Econometrics
.pdf5. Оцінимо параметри моделі непрямим методом найменших квадратів. За цим методом необхідно спочатку оцінити параметри зведеної форми моделі 1МНК. У результаті дістанемо:
y1t 8,89 0,119x1t 0,399x2t 0,632x3t ; y2t 80,19 0,256x1t 0,183x2t 2,103x3t .
6. Визначимо оцінки параметрів рівнянь структурної форми. Для цього розв’яжемо друге рівняння зведеної форми відносно x3t і підставимо отриманий вираз у перше регресійне рівняння. У результаті дістанемо:
y1t 0,3y2t 15,202 0,042x1t 0,344x2t .
Розв’яжемо перше рівняння зведеної форми відносно x2t і підставимо отриманий вираз у друге рівняння. У результаті дістанемо:
y2t 0,46 y1t 76,103 0,201x1t 1,812x3t .
Таким чином, економетрична модель в структурній формі запишеться:
y1t 0,3y2t 15,202 0,042x1t 0,344x2t ; y2t 0,46 y1t 76,103 0,201x1t 1,812x3t .
12.5. Двокроковий метод найменших квадратів (2МНК)
Якщо рівняння структурної форми моделі надідентифіковані, то непрямий метод найменших квадратів застосувати не можна, акористуватись 1МНК недоцільно, тому необхідно розглянути інші методи, розроблені спеціально для таких моделей. Одним з цих мето-
дів є двокроковийметоднайменших квадратів (2МНК).
Розглянемо спочатку ідею методу. Вона полягає в тому, щоб «очистити» поточні ендогенні змінні yt від стохастичної складової, бо вони пов’язані із залишками ut. Так, на основі моделі (12.6) застосуємо 1МНК для економетричної моделі:
€ |
€ |
(12.26) |
Yt b0 |
b1St t , |
де
464
|
€ |
|
mys |
(12.27) |
|
|
b1 |
|
|
|
|
|
mss |
||||
|
|
|
|
||
€ |
€ |
|
|
|
|
і b0 |
y b1s. |
|
|
|
|
Згідно з (12.26) обчислюються значення: |
|
||||
|
|
€ |
€ |
(12.28) |
|
|
Yt b0 |
b1St . |
|||
На наступному кроці підставляємо ці значення Yt в перше рівняння моделі (12.5) і дістаємо:
Ct a0 a1Yt (ut a1 t ). |
(12.29) |
У цьому співвідношенні змінна Yt є функцією змінної St, яка не корелює із залишками ut. Крім того, на основі властивостей 1МНК
значення t |
не корелюють з St. Звідси значення Yt не корелюють з |
|||||||||||
комбінованими залишками (ut a1 t ) |
в рівнянні (12.29). Це дає нам |
|||||||||||
змогу на другому кроці застосувати 1МНК безпосередньо для оцін- |
||||||||||||
ки параметрів рівняння (12.29) і дістати оцінки параметрів a0 і a1. |
||||||||||||
|
mcy€ |
€ |
|
|
|
|
|
і st узяті як відхилення |
||||
Так, a€1 |
|
. Із (12.26) маємо y€t b1st , де y€t |
|
|||||||||
my€y |
|
|||||||||||
|
€ |
|
|
€2 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
mss . |
|
|
|
|||||
від своєї середньої, тому mcy b1mcs і |
my€y€ b1 |
|
|
|
|
|||||||
Використаємо (12.30) і отримаємо: a€ |
|
|
|
mcs |
|
|
mcs |
. |
||||
|
€ |
|
||||||||||
|
|
|
1 |
|
|
|
mys |
|||||
|
|
|
|
|
|
b m |
|
|||||
1 ss
Отже, знайдена оцінка збігається з оцінкою непрямого методу
найменших квадратів. Це означає, що коли рівняння моделі то-
чно ідентифіковані, то непрямий і двокроковий методи дають однакову оцінку параметрів моделі. Якщо рівняння надідентифіковані, то ці оцінки будуть різними.
