Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Наочний довідник 10-11 класи

.pdf
Скачиваний:
102
Добавлен:
30.09.2021
Размер:
38.56 Mб
Скачать

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Етап

Місце

Процеси

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фермент РНК-полімераза розщеплює подвійний ланцюг

 

 

 

 

 

ДНК і на одному з ланцюгів за принципом комплементар­

 

 

Транскрипція

Каріоплазма

ності синтезує молекулу про-іРНК.. За допомогою спеціаль­

 

 

 

 

 

них ферментів про-іРНК перетворюється в активну форму

 

 

 

 

 

іРНК, яка надходить з ядра до цитоплазми клітини

 

 

 

 

 

 

 

 

Активація амі­

 

Приєднання амінокислот за допомогою ковалентного зв’язку

 

 

Цитоплазма

до певної тРНК.. тРНК транспортує амінокислоти до місця

 

 

нокислот

 

 

 

синтезу білка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під час синтезу білка рибосома насувається на ниткоподіб­

 

 

 

 

 

ну молекулу іРНК таким чином, що іРНК опиняється між її

 

 

 

 

 

двома субодиницями.. У рибосомі є особлива ділянка — функ­

 

 

 

 

 

ціональний центр.. Його розміри відповідають довжині двох

 

 

Трансляція

Рибосоми

триплетів, тому в ньому водночас перебувають два сусідні

 

 

 

 

 

триплети іРНК.. В одній частині функціонального центру ан­

 

 

 

 

 

тикодон тРНК пізнає кодон іРНК, а в іншій — амінокислота

 

 

 

 

 

звільнюється від тРНК.. Коли рибосома досягає стоп-кодону,

 

 

 

 

 

синтез білкової молекули завершується

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Білок набуває певної просторової конфігурації.. За участю

 

 

Утворення при­

Ендоплазматич­

ферментів відбувається відщеплення зайвих амінокислотних

 

 

родної структу­

залишків, введення фосфатних, карбоксильних та інших

 

 

на сітка

 

 

ри білка

груп тощо.. Після цих процесів білок стає функціонально ак­

 

 

 

 

 

 

 

 

тивним

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура тРНК

Акцепторна ділянка для амінокислоти

«Шпилька»

Антикодон

Комплементарна послідовність нуклеотидів

Транспортна РНК має вторинну структуру у формі листка коню­ шини.. У певних ділянках молеку­ ли тРНК між комплементарними нуклеотидами виникають вод­ неві зв’язки.. Біля верхівки «лист­ ка конюшини» міститься триплет нуклеотидів, який за генетичним кодом відповідає певній амінокис­ лоті (антикодон), а біля його осно­ ви є ділянка, до якої приєднується амінокислота..

Тема 3. Клітина як цілісна система

 

41

Схема біосинтезу білка

тРНК

А-ділянка рибосоми

 

P-ділянка рибосоми

а)

іРНК

б)

 

Ковалентний зв’язок

в)

г)

Полірибосомальний комплекс (полісома)

 

 

 

Рибосома

 

 

іРНК

 

 

 

 

Пептидний

 

 

ланцюжок

тРНК

На одній молекулі іРНКодночас­ но можуть синтезуватися декіль­ ка поліпептидів за участю багатьох рибосом.. Комплекс, який при цьо­ му утворюється, називається полі­ рибосомальним..

 

Розділ ІІ

42

Фотосинтез

Фотосинтез — процес утворення органічних сполук із неорганічних завдяки перетворенню світлової енергії в енергію хімічних зв’язків.. Здійснюється в клітинах зелених

рослин за участю пігментів хлоро­ пластів —хлорофілів a та b (зелені), каротиноїдів (жовті), фікобілінів (сині та червоні)..

Фази

Місце

 

 

Процеси

 

 

 

 

 

Фотосинтезуючі пігменти поглинають енергію світла, що приводить до

 

 

«збудження» одного з електронів молекули пігменту, який за допомо­

 

 

гою молекул-переносників переміщується на зовнішню поверхню мем­

 

 

брани тилакоїдів..

