Аналіз впливу чинників на абсолютне відхилення по фонду оплати праці персоналу крім робітників

Категорії персоналу	Фонд оплати праці			Темп росту		Відхилення за рахунок зміни
	попередній рік	звітний рік	абсолютне відхилення	середньої чисельності	фонду оплати праці	середньої чисельності		середньої заробітної плати
						%	сума	%	сума
Керівники	214,3	287,9	+73,6	92,31	134,34	-7,69	-16,47	42,03	90,07
Спеціалісти	318,5	402,9	+84,4	96,15	126,49	-3,85	-12,23	30,34	96,63

За допомогою прийому елімінування (прийом різниць в рівнях показників) можливо розрахувати вплив вищенаведених чинників, розрахунок наведено у таблиці 4.8.

Згідно з розрахунковими даними, наведеними у таблиці 4.8, ми можемо зробити висновок, що фонд оплати праці “керівників” на підприємстві збільшився на 73,6 тис. грн за рахунок збільшення середньої заробітної плати на 90,07 тис. грн., при цьому за рахунок середньої чисельності персоналу фонд оплати праці “керівників” зменшився на 16,47 тис.грн. Що стосується категорії “спеціалісти”, то по ній також відбулось збільшення фонду оплати праці на 84,4 тис. грн за рахунок збільшення середньої заробітної плати на 96,63 тис. грн, але за рахунок зменшення чисельності персоналу по даній категорії фонд оплати праці зменшився на 12,23 тис. грн.

При проведенні тематичного аналізу витрат на оплату праці виявлені перевитрати по фонду оплати праці персоналу підприємства крім “робітників” є резервом економії фонду оплати праці, а також резервом зменшення собівартості продукції.

Після надання загальної оцінки використання фонду оплати праці та виявлення впливу чинників на зміну фонду оплати праці по категоріям персоналу необхідно також визначити відповідність між темпами зростання середньої заробітної плати і продуктивності праці. Це один із стратегічних чинників розвитку темпів розширеного відтворення, одержання прибутку і рентабельності виробництва, тому потрібно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Якщо такого принципу не дотримуватись, то перевитрачається фонд заробітної плати, підвищується собівартість продукції і, відповідно, зменшується сума прибутку.

Оскільки фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу тісно пов’язаний з обсягом виробництва продукції та продуктивністю праці проведем аналіз співвідношення продуктивності праці і середньої заробітної плати (табл. 4.9).

Таблиця 4.9

Аналіз співвідношення продуктивності праці і середньої заробітної плати

Показники	За попередній рік	За звітний рік	У % звітний рік до попереднього року
1. Середньорічна продуктивність праці, грн.	183,6	264,7	144,17
2. Середньорічна заробітна плата, тис.грн.	2049,3	3346,3	163,29
2.1. у тому разі, не враховуючи премії	1956,7	3154,8	161,23
3. Коефіцієнт випередження (ряд. 1 : ряд.2)	х	х	0,883
4. Коефіцієнт зміни заробітної плати на одиницю продукції (ряд. 2.1. : ряд. 1)	х	х	1,118

Наведені у таблиці 4.9 дані, показують, що на аналізованому підприємстві коефіцієнт випередження складає 0,883, тобто темпи зростання оплати праці випереджають темпи зростання продуктивності праці, а коефіцієнт зміни заробітної плати на одиницю продукції складає 1,118, тобто на одиницю продукції у попередньому році приходилось 10,66 грн. заробітної плати (1956,7 : 183,6), а у звітному році вже 11,92 грн (3154,8 : 264,7). Таким чином, ми можемо зробити висновок, що у звітному році порівняно з попереднім відбулись перевитрати по фонду оплати праці за рахунок випередження темпів зростання оплати праці над темпами зростання продуктивності праці.

Для обчислення суми економії (Е) або перевитрат (П) фонду оплати праці у зв’язку зі зміною співвідношень між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати використовується наступна формула:

Е (П) = ФЗП_пп х (К_ззп – 1) : К_ззп (4.3)

де, ФЗП_пп – фонд заробітної плати за попередній період;

К_ззп – коефіцієнт зміни заробітної плати на одиницю продукції.

У нашому випадку, на аналізованому підприємстві відбулись перевитрати по фонду оплати праці у сумі 216,29 тис. грн. [ 2049,3 х (1,118 – 1) : 1,118] за рахунок того, що темпи зростання середньої заробітної плати перевищують темпи зростання продуктивності праці.

З огляду на вищенаведене, слід звернути увагу на те, що постійне випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної неприпустимо вважати як догму. На окремих етапах розвитку можливі і протилежні співвідношення як результат соціальної політики. Головне, щоб останнє не стало тенденцією, а охоплювало невеликий проміжок часу, оскільки це рано чи пізно призведе до “політики проїдання” ресурсів.

Наступним етапом аналізу є методика виявлення впливу чинників ефективного використання трудових ресурсів на обсяг виробленої продукції.