Розглянемо двокроковий метод найменших квадратів для загальної економетричної моделі. Нехай окреме рівняння моделі має
вигляд |
(12.30) |
Y Y1 A X1B u, |
де Y — вектор ендогенної змінної розміром n×1; Y1 — матриця поточних екзогенних змінних, які входять в праву частину рівняння розміром n× r; X1 — матриця екзогенних змінних розмі-
ром n×m (включаючи стовпець одиниць, якщо потрібно визначити вільний член); A — вектор структурних параметрів розміром
465
k×1, які стосуються змінних матриці Y1 ; B — вектор структурних
параметрів розміром m×1, які стосуються змінних матриці X1 ; u |
|||||
— вектор залишків розміром n×1; n — кількість спостережень; m |
|||||
— кількість екзогенних змінних; k— кількість ендогенних змін- |
|||||
них (рівень моделі). |
|
|
€ |
|
|
На першому кроці розв’язуються |
на основі 1МНК. |
||||
Y1 f ( X1 ) |
|||||
Заміна елементів матриці Y1 |
|
|
|
€ |
|
елементами матриці Y1 в рівняннях |
|||||
моделі допоможе звільнитися від кореляції Y1 і u. Розрахунок |
|||||
€ |
|
|
|
|
|
елементів матриці Y1 виконується на основі співвідношення: |
|||||
€ |
|
1 |
X Y1 , |
(12.31) |
|
Y1 X (X X ) |
|
||||
де X ( X1, X 2 ).
Матриця X включає всі екзогенні змінні моделі. Матриця X1— значення екзогенних змінних даного рівняння. Матриця X2 — значення екзогенних змінних моделі, які не ввійшли в це рівняння.
На другому кроці знаходиться залежність € від Y і X . Це
Y1 1
приводить до процедури оцінювання параметрів на основі такої системи рівнянь:
€ €Y1 Y1
€X1Y1
|
|
|
|
|
€ |
|
|
|
€ |
|
A |
Y Y |
|
|
|||
Y X |
1 |
|
|
|
1 |
|
, |
(12.32) |
1 |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X1 X1 B |
|
|
|
|
||||
X1Y |
|
|
||||||
де A і B — вектори оцінок параметрів A і B.
Для€обчислення оцінок A і B насправді немає потреби визна- |
||||||
чати Y1 . Можна вивести альтернативне співвідношення для |
||||||
(12.28), коли для знаходження оцінок параметрів використову- |
||||||
ються лише реальні спостереження. Для цього запишемо: |
|
|||||
|
|
|
€ |
|
|
(12.33) |
|
|
Y1 Y1 v1, |
|
|
||
|
|
|
|
|
€ |
f ( X ). |
де V1 — матриця залишків розміром n×k для регресії Y1 |
||||||
1МНКдає: |
|
|
|
|
|
|
|
|
€ |
X v1 =0. |
|
|
(12.34) |
|
|
Y1v =0; |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
€ € |
€ |
€ |
Y1 X ( X X ) |
|
X Y1 |
|
Тому Y1 Y1 |
Y1 (Y1 |
v1 ) Y1 Y1 |
1 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
466
|
€ |
|
|
|
і |
|
X1 |
X1. |
|
Y1 |
(Y1 v1 ) X1 Y1 |
Оскільки X v1 =0, то і X1 v =0. Отже, рівняння для обчислення
оцінок двокрокового методу найменших квадратів можна записати так:
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Y1 X ( X |
|
X ) |
|
X |
Y1 |
Y1 X1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
. (12.35) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X |
Y |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|||||||
|
X1Y1 |
|
|
|
X1 X1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Альтернативну форму для (12.32) можна подати так: |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(Y |
v )Y |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
A |
|
|
|
|
|
(12.36) |
||||||||||||||||
|
Y1Y1 |
v1v1 |
Y1 X1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
. |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X Y |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
X1Y1 |
|
X1 X1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
12.6. Алгоритм двокрокового методу найменших квадратів (2МНК)
Крок 1. Перевіряється кожне рівняння моделі на ідентифікованість. Якщо рівняння надідентифіковані, то для оцінювання параметрівкожного з них можна використати оператор оцінювання:
|
Y X ( X X ) 1 |
X Y |
Y X |
|
|
|
1 |
Y X ( X X ) 1 |
X Y |
||
A |
|
|
|
||||||||
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
1 |
. |
|
B |
|
X Y |
|
X X |
1 |
|
|
|
X1 Y |
|
|
|
|
1 1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
Крок 2. Знаходження добутку матриць поточних ендогенних змінних, які містяться у правій частині моделі, на матрицю всіх
екзогенних змінних моделі, тобто Y1 X . |
|||
Крок 3. |
Обчислення матриці X X і знаходження оберненої |
||
матриці ( X X ) |
1 |
. |
|
|
|
|
|
Крок 4. Визначення добутку матриць всіх екзогенних і ендогенних змінних у правій частині моделі, тобто X Y1 .
