Фотожурналістика як система візуальних комунікацій

Фотожурналістика як система візуальних комунікацій.

Фотографія з перших кроків свого існування, поряд з друкованими виданнями, а потім спільно з кіно, відео, аудіокасетами і дисками, з різко змінилася на рубежі XX і XXI ст. системою кодування зображення, становить соціальну пам'ять людства. Цю систему кодування, відтворення і трансляції соціального досвіду, вмінь і знань. Дана система пронизує, акумулює в собі всі сфери творчої людської діяльності (художню, моральну, політичну, економічну, правову і т.д.). Матеріалізованою ознакою цього загального пласта є певний предметно-знаковий механізм, який використовується в комунікації. Це може бути надруковане або записане механічним, електронним або цифровим способом слово, аналогічно зафіксовані (в статиці або динаміці) зорові образи і картини. Людина хотіла не тільки розповісти про своє життя, а й показати його, наочно передати соціально-культурний досвід і накопичені знання. Живопис, гравюра становили невід'ємну частину середньовічної книжкової культури. Однак життя було незмірно ширше і динамічніше, ніж можливості його фіксації. Час вимагав створення нового засобу візуальної масової комунікації. Науково-технічні відкриття в Європі середини XIX ст. дозволили впритул наблизитися до вирішення цього завдання. Такі історичні вимоги і об'єктивна закономірність виникнення фотографії як нового прогресивного засобу візуальної комунікації, яке дозволило істотно розширити і формальні, і змістовні можливості передачі повідомлень шляхом діахронної (з минулого в майбутнє) або синхронної ( в рамках одного історичного періоду) передачі зображення історичної миті. Якщо інформацію взагалі можна характеризувати як особливий спосіб передачі будь-яких змін, то фотоінформація (не в сенсі жанру, а в узагальненому значенні) - це технічно вдосконалений в порівнянні з образотворчим мистецтвом візуальний і статичний спосіб передачі будь-яких змін. Таким чином, ми підійшли до визначення фотожурналістики. Фотожурналістика - це викладення сутнісних моментів в житті людей, а також подій, об'єктів і явищ дійсності, як динамічних, так і статичних, за допомогою аналогової і цифрової фотографії і подальшої публікації в друкованих та електронних засобах масової інформації. Власне фотографічний текст здійснюється, як правило, у взаємодії і синтезі з текстами вербальними, що пояснюють суть зображеного. Саме в силу необхідності збереження історичної пам'яті і передачі культурних цінностей від покоління до покоління такий розвиток і поширення набули ЗМК, в ряду яких гідне місце займає журналістська і художня фотографія.