NOTES_OF_LVIV_MEDIEVAL_CLUB_VOLUME_3

Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск № 3.

УДК 94(100)"04/14"(062.552)

З-14

Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка

Львівський медієвістичний клуб

Редакційна колегія:

Овсінський Юрій – канд. іст. наук, доцент (Львівський національний університет ім. І. Франка, головний редактор)

Файда Олег – канд. іст. наук, доцент (Львівський національний університет ім. І. Франка, заступник головного редактора)

Войтович Леонтій – д-р іст. наук, професор (Львівський національний університет ім. І. Франка)

Волощук Мирослав – д-р іст. наук, професор (Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника)

Голубко Віктор – д-р іст. наук, професор (Львівський національний університет ім. І. Франка)

Гупало Віра – д-р іст. наук, професор (Інститут Українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (Львів)

Шеломенцев-Терський Святослав – д-р іст. наук, професор (Національний Університет «Львівська Політехніка»)

Козловський Сергій – канд. іст. наук, доцент (Львівський національний університет ім. І. Франка)

Паршин Ілля – канд. іст. наук, доцент (Львівський національний університет ім. І. Франка)

Димидюк Дмитро – аспірант ІІ року навчання (Львівський національний університет ім. І. Франка)

Козак Соломія – аспірант ІІ року навчання (Інститут Українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (Львів)

Мартинюк Галина – здобувач (Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки (Луцьк)

Рецензенти:

Даріуш Домбровський – проф. (Університет ім. Казимира Великого в Бидгощі). Семенюк Лариса Степанівна – канд. філол. наук, доцент (Східноєвропейський

національний університет ім. Лесі Українки (Луцьк)

Рекомендовано до друку Вченою радою історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол № 2-2018 від 24.10.2018.

Записки Львівського медієвістичного клубу, гол. ред. Ю. Овсінський, Львів 2018,

Вип. 3, 143 с.

До збірника включено статті, присвячені політичним, соціально-економічним, військовим та культурним аспектам історії середніх віків. Для студентів, аспірантів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією.

Редакційна колегія не обов’язково поділяє позицію, висловлену авторами у статтях, та не несе відповідальність за достовірність наведених даних та посилань.

©Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018

©Львівський медієвістичний клуб, 2018

©Колектив авторів, 2018

2

Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск № 3.

УДК 94(100)"04/14"(062.552) З-14

Ministry of Education and Science of Ukraine

Ivan Franko National University of Lviv

Lviv Medieval club

Editorial board:

Ovsinskyi Yuriy – PhD, docent (Ivan Franko National University of Lviv, Editor in Chief)

Faida Oleh – PhD, docent (Ivan Franko National University of Lviv, Deputy Editor-in- Chief)

Voytovych Leontiy – D.Sc., professor (Ivan Franko National University of Lviv) Voloshchuk Myroslav – D.Sc., professor (Ivan Franko National University of Lviv) Holubko Viktor– D.Sc., professor (Ivan Franko National University of Lviv)

Hupalo Vira – D.Sc., professor (Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine (Lviv)

Shelomentsev-Tersky Svyatoslav – D.Sc., professor (Lviv Polytechnic National University) Kozlovskyi Serhiy– PhD, docent (Ivan Franko National University of Lviv)

Parshyn Illia– PhD, docent (Ivan Franko National University of Lviv) Dymydyuk Dmytro – PhD student (Ivan Franko National University of Lviv)

Kozak Solomiya– PhD student (Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine (Ivan Franko National University of Lviv)

Martynyuk Halyna– PhD student (Lesya Ukrainka East European National University (Lutsk)

Reviewers:

Dariusz Dąbrowski – professor (Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, Poland). Semenyuk Larysa – PhD, docent (Lesya Ukrainka East European National University

(Lutsk)

It is recommended for publishing by Decision of Academic Senat of historical faculty

Ivan Franko National University of Lviv (Minutes № 2 as of 10/24/2018)

Notes of Lviv Medieval club, ed. Y. Ovsinskyi, Lviv 2018, Vol. 3, 143 p.

