Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Econometrics

.pdf
Скачиваний:
41
Добавлен:
28.01.2022
Размер:
4.46 Mб
Скачать

Ct

 

 

 

 

a1

St

a0

 

 

 

ut

 

 

;

 

(12.7)

1

a1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 a1

 

 

1 a1

 

 

Y

 

 

1

 

 

S

t

 

 

 

a0

 

 

 

 

ut

.

(12.8)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

1 a1

1 a1

 

 

1 a1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо відхилення від середніх:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ct

 

 

 

 

 

a1

 

(St

 

 

 

)

 

 

1

 

(ut ut );

 

Ct

 

 

St

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 a1

 

 

 

 

 

 

 

1 a1

 

Yt Yt 1 1a1 (St St ) 1 1a1 (ut ut ).

Підставивши ці значення у формулу моментів, запишемо:

m

 

 

 

a1

 

 

m

 

 

 

1 a1

 

 

m

 

 

1

 

m ;

 

(1

a )2

 

(1 a )2

 

 

(1 a )2

 

cy

 

 

 

ss

 

 

 

 

su

 

 

uu

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

myy

 

1

 

 

mss

2

 

 

msu

1

 

muu .

(1 a )2

 

 

(1 a )2

 

 

 

(1 a )2

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

a1mss (1 a1 )msu muu .

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

mss 2msu

muu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На основі прийнятих гіпотез, коли n S і u незалежні, дістанемо:

 

msu = 0,

 

 

 

 

 

 

 

mss

у2 .

 

 

 

 

Додатково вважатимемо, що m ss

прямує до деякої константи

mss . Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p lim a

 

 

a m

2

a

 

(1 a ) 2

m

ss

,

(12.9)

 

1 ss

 

 

 

 

1

 

mss 2

1

2 mss

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

тобто значення параметра a1

буде завищеним порівняно зі спра-

вжнім значенням

a , де

 

(1 a ) 2 m

ss

— величина зміщення.

 

 

1

 

 

 

 

 

1 2 mss

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

454

12.2. Проблеми ідентифікації

Проблеми чисельної оцінки параметрів в структурній формі і можливість перетворення структурної форми на зведену тісно пов’язані з поняттям ідентифікації моделі.

Означення 12.3. Якщо лінійна комбінація рівнянь структурної форми не може привести до рівняння, що має ті самі змінні, що й деяке рівняння в структурній формі, то модель буде іден-

тифікованою.

Для ідентифікованих моделей зведена форма визначається однозначно за допомогою співвідношень (12.3). Матриця E–A завжди невироджена. Умова ідентифікації має перевірятися для кожного рівняння системи.

Необхідна умова ідентифікації системи — справедливість нерівності для кожного рівняння моделі (12.1):

ks 1 m ms ,

(12.10)

де ks — кількість ендогенних змінних, які входять в s-те рівнян-

ня структурної форми; m — загальна кількість екзогенних змінних моделі; ms — кількість екзогенних змінних, які входять в s-те

рівняння структурної форми моделі.

Кількість екзогенних змінних, які не входять у s-те рівняння структурної форми, дорівнює m ms .

Означення 12.4. Якщо для всіх рівнянь моделі (12.1) співвідношення (12.10) виконується як рівність, то система рівнянь є

точно ідентифікованою.

Зауважимо, що проблема ідентифікації стосується структурних параметрів, а не параметрів зведеної форми. Вона може бути сформульована так: чи можна однозначно визначити деякі чи всі елементи матриць A і B, знаючи елементи матриці R?

Означення 12.5. Якщо для всіх рівнянь моделі співвідношення (12.10) виконується як нерівність, то система рівнянь є надіде-

нтифікованою.

Означення 12.6. Якщо для всіх рівнянь моделі співвідношення (12.10) не виконується, то система рівнянь є неідентифіко-

ваною. В цьому випадку необхідно переглянути специфікацію моделі.

