Етика бізнесу
.docxДовготривала виживаність і розвиток бізнес-компанії залежать не тільки від її прибутковості. Вони передбачають справедливе ставлення до найнятих робітників, гідну оплату і безпеку їх праці, високу якість продукції і послуг, збереження навколишнього середовища, правдивість реклами, дотримання всіх зобов'язань перед державою, партнерами, акціонерами, працівниками, участь у соціально-економічному розвитку регіонів, де розташована фірма, а також у добродійній діяльності, доступ громадськості і державних органів до всіх видів інформації щодо справи фірми. Як наслідок, сучасна бізнес-компанія стає соціальноекономічною організацією, в якій етичні норми є найважливішим регулятором внутрішньофірмових і міжфірмових відносин, а також відносин усередині суспільства в цілому.
Бізнес етика контролює етичну поведінку членів компанії та інших партнерів. За допомогою бізнес етики досягаються дві важливі мети компанії: дотримання статуту та правил компанії її членами і партнерами, здійснення контролю над ними. Етика бізнесу в широкому сенсі - це сукупність етичних принципів і норм, якими повинна керуватися діяльність організацій та їх членів у сфері управління та підприємництва. Вона охоплює такі явища, як етична оцінка внутрішньої і зовнішньої політики організації в цілому; моральні принципи членів фірми; моральний клімат в організації; зразки моральної поведінки; норми ділового етикету, регламентовані зовнішні норми поведінки представників компанії. [https://creativity.ua/useful-materials/biznes-etika-zapovedi-dlja-rukovoditelja/]
Як правило, етика бізнесу будується не лише на повазі до інтересів співробітників конкретної фірми, а й на етичних нормах цільової аудиторії, наявних та потенційних партнерів, а також звертає увагу на правила введення бізнесу конкурентами. Таким чином, етика бізнесу фірми є «чесною грою» за прийнятими правилами.
Ймовірно, найважливішу роль у переліку етичних норм ділової сфери відіграють загальнолюдські цінності, що допомагають регулювати соціальну відповідальність фірми. Обов’язковими пунктами тут виступають турбота про співробітників, створення нових робочих місць, гарантування «білої зарплатні», охорона здоров’я, наявність соціального пакету працівника та ін.. [http://psikonsalting.ru/articles/Jetika-v-biznese/]
Правильно вибудована внутрішня атмосфера фірми сприяє залученню співробітників та їх прагненню до побудови успішної компанії. Оскільки, у сприятливому етичному кліматі, успіх організації має чітку асоціацію з особистими здобутками окремого працівника.
Безумовно, кожна організація формує свої етичні програми, унікальні методи і підходи. Яскравим прикладом можуть бути етичні норми компанії «МакДональдз» за якими працівники будь-якої ланки звертаються один до одного на «ти», акцентуючи увагу на рівність співробітників. Таким чином, звернення «ти» не є зневажливим у розглянутій організації, а виступає інструментом згуртованості колективу. Разом з тим, згадана норма може бути неприйнятна в інших компаніях, де подібні звернення вважатимуться неповагою і розглядатимуться керівниками фірми як перешкода до природнього бажання людини до поваги її особистості .
Але тим не менш, видається можливим виділити ряд найбільш поширених заходів щодо підвищення етичності співробітників, прийнятих в практиці провідних компаній світу:
Розробка етичних нормативів - положень, що описують систему загальних цінностей і правил етики організації. Наприклад, не схвалюється та карається хабар, вимагання, подарунки, виплата співучаснику незаконно отриманих грошей, порушення законів в цілому, шахрайство, розкрадання секретів компанії ( «комерційної таємниці»), використання інформації, отриманої в бесіді від членів «своєї» групи, незаконні виплати політичним організаціям, протиправні дії в інтересах фірми, виробництво свідомо неякісної продукції і т. п. Як правило, такі нормативи укладаються у вигляді внутрішніх документів компанії, таких як «етичний кодекс», «заповіді засновника», «спосіб життя компанії» і т . п
Створення комітетів з етики. У подібні комітети, як правило, входять представники топ-менеджменту компанії, власники фірми і інші стейкхолдери. Вони відіграють роль судді, «совісті організації», виносячи авторитетні офіційні моральні судження щодо спірних етичних питань.
Проведення соціальних ревізій. Підготовка звітів для широкої громадськості про впровадження програм соціальної відповідальності, а також про етичність ведення бізнесу, прийняття управлінських рішень та взаємовідносин співробітників. Як правило, такі звіти складаються зовнішніми незалежними організаціями - провідними журналами, телеканалами, асоціаціями і т. п.
Навчання співробітників етичній поведінці. Сьогодні курси етики включають в багато програм підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки. Мета таких курсів - підвищити загальну культуру поведінки, а також підвести людей до думки про моральну відповідальність і наслідки вчинюваних ними дій.
Особистий приклад керівника. Керівник, як правило, є моральним лідером компанії, задаючи загальний клімат і визначаючи ступінь етичності вчинків. Високоморальна поведінка керівника практично завжди спонукає співробітників слідувати етичним нормам. [https://creativity.ua/useful-materials/biznes-etika-zapovedi-dlja-rukovoditelja/]
Отже, етичний кодекс може допомогти співробітникам підтримувати культуру компанії та поважати колег.
Бізнес-етика передбачає також певне ставлення до споживачів. Це висока якість товарів і послуг, і розумні (тобто обґрунтовані) ціни на них. Сюди ж слід віднести максимальну чесність у проведенні рекламних кампаній і різних методів просування бізнесу.
По відношенню до партнерів, інвесторам і акціонерам професійна ділова етика вимагає своєчасної виплати заздалегідь обумовлених сум, дотримання всіх пунктів різних ділових договорів і забезпечення необхідною інформацією.
Крім того, етичні норми бізнесу поширюються як на ділові відносини в рамках певної ринкової ніші, так і на співпрацю на світовому рівні. У першому випадку ділова етика передбачає виключення дискримінації на ринку праці, належне ставлення до приватної власності і дотримання правил конкуренції. У другому випадку мається на увазі дотримання етичних норм у відносинах з персоналом, споживачами, постачальниками, партнерами і т. д
У міжнародному підприємництві вже давно сформувалися певні правила «ринкової гри», тобто в практиці підприємців існує загальноприйняте поводження на ринку. Правила такої гри не виходять за рамки етичного поводження ділових партнерів, хоча з боку вони можуть когось образити. Наприклад, у сфері підприємництва вироблені свої правила гри, які чимось нагадують гру в покер, де гравець намагається блефувати, тобто, простіше кажучи, бреше. Але цю неправду не можна назвати тією неправдою, як розуміємо її ми, оскільки кожен учасник гри, по-перше, теж блефує, по-друге, усі гравці знають, що прямодушність і відвертість тут неприйнятні.
Бажаючи процвітати в бізнесі, потрібно навчитися долати перешкоди, домагатися бажаних результатів напівправдою і недомовками, якщо є необхідність — вводити конкурента в оману. Витончена гра й блеф — ось та комбінація умов, що допомагає домогтися успіху, заробити капітал і прорватися до влади.
Що ж до етики в конкурентній боротьбі, то вона повинна бути чесною, шахрайство неприпустиме. Підприємець, який веде «брудну гру», ніколи не досягне успіху, у нього не буде доброго й гідного партнера. Авторитет підприємця — успіх його бізнесу. А завоювання авторитету — довгий, складний і трудомісткий процес.
Можна обдурити замовника один раз, але навряд чи вдасться «провернути» таке ж дільце вдруге. Скривджений замовник поділиться результатами угоди з іншими підприємцями, і навряд чи хто-небудь із них захоче бути обманутим А з таким ставленням навряд чи до підприємця-шахрая потечуть численні замовлення, що обіцяють солідні доходи. Прогноз такий: фірма-шахрай дуже швидко розвалиться, тому що співпрацювати з нею ніхто не буде. [https://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/10766/]
Бізнес етика відрізняється від галузі до галузі та від країни до країни. Розглянемо 10 популярних правил бізнес-етики:
1. Правило чесності ведення бізнесу. Українські бізнесмени часто чують на свою адресу звинувачення в тому, що вони обкрадають свою країну, не сплачуючи податки або впроваджуючи схеми мінімізації. Й насправді, існуюча податкова система часто ставить підприємців у глухий кут, позбавляючи можливості вкладати кошти у розвиток власної справи, виплачувати заробітну плату персоналу. Вихід лежить на поверхні: держава має вдосконалити Податковий кодекс, роз'яснити адекватність встановленого розміру тих чи інших ставок, розробити систему заохочень за своєчасну сплату всіх нарахувань, звітувати перед платниками за використання бюджетних коштів. За таких умов у підприємця не буде необхідності використовувати тіньові механізми й грати нечесно.
2. Недобросовісна реклама. Дедалі частіше в інформаційний простір стали потрапляти матеріали рекламного характеру, що є неправдивими, вводять в оману споживачів стосовно виду, якості, ціни певного товару чи послуги. Протягом останнього десятиліття на ринку сталася низка брутальних інцидентів: завдяки антирекламі чужої продукції компанії просували власні бренди, дискредитуючи продукцію конкурентів. Така реклама підриває довіру суспільства та не відповідає принципам здорової конкуренції, а отже, й правилам бізнес-етики. Як приклад, не можна не згадати поширення світом пандемії коронавірусу. Деякі недоброчесні бізнесмени виявили бажання заробити в умовах розгубленості й недостатньої поінформованості частини суспільства. В результаті АМКУ заборонив поширювати рекламу щодо здатності ліків запобігати виникненню або ж лікувати COVID-19.
3. Правило прийому на роботу без дискримінації. Застарілі методи управління та стереотипне мислення досить часто спричиняють таку ситуацію, коли український роботодавець свідомо віддає перевагу певній категорії фахівців, беручи до уваги вік, стать, стан здоров'я, склад сім'ї, релігійну приналежність, національність, мову чи інші ознаки. При цьому можуть мати місце й дискримінаційні дії щодо навчання такого працівника, просування кар'єрними сходами, встановлення рівня оплати праці. Трохи статистики: зарплата українських жінок на третину менша, ніж у чоловіків, «працездатним», або радше «бажаним» вважається вік громадянина до 45 років, лише 48% переселенців зі Сходу мають постійну роботу. Окремо хочеться висвітлити ще один «грішок» вітчизняного бізнесу: він досить неохоче залучає до своїх трудових колективів осіб з інвалідністю. Інклюзивне середовище рівних можливостей — це та поки що нездійсненна реальність, якої прагне українське суспільство.
4. Правило бути соціально відповідальним бізнесом. Жадібність як національна риса характеру вкупі з тотальною економією на дрібницях та відсутністю чіткої громадянської позиції змушують охарактеризувати левову частину українських підприємців як соціально безвідповідальні. Роками не вирішуються такі проблемні питання, як охорона навколишнього середовища та реалізація благодійних програм. Щодо довкілля, то, як правило, кошти економлять на впровадженні екологічно чистих технологій та систем моніторингу виробничих циклів, на використанні відновлюваних ресурсів та безпечної упаковки, на утилізації відходів. Стосовно ж громадянської відповідальності, то рідко буває, що компанія переймається проблемами суспільства, в якому працює. Перш за все, варто усвідомити, що благодійність не є одноразовою акцією. Усі благодійні проєкти повинні мати чіткий план розвитку та відповідати етичним принципам. Теодор Рузвельт говорив: «Нехай краще бізнесмени ведуть свої справи чесно, аніж потім віддають частину свого надприбутку на благодійність». І в цьому висловлюванні є своя доля правди. Так чи інакше, бажання чинити добро — найкращий індикатор зрілості будь-якого суспільства.