Крок 5. Знаходження добутку матриць, що здобуті на кроках
2—4, тобто Y1 X ( X X ) 1 X Y1 .
Крок 6. Визначення добутку матриць ендогенних змінних у правій частині моделі і екзогенних змінних, які внесені до даного рівняння, тобто Y1 X1 .
467
Крок 7. Знаходження добутку матриць екзогенних змінних, які входять в дане рівняння, і ендогенних змінних правої частини
системи рівнянь, тобто X1 Y1 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Крок 8. Визначення добутку матриць екзогенних змінних да- |
|||||||||
ного рівняння, тобто X1 X |
1 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
Крок 9. Знаходження матриці, оберненої до блочної: |
|||||||||
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
Qs 1 Y1 X ( X X ) |
|
X Y1 |
Y1 |
X1 . |
|||||
|
|
|
|
|
X |
|
X |
|
|
X Y |
|
|
1 |
1 |
|||||
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|||
Крок 10. Визначення добутку матриць X Y1 , де X — матриця всіх екзогенних змінних моделі, Y1 — вектор ендогенної змінної
лівої частини рівняння.
Крок 11. Знаходження добутку матриць:
Gs Y1 X1 X1 ( X X ) 1 X Y1 .
Крок 12. Визначення оцінок параметрів моделі:
As Qs 1Gs .Bs
Крок 13. Обчислення s-ї ендогенної змінної на основі знайдених параметрів As і Bs :
€ |
|
|
Ys |
Y1 As X1Bs . |
|
Крок 14. Обчислення вектора залишків в s-му рівнянні системи:
€
us Ys Ys .
Крок 15. Визначення дисперсії залишків для кожного рівняння:
уu2s |
1 |
|
usus . |
|
n k m 1 |
||||
|
|
|||
Крок 16. Знаходження матриці коваріацій для параметрів кожного рівняння:
468
asy cov BA u2s Qs 1.
Крок 17. Знаходження стандартної похибки параметрів і визначення інтервалів довіри:
a€ |
|
|
u2s Qs 1 . |
S js |
|
|
|
bjs |
|
|
|
a€js t( ) Sa a js a€js t( ) Sa ;
€ €
bjs t( ) Sb bjs bjs t( ) Sb .
Приклад 12.6. Нехай спостереження вихідних даних задані у вигляді таких матриць:
|
20 15 |
5 |
|
|
2 2 |
4 |
5 |
||||||
|
|
15 |
60 |
|
|
Y |
|
|
0 |
4 |
|
|
|
Y Y |
45 ; |
|
X |
12 5 ; |
|||||||||
|
|
5 |
45 |
70 |
|
|
|
|
0 |
2 |
12 |
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
0 |
2 |
0 |
0 |
|
|
|
||||
X X |
0 |
0 |
4 |
0 |
. |
|
|
||||
|
0 |
0 |
0 |
5 |
|
|
|
||||
Економетрична модель, яка може бути побудована на основі цих даних, складається з трьох рівнянь, одне з яких має такий вигляд:
y1t=a12y2t+a13y3t+b11x1t+u1t.
Модель має ще три екзогенні змінні — x2t, x3t, x4t. Необхідно знайти оцінки параметрів цього рівняння моделі на основі двокрокового методу найменших квадратів та оцінити їхні стандартні похибки, якщо дисперсія залишків дорівнює 0,6.
Розв’язання
Крок 1. Перевіримо рівняння моделі на ідентифікованість. Для цього розглянемо нерівність
ks–1 m–ms,
469
ня;ks=3 — кількість ендогенних змінних, які входять в це рівнян-
m=4 — загальна кількість екзогенних змінних;
ms=1 — кількість екзогенних змінних, що входить в це рівняння моделі.
3–1 4–1, 2<3.
Таким чином, наведене рівняння моделі є надідентифікованим.
