Тема. Італійський гуманізм та Ф. Петрарка
Питання для обговорення:
Поняття «гуманізм» та «Відродження», «Північне Відродження» в історіографії.
Періодизація історії італійського гуманізму.
Італія доби Петрарки: суспільно – політичний, економічний та культурний розвиток.
Етапи життєвого шляху Петрарки та розвиток його світогляду.
Петрарка та його творча спадщина.
1 Питання:
Протягом майже всього Середньовіччя панувало уявлення про людину як пасивного виконавця Божої волі. Однак у XIV ст. такі погляди вже суперечили швидкому розвитку середньовічного суспільства. У пошуках нових ідей мислителі насамперед звернулися до античності. Античність – це цивілізація Давньої Греції та Риму.
Вчені розшукували в монастирських бібліотеках праці стародавніх авторів, переписували й вивчали їх, розкопували античні статуї, відновлювали античні традиції. В античних творах вони побачили розвинуту, сильну людину, здатну змінювати світ на краще. На цьому підгрунті в XIV ст. у містах Північної та Центральної Iталії починається період, названий «Biдродженням», (або французькою – Ренесансом). Це епоха в історії Європи (XIV-XVI ст.), для якої характерні інтерес до людини та її внутрішнього світу, повернення до античних цінностей, світський (нецерковний) зміст культури.
Весь цвіт науки та мистецтва сформулював новий погляд на людину. Вони закликали шанувати розум, говорили про те, що людина здатна вдосконалювати світ у якому живе. Таких людей сучасники називали гуманістами.
Слово «гуманізм» з латинської мови означає слово «людський». Це течія, яка визнає людину вищою цінністю та проголошує повагу до її природних прав. Основні засади гуманізму:
Людина найвища цінність і головне творіння Бога
У кожної людини є право на індивідуальний вільний розвиток.
Повага до людської цінності.
Термін «Північне відродження» - це культурний рух в північноєвропейських країнах у 1490-1525 роках. Така назва течії – через її спільні риси з італійським відродженням. Найбільшого поширення воно набуло в таких країнах як Нідерланди, Франція та Англія. Головна особливість Північного відродження це те, що гуманістична творчість розгортається в вченому aспeктi. Це - філософські суперечки, боротьба з схоластикою (знання, відірвані від життя, які засновані на абстрактних міркуваннях, що не перевірялися досвідом). Взагалі існує 4 течії оцих пошуків істини:
Вчені гуманісти які критикували римську католицьку цервку. До них можна віднести Генріх Бебеля, Йоганна Рейхліна, Еразма Ротердамського
Письменники-реформатори. До них входять Мартін Лютер, Ульріх фон Гуттен.
Міська, або як її ще називають – бюргерська літеотура. До неї можна віднести Себастьяна Бранта та Ганса Сакса
Народна творчість.
2 Питання:
Взагалі італійський гуманізм можна поділити на 4 періоди, і називають їх назвати століть:
1 період – Дученто (XIII ст.)
2 період – Треченто (XIV ст.)
3 період – Кватроченто (XV ст.)
4 період – Чінквеченто (XVI ст.)
1 період. Період протовідродження (проторенесанс). Це доба звільнення селян, доба упадку феодалізму та антифеодальних програм, громадяни єдиним цілим виступили проти дворянства. Це був початок ренесансної культури Італії. Найбільш яскравими представниками – були Данте і Джотто.
2 період. Проторенесанс продовжується. XIV ст. – доба республіканських міст-держав та пoпoлaнської демократії. Саме тоді виникають перші мануфактури. Саме в цьому столітті жив та творив Франческо Петрарка. Про якого далі піде мова.
3 період. Доба раннього відродження (або раннього ренесансу). Один з найгарніших періодів Італії. Адже на цей період припав розквіт образотворчого мистецтва. Але з іншого боку – кінець століття був не самим гарним часом. Адже це був час придушення повстань, встановлення олігархії та тиранії.
4 період. Відродження у самому розпалі – пізній ренесанс. Розквіт філософії та мистецтва. Саме в ці часи жили такі визначні люди як Ленонардо да Вінчі і Нікколо Макіявеллі. Ренесанс поширився і вийшов далеко за Альпи (тобто вийшов з Італії). І знову ж таки, в цей період посилюється політична і економічна кризи.
1532 рік відбувся переломним для ренесансу. В цьому році батьківщина класичного ренесансу Флоренція перетворилася на столицю феодального герцогства. І у житті Європи розпочинається нова доба – «доба маньєризму», «контр-ренесанс»