The journal includes articles devoted to political, socio-economic, military, cultural and religious aspects of the history of the Middle Ages. This publication is for scholars, professors, students and others who have interest in history.

All electronic versions of the articles of this herald will be published on the official website – https://lvivmedievalclub.wordpress.com

The editioral board does not necessarily share the position expressed by the authors in the articles, and is not responsible for the accuracy of the provided data and references.

©Ivan Franko National University of Lviv, 2018

©Lviv Medieval club, 2018

©All rights reserved, 2018

3

Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск № 3.

ЗМІСТ

ГУМАНІТАРНІ СТУДІЇ

Юлія БОРЗУН. Вільне кохання, аскетизм і шлюб в епоху Високого Середньовіччя очима жінки: на матеріалі листів Елоїзи до Абеляра ………………………………………………………………………...9

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА ВІЙСЬКОВА ІСТОРІЯ

Дмитро ДИМИДЮК. Причини проведення військових реформ Марваном ІІ (744–750) …………………………………………...………….39

Сильвия МАРШАЛЕК. Austrhálfa и Austrvegr ‒ Русь как элемент восточной части мира средневековых скандинавов ………………….49

Діана БУГАЙ. Історичний портрет Рагнара Лодброка:

джерелознавчий аспект .…………………………………………………...60

Крістіан СКРИПКАРУ. Воєнні походи болгарського царя Самуїла на

Ольга БАБІЙ. Візантійсько–печенізькі війни 1053–1072 рр. в рецепції

Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск № 3.

НОВИНИ ВІЙСЬКОВОЇ ІСТОРІЇ ………………...……..137

5

Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск № 3.

6

Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск № 3.

Christian SKRYPKARU. Military campaigns of the Bulgarian king

Olga BABIY. The Byzantine-Pechenegs wars 1053–1072 in perception

Solomiya KOZAK. From the confrontation to the union: actual issues of Rus` and Czech relations in the context of the war for the legacy of

Dmytro UDALOV. The genesis of the records on the fall of Constantinople in 1453 in the narrative sources of Grand Duchy of

HISTOROGRAPHY AND SOURCE STUDIES

7

Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск № 3.

ПЕРЕДМОВА

Перед вами третій випуск збірника наукових статей “Записки Львівського медієвістичного клубу” (ЛМК), присвячений українському та європейському середньовіччю. Вісник був заснований у 2016 р. за сприяння наукової організації молодих дослідників «Львівський медієвістичний клуб». Цей вісник є продовжувачем традицій електронного видання “Український медієвістичний журнал”, який став для багатьох молодих українських медієвістів чи не першим майданчиком для обміну думок та дискусій.

Збірник покликаний стати об’єднавчим центром української медієвістики, сприяти не тільки діалогу та обміну інформацією між істориками, але й популяризації медієвістичних досліджень серед широкого загалу.

У цьому випуску статті присвячені проблемам міжнародних відносин, військової та соціальної історії, а також українському сходознавству, що робить цей збірник цікавим не тільки для істориків-науковців, а й для пересічної публіки.

Запрошуємо до вивченням зовсім “не темних” середніх віків, котрі залишили помітний слід у нашій свідомості та повсякденні. Щиро сподіваємося, що завдяки Вашому сприянню збірник «Записки Львівського медієвістичного клубу» стане еталоном якості досліджень та переросте в провідне медієвістичне видання України та Європи в цілому.

Усі статті цього журналу будуть опубліковані на офіційному сайті товариства – https://lvivmedievalclub.wordpress.com

Редакція збірника

8

Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск № 3.

ГУМАНІТАРНІ СТУДІЇ

УДК 94(44):392+305-055.2“11”

ВІЛЬНЕ КОХАННЯ, АСКЕТИЗМ І ШЛЮБ В ЕПОХУ ВИСОКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ОЧИМА ЖІНКИ: НА МАТЕРІАЛІ

ЛИСТІВ ЕЛОЇЗИ ДО АБЕЛЯРА

Юлія БОРЗУН

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

У статті розглядається проблема ставлення жінок до церковного шлюбу в період його утвердження в Західній Європі ХІІ ст. Головна увага приділяється епістолярній спадщині Елоїзи. Розкривається питання «забороненого кохання» епохи.

