Збірник задач з генетики Євсєєв

Генотипи: 1 C1C1 : 2 C1C2 :1 C2C2. Фенотипи:

yy 14 стійкі до 1-ї раси іржі (25 %); yy 12 стійкі до обох рас іржі (50 %);

yy 12 стійкі до 2-ї раси іржі (50 %).

Розподіл фенотипів у F2 відповідає розщепленню 1:2:1. Висновок: ознака визначається одним геном. Оскільки гетерозиготна особина має стійкість до обох рас іржі, робимо висновок про кодомінування.

Відповідь: моногенне успадкування ознаки за типом кодомінування.

Задача 7–3. Кролики можуть мати кілька типів забарвлення: yy дикий тип;

yy гімалайське (червоні очі й біла шерсть, однак усі крайні точки — ноги, хвіст, вуха і хвіст — мають чорне або темнокоричневе забарвлення);

yy альбіноси (червоні очі та суцільне біле забарвлення шерсті). Ген дикого забарвлення шерсті С, гімалайської с та альбінізму

ca складають серію множинних алелів, які домінують у такому порядку: C → c → ca.

Дослідники провели схрещування кролика дикого забарвлення з гімалайським кроликом. Яким буде забарвлення кроленят?

Які схрещування мають провести дослідники, щоб визначити генотип кролика з диким забарвленням?

Розв’язання-відповідь

Кролики з диким забарвлення можуть мати три генотипи: СС, Сс та Cca. Гімалайський може мати два генотипи: сс та cca.

Складаємо схему схрещування СС × сс:

♂

♀ С

с Сс

Генотип: усі Сс.

Фенотип: 100 % кроленят матимуть дике забарвлення. Такі саме результати будуть і в разі схрещування СС × cca.

Складаємо схему схрещування Сс × сс:

сСс сс

сСс cca

Генотип: 1 Cc:1 cca. Фенотип:

yy 12 дикий тип (50 %); yy 12 гімалайські (50 %).

Складаємо схему схрещування Cca × cca:

Генотип: 1 Cc:1 Cca :1 cca :1 caca.

Фенотип:

yy 12 дикий тип (50 %); yy 14 гімалайські (25 %); yy 14 альбіноси (25 %).

74 Збірник задач з генетики

Для того щоб визначити генотип кролика дикого типу, слід схрестити його з альбіносом.

Задача 7–4. В одному дворі мешкають кішки різного забарвлення. Забарвлення шерсті у кішок визначає серія множинних алелів за геном В:

yy В — дикий тип;

yy Bc — сіамські; yy Ba — альбіноси.

Кожен з алелів повно домінує в такому порядку: B > Bc > Ba. Від схрещування хатньої сіамської кішки на ім’я Кітті з котом

дикого типу на прізвисько Барсик народилося два кошеняти: сіамський та альбінос. Які ще кошенята могли б народитися від цього схрещування?

Розв’язання

Визначаємо генотипи кошенят. Сіамський: BcBc або BcBa. Альбінос: BaBa. Визначаємо можливі генотипи батьків. Кіт: ВВ, BBc

або BBa. Кішка: BcBc або BcBa.

Оскільки один із нащадків є альбіносом, кожен із батьків має нести ген Ba і бути гетерозиготою. Отже, остаточні генотипи батьків є такими: кіт — BBa, кішка — BcBa.

Складаємо схему схрещування:

Відповідь: від цього схрещування також можна очікувати ко-

шенят дикого типу з вірогідністю 12 (або 50 %).

Задача 7–5. У морських свинок забарвлення шерсті визначається п’ятьма алельними генами: C1, C2, C3, C4, Ca. Ген C1 повністю домінує над усіма іншими. Як у гомозиготному, так і в гетерозиготному стані він визначає 100 % уміст пігменту меланіну й надає темного забарвлення шерсті. Ген Ca у гомозиготному стані зумовлює відсутність пігменту й надає білого кольору шерсті.

Складаємо схему схрещування C1C2 × C3Ca:

Генотипи: 1 C1C3 :1C2C3 :1 C1Ca :1 C2Ca. Фенотипи:

yy 12 100 % забарвлення (50 %); yy 14 65 % забарвлення (25 %); yy 14 36 % забарвлення (25 %).

Складаємо схему схрещування C2Ca × C4Ca:

Генотипи: 1 C2C4 :1C4Ca :1 C2Ca :1 CaCa. Фенотипи:

•14 54 % забарвлення (25 %);

•14 36 % забарвлення (25 %);

•14 3 % забарвлення (25 %);

•14 0 % забарвлення, альбіноси (25 %).

Розділ 8. Задачі на визначення груп крові людини

Улюдини за системою АВ0 розрізняють чотири групи крові:

Ігрупа містить агглютиніни α і β, але не має агглютиногенів; її інша назва — нульова;

ІІгрупа містить агглютиноген А та агглютинін β; її інша на-

зва — група А;

ІІІ група містить агглютиноген В та агглютинін α; її інша назва — група В;

ІV група не містить агглютинінів; група АВ.

Група крові — спадкова ознака, визначається геном І, який має три алельних стани:

Алелі А та В повністю домінують над алелем 0, але один одного не пригнічують. Це приклад кодомінування.

Складаємо схему схрещування для випадку, коли ІІ група крові одного з батьків визначається як А0:

АА0 — ІІ група

000 — І група

Фенотипи дітей: 50 % вірогідність народження дитини з І групою крові, 50 % — з ІІ групою.

Батьки другої пари мають групи крові ІІ і ІV. Їхні генотипи: відповідно А0 (або АА) і АВ. Складаємо схему схрещування для випадку, коли ІІ група одного з батьків визначається як А0:

ВАВ — ІV група В0 — ІІІ група

Фенотипи дітей: 50 % матимуть ІІ групу крові, 25 % — ІІІ групу і 25 % — ІV групу.

Складаємо схему схрещування для випадку, коли ІІ група одного з батьків визначається як АА:

ААА — ІІ група

ВАВ — ІV група

Фенотипи дітей: 50 % — матимуть ІІ групу, 50 % — ІV групу. За результатами розрахунків, батьки другої пари не можуть мати дитину з І групою. Таким чином, дитина з І групою крові належіть першій парі батьків (з групами крові І та ІІ), а дитина

з ІІ групою — другій парі (з групами крові ІІ та ІV).

Задача 8–3. У доктора Уотсона — І група крові, а у його дружини — ІІІ. Чи можуть діти в цій родині успадкувати групу крові свого батька?

Розв’язання-відповідь

Генотип батька: 00, гамети — 0. Генотип матері: ВВ (або В0). Гамети: тільки В (або В та 0). Складаємо схему схрещування для випадку, коли генотип матері ВВ: