Вибір обсягів виробництва у короткотерміновому періоді
Q |
FC |
VC |
TC |
ТR1 |
EP1 |
TR2 |
EP2 |
TR3 |
EP3 |
0 |
200 |
0 |
200 |
- |
-200 |
- |
-200 |
- |
-200 |
1 |
200 |
100 |
300 |
147 |
-135 |
130 |
-170 |
90 |
-210 |
2 |
200 |
196 |
396 |
294 |
-102 |
260 |
-136 |
180 |
-216 |
3 |
200 |
295 |
495 |
441 |
-54 |
390 |
-105 |
270 |
-225 |
4 |
200 |
400 |
600 |
588 |
-12 |
520 |
-80 |
360 |
-240 |
5 |
200 |
515 |
715 |
735 |
+20 |
650 |
-65 |
450 |
-265 |
6 |
200 |
646 |
846 |
882 |
+36 |
780 |
-66 |
540 |
-306 |
7 |
200 |
794 |
974 |
1029 |
+35 |
910 |
-84 |
630 |
-364 |
8 |
200 |
960 |
1160 |
1176 |
-16 |
1040 |
-120 |
720 |
-440 |
9 |
200 |
1150 |
1350 |
1323 |
-27 |
1170 |
-180 |
810 |
-540 |
10 |
200 |
1370 |
1570 |
1470 |
-100 |
1300 |
-270 |
900 |
-670 |
Якщо на ринку склалася ціна 147 грн. за один стілець (а ми продовжуємо розглядати приклад, про який мова йшла в попередній темі), то у цьому випадку валовий дохід (ТR1) при виробництві 5-7 стільців приноситиме економічний прибуток (ЕР1). Тому фірмі слід розпочинати виробництво. Максимальний прибуток фірма отримає, якщо зупиниться на виробництві шести стільців. Він буде дорівнювати 36 грн.
При ринковій ціні 130 грн. валовий дохід (ТR2) ні за яких умов не перевищуватиме сукупних витрат. Тому виробництво завжди буду збитковим. То чи варто взагалі виробляти? Для відповіді на це запитання порівняємо валовий дохід зі змінними витратами. Він перевищує ці витрати уже при виробництві першої одиниці, що приводить до зменшення збитків порівняно з постійними витратами. Найменшими ці збитки будуть при виробництві п’яти стільців – 65 грн. (порівняйте, якщо не виробляти продукцію взагалі, то збитки становитимуть 200 грн.).
Зниження ціни до 90 грн. робить виробництво взагалі недоцільним: у жодному випадку збитки не стають меншими за постійні витрати.
Моделі вибору виробником варіантів поведінки на базі співставлення сукупних витрат та валового доходу можна дати графічну інтерпретацію (рис.7.3).
C,
R
TC
ТR1
VC
TR2
TR3
Q
Рис.7.3. Варіанти максимізації прибутку, мінімізації збитків
та закриття фірми
Якщо лінія валового доходу перетинає криву сукупних витрат та існує її дільниця, що розташована вище кривої, то обсяги виробництва, які відповідають цій дільниці, будуть приносити фірмі економічний прибуток. Свого максимального значення він досягне у тій точці, де вертикальний розрив між лінією валового доходу та кривою сукупних витрат найбільший.
Фірма вирішуватиме завдання мінімізації прибутку, якщо лінія валового доходу знаходитиметься нижче кривої сукупних витрат, але перетинатиме криву змінних витрат. Мінімальними збитки будуть тоді, коли вертикальний розрив між лінією валового доходу та кривою сукупних витрат досягатиме найменшого значення.
Якщо ж лінія валового доходу розташована навіть нижче кривої змінних витрат, то найменші збитки фірма матиме, коли припинить виробництво.
Аналогічні висновки можна отримати, якщо порівнювати граничний дохід з граничними витратами. У табл.7.2 наведені дані про граничні витрати та граничний дохід в залежності від рівня ринкових цін. Якщо ціна одного стільця на ринку дорівнюватиме 147 грн., то продаж першого з них принесе фірмі додатково 147 грн. доходу, тоді як додаткові витрати її на виробництво цього стільця склали 100 грн. Тому розширення виробництва у цьому випадку буде збільшувати доходи фірми. Подібний висновок можна зробити і по відношенню до другого, третього та інших стільців. Тому будь-яку одиницю продукції, граничний дохід від продажу якої перевищує граничні витрати, пов’язані з її виробництвом, доцільно виробляти.
Таблиця 7.2.