Контрольна робота

НУФВСУ

Контрольна робота № 1

з легкої атлетики

Варіант I

1.Зміст,класифікація та загальна характеристика легкоатлетичних вправ

Легка атлетика включає в себе 5 основних видів - ходьбу, біг, стрибки, метання і багатоборство, в кожному з яких, у свою чергу, є ряд різновидів. В останній спортивної класифікації з легкої атлетики у жінок налічується 50 видів, що проводяться на стадіонах, шосе і пересіченої місцевості, та 14 видів спорту, що проводяться в приміщеннях; у чоловіків - 56 і 15 видів відповідно.

За структурою легкоатлетичні види спорту ділять на циклічні, ациклічні і змішані, а з точки зору переважного прояву фізичних якостей: швидкісні, силові, швидкісно-силові, швидкісної витривалості, спеціальної витривалості.

До циклічним видам легкої атлетики, тобто вимагає багаторазового прояви одного і того ж циклу руху, відносяться ходьба і гладкий біг. До ациклічним видам, що складаються з різних циклів руху, відносяться легкоатлетичні стрибки і метання, а до змішаних видів - бар'єрний біг, біг з перешкодами, кросовий біг.

Ходьба - природний спосіб пересування людини. Спортивна ходьба відрізняється від звичайної як більшою швидкістю, так і своєрідною технікою, яка забезпечує значну швидкість і економічність руху. При систематичних заняттях спортивною ходьбою активізується діяльність серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, підвищується працездатність, розвиваються фізичні якості, виробляються такі вольові якості як цілеспрямованість, завзятість, уміння переносити труднощі, боротися з втомою, неминуче виникаючим в процесі тривалих змагань.

Спортивна ходьба класифікується в залежності від місця проведення змагань (доріжка стадіону, шосе). На стадіоні скороходи змагаються на дистанціях 3 км, 5 км, 10 км, 20 км, 50 км і в годинної ходьби, а по шосе на 15 км, 20 км, 25 км, 30 км і 50 км. Учасники змагань зобов'язані дотримуватися певних правил, головне з яких - постійний контакт спортсмена з доріжкою (опора однією або обома стопами). При появі безопорного положення (фаза польоту), коли спортсмен фактично переходить на біг, згідно з правилами, він знімається зі змагань.

Біг - природний спосіб найбільш швидкого пересування людини - є головним видом легкої атлетики. Зазвичай саме біг буває головною частиною всіх змагань. Крім того, біг є складовою частиною багатьох інших легкоатлетичних вправ, таких як: стрибки в довжину, висоту, з жердиною, метання списа. Також біг використовується як важливий засіб тренування в інших видах спорту.

Застосовуючи на заняттях різні форми бігу, змінюючи довжину дистанцій і швидкість їх пробіганий, можна досягти великих результатів в цілеспрямованому впливі на організм що займаються. У процесі тренування відбуваються позитивні функціональні та морфологічні зміни в багатьох системах організму, особливо в серцево-судинній і дихальній системах; розвиваються і удосконалюються фізичні якості. Фізіологічні зрушення в організмі визначаються інтенсивністю та тривалістю тренувальної роботи.

Тренування в спринтерському і бар'єрному бігу сприяє розвитку сили, швидкості, координації рухів. Виконуючи роботу максимальної інтенсивності, спринтери і бар'єрист досягають високого рівня анаеробної продуктивності. Біг на середні і довгі дистанції пред'являє великі вимоги до функцій дихання і кровообігу. У процесі тренування у спортсменів, виступаючих на цих дистанціях, відбувається значне зростання серцевої продуктивності і кисневого обміну за одиницю часу. Марафонський біг відноситься до роботи помірної інтенсивності. Поряд з функціональним вдосконаленням він сприяє зростанню аеробних можливостей спортсменів.

Крім значного впливу на різнобічний фізичний розвиток організму людини біг служить прекрасним засобом зміцнення здоров'я, активного відпочинку, має гігієнічне значення. Одним з таких засобів є тривалий біг з невеликою швидкістю в лісі, парку або по пересіченій місцевості.

У легкій атлетиці біг підрозділяється на гладкий, з перешкодами, естафетний і в природних умовах. Гладкий біг проводиться на біговій доріжці по прямій або по колу на певну дистанцію або на час. У гладкому бігу розрізняють біг на короткі дистанції від 30 до 400 м, на середні - від 500 до 2000 м, на довгі - від 3 000 до 10 000 м, на наддовгі - 20 км, 25 км, 30 км, годинний і двогодинної біг .