 

O → H+ + OH..

 

 

Відбувається фотоліз води: H

 

 

 

2

 

 

 

 

На мембра­

Іони H+ перетворюються на Гідроген, який використовується у реак­

Світлова

ціях фотосинтезу:

H+ +e H..

 

 

фаза

нах тилакоїдів

Гідроксильні йони, взаємодіючи між собою, утворюють кисень, воду

хлоропластів

 

й вільні електрони:

4OH2H

 

O +O +4e..

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

Електрони через ряд проміжних речовин передають енергію для від­

 

 

новлення НАДФ (нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат), який приєд­

 

 

нує два атоми Гідрогену й перетворюється на НАДФH..

 

 

Частина енергії електронів перетворюється на енергію АТФ:

 

 

АДФ + Ф + Q → АТФ

 

 

 

 

 

 

Темно­

 

За наявністю CO2, енергії АТФ та сполук, що утворилися у світлових

 

реакціях, відбувається приєднання Гідрогену до CO2, який надходить

ва фаза

У стромі

у хлоропласти із зовнішнього середовища.. Через ряд послідовних ре­

(світло не

хлоропластів

акцій за участю специфічних ферментів утворюються різноманітні

потрібне)

 

 

сполуки, основними з яких є вуглеводи..

 

 

 

 

 

 

 

Сумарне рівняння фотосинтезу:

6CO2 +6H2O C6H12O6 +6O2

 

 

 

 

 

 

+ енергiя

Світлова фаза фотосинтезу

 

Первинний

Первинний

Ферродоксин

 

акцептор

акцептор

 

 

 

Світло

 

 

НАДФ+-ре­

 

 

Цитохромний

НАДФ

+ дуктаза

 

 

комплекс

 

 

 

 

 

НАДФН

 

 

 

 

 

Світло

H2O

Фотосистема 1

1 O 2+ 2

2H+

АТФ

Фотосистема 2

Тема 3. Клітина як цілісна система

 

43

Темнова фаза фотосинтезу (цикл Кальвіна)

 

3 молекули

 

 

 

 

СО2

 

 

3 молекули

 

6 молекул

Рибулозо-

Трифосфо-

 

1,5-дифосфат

гліцерат

 

 

 

 

3 АТФ

3 молекули

 

 

6 АТФ

3 АТФ

6 молекул

 

6 АТФ

Рибулозо-

1,3-дифосфо-

 

5-фосфат

гліцерат

 

 

 

 

 

 

 

6 НАДФН

5 молекул

 

6 молекул

 

6 НАДФ

3-фосфогліцер-

3-фосфогліцер-

альдегід

альдегид

 

 

 

 

1 молекула

3-фосфогліцер- альдегід

Під час біохімічних реакцій цик­ ла Кальвіна відбувається фіксація атома Карбону CO2 для будови глю­ кози..

Для синтезу 1 молекули глюко­ зи потрібні 12 молекул НАДФН та 18 молекул АТФ, які утворю­ ються під час фотохімічних реак­ цій фотосинтезу..

Глюкоза, що утворюється в циклі Кальвіна, потім може розщеплю­ ватися до пірувату і надходити до циклу Кребса..

Утворення глюкози

Хемосинтез

Хемосинтез — процес утворення

участі світла.. Здійснюється за ра­

органічних речовин живими ор­

хунок енергії, яка виділяється при

ганізмами з вуглекислого газу та

окисненні неорганічних речовин..

інших неорганічних речовин без

Властивий певним видам бактерій..

 

 

 

 

Хемосинтезуючі мікроорганізми

йому відбуваються такі важливі

мають за енергетичні ресурси сір­

процеси, як нітрифікація, окис­

ководень, сірку, амоніак, нітритну

нювання сірководню в морях, пере­

кислоту тощо.. Хемосинтез відіграє

творення сполук заліза тощо..