5. Етика відносин з партнерами. Утримати старих партнерів у п'ять разів дешевше, аніж залучити нових. Ця стара аксіома, мабуть, теж невідома широкому загалу українських підприємців. Вони відкрито нехтують загальноприйнятими етичними нормами, гублячи на шляху до надприбутків власну репутацію. Культура ділового партнерства споконвіку ґрунтується на довірі, чесності, умінні тримати слово, добропорядності сторін. Натомість маємо недотримання зобов'язань, неврахування інтересів партнерів під час розподілу прибутку, укладення таємних угод на ринках тощо. Отже, підтримувати конструктивні взаємовідносини і здійснювати спільні проєкти з партнерами — справжнє мистецтво, поки що, на жаль, неосяжне українськими акулами бізнесу.
6. Правило поваги до правових норм. Повага до закону — це шанобливе ставлення до оточуючих людей і себе. Саме закон виступає гарантом забезпечення прав і свобод громадян. Так історично склалося, що українці, кожен на своєму щаблі, легковажно ставляться до законодавства. Хтось, наслідуючи приклад своїх батьків, переходить дорогу на червоний колір світлофора, хтось паркує свою автівку на місці для людей з інвалідністю, а якийсь службовець вимагає хабар за потрібний папірець. Л. Брандейс говорив: «Для того, щоб закон поважали, спочатку треба створити закон, що заслуговує на таку повагу». На мою думку, колізії у сфері нормотворення та часто досить суперечливі закони на виході викликають недовіру та роздратування як у звичайних обивателів, так і у представників бізнесу. Безумовно, компанії не повинні брати участь або миритися з хабарництвом, відмиванням грошей, торгівлею наркотиками, зброєю, порушувати домовленості з міжнародними партнерами, споживачами своєї продукції чи конкурентами. Крім того, вони повинні визнавати, що деякі їх дії, навіть такі, що здійснюються за законом, можуть призвести до небажаних наслідків. Цілковита відповідальність та повага до внутрішніх і міжнародних правових норм — той стовп, на якому тримається не лише етика бізнесу, але й етика в широкому розумінні.
7. Зовнішній вигляд і манери як складові іміджу ділової людини. Люди сприймають один одного на основі тих чи інших сигналів, які вони передають. Одним із найголовніших ретрансляторів є зовнішній вигляд, що включає одяг, вираз обличчя, жести, міміку. Довгий час в Україні не існувало бізнес-шкіл, у яких би навчали хороших манер та основ іміджмейкінгу. Підприємці інтуїтивно виробляли свій стиль, роблячи часом кумедні помилки: від дещо консервативного та безликого до зухвало розкішного одягу. Ми досі пам'ятаємо про «малиновий піджак», золоті «ролекси», зачіску «йожик». На допомогу прийшов усім відомий дрес-код. Він розробляється відповідно до часу та вимог компанії, вважається компонентом її корпоративної культури та важливою частиною бренду. Дрес-код в офісі вже давно переріс своє первісне призначення і перетворився в самостійний напрям сучасної стилістики. Все частіше можна побачити бізнесмена в стилі «вільної п'ятниці» вже в понеділок. Проте ідеальний костюм та краватка не можуть гарантувати успіх, коли відсутні гарні манери. Сутність останніх — люб'язність та повага до оточуючих, дружня посмішка, самоконтроль та загальний настрій. Усі ці премудрощі українському бізнес-середовищу ще належить опанувати. Добре, що крига скресла. Провідні фірми почали виділяти кошти на навчання персоналу, звертаються за порадами до кваліфікованих іміджмейкерів, проводять внутрішні корпоративні тренінги з ділового етикету.