Біг до 400 м включно проводиться по окремих доріжках для кожного бігуна. Біг на інші дистанції проводиться за загальною доріжці. Час, витрачений на проходження встановленої дистанції, фіксується секундоміром. У часовому і двогодинному бігу, обмеженому часом, результат визначаться завдовжки дистанції (в метрах), пройденої за цей час.

Біг з перешкодами має два різновиди: 1) бар'єрний біг, проведений на біговій доріжці на дистанціях 60, 80, 100, 110, 200, 300 і 400 м з однотипними перешкодами, розставленими рівномірно на дистанції; 2) власне біг з перешкодами (стипль- чез) на дистанціях 1500, 2000 і 3000 м.

Естафетний біг - командний біг, в якому дистанція розділяється на етапи. Різновиди естафетного бігу залежать від довжини і кількості етапів: а) на короткі дистанції - 460 м, 4100м, 4200 м, 4400 м, б) на середні дистанції - 5500 м, 3800 м, 4800 м, 101 000 м, 41 500 м; в) на змішані дистанції - 400 + 200 + 200 + 100 м, 800 + 400 + 200 + 100 м. Крім того, широко культивуються естафети вулицями міст з довільною довжиною етапів.

До бігу в природних умовах відноситься крос по пересіченій місцевості на найрізноманітніші дистанції (від 500 м до 14 км), а також біг по шосе 15, 20, 30 км і 42 км 195 м (марафонський біг).

Стрибки в легкій атлетиці поділяються, залежно від подоланого (вертикального або горизонтального) простору, на стрибки у висоту і з жердиною, стрибки в довжину та потрійний стрибок. Вони виконуються з місця та з розбігу. Стрибки з місця не включені в змагання, а використовуються як засіб тренування і в якості тестів для визначення рівня фізичної підготовленості.

Стрибки в довжину виконуються різними способами: а) «зігнувши ноги»; б) «прогнувшись»; в) «ножиці». У стрибках у висоту планка може долатися наступними способами: «перешагіваніем», «перекатом», «хвилею», «перекидним», «Фосбері-флоп».

Потрійний стрибок складається з послідовно виконуються «стрибка», «кроку» і «стрибка». Стрибок з жердиною вчиняється за допомогою рухомої опори - жердини.

При заняттях легкоатлетичними стрибками вдосконалюється вміння володіти своїм тілом і концентрувати зусилля; розвиваються швидкісно-силові якості, стрибучість, які необхідні не тільки легкоатлетам, але і представникам інших видів спорту (баскетболістам, волейболістам і т. д.).

Метання - це вправи швидкісно-силового характеру, метою яких є переміщення снарядів у просторі на можливо більшу відстань. Метання характеризуються максимальними короткочасними (вибуховими) зусиллями не тільки м'язів плечового пояса, тулуба, але і ніг.

Метання класифікуються в залежності від характеру розбігу і способу виконання на 3 види: 1) з розбігу кидком із-за голови - метання списа, гранати; 2) з розгону снаряда обертанням - метання диска, молота; 3) з повороту або зі стрибка поштовхом - штовхання ядра.

Заняття метаннями сприяють розвитку швидкісних, силових, швидкісно-силових якостей, гнучкості, координації рухів.

Легкоатлетичне багатоборство складається з різних видів бігу, стрибків і метань. Називають багатоборстві за кількістю вхідних в нього видів (семиборство, десятиборстві і т. д.).

Класичними видами багатоборства є: у чоловіків - десятиборстві, у жінок - семиборстві. До складу десятиборства входять: 100 м, довжина, ядро, висота, 400 м, 110 м з / б, диск, жердина, спис, 1 500 м. У жінок у семиборстві входять наступні види: 100 м з / б, ядро, висота , 200 м, довжина, спис, 800 м. До некласичним видам багатоборства відносяться: восьміборье для юнаків (100 м, довжина, висота, 400 м, 110 з / б, жердина, диск, 1 500 м); п'ятиборство для дівчат (100 м з / б, ядро, висота, довжина, 800 м). Види, які входять до складу багатоборства, визначаються спортивною класифікацією, заміна видів не припустима.

Багатоборства пред'являють дуже високі вимоги до займаються. Крім високої технічної майстерності їм потрібні швидкість спринтера, сила метальника, стрибучість і спритність стрибуна, гнучкість і сміливість бар'єриста і жердинників, витривалість бігуна на середні дистанції. А виконання програми багатоборства в цілому вимагає загальної витривалості і високого рівня вольових якостей.