у природі велику роль, завдяки

 

 

 

 

Розділ ІІ

44

Розділ ІІІ.. Організмений рівень організації життя

Тема 1. Неклітинні форми життя

1892 р.. Д.. І.. Івановський відкрив вірус тютюнової мозаїки

1917 р.. Ф.. Д’Ерель відкрив бактеріофаги

Характеристика вірусів

Займають проміжне положення між живою і неживою природою.. Життєвий цикл проявляється у двох формах: позаклітинна — не проявляє жодних ознак життєдіяльності, внутрішньоклітин­ них — відбувається процес розмноження

Внутрішньоклітинні паразити

Відсутність клітинної будови, обміну речовин

Наявність тільки одного типу нуклеїнових кислот: ДНК або РНК

Геном представлено лінійними або кільцевими формами

Малий об’єм генетичної інформації

Не ростуть

Здатні до кристалізації

Будова вірусів

Капсид — оболонка з білка..

 

Капсид

 

Білки

 

ДНК

 

РНК

 

капсида

 

Хвіст

 

 

 

 

Капсид

ДНК

 

 

 

Капсид

 

 

Вірус тютюнової мозаїки

Бактеріофаг

Аденовірус

Тема 1. Неклітинні форми життя

 

45

Класифікація вірусів

Віруси

 

ДНК-­вмісні

 

 

РНК-­вмісні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДНК

 

ДНК двониткова:

 

РНК однониткова:

 

РНК

однониткова:

 

віруси оспи,

 

віруси тютюнової

 

двониткова:

фаг Х174

 

герпесу

 

мозаїки, грипу

 

реовіруси

 

 

 

 

 

 

 

Проникнення вірусу в клітину

Проникнення віруса

у клітину рослин

 

у клітину тварин

 

у клітину бактерій

при пошкодженні

 

при фагота піноцитозі

 

проникнення через мембра­

клітинних мембран

 

 

ну; абсорбція

 

 

 

Значення вірусів

Викликають захворення рослин,

ну від вертикального перенесення

тварин і людини (приблизно 500 за­

генів у низці поколінь)..

хворювань людини)..

Використовуються в клітинній та

Здійснюють горизонтальне перене­

генній інженерії як переносники

сення генетичного матеріалу (від

генетичного матеріалу — вектори..

однієї особи до іншої — на відмі­

 

 

 

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)

1

2

ВІЛ викликає тяжке захворювання

яким інфекціям внаслідок руйну­

 

 

людини — синдром набутого іму­

вання клітин імунної відповіді —

 

нодефіціту (СНІД).. Хвора на СНІД

лімфоцитів Т-хелперів.. ВІЛ нале­

 

людина не здатна протистояти будь

жить до РНК-вмісних вірусів..

 

3

 

5 4

Вірус імунодефіциту людини

1 пеплос, 2 білки капсида, 3 глікопротеїни (пепломери), 4 зворотна транскриптаза (ревертаза), 5 РНК

 

Розділ ІІІ

46

Тема 2. Тканини багатоклітинних організмів

Тканини рослин

Класифікація рослинних тканин

Тканини рослин

 

Твірні

 

 

 

 

 

 

 

Основні

 

 

 

Покривні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Верхівкові

 

Бічні

 

Вставні

 

Епідерма

 

Пробка

 

 

Кора

 

Асиміляційна

 

 

Запасаюча

 

Паренхіма

 

Водоносна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Механічні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Провідні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Деревина Кора

Коленхіма

Склеренхіма

Ксилема

Флоема

 

Ксилема

Флоема

Кутикула

Верхня

епідерма

 

 

Стовп­

Корка

 

часта

 

 

хлорен­

 

 

хіма

Луб

 

Міжклі­

 

тинни­

Камбій

 

 

ки­

 

 

Губча­

 

 

ста

Річні

 

хлорен­

кільця

 

хіма

деревини

 

 

 

Нижня

Провідний

Серцевина

епідерма

пучок

Продихи

 

 

 

Внутрішня будова стебла

 

Будова листка

деревної рослини

 

 

Тема 2. Тканини багатоклітинних організмів

 