455

12.3. Рекурсивні системи

Означення 12.7. Якщо в економетричній моделі (12.2) матриця A має трикутний вигляд, а залишки характеризуються діагональною матрицею , то така система рівнянь називається

рекурсивною.

Нехай економетрична модель на основі одночасних структурних рівнянь запишеться так:

y1t b11xt u1t ;

a21 y1t y2t b21xt u2t ;

(12.11)

a31 y1t a32 y2t y3t b31xt u3t ,

матриця коваріацій залишків для неї

 

 

 

0

0

 

 

 

11

22

0

 

(12.12)

M (uu )

0

.

 

 

0

0

33

 

 

 

 

 

 

Як відомо, труднощі оцінки системи рівнянь виникають тоді, коли спостерігається кореляція між залишками і пояснюючими змінними. Тому нам потрібно переконатися в тому, що спеціальні властивості рекурсивної моделідають змогу подолати ці труднощі.

Запишемо структурні рівняння в матричному вигляді

 

 

YA XB

 

u,

 

 

 

 

(12.13)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де A' та B' — транспоновані матриці параметрів моделі до мат-

риць А і В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Їхня зведена форма запишеться так:

 

 

де

 

Y XR v,

 

 

 

 

(12.14)

 

v u(B )

.

 

 

 

 

 

(12.15)

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

Помножимо (12.14) ліворуч на 1n u

і перейдемо в обох части-

нах здобутої рівності до границі за ймовірністю:

 

 

1

 

1

 

 

 

1

'

 

p lim

p lim

 

 

 

 

p lim

 

 

u

X .

u Y

 

u v

n n

 

n n

 

 

 

n n

 

 

456

Оскільки згідно з припущенням p lim

1

 

 

=0, то справджу-

 

u X

ється рівність

 

n

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

p lim

 

p lim

 

 

 

 

u Y

n

u v .

 

 

n

 

 

 

 

 

 

Запишемо ліву частину рівності, скориставшись (12.15):

1

 

 

1

 

 

 

1

 

1

(12.16)

p lim

 

p lim

 

 

 

.

u Y

u u

(B )

 

(B )

n n

 

 

n n

 

 

 

 

 

 

 

Коли економетрична модель має три структурні рівняння і три залежні змінні, то (12.16) можна записати так:

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

u

 

y

 

 

 

 

 

 

p lim

 

 

 

u

y

p lim

 

 

 

u

 

y

 

p lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

t

1t

1t

 

 

n

 

t

1t

 

 

2t

 

 

 

n

t

1t

 

 

3t

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

u

 

 

y

 

 

 

 

 

p lim

 

 

 

u

 

y

p lim

 

 

 

u

 

 

y

 

p lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

t

2t

1t

 

 

 

 

 

t

 

2t

 

 

2t

 

 

 

 

 

n

t

 

2t

 

 

3t

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u3t

y3t

 

(12.17)

 

p lim

 

 

u3t

y1t p lim

 

 

 

u3t y2t p lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

t

 

 

 

 

 

n

 

t

21

 

 

 

 

 

 

31

 

n

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

11 A

 

11 A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

22

 

 

22 A32

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

 

33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

A

21

 

 

31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

A

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

1

 

A

32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(A )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а через Akj позначено алгебраїчне доповнення елемента akj , звід-

си матриця (A )–1 — матриця, обернена до транспонованої матриці алгебраїчних доповнень елементів akj.

Таким чином, ми дістали основний результат, який полягає в тому, що u2 не корелює гранично з Y1 , u3 не корелює гранично з

Y1 і Y2 . A це означає, що для оцінки параметрів системи можна за-

стосувати 1МНК. У численних публікаціях Волда [2] показано, що реальні економічні системи найчастіше описуються рекурсивними системами рівнянь. Цей висновок він аргументує тим, що реальне формування кожного з показників, які входять до моделі, здійсню-

457

ється в різні проміжки часу. Наприклад, залежність ціни від пропозиції товару на ринку. Якщо часовий період дорівнює одному дню, то ціна на товар в t-й день встановлюється з урахуванням продажу в t–1 день, тоді як попит на товар залежить від ціни, за якою продавався товар в цей самий день. Запишемо ці рівняння:

pt a0

a1gt 1

ut ;

(12.18)

gt b0 b1 pt vt ,

 

де pt — ціна на товар в t-й день; gt — попит на товар в t-й день; gt– 1 — попит на товар в (t–1) день; ut — залишки рівня ціни; vt — залишки рівня попиту.

Наведена модель є рекурсивною, бо pt і gt — поточні значення ендогенних змінних, а gt 1 розглядається як екзогенна змінна, яка бере участь у послідовності причинних зв’язків.

gt 1 pt gt .

Ця послідовність містить тільки прямі зв’язки, що дає нам підстави вважати залишки незалежними.

Оскільки залишки в рівняннях нормально розподілені, то для оцінювання параметрів моделі можна використати 1МНК.

Приклад 12.3. Розглянемо модель, яка складається з рівняння пропонування та рівняння попиту на свинину. Нехай ці рівняння специфікуються на основі степеневих або логарифмічних функцій:

gt a10 a11 pt 1

ut ;

(12.19)

pt a20 a21gt

vt .

 

У цій моделі gt — логарифм пропонування свинини в період t, pt — логарифм ціни свинини в період t, pt 1 — логарифм ціни

в період t–1. Таким чином, перше рівняння моделі — це рівняння пропонування: її кількість на ринку в період t залежить від ціни в періоді t–1 ( pt 1 ). Випадкова змінна ut характеризує залишки, на

величину яких можуть впливати ті чинники, якими знехтували: витрати кормів, технологічні зміни і т. ін.

Друге рівняння моделі — це рівняння попиту на свинину. Ціна на свинину pt на ринку в період t залежить від пропонування

її gt в цьому самому періоді. Змінна vt характеризує залишки в

цьому рівнянні.

Покажемо, що рівняння ідентифіковані. Для цього визначимо згідно з умовою (12.10) ks 1 m ms (s=1, 2).

458

k1 =1 — кількість ендогенних змінних, які входять в перше рівняння;

k2 =2 — кількість ендогенних змінних, які входять в друге рів-

няння; m=1 — кількість екзогенних змінних моделі; m1

=1 — кіль-

кість екзогенних змінних у першому рівнянні; m2 = 0 — кількість

екзогенних змінних в другому рівнянні.

 

Оскільки:

 

0 = 0;

 

для I рівняння:

k1 1 m m1

 

для II рівняння:

k2 1 m m2

1=1,

 

то система рівнянь точно ідентифікована.

Застосувавши 1МНК дляоцінювання параметрівмоделі, маємо

gt 0,80065 0,74171pt 1; pt 0,79513 0,14640gt .

Коефіцієнти при пояснюючих змінних характеризують еластичність: у першому рівнянні — еластичність пропонування свинини від ціни на неї в попередньому році, тобто якщо ціна в періоді t–1 підвищиться на 1%, то пропонування свинини в наступному році збільшиться на 0,74%; у другому рівнянні — еластичність ціни від попиту. Для визначення еластичності попи-

ту знайдемо:

1

6,83060,

тобто якщо ціна підвищиться

0,14640

на 1%, то попит на свинину знизиться на 6,83%.

12.4. Непрямий метод найменших квадратів (НМНК)

Повернемося до моделі (12.5), яка має два структурних рівняння. В параграфі 12.1 було показано, що між залежною змінною Yt і залишками ut існує кореляція. Застосування 1МНК для оцінки параметрів цієї моделі дає зміщення. Тому необхідно розглянути альтернативні методи оцінки параметрів, які дозволили б уникнути зміщення. Один з таких методів є непрямий метод найменших квадратів. Він складається з двох процедур. Спочатку застосовується 1МНК для оцінки параметрів кожного рівняння зведеної форми моделі (12.7) — (12.8). Основна особливість такої форми полягає в тому, що її здобуто в результаті розв’язування структурної системи рівнянь відносно поточних значень ендогенних змінних, і зведена форма виражає їх як функції решти

459

змінних моделі таким чином, що кожне рівняння в такій формі має поточне значення тільки однієї ендогенної змінної.