Крок 2. Запишемо оператор оцінювання параметрів 2МНК
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
Y X ( X X ) |
|
X Y Y X |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
A |
|
|
|
|
|
Y X ( X X ) |
|
X |
. |
|||||||||
|
|
|
1 |
|
1 1 |
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|||||
|
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X Y |
|
X |
1 |
X |
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
У цьому операторі Y — вектор ендогенної змінної: Y=(y1t); |
||||||||||
Y1 — матриця поточних ендогенних змінних, які входять в |
||||||||||
праву частину рівняння: Y1=(y2t y3t); |
|
|
|
|||||||
X — матриця всіх екзогенних змінних моделі: X=(x1t x2t x3t x4t); |
||||||||||
X1 — матриця екзогенних змінних даного рівняння, X1=(x1t). |
||||||||||
Крок 3. Знайдемо добуток матриць згідно з оператором оці- |
||||||||||
нювання 2МНК: |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Y2t |
|
|
X 2t |
X 3t |
0 4 |
12 5 |
|||
3.1. Y1 X |
|
|
X1t |
X 4t |
2 |
12 |
. |
|||
|
Y |
|
|
|
|
0 |
10 |
|||
|
|
3t |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ці дані взяті з матриці Y X |
(другий та третій рядки). |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
||
|
|
|
0 |
0,5 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
||||
3.2. X X |
|
0 |
0 |
0,25 |
0 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0,2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Оскільки матриця |
X X є діагональною (це означає, що всі |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
змінні взяті як відхилення від свого середнього значення). ЗвідсиX X 1 також діагональна матриця.
470
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
0 |
0 |
|
0 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
0 |
4 |
|
|
12 |
|
|
5 |
|
|
0 |
|
0,5 |
0 |
|
0 |
|
|
||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Y X X |
|
X |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
12 |
|
10 |
|
|
0 |
|
0 |
0,25 |
|
0 |
|
||||||||
3.3. |
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
. |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
0 |
0 |
0,2 |
|
|
||
0 |
2 |
|
3 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
3 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 2 |
|
|
3 |
2 |
|
4 |
2 |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
1 |
X |
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Y X X |
|
X |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
0 1 |
|
3 2 |
|
12 |
12 |
|
|
|
||||||||||
3.4. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
10 |
|
|
|
|
49 |
|
50 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
58 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
50 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
0 |
|
X |
|
|
|
0 |
|
0 ; X |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
3.5.Y1 X |
|
|
; |
1Y1 |
|
1 X1 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Звідси блочна матриця має вигляд: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
49 |
|
50 |
0 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Q |
|
|
|
|
|
X ) X |
Y1 |
Y1 |
X1 |
|
50 |
58 0 . |
|
|
||||||||||||||||
Y1 X ( X |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X |
|
X |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
X Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
0 |
1 |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
3.6. Знайдемо матрицю, обернену до матриці Q |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,1695 |
|
0,1462 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Q 1 |
|
|
0,1462 |
|
0,1433 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
0 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
3.7. Обчислимо добуток матриць, що знаходяться в правій частині оператора:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
2 |
3 |
1 |
|
2 |
|
|
11 |
|
|
|
|||
|
|
X ) |
1 |
X |
|
|
|
X |
|
Y 2 . |
||||||||||
Y X ( X |
|
|
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
1 |
||||
1 |
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
3 |
2 |
|
4 |
|
4 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
471
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
X ) |
1 |
X |
Y |
|
|
|||||||
Маємо вектор |
Y1 X ( X |
|
|
|
|
4 |
. |
||||||||
|
X1 Y |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
Крок 4. Визначимо оцінки параметрів рівняння |
|||||||||||||||
|
|
0,1695 |
0,1462 |
|
0 |
11 |
|
|
|
|
|||||
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
0,1462 |
0,1433 |
|
0 |
4 |
1,28 |
1,04 2 . |
|||||||
|
|
|
|||||||||||||
B |
|
0 |
0 |
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Перше рівняння економетричної моделі запишеться так:
y1t =1,28y2t+1,04y3t+2x1t.
