50

Тестові завдання

Для студентів IV курсу заочного факультету

З дисципліни «Організація та методика економічного аналізу»

Тема 1. “Організація та інформаційне забезпечення економічного аналізу”

1. За змістом показники класифікуються, як:

а) натуральні, часткові;

б) абсолютні, вартісні;

в) кількісні, якісні;

ґ) кількісні, відносні.

2. Оберіть правильне визначення кількісних показників діяльності підприємства:

а) кількісні показники показують, наскільки ефективно використовуються залучені у виробничий процес, ресурси (ресурси згідно із засобів праці, предметів праці та праці);

б) кількісні показники показують, яка кількість ресурсів (згідно із засобів праці, предметів праці та праці) залучена управлінським персоналом підприємства для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції;

в) кількісні показники використовуються для більш повної характеристики того або іншого об’єкта аналізу – наприклад, кількості робочого часу, який витрачено на одиницю виконаних робіт;

ґ) кількісні показники показують ступінь впливу зовнішнього середовища фукнціонування підприємства на ефективність його виробничо-фінансової діяльності.

3. Оберіть правильне визначення для якісних показників діяльності підприємства:

а) ці показники показують, яка кількість ресурсів (згідно із засобами праці, предметами праці та працею) залужена управлінським персоналом підприємства для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції;

б) ці показники показують, наскільки ефективно використовуються на підприємстві залучені ресурси;

в) ці показники використовуються для більш повної характеристики того або іншого об’єкта аналізу;

ґ) ці показники відображають екстенсивний розвиток виробничо-фінансової діяльності підприємства.

4. Визначити, який з наведених показників відноситься до якісних показників розвитку підприємства:

а) середньорічна вартість основних засобів;

б) середньоспискова чисельність робітників;

в) сума оборотних активів підприємства на кінец звітного періоду;

ґ) годинна продуктивність праці одного робітника (годинний виробіток одного робітника).

5. Визначити, який з наведених показників відноситься до абсолютних:

а) фондовіддача;

б) матеріальні витрати;

в) матеріаловіддача;

ґ) оборотність оборотних коштів.

6. Визначити, який з наведених показників відноситься до загальних:

а) енергоємність продукції;

б) урожайність;

в) трудомісткість робіт з видобутку вугілля;

ґ) вартість виробленої продукції.

7. Визначити, який з наведених показників відноситься до часткових:

а) вартість основних засобів;

б) вартість виробленої продукції;

в) вміст корисних речовин у сировині;

ґ) прибуток.

8. Визначити, який з наведених показників не належить до якісних:

а) витрати на 1 грн. товарної продукції;

б) фондовіддача;

в) годинна продуктивність праці одного працюючого;

ґ) середньорічна вартість основних засобів.

9. Чинники – це:

а) активно діючі сили, що викликають негативні зміни в стані об’єкта, який розглядається під час аналізу господарської діяльності підприємств різних форм власності;

б) активно діючі сили, що викликають тільки негативні, або тільки позитивні зміни в стані об’єкта та в показниках, що його відображають;

в) активно діючі сили, що викликають позитивні або негативні зміни в стані об’єкта, який аналізується, та в показниках, що його відображають;

ґ) сили, що викликають зміну показника.

10. За можливістю виміру чинники класифікують, як:

а) загальні, тимчасові;

б) які піддаються та не піддаються виміру;

в) складні, прості;

ґ) об’єктивні, зовнішні.

11. За ступенем спільності для різноманітних підприємств чинники класифікують, як:

а) загальні, специфічні;

б) внутрішні, зовнішні;

в) об’єктивні, суб’єктивні;

ґ) об’єктивні, зовнішні.

12. За ознакою моментів процесу праці чинники класифікують, як:

а) складні, прості;

б) засоби праці, предмети праці, праця;

в) основні, допоміжні;

ґ) об’єктивні, зовнішні.

13. За характером впливу на результати господарської діяльності чинники класифікують, як:

а) роздільні, пов’язані;

б) основні, допоміжні;

в) постійні, тимчасові;

ґ) об’єктивні, зовнішні.

14. За характером впливу на розвиток виробництва чинники класифікують, як:

а) екстенсивні, інтенсивні;

б) внутрішні, зовнішні;

в) прості, складні;

ґ) об’єктивні, зовнішні.

15. За складністю відображаючих причин чинники класифікують, як:

а) складні, прості;

б) роздільні, пов’язані;

в) внутрішні, зовнішні;

ґ) об’єктивні, зовнішні.

16. За часом дії чинники класифікують, як:

а) постійні, тимчасові;

б) основні, загальні;

в) специфічні, прості;

ґ) роздільні, пов’язані.

17. За характером причин чинники класифікують, як:

а) постійні, тимчасові;

б) об’єктивні, суб’єктивні;

в) складні, прості;

ґ) роздільні, пов’язані.