Припущення (12.6) дозволяють безпосередньо застосувати 1МНК для оцінювання коефіцієнтів рівнянь зведеної форми, тобто рівнянь (12.7) і (12.8). Звідси:

 

mcs

— найкраща незміщена оцінка параметра

 

a1

;

(12.20)

1 a

 

m

ss

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

mys

— найкраща незміщена оцінка параметра

 

1

 

;

(12.21)

 

m

ss

1 a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

mss

 

mcs

 

 

 

 

 

 

a0

 

 

C

S

— найкраща незміщена оцінка параметра

 

 

 

 

 

 

1

a

 

 

 

 

m

ss

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

першого рівняння;

 

 

 

 

 

 

 

 

(12.22)

 

mssY mys S

— найкраща незміщена оцінка параметра

 

 

a

0

 

 

 

 

 

m

ss

1

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

другого рівняння.

 

 

 

 

 

 

 

 

(12.23)

З (12.20) знайдемо значення параметра

a* для першого рів-

няння структурної форми:

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a*

mcs .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

mss mcs

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки Y C S , або y c s , де малими буквами позначені відхилення від середніх, то справджується рівність:

mys mcs mss.

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси

a*

mcs

.

 

(12.24)

 

 

 

1

 

mys

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це значення оцінки параметра також можна було дістати на

основі (12.21):

mys

mss

 

 

m

 

 

a*

 

cs

.

 

 

 

 

 

1

mys

 

 

mys

 

 

 

Отже, обидва рівняння приводять до ідентичної оцінки пара-

метра a1

. Інші два рівняння ((12.22) і (12.23)) дадуть нам одну й

ту саму оцінку параметра a0 :

 

 

a0* mss

 

mcs

 

.

 

 

S

Z

(12.25)

 

 

mys

 

Хоча оцінки (12.24) і (12.25) є незміщеними оцінками параметрів зведеної форми, вони не будуть незміщеними оцінками пара-

460

метра a0 і a1 структурної форми (12.5). Але вони будуть обґрунтованими. Покажемо це. На основі рівнянь (12.7) і (12.8) і оцінки параметра a1* , знайденої за формулою (12.24), запишемо:

 

 

a*

mcs

a1mss msu .

 

 

 

1

 

mys

 

mss msu

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки

m

=0 при

n ,

то plim a*

a . Щоб визначити

 

su

 

 

 

 

1

1

зміщення для кінцевої вибіркової сукупності, обчислимо матема-

тичне сподівання

 

 

 

 

 

 

 

 

*

 

 

 

 

 

 

 

 

a1 msu / mss

 

 

 

M (a1 ) M

 

.

 

 

1 msu / mss

 

 

 

 

 

 

 

Нехай змінна S набуває фіксованих значень, при яких mss — константа. Згідно з припущенням відносно u для заданої вибіркової сукупності маємо M( msu )=0. А це означає, що оцінка a1* є не-

зміщеною. Розглянемо приклад, коли отримані такі значення u, що дають змогу розрахувати значення msu / mss з відповідними їм

імовірностями, і при цьому буде виконуватись умова: M( mus )=0.

Приклад 12.4. Задамо значення a1 =0,5 і знайдемо a1* на основі (12.24). Тоді M (a1* ) =0,4870, тобто параметр має зміщення в бік заниження. У табл. 12.1 покажемо розрахунок M (a1* ) :

 

 

Таблиця 12.1

 

 

 

msu / mss

Імовірності

a1*

–0,2

0,25

3/8 = 0,3750

–0,1

0,25

4/9 = 0,4444

0,1

0,25

6/11 = 0,5454

0,2

0,25

7/12 = 0,5833

 

 

M (a1* ) = 0,4870

 

 

 

461

Виходячи із викладеного вище та наведеного прикладу, можна сказати, що непрямий метод найменших квадратів дає обґрунтовану оцінку параметрів рівнянь структурної форми моделі, але вона буде мати зміщення в бік заниження її рівня. Тому цей метод застосовується тільки за деяких спеціальних умов, а саме —

точної ідентифікованості рівнянь структурної форми.

