забезпечення соціальних потреб створює значні проблеми. 2.1. В багатьох країнах „роздуті” соціальні гарантії. Це знижує стимули до виробництва, зростає кількість утриманців (рос. иждивенчество), посилюється соціальна напруга (постійні вимоги до держави збільшувати соц.виплати). Якщо буде обурення з боку платників податків (підприємці, працездатне населення), це може спровокувати громадянську війну.
2.2. Старіння нації, яке переживають країни Західної Європи, зменшує працездатне населення, а отже – кількість платників податків і збільшує кількість отримувачів виплат соціального характеру (доходна база скорочується, а витрати зростають). Ці дві проблеми, поперше, не дозволяють ефективно скорочувати податки і цим знижують конкурентноздатність національних економік у їх боротьбі за інвестиції; по-друге, загрожують виникненню кризи державних фінансів.
2.3. Загострення проблем охорони здоров’я.
3. Роль держави:
3.1. Держава продовжує вирішувати широке коло питань. Податково-бюджетна і грошово-кредитна політика спрямовані на сприяння інноваціям. Значні видатки на людський капітал. Поступово з’являються екологічні видатки.
3.2. Проявилася тенденція поступового зниження долі ВВП, що проходить через бюджет держави.
3.3. З’явилася нова задача держави: підвищити конкурентноздатність країни (раніше мова йшла про конкурентноздатність товарів).
4. Зміна на фінансовому ринку:
4.1. Сформувався глобальний фінансовий ринок, а отже і глобальний позиковий капітал. Прискорюється оборотність і обсяги грошових потоків. 4.2. Комп’ютерні технології, Інтернет вплинули на формування глобального ринку, обсяги і швидкість операцій, технології їх проведення. Все це підвищує віртуалізацію.
4.3. Зростає ризик дефолта.
5. Зміни в структурі фінансової системи.
Державні фінанси – найважливіша сфера економічних відносин, але вони починають уступати свою першу роль. ТНК і фінансовий ринок розвиваються найбільш високими темпами. При цьому ТНК підпорядковуються, перш за все, своїм внутрішнім нормам, а вже потім – нормам національного законодавства