18. За характером дії чинники класифікують, як:

а) об’єктивні, суб’єктивні;

б) постійні, тимчасові;

в) внутрішні, зовнішні;

ґ) специфічні, прості.

19. Резерви – це:

а) невикористані можливості підприємства по збільшенню й удосконаленню виробництва, які реалізуються за рахунок ліквідації непродуктивних витрат і втрат та впровадження світового досвіду;

б) невикористані та перспективні можливості збільшення й удосконалювання виробництва, які реалізуються за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ліквідації непродуктивних витрат і втрат, широкого поширення передового досвіду підвищення ефективності виробництва;

в) невикористані та перспективні можливості підприємтва з збільшення виробництва та реалізації продукції, зменшення собівартості, підвищення прибутку за рахунок широкого поширення передового досвіду, підвищення ефективності виробництва та ліквідації непродуктивних витрат і втрат;

ґ) можливості підприємства в подальшій роботі.

20. За місцем утворення резерви класифікують, як:

а) внутрішньовиробничі, галузеві, регіональні, міжгалузеві, народногос-подарські;

б) явні, сховані;

в) поточні, перспективні;

ґ) галузеві, поточні.

21. За часом мобілізації резерви класифікують, як:

а) поточні, перспективні;

б) галузеві, явні;

в) сховані, поточні;

ґ) галузеві, поточні.

22. За засобами виявлення резерви класифікують, як:

а) поточні, перспективні;

б) явні, сховані;

в) галузеві, регіональні;

ґ) галузеві, поточні.

23. За простими моментами процесу праці резерви класифікують, як:

а) за засобами праці, предметами праці та самою працею;

б) внутрішньовиробничі за працею, засобами праці, постачанням та реалізацією;

в) явні та сховані за засобами праці, предметами праці, працею, постачанням, реалізацією;

ґ) внутрішні, зовнішні.

24. Під виробничими резервами розуміють:

а) виробничі запаси підприємства;

б) резервні запаси;

в) золотовалютні резерви держави;

ґ) потенційні можливості підвищення ефективності виробництва.

25. За строками використання розрізняють резерви:

а) явні і приховані;

б) внутрішньогосподарські та галузеві;

в) екстенсивної та інтенсивної дії;

ґ) поточні і перспективні.

26. Вкажіть, яким чином визначають невикористані резерви зростання обсягів виробництва і реалізації продукції:

а) ці резерви визначаються кількісно за позитивним впливом факторів на узагальнюючий показник;

б) ці резерви визначаються кількісно за негативним впливом факторів на узагальнюючий показник;

в) ці резерви визначаються як різниця між максимальним та комплектним резервом зростання виробництва і реалізації продукції;

ґ) ці резерви визначаються за максимальним значенням резервів з засобів праці, предметів праці та працею.

27. Вкажіть, яким чином відбувається побудова моделей за умови наявності функціонального зв’язку між факторами та результативним показником:

а) з початку ставлять кількісні факторні показники, а потім якісні факторні показники;

б) з початку ставлять якісні факторі показники, а потім кількісні факторні показники;

в) з початку ставлять відносні факторні показни, а потім абсолютні;

г) з початку ставлять натуральні показники, а потом вартістні.

28. За формою відносні величини поділяються на:

а) абсолютні;

б) кількісні;

в) якісні;

ґ) індекси, відсотки, коефіцієнти.

29. Відносна величина виконання плану – це:

а) відносна частка (питома вага) частини в цілому;

б) співвідношення між фактичним і плановим рівнями показників;

в) співвідношення ефекту з ресурсами або витратами;

ґ) співвідношення ефекту з ресурсами.

30. Якщо взаємозв’язок між результативним показником і факторами, що його визначають, має функціональний характер в аналітичній практиці використовують:

а) прийом порівняння;

б) кореляційно-регресійний прийом;

в) прийом елімінування;

в) ряди динаміки.

31. Найбільш спрощеним засобом при розрахунку впливу окремих факторів на зміну економічного явища є:

а) спосіб абсолютних різниць;

б) прийом різниць у рівнях показників (спосіб відносних різниць);

в) повний прийом ланцюгових підстановок (спосіб ланцюгових підстановок);

ґ) прийом перерахунку показників.

32. Скорочений прийом ланцюгових підстановок (спосіб абсолютних різниць) ґрунтується на:

а) визначенні різниць між фактичними і плановими (базовими) частковими показниками і множенні їх по кожному показнику на абсолютні значення іншого взаємозв’язанного з ним часткового показника;

б) коригуванні планового показника на процент виконання плану з випуску продукції й порівнянні одержаної величини з фактичним показником;

в) порівнянні співмірних показників;

ґ) коригуванні співмірних показників на темп росту з випуску продукції.

32. Якщо різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника, то за допомогою скороченого прийому ланцюгових підстановок (способу абсолюних різниць) визначимо...

а) вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним показником;

б) вплив зміни кількісного показника на відхилення за загальним показником;

в) вплив зміни загального показника на відхилення за кількісним показником;

ґ) вплив зміни загального показника на відхилення за якісним показником.

32. Якщо різницю за якісним показником помножити на фактичне значення кількісного показника, то за допомогою скороченого прийому ланцюгових підстановок (способу абсолюних різниць) визначимо...

а) вплив зміни загального показника на відхилення за якісним показником;

б) вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним показником;

в) вплив зміни кількісного показника на відхилення за загальним показником;

ґ) вплив зміни загального показника на відхилення за якісним показником.

32. При розрахунку впливу факторів засобів праці на зміну обсягу виробництва доцільно використовувати такий прийом аналізу, як:

а) прийом порівняння;

б) скорочений прийом ланцюгових підстановок (спосіб абсолютних різниць);

в) балансовий прийом;

ґ) прийом дольової участі.

32. Для перевірки правильності результатів розрахунків впливу факторів на результативний показник використовується такий прийом, як:

а) прийом перерахунку показників;

б) балансовий прийом (баланс факторів);

в) прийом порівняння;

ґ) скорочений прийом ланцюгових підстановок.

32. Прийоми елімінування використовуються у випадках . . .

а) при розв’язанні задач стосовно розмежування впливу окремих факторів на результат дії цих факторів, незалежно від характеру зв’язків, що існують між ними;

б) при розв’язанні задач, у яких не існує функціональних зв’язків між факторами та результатом дії цих факторів;

в) при розв’язанні задач, у яких існують вірогідні зв’язки між факторами та результатом дії цих факторів;

ґ) при розв’язанні задач стосовно розмежування впливу окремих факторів на результат дії цих факторів за наявності функціональних зв’язків між факторами та результатом дії цих факторів.

32. Група прийомів елімінування – це:

а) прийом порівняння, балансовий прийом, сальдовий прийом;

б) прийом перерахунку, повний прийом ланцюгових підстановок (спосіб ланцюгових підстановок), прийом різниць у рівнях показників (спосбі відносних різниць);

в) прийом розрахунку індексів, прийом групування, прийом будування динамічних рядів;

ґ) повний прийом ланцюгових підстановок (спосіб лагцюгових підстановок), прийом абсолютних різниць, прийом різниць у рівнях показників (спосіб відносних різниць).

32. Різниця у рівнях показників знаходиться шляхом . . .

а) порівняння фактичного рівня кожного фактичного показника зі 100 відсотками;

б) порівняння фактичного рівня незалежного факторного показника зі 100 відсотками, а кожного наступного факторного показника з рівнем попереднього показника;

в) порівняння кожного наступного факторного показника з рівнем попереднього показника;

ґ) порівняння темпів зростання кожного із показників зі 100 відсотками.

32. Вплив різниць у рівнях показників на обсяг виробленої продукції знаходиться . . .

а) шляхом множення їх на фактичний обсяг виробленої продукції;

б) шляхом множення їх на базисний обсяг виробленої продукції;

в) шляхом множення їх на абсолютне відхилення звітного обсягу виробленої продукції від базисного;

ґ) шляхом множення їх на відносне відхилення звітного обсягу виробленої продукції від скоригованого.

32. Назви показників і факторів в аналітичних таблицях, які використовують для оформлення розрахунків прийомом різниць у рівнях показників (способом відносних різниць) . . .

а) співпадають у всіх випадках;

б) не співпадають у всіх випадках;

в) співпадають лише за першим показником таблиці;

ґ) співпадають за першим та останнім показником таблиці.

32. Факторний показник – це:

а) назва економічного фактора в економічному аналізі;

б) назва показника, у якому відображається дія відповідного фактора;

в) це будь-який показник аналітичної таблиці;

ґ) це один із показників аналітичної таблиці.

32. Результативний показник у факторному аналізі – це:

а) підсумковий показник аналітичної таблиці;

б) показник економічного ефекту;

в) показник сукупного впливу окремих факторів;

ґ) це один із показників аналітичної таблиці.

32. Висновок за результатами проведених розрахунків впливу окремих факторів на результативний показник доцільно складати у наступній послідовності:

а) у послідовності отриманих результатів аналітичних розрахунків;

б) у послідовності відповідей на загальні задачі економічного аналізу з урахуванням напряму впливу факторів;

в) у послідовності відповідей на загальні задачі економічного аналізу з урахуванням напряму впливу факторів та з ранжуванням величини результатів;

ґ) у послідовності відповідей на загальні задачі економічного аналізу з урахуванням напряму впливу факторів та з ранжуванням їх величини та

виявленням резервів щодо підвищення ефективності роботи підприємства і формулюванні рекомендацій щодо підвищення ефективності виробничо-фінансової діяльності досліджуваного підприємства.