Алгоритм непрямого методу найменших квадратів

Крок 1.Перевіряється умова ідентифікованості для кожного рівняння структурної форми моделі. Якщо кожне рівняння точно ідентифіковане, то переходимо до кроку 2.

Крок 2.Кожне рівняння структурної форми розв’язується відносно однієї з k ендогенних змінних моделі, у результаті приходимо до зведеної форми моделі.

Крок 3.Застосовуючи 1МНК, визначається оцінка параметрів окремо для кожного рівняння зведеної форми.

Крок 4.Розраховується оцінка параметрів рівнянь структурної форми за допомогою співвідношення AR=–B, де A і B — параметри структурних рівнянь, а R — матриця оцінок параметрів зведеної форми.

Приклад 12.5. Необхідно побудувати економетричну модель на основі системи одночасних структурних рівнянь, яка включає два регресійні рівняння: прибутку та інвестицій.

Вихідні дані наведені в табл. 12.2.

Таблиця 12.2

 

Місяці

Прибуток,

Інвестиції,

Основні вироб-

Фонд робочого

Процентна

 

ничіфонди, гр.

часу (людино-

 

 

 

гр. од.

гр. од.

од.

днів)

ставка, %

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

39

 

62

 

22

 

104

 

20

 

 

2

 

41

 

65

 

25

 

109

 

19

 

 

3

 

38

 

57

 

17

 

99

 

22

 

 

4

 

42

 

66

 

27

 

114

 

20

 

 

5

 

44

 

69

 

28

 

116

 

21

 

 

6

 

49

 

58

 

20

 

110

 

23

 

 

7

 

44

 

72

 

32

 

119

 

18

 

 

8

 

45

 

70

 

30

 

116

 

17,5

 

 

9

 

48

 

75

 

34

 

114

 

17

 

462

10

51

79

35

120

16

11

49

77

33

124

15,5

12

54

82

37

119

14

13

55

80

37

129

16

14

57

75

39

129

15,5

15

56

83

38

132

14

16

54

81

36

130

15

17

59

87

40

124

13

18

61

92

42

134

12

19

62

95

43

137

11

20

64

97

42

139

10

Розв’язання

1. Ідентифікуємо змінні моделі для періоду t: y1t — прибуток, ендогенна, залежна змінна; y2t — інвестиції, ендогенна, залежна змінна;

x1t — основні виробничі фонди, екзогенна, пояснювальна змінна;

x2t — фонд робочого часу, екзогенна, пояснювальна змінна; x3t — відсоткова ставка, екзогенна, пояснювальна змінна.

2. Специфікуємо модель в структурній формі на основі системи одночасних структурних рівнянь:

y1t=b11y2t+ a10x0t+a11x1t+a12x2t+u1t; y2t=b21y1t+a20x0t+a21x1t+a22x3t+u2t.

3. Запишемо економетричну модель у зведеній формі:

y1t=r10x0t+r11x1t+r12x2t+r13x3t+v1t; y2t=r20x0t+r21x1t+r22x2t+r23x3t+v2t.

4. Ідентифікуємо рівняння структурної моделі, склавши нерівності для кожного з рівнянь: ks–1 mms, де ks—кількість ендогенних змінних в s-му рівнянні; m—загальна кількість екзогенних змінних моделі; ms—кількість екзогенних змінних s-го рівняння моделі.

Для першого рівняння: 2–1 3–2; 1=1.

Для другого рівняння: 2–1 3–2; 1=1.

Отже, обидва рівняння моделі є точно ідентифіковані.

463

Соседние файлы в предмете Моделирование