4.4. Методика аналізу продуктивності праці

Одним з важливіших якісних показників відображаючих ефективність виробництва і діяльності підприємства є показник продуктивності праці. Рівень продуктивності праці характеризується системою узагальнюючих та допоміжних показників і залежить від технічного рівня виробництва, рівня організації праці та управління, від якості сировини та інших матеріальних ресурсів і т. інш.

На практиці продуктивність праці характеризується кількістю продукції у грошовому або натуральному виразі, яка вироблена одним робітником (працюючим) за одиницю робочого часу (рік, квартал, місяць, добу, годину).

Зворотною характеристикою продуктивності праці є трудомісткість - це кількість робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції.

Вимірюється продуктивність праці у натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Для трудових вимірників використовують нормо-дні, нормо-години та інші вимірники часу. Вартісний вимірник може використовуватись для порівняння продуктивності праці по окремих підприємствах та галузях в динаміці за окремі періоди, тому він є найпоширенішим й придатним для оцінки продуктивності праці на будь якому підприємстві.

Методика проведення аналізу продуктивності праці передбачає:

оцінку рівня та динаміки продуктивності праці;

визначення під впливом яких чинників відбуваються зміни в рівні продуктивності праці;

виявлення резервів підвищення рівня продуктивності праці.

З метою поглибленого аналізу проводиться визначення середньогодинного виробітку як одного з основних показників продуктивності праці та чинника, від якого залежить рівень середньогодинного або середньорічного виробітку працюючих. Величина цього показника залежить від тих чинників, що пов’язані з зміною трудомісткості продукції і її вартісної оцінки. У свою чергу, чинники, що впливають на продуктивність праці можливо поділити на дві групи:

перша група чинників – це технічний рівень виробництва, рівень організації виробництва, непродуктивні витрати часу у зв’язку з браком виробництва;

друга група чинників – це чинники, що пов’язані зі зміною обсягу виробництва продукції у вартісній оцінці у зв’язку із зміною структури цієї продукції.

На першому етапі аналізу продуктивності праці необхідно дати оцінку рівня та динаміки продуктивності праці (табл. 4.4).

Як свідчать дані, наведені у таблиці 4.4, на підприємстві у звітному році порівняно з попереднім роком відбувається збільшення середньорічного виробітку. Так середньорічний виробіток одного працюючого збільшився на 81,1 грн або на 44,17%, середньорічний виробіток одного робітника збільшився на 102,9 грн, або 36,27%, середньоденний виробіток одного робітника збільшився на 0,47 грн, або 41,59% та середньогодинний виробіток одного робітника збільшився на 0,05 грн, або 33,11%. При цьому обсяг виробництва збільшився на 18368,7 тис. грн, або 58,5%. Виходячи з цього, ми можемо зробити висновок, що на аналізованому підприємстві збільшення обсягу виробництва продукції обумовлено інтенсивними факторами – зростанням продуктивності праці.

Таблиця 4.4

Аналіз рівня та динаміки продуктивності праці

Показники	За попередній рік	За звітний рік	Відхилення	Темп росту, %
1. Обсяг виробленої продукції, тис. грн.	31398,5	49767,2	18368,7	158,5
2. Середньоспискова чисельність персоналу основної діяльності, люд.	171	188	17	109,94
3. Середньоспискова чисельність робітників, люд.	111	129	18	116,22
4. Загальна кількість днів, відпрацьованих всіма робітниками, люд.-дні.	27776	31015	3239	111,66
5. Загальна кількість годин, відпрацьованих всіма робітниками, чол.-годин.	208320	248121	39801	119,11
6. Середнє число днів відпрацьованих одним робітником, дні ( ряд. 4 : ряд. 3)	250	240	-10	96,0
7. Середня тривалість робочого дня, години (ряд. 5 : ряд. 4)	7,5	8,0	0,5	106,67
8. Середньорічний виробіток одного працюючого, грн. (ряд. 1 : ряд. 2)	183,6	264,7	81,1	144,17
9. Середньорічний виробіток одного робітника, грн. (ряд. 1 : ряд. 3)	282,9	385,8	102,9	136,27
10. Середньоденний виробіток одного робітника, грн. (ряд. 1 : ряд. 4)	1,13	1,6	0,47	141,59
11. Середньогодинний виробіток одного робітника, грн. (ряд. 1 : ряд. 5)	0,151	0,201	0,05	133,11

Крім того, слід зазначити, що рівень продуктивності праці одного робітника (працюючого) доцільно порівнювати зі середньогалузевим рівнем або з передовими підприємствами, які випускають аналогічну продукцію, це порівняння буде сприяти виявленню резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Наступним етапом аналізу продуктивності праці є визначення впливу чинників на рівень продуктивності праці одного працюючого. Так як між розглянутими вище середніми показниками існує взаємозв’язок, то його можливо відобразити за допомогою наступної формули:

В_п.о.д. = П_в.р. х Д_р. х Т х В_п.р. (4.2)

де, В_п.о.д. – виробіток продукції на одного працівника основної діяльності;

П_в.р. – питома вага робітників у загальній чисельності працюючих;

Д _р. – середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником;

Т – середня тривалість робочого дня;

В_п.р. – середньогодинний виробіток продукції на одного робітника.

На підставі наведеної формули 4.2 можливо визначити вплив певних чинників на зміну виробітку продукції одного працівника основної діяльності. З цією метою у таблиці 4.5 за допомогою прийому елімінування (повний прийом ланцюгових підстановок) проведем аналіз впливу чинників на продуктивність праці одного працюючого.

Під час проведення факторного аналізу продуктивності праці одного працюючого (табл. 4.5), було виявлено, що у звітному році порівняно з попереднім відбулось збільшення середньорічного виробітку одного працюючого на 81,1 грн. Дане збільшення відбулось за рахунок збільшення середньогодинного виробітку одного робітника на 65,8 грн, збільшення тривалості робочого дня на 12,4 грн, збільшення питомої ваги робітників у загальній чисельності працюючих на 10,6 грн При цьому за рахунок зменшення кількості днів відпрацьованих одним робітником середньорічний виробіток одного працюючого зменшився на 7,7 грн.

Таблиця 4.5