- •Тестові завдання
- •Для студентів IV курсу заочного факультету
- •З дисципліни «Організація та методика економічного аналізу»
- •Тема 1. “Організація та інформаційне забезпечення економічного аналізу”
- •Тема 2. “Організація та методика аналізу виробництва та реалізації”
- •Загальне оцінювання динаміки виробництва й продажу продукції надається за допомогою показників:
- •Показники, що характеризують динаміку виробництва та реалізацію продукції :
- •Тема 3. “Організація та методика аналізу ефективності використання трудових ресурсів та фонду оплати праці”
- •Тема 4. “Організація та методика аналізу основних засобів”
- •Тема 5. “Організація та методика аналізу матеріальних ресурсів”
- •Тема 6. “Організація та методика аналізу витрат”
- •Тема 7. “Організація та методика аналізу фінансових результатів”
- •Тема 8. “Організація та методика аналізу фінансового стану”
Тема 6. “Організація та методика аналізу витрат”
123. Класифікація витрат на умовно-постійні та умовно-змінні здійснюється з метою:
а) прогнозування крапки беззбитковості діяльності підприємства;
б) виділення виробничої собівартості продукції;
в) визначення впливу обсягу виробництва на собівартість продукції;
ґ) визначення впливу обсягу реалізації на собівартість продукції.
До умовно-постійних витрат належать:
а) витрати, які залежать від рівня виконання виробничої програми;
б) витрати, які не залежать, чи майже не залежать від зміни обсягу виконання виробничої програми;
в) витрати, які не залежать, чи майже не залежать від зміни витрат на виробництво продукції;
ґ) витрати, які не залежать від рівня виконання виробничої програми.
До умовно-змінних витрат належать:
а) витрати, які залежать, чи майже залежать від рівня виконання виробничої програми;
б) витрати, які залежать, чи майже залежать від зміни рівня виконання кошторису підприємства;
в) витрати, які залежать, чи майже залежать від зміни витрат щодо випуску продукції;
ґ) витрати, які не залежать, чи майже не залежать від рівня виконання виробничої програми
В залежності від обсягу виробництва загально виробничі витрати діляться на:
а) прості та комплексні;
б) прості та змінні;
в) комплексні та постійні;
ґ) умовно-змінні та умовно-постійні.
Аналіз витрат на 1 гривню виробленої продукції доцільно виконувати:
а) тільки в цілому за всіма витратами і за кожною статею витрат при наявності найбільшого відхилення;
б) тільки за кожною статтею витрат окремо;
в) як у цілому за всіма витратами, так і за кожною статтею окремо;
ґ) за тими статтями витрат, які мають найбільше відхилення від нормативних або планових витрат.
Рівень витрат на одиницю виробленої продукції визначається таким чином:
а) відношенням обсягу виробництва до її собівартості;
б) відношенням матеріальних витрат до обсягу виробництва у діючих цінах;
в) відношенням обсягу виробництва до матеріальних витрат;
ґ) відношенням собівартості виробленої продукції до її обсягу у діючих цінах.
Джерелами інформаційної бази поелементного аналізу витрат є:
а) кошторис витрат, форма № 2 “Звіт про фінансові результати;
б) бізнес план, форма № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”;
в) планова калькуляція окремих видів продукції та журнал 5;
ґ) форма № 2-ПВ “Річний звіт з праці, форма № 11-ОЗ “Звіт про наявність і рух основних засобів”, форма № 3-МТП “Звіт про залишки і використання матеріалів”.
Згідно з чинним законодавством виділяють такі економічні елементи:
а) матеріальні витрати, основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, амортизація, інші операційні витрати;
б) матеріальні витрати, енергетичні витрати, заробітна плата, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати;
в) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати;
ґ) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, кошти, амортизація, інші операційні витрати.
При проведенні аналізу витрат за економічними елементами, розрахунок питомої ваги кожного елемента проводять як співвідношення:
а) окремого елемента витрат до загальної суми елементів витрат;
б) загальної суми елементів витрат до суми кожного елемента витрат;
в) окремого елемента витрат до суми собівартості реалізованої продукції;
ґ) окремого елемента витрат до обсягу виробництва.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг):
а) матеріальні витрати;
б) витрати на аудиторську перевірку;
в) витрати на службове відрядження;
ґ) витрати на опалення та водопостачання невиробничих приміщень.
До складу операційних витрат належать:
а) інші надзвичайні витрати;
б) адміністративні витрати, собівартість реалізованої продукції;
в) фінансові витрати;
ґ) витрати від участі в капіталі.
До складу операційних витрат входять:
а) виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), нерозподілені постійні загальновиробничі витрати;
б) виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), нерозподілені постійні загальновиробничі витрати, понаднормативні виробничі витрати;
в) виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут;
ґ) виробнича собівартість продукції (робіт, послуг), нерозподілені постійні загальновиробничі витрати, понаднормативні виробничі витрати, інші операційні витрати.
До прямих відносяться витрати:
а) які змінюються у прямій залежності від зміни обсягу виробництва;
б) які не можуть бути розкладені на більш прості елементи;
в) які можуть бути безпосередньо віднесені до певного об’єкта витрат;
ґ) на технологічні цілі.
Вплив зміни трудомісткості на собівартість виробленої продукції розраховується:
а) шляхом множення зміни трудомісткості на фактичний обсяг виробництва продукції;
б) шляхом ділення зміни трудомісткості на фактичний обсяг виробництва продукції;
в) шляхом множення зміни трудомісткості на обсяг виробництва продукції попереднього року;
ґ) шляхом множення трудомісткості на базовий обсяг виробництва продукції.
Адміністративні витрати відносяться до наступної групи витрат:
а) постійні;
б) змінні;
в) умовно-постійні;
ґ) постійних та змінних.
Як розраховується резерв зменшення собівартості, якщо базова матеріаломісткість складала 25 коп., фактична матеріаломісткість – 38 коп., базовий обсяг виробництва продукції – 3050 тис. грн., фактичний обсяг виробництва продукції – 3120 тис. грн.:
а) 25 – 38; б) 3120 – 3050; в) (38 – 25) х 3050; ґ) (38 – 25) х 3120.
Як розраховується резерв зменшення собівартості, якщо базова трудомісткість складала 35 коп., фактична трудомісткість – 48 коп., базовий обсяг виробленої продукції – 3150 тис. грн., фактичний обсяг виробленої продукції – 3220 тис. грн.:
а) 35 – 48; б) 3150 – 3220; в) (35 – 48) х 3150; ґ) (48 – 35) х 3220.
Щоб можна було сказати, що підприємство працює прибутково, рівень витрат у розрахунку на 1 гривню виробленої продукції повинен бути:
а) більше 1;
б) менше 1;
в) дорівнювати 1;
г) менше 2.
