Розділ 1 місце путівника «спадищна чорнобиля» серед номенклатури поліграфічної продукції
1.1. Поняття довідкового видання та їх види
Особливість та унікальність будь-якого окремого виду поліграфічної продукції полягає у тому, що, з однієї сторони, за цілим рядом ознак він має свої унікальні особливості, а з іншого – йому притаманні немало і спільних рис, властивих будь-якому виданню.
Довідковими називають такі видання, в яких різноманітна інформація прикладного або наукового характеру розміщена в зручному для швидкого пошуку порядку і не призначена для суцільного читання.
В основному довідковим виданням характерна лаконічна та схематична мова. В деяких різновидах – публіцистичний спосіб викладу матеріалів. Весь текст викладено структуровано: він ділиться на розділи, статті, в яких досить коротко викладені стислі відомості про якісь місця, об’єкти чи явища. Довідкові статті призначені для вибіркового читання. Дуже рідко довідкові видання читаються підряд. Матеріали групуються за певними темами, чи в алфавітному порядку, що дає змогу швидко орієнтуватися в виданні і оперативно знаходити потрібну інформацію. Майже всі довідкові видання є ілюстрованими. Виняток складають словники[1].
Незважаючи на різновиди довідкової літератури щодо змісту і форми подачі матеріалів, її можна умовно поділити на дві великі групи:
– довідкові видання, в яких систематизовано подана інформація за окремими галузями знань;
– довідкові видання універсального характеру, де представлена інформація з різних галузей знань.
Існує декілька основних видів довідкової літератури:
– довідники (побутові, популярні, практичні, масово-політичні, навчальні, наукові);
– енциклопедії (універсальні, проблемні, персональні);
– словники (філологічні, етимологічні, асоціативні, іншомовних слів, історичні, орфографічні, орфоепічні, перекладні, словники синонімів, термінологічні);
– путівники;
– довідково-інформаційні видання (каталоги, покажчики, програми, телефонні довідники, розклади руху транспорту тощо).
Довідник має прикладний, практичний характер побудований за алфавітом назв статей. На відміну від енциклопедій, довідники присвячені певній окремій темі та мають практичну спрямованість.
За цільовим призначенням розрізняють: наукові масово-політичні, виробничо-практичні, навчальні, популярні, побутові довідники.
За широтою охоплення інформації довідники поділяють на комплексні і спеціалізовані.
За структурою основного тексту розрізняють систематичні, алфавітні, хронологічні і номерні довідники.
У контексті видавничо-редакційної підготовки довідкові видання є найскладнішими. Тому у видавництвах доручають роботу з ними добре підготовленим редакторам.
Довідник – видання практичного призначення, з коротким наданням інформації в систематичній формі, з урахуванням на вибіркове читання.
Багато довідників доповнюються допоміжними покажчиками (алфавітним, предметним, іменним і ін.).
За цільовим призначенням довідники розрізняють на:
– навчальні;
– виробничо-практичні;
– масово-політичні;
– наукові;
– популярні;
– побутові.
За видом носія довідники поділяють на:
– паперові;
– онлайн (інтернет-довідники).
Основу довідкового видання становить словник і довідкова стаття. Словник - це ті слова (поняття, терміни і т.д.), які пояснюються в даному виданні. Довідкове видання являє собою гранично коротке і вичерпне пояснення понять, термінів, виклад біографій вчених або політичних діячів і т.п .; головний акцент робиться на фактичних даних - докази і міркування (коментарі), такі, наприклад, як в підручнику, в основному відсутні [2].
Довідкові статті збираються (групуються) в певному порядку. У словниках та енциклопедіях основні структурні елементи розташовуються переважно в алфавітному порядку, в довідниках, як правило, використовується будь-яка логічна система. В її основу може бути покладений тематичний, хронологічний, топографічний або інший принцип. Головне - надати дані у формі, найбільш зручною для їх швидкого розуміння і використання.
Кожен елемент довідкового видання - зміст, передмову, перелік умовних позначень, бібліографічний список, покажчики - своїми засобами покращує пошукову систему видання.
Ілюстрації в довіднику несуть рівне з текстом інформаційне навантаження. Правильно підібрана ілюстрація дозволяє значно скоротити довідкову статтю: одна ілюстрація в змозі замінити сторінки тексту опису. У довідкових виданнях можуть бути використані різноманітні ілюстрації: діаграми, схеми, фотографії, малюнки. Але вони повинні відповідати загальній вимозі - нести певне смислове навантаження.