47

Тип тканин

Будова клітин, розташування

Функції

 

 

 

 

Дрібні клітини з тонкими стінка­

Основна функція — ріст.. Клітини ді­

І.. Твірні

ми і великими ядрами; вакуолей мало

ляться, диференціюються й започат­

 

або зовсім немає

ковують тканини всіх інших типів

1..Верхівкові (конуси на­ Верхівки стебла й кінчик кореня ростання)

2.. Бічні (камбій)

Під покривними тканинами стебла та

 

кореня

 

 

 

 

3.. Вставні

В основах міжвузлів

 

 

 

 

4.. Ранові

У будь-якій ділянці, де є ушкодження

 

 

 

 

 

 

Захищають тонкостінні клітини, що

ІІ.. Покривні

Товстостінні клітини

лежать глибше, від висихання та ме­

 

 

ханічних ушкоджень

 

 

 

1.. Епідерма

Покриває всі частини рослини.. Має

 

продихи, кутикулу, восковий наліт, во­

 

 

 

 

лоски

 

 

 

 

 

Замінює епідерму.. Багатошарова тка­

 

 

нина, оболонки її потовщуються й про­

 

2.. Пробка

сочуються суберином; в оболонках від­

 

 

сутні пори, вони є непроникними для

 

 

води і газів.. Є сочевички

 

 

 

 

3.. Корка

Мертва покривна тканина, входить до

 

складу кори дерева

 

 

 

 

 

 

ІІІ.. Провідні

 

 

 

 

 

 

Судини (або трахеї) — витягнуті в дов­

Проводить розчини неорганічних ре­

1.. Ксилема

жину трубки без горизонтальних пере­

човин від кореня вгору по висхідному

 

тинок.. Утворені мертвими клітинами зі

 

потоку в усі органи рослин

 

здерев’янілими оболонками

 

 

 

 

 

 

Ситоподібні трубки — живі без’ядерні

Проводить розчини органічних речо­

2.. Флоема

витягнуті клітини, поперечні перетин­

вин від листків по стеблу до підзем­

 

ки яких мають великі пори

них органів спадним потоком

 

 

 

 

Клітини мають міцні потовщення

 

ІV.. Механічні

й здерев’янілі оболонки, тісно змика­

Забезпечують міцність органів рослин

 

ються між собою

 

 

 

 

1.. Коленхіма

Утворена живими клітинами з нерівно­

 

мірно потовщеними оболонками

 

 

 

 

 

 

 

Утворена витягнутими клітина­

 

2.. Склеренхіма

ми з рівномірно потовщеними, час­

 

то здерев’янілими оболонками, вміст

 

 

 

 

яких відмирає на ранніх стадіях

 

 

 

 

V.. Основна

Живі тонкостінні клітини

Складають основу органів

 

 

 

1.. Асиміляційна

Клітини містять хлоропласти

Виконують функцію фотосинтезу

 

 

 

2.. Запасаюча

Великі тонкостінні клітини

Запасають органічні речовини

 

Розділ ІІІ

48

 

 

Закінчення таблиці

 

 

 

Тип тканин

Будова клітин, розташування

Функції

 

 

 

3.. Повітроносна

Утворюють великі повітроносні між­

У водних рослин забезпечують просто­

(аеренхіма)

клітинники

рове розміщення рослин

 

 

 

4.. Водоносна

 

Запасає воду в пустельних рослин

 

 

 

 

 

Клітини утворюють секрет — особ­

 

 

ливі продукти метаболізму, які вико­

VІ.. Видільні

 

ристовуються рослиною для регуляції

(секреторні)

 

фізіологічних функцій або виділяють­

 

 

ся назовні (смоляні й ефірно-масляні

 

 

ходи, нектарники)

 

 

 

Тканини тваринного організму

Класифікація тваринних тканин

Тканини тварин

Епітеліальна (епітелій)

Одношаровий

Багато- шаровий

Плоский

Кубічний

Циліндричний

Війчастий

Чутливий

Залозистий

 

 

 

Сполучна

 

Нервова

 

 

 

 

М’язова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пухка

 

 

 

 

 

 

Поперечно-

 

 

 

волокниста

 

 

 

 

 

 

посмугована

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жирова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гладенька

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Щільна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Серцева

 

 

 

волокниста

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кісткова

Хрящова

Рідка (кров)

Ретикулярна

Тема 2. Тканини багатоклітинних організмів

 

49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тканина

Будова

Функції

 

 

 

 

Місце розташування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І..