Ключові слова: середні віки, вільне кохання, шлюб, Елоїза, Абеляр

Образ жінки у середньовічній культурі – це питання, що одразу чітко розмежовує два поняття сприйняття жіночої природи: жінка, яка скоїла гріх та свята діва Марія. Ці два

образи-антиподи не тільки співіснували в культурі високого середньовіччя, а й століттями наштовхували на роздуми багатьох теологів та філософів.

У системі трьох станів, які утверджувалися в Середньовічній Європі з ХІ ст. окремого місця для жінки не було передбачено. Проте жінки, як будь-яка інша соціальна група мали свої юридичні права, що були регламентовані в суспільстві (наприклад права успадкування) [6, с. 76–90].

Християнська концепція моногамного нерозривного шлюбу отримує визнання у Франції (як і в інших західноєвропейських країнах) лише в XII-XIII ст. Тільки в цей час шлюб зараховується до основних християнських таїнств. У процедуру одруження включається і церковне благословення.

Тоді ж відбулося утвердження ідеології, в основі якої було закладено визнання того, що інститут шлюбу існує задля підкорення жінки чоловікові, який, в свою чергу, наділений правом на володіння нею [1, с. 34]

Витіснення жінки в сферу приватного життя призвело до того, що жінки були обмежені в можливості самореалізації в політиці, в адміністративній та професійній діяльності. Судити про те, як самі жінки ставилися до подібних обмежень досить нелегко. Проте були

9

Записки Львівського медієвістичного клубу. Випуск № 3.

й ті особистості в історії, які все-таки знайшли спосіб самовиразитися та запропонувати власний погляд на проблему [8, c. 106].

Серед таких видатних постатей середньовіччя – Елоїза, жінка яка стала знаменитою не лише трагічною історією кохання до Абеляра, а й завдяки високій освіченості. Як і її вчитель Абеляр, вона знала Біблію, була обізнаною в античній літературі (Цицерон, Овідій, Сенека, Лукан), досконало знала латинь та вивчала грецьку мову [14,

с. 147].

Племінниця каноніка Фулбера, народилася й жила в Парижі; її дядько відгукнувся на пропозицію відомого на той час вчителя П’єра Абеляра проживати разом з ними в одному будинку з метою навчання Елоїзи. Проте між вчителем та ученицею виникає любовний зв’язок. Абеляр у своїй автобіографічній праці «Історія моїх бід» пише: «Отже, під виглядом навчання ми повністю віддавались любові, і наполегливість в заняттях була лише способом для таємного усамітнення. Книги залишались розгорнутими, але над ними більше звучали слова про любов, ніж про прочитане; більше було поцілунків, ніж мудрих розмов; руки тягнулись більше до грудей, ніж до книг; очі частіше виражали любов, аніж слідкували за написаним...» [2, c. 22].

Вагітність дівчини спонукає Абеляра шукати прихистку для неї у своєї сестри. Коли ж Елоїза народжує сина Астролябія, Абеляр вирішує одружитися з жінкою, аби не накликати на них гнів Фулбера та зберегти репутацію Елоїзи. За цих обставин і розкривається в повній мірі особистість Елоїзи: вона категорично проти шлюбу з Абеляром.

Убіографії він описує її позицію так: «Яким падінням, яким приниженням було б це для мислителя! Чи міг той, хто присвятив себе філософії, уявити себе на місці людини звичайної, чи міг він мати життя пересічної людини, життя наповнене турботами про матеріальний добробут?» [13, c. 72].

Вінчання відбулося, Елоїзу було укрито в монастирі. Абеляра чекало покарання від родичів жінки. Після оскоплення, чоловік прийняв постриг в монахи та став абатом в Бретані. Елоїза ще раніше прийняла сан та була призначена настоятельницею в Аржентейлі [16, c. 49].

У1132–1135 рр. Абеляр пише «Історію моїх бід», в якій, звертаючись до уявного друга, розповідає трагедію свого невдалого життя. Елоїза, без сумніву, прочитала працю, після чого розпочалося листування закоханих [7, c. 186–190].

10