Крок 5. Визначимо асимптотичні стандартні похибки знайдених оцінок параметрів рівняння:
|
|
|
|
|
|
0,1695 |
0,1462 |
0 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
A |
2 |
1 |
0,6 |
|
0,1462 |
0,1433 |
0 |
; |
|||
asy cov |
|
|
uQ |
|
||||||||
B |
|
|
|
|
|
|
0 |
|
0 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
asy var a€12 0,6 0,1695 0,1087; |
Sa€ |
|
0,1087 0,32; |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
|
|
|
|
asy var a€13 0,6 0,1433 0,08597; |
Sa€ |
|
0,08597 0,29; |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
13 |
|
|
|
|
|
€ |
|
|
|
|
S |
€ |
0,6 0,78. |
|
|||
asy var b11 0,6 1 0,6; |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
b11 |
|
|
|
|
|
Відношення стандартних похибок до абсолютних значень оцінок становлять відповідно 24,9%, 28,8%, 38,7%, а це свідчить про те, що оцінки параметрів рівняння є зміщеними і неефективними.
Приклад 12.7. Побудувати економетричну модель, яка містить регресійні рівняння продуктивності праці та заробітної плати.
Для побудови цієї економетричної моделі скористаємося вихідними даними з табл.12.3.
Таблиця 12.3
Місяць |
Продукти- |
Заробітна |
Фондоміст- |
Плинність |
Рівень |
Середній |
|
|
|
|
|
|
|
472
|
вність пра- |
плата, гр. |
кість про- |
робочої си- |
втрат робо- |
стаж, років |
|
ці, гр. од. |
од. |
дукції, гр. |
ли, % |
чого часу, |
|
|
|
|
од. |
|
% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Y1 |
Y2 |
X1 |
X2 |
X3 |
X4 |
1-й |
52 |
220 |
72 |
13,0 |
2,7 |
5,0 |
|
|
|
|
|
|
|
2-й |
53 |
228 |
74 |
12,5 |
2,8 |
5,5 |
|
|
|
|
|
|
|
3-й |
50 |
210 |
72 |
12,0 |
3,0 |
5,0 |
|
|
|
|
|
|
|
4-й |
51 |
220 |
73 |
11,0 |
3,2 |
6,0 |
|
|
|
|
|
|
|
5-й |
54 |
245 |
70 |
10,1 |
3,2 |
7,0 |
|
|
|
|
|
|
|
6-й |
55 |
250 |
67 |
9,0 |
3,3 |
8,0 |
|
|
|
|
|
|
|
7-й |
57 |
260 |
67 |
8,5 |
3,4 |
10,0 |
|
|
|
|
|
|
|
8-й |
52 |
222 |
62 |
8,2 |
3,6 |
10,0 |
|
|
|
|
|
|
|
9-й |
60 |
270 |
72 |
8,0 |
3,7 |
10,5 |
|
|
|
|
|
|
|
10-й |
60 |
265 |
72 |
5,5 |
3,7 |
11,0 |
|
|
|
|
|
|
|
11-й |
62 |
275 |
74 |
5,0 |
3,4 |
13,0 |
|
|
|
|
|
|
|
12-й |
64 |
280 |
75 |
4,7 |
4,0 |
10,0 |
|
|
|
|
|
|
|
13-й |
65 |
280 |
76 |
4,6 |
4,2 |
12,0 |
|
|
|
|
|
|
|
14-й |
67 |
290 |
80 |
4,0 |
4,3 |
13,0 |
|
|
|
|
|
|
|
15-й |
67 |
285 |
82 |
4,1 |
4,7 |
14,0 |
|
|
|
|
|
|
|
16-й |
62 |
273 |
84 |
4,2 |
4,8 |
14,5 |
|
|
|
|
|
|
|
17-й |
63 |
278 |
84 |
4,5 |
4,8 |
15,5 |
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язання
Ідентифікуємо змінні моделі
Y1 — продуктивність праці, ендогенна змінна; Y2 — заробітна плата, ендогенна змінна;
X1 — фондомісткість продукції, екзогенна змінна; Х2 — плинність робочої сили, екзогенна змінна; Х3 — рівень втрат робочого часу, екзогенна змінна; X4 — стаж працюючих, екзогенна змінна.
У загальному вигляді економетрична модель подається так:
Y1=f(Y2,X1,X2,u1); Y2 = f(Y1,Х2,Х3,Х4,u2).
Звідси випливає, що продуктивність праці у першому рівнянні є ендогенною (залежною) змінною, а в другому — екзогенною
473