2. Основні форми загальнорозвиваючих вправ

Загальнорозвиваючі вправи – це спеціальні рухи, спрямовані на оздоровлення та зміцнення організму, розвиток рухових і психічних якостей дитини. Вони мають характерну особливість: дозволяють вибірково впливати на окремі м’язові групи (рук, ніг, тулуба), чітко дозувати фізичне навантаження на організм людини. Ці вправи сприяють удосконаленню координації рухів, їх точності, свідомому оволодінню положеннями та рухами тулуба, формуванню правильної постави, а також використовуються як профілактичні вправи і вправи, спрямовані на коригування.

Класифікація загальнорозвиваючих вправ проводиться залежно від їх впливу на окремі частини тіла (за аналогічними ознаками): вправи для м’язів рук і плечового пояса, для тулуба та м’язів ніг.

Вправи для м’язів рук і плечового пояса спрямовані на зміцнення м’язів спини, міжреберних м’язів, вони сприяють розширенню грудної клітки, що покращує функцію дихання. Виконання різноманітних рухів руками впливає на рухливість суглобів верхніх кінцівок, зміцнення м’язів рук, розвиває їх силу, стимулює обмінні процеси.

Вправи для м’язів тулуба впливають на гнучкість та рухливість хребта під час нахилів тулуба вперед, в сторони, поворотів праворуч та ліворуч. Все це сприяє формуванню правильної постави. При виконанні вправ із вихідного положення лежачи на животі при підніманні тулуба вгору, прогинанні його у попереку розвивається рухливість грудного та шийного відділів хребта, попереджається сутулість спини у дітей.

Виконання вправ з нахилами, згинанням та випрямленням тулуба із вихідного положення лежачи на спині зміцнюють м’язи черевного преса, які розвинені у дошкільнят недостатньо. Це сприяє покращанню процесів травлення.

Фізіологічне навантаження при виконанні вправ для м’язів тулуба досить велике, тому що роботу здійснюють одночасно всі частини тіла. Це призводить до значного підвищення обмінних процесів і розвиває силу багатьох м’язових груп.

Вправи для розвитку та зміцнення м’язів ніг спрямовані на покращання гнучкості в суглобах нижніх кінцівок, розтягування м’язів та зв’язок опорно-рухового апарата. Під час піднімання ніг із вихідних положень сидячи та лежачи зміцнюються м’язи черевного преса. Вправи у підстрибуваннях, стрибках на місці, присідання зміцнюють серцево-судинну систему, дають значне фізіологічне навантаження, покращують обмінні процеси.

3. Зв`язок видів легкої атлетики з іншими видами спорту

Легка атлетика - олімпійський вид спорту, що включає біг, ходьбу, стрибки і метання. Об'єднує такі дисципліни: бігові види (спринт, біг на середні дистанції, біг на довгі дистанції, бар'єрний біг, естафета.) Спортивну ходьбу, технічні види (вертикальні стрибки в висоту, стрибок з жердиною,горизонтальні стрибки стрибок в довжину, потрійний стрибок,метання штовхання ядра, метання диска, метання списа, метання молота.), багатоборства, пробіги (біг по шосе) і кроси (біг по пересіченій місцевості). Один з основних і найбільш масових видів спорта. Спортивна і художня гімнастика теж відносяться до легкої атлетики, єдині відмінності лише в тому, що перша - багатогалузевого, і вправи в ній виконуються на снарядах і на підлозі. При цьому є специфічні жіночі види спорту і є чоловічі. Змагання з гімнастики проводять в рамках Олімпійських ігор, європейських і світових чемпіонатів, де проходять як індивідуальні, так і командні види змагань.

Гімна́стика — фізичні вправи, які спочатку виконувалися для зміцнення здоров'я і тренування (назва походить від вигляду, в якому тренувалися чоловіки древньої Греції: gymnos означає оголений).

Спортивна гімнастика

Вид спорту чоловіча спортивна гімнастика включає вправи на поперечині, кільцях, брусах, коні, вільні вправи, опорний стрибок. Змагання зі спортивної гімнастики для жінок включають вправи на брусах, колоді, опорний стрибок і вільні вправи. Спортивна гімнастика є олімпійським видом спорту.

Художня гімнастика

Художня гімнастика у Бенідормі, Іспанія

Художня гімнастика — це складно-координаційний вид спорту, під музичний супровід, що виконує одна гімнастка, або команда із п'яти дівчат з кількома предметами по черзі: м'ячем, скакалками, булавою, обручем і стрічками. Художня гімнастика є олімпійським видом спорту

Спортивна акробатика

Також популярний вид спорту — спортивна акробатика, де вправи виконуються двома, трьома, або чотирма спортсменами під музику.

Київ 2016