8. Конфлікт інтересів. Він виникає тоді, коли особисті відносини або дії працівника заважають йому бути об'єктивним у виконанні повсякденних завдань. Нерідко трапляються ситуації, коли між власною вигодою та інтересами компанії обирають першу. Продовжується практика призначення на посади родичів, так зване «кумівство», коли на перший план виходять родинні або особисті зв'язки, а не кваліфікація потенційного працівника.
9. Культура спілкування в мережі Інтернет та мобільний етикет. Ділове спілкування все частіше здійснюється за допомогою спеціалізованих інтернет-програм та месенджерів. Подібні форми спілкування дозволяють швидко вирішувати питання, тому стають все більш популярними. Нові форми — нові помилки: зло вживання емодзі та хештегами; використання CapsLock для підкреслення важливості повідомлення; необережність з лайками та репостами, нехтування розділовими знаками; безконтрольна розсилка спаму від вашого імені тощо. Пересічні українці мало звертають уваги на те, чи не заважає їх смартфон оточуючим. Сфери бізнесу це теж торкнулось. Найбільш поширеними помилками є текстова переписка під час переговорів; висока гучність рингтону та повідомлень; розмови по телефону в ресторанах; нехтування вібродзвінком; кидання слухавки, коли включається автовідповідач; чекання на відповідь більше шести гудків; скидання дзвінка; обговорення ділових питань у неробочий час, розміщення гаджету на столі, а не в кишені під час бізнес-зустрічей тощо.
10. Тайм-менеджмент. Невтішна тенденція прослідковується стосовно недотримання в бізнес-колах принципу «цінуйте час один одного». Цим грішать як середня ланка працівників, так і керівники бізнесу. В результаті гальмуються робочий процес та прийняття управлінських рішень.
Характер діяльності підприємства має великий вплив на етичні проблеми, з якими фірмі доведеться зіштовхнутися. Наприклад, етичні труднощі можуть виникнути у інвестиційного брокера, коли найкраще рішення для клієнта не принесе йому більшу комісію.
Яскравим прикладом є також галузь енергетики. Компанії, що виробляють енергію, особливо не відновлювану, постійно підлягають перевірці впливу на зовнішнє середовище. Будь-яка помилка змушує компанію відповідати перед регулюючими органами та спільнотою стосовно ухилення від обов’язків захисту навколишнього середовища у агресивній гонитві за більш високим прибутком. Сувора, чітко окреслена система екологічної етики має першочергове значення для фірми, якщо вона має бажання процвітати в атмосфері підвищеної суспільної свідомості. [https://www.investopedia.com/ask/answers/040815/why-are-business-ethics-important.asp]
Такі компанії, як Amazon і Google, що діють здебільшого у Інтернет-площині, не підлягають детальній перевірці на предмет їх впливу на оточуюче середовище. Але етика таких компаній щодо захисту особистих даних споживачів вивчається дуже уважно. Удосконалення технології інтелектуального аналізу даних дозволяють компаніям відстежувати рух своїх клієнтів в Інтернеті та продавати ці дані маркетинговим компаніям або використовувати їх для підбору контенту для цільових аудиторій. Багато людей розглядають цей вид діяльності як серйозне вторгнення в приватне життя. Однак такі дані про клієнтів безцінні для бізнесу, оскільки вони можуть використовувати їх для значного збільшення прибутку.
Таким чином, важливість етики бізнесу сягає далеко за межі лояльності та морального стану працівників або згуртованості керівної команди. Як і у всіх бізнес-ініціативах, етична діяльність компанії безпосередньо пов’язана з прибутковістю як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Репутація бізнесу на ринку є першочерговою у визначенні того, зокрема, чи є компанія вигідною інвестицією. Компанії все більше стимулюють бути етичними, оскільки сфера соціально відповідального та етичного інвестування постійно зростає. Зростаюча кількість інвесторів, які шукають компанії, що працюють з етичним принципом, змушує більше фірм серйозніше поставитися до цього питання.