Епітеліальна

Клітини щільно прилягають одна до одної;

Функції захисту, всмоктування, сек­

 

 

 

 

(епітелій)

міжклітинна речовина розвинена слабо

реції і сприйняття подразнень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.. Плоский

Сплющені клітини, що мають форму

Вистилає ротову порожнину, порож­

 

 

багатокутників

нину стравоходу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.. Кубічний

Кубоподібні клітини

Вистилає ниркові канальці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.. Циліндричний

Клітини нагадують стовпчики або ко­

Вистилає шлунок і кишечник

 

 

лони

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.. Війчастий

Клітини мають цитоплазматичні від­

Вистилає дихальні шляхи

 

 

ростки — війки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.. Чутливий (сен­

Спеціалізовані клітини

Вистилає носову порожнину

 

 

 

 

сорний)

 

 

 

 

6.. Залозистий

Клітини спеціалізовані для секреції

Утворюють гормони, молоко, піт,

 

 

різних речовин

вушну сіру

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ.. Сполучна

Наявність великої кількості міжклі­

 

 

 

тинної речовини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1..

Щільна волок­

Переважають волокна

Виконує захисну функцію, надає ор­

 

 

 

 

ниста

 

ганам еластичності

 

 

2..

Пухка волок­

Переважає аморфна маса

Заповнює проміжки між внутрішні­

 

 

 

 

ниста

 

ми органами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.. Кісткова і хря­

В основній речовині кісткової ткани­

Виконують захисну та опорну функ­

 

 

ни переважають неорганічні речовини,

 

 

 

 

щова

а в хрящовій — органічні

ції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4..

Рідке внутріш­

 

Підтримує гомеостаз, транспорт речо­

 

Міжклітинна речовина — рідина

вин, захисні реакції, гуморальна ре­

 

 

 

 

нє середовище

 

 

 

 

 

 

гуляція

 

 

5.. Ретикулярна

У тканині містяться стовбурні клітини,

Складає основу кровотворних органів

 

 

з яких виникають клітини крові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.. Жирова

Клітини містять жир

Запас поживних речовин, теплоізо­

 

 

ляція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ.. М’язова

Складається з м’язових волокон різної

Має здатність до скорочення і роз­

 

 

форми та розмірів

слаблення й виконує рухову функцію

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.. Поперечно-

Волокна циліндричної форми, дуже

Прикріплюються до кісток і забезпе­

 

 

 

 

посмугована

тонкі, клітини довгі багатоядерні

чують рух тіла і його частин

 

 

 

 

 

 

 

2.. Гладенька (не­

Дрібні веретеноподібні одноядерні во­

Забезпечує пересування речовин

 

 

 

 

посмугована)

локна

у внутрішніх полих органах

 

 

 

 

 

 

 

3.. Серцева

Волокна переплітаються між собою

Будова серця

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нейрон (нервова клітина) складаєть­

Виконує функції сприйняття подраз­

 

 

 

 

 

ся з тіла і відростків — аксона та ден­

 

 

 

 

 

нень і проведення збудження..

 

 

 

 

 

дритів.. Клітини все життя перебувають

 

 

ІV.. Нервова

Секреція спеціалізованими нервови­

 

 

у стані інтерфази.. Нейроглія скла­

 

 

 

 

 

ми клітинами біологічно активних

 

 

 

 

 

дається з дрібних, із численними ви­

 

 

 

 

 

сполук — нейрогормонів

 

 

 

 

 

ростами клітин, здатних до поділу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ

50