Тема: виникнення ісламу та становлення загальноарабської держави.
Питання для обговорення:
Періодизація історії арабо-мусульманських держав
Передумови формування ісламу: політичні, етнічні, економічні, релігійні.
Зародження ісламу: Мухаммед та його проповідь, основні етапи життя.
Головні засади ісламського віровчення. Основні напрями раннього ісламу (хариджити, сунніти, шиіти). Коран і його структура.
1 Питання:
Є один термін яким можна назвати всі арабо-мусульманські держави – Халіфат. Халіфат – це держава, яка виникла в результаті арабських завоювань VІІ-ІХ ст. Ця держава займала територію Близького Сходу, Пд. Європи та Пн. Африки.
Умовно його історію можна поділити на 3 періоди:
Перший період (632-661 рр). Виникнення Арабського халіфату. Правління перших чотирьох халіфів.
Другий період (661-750 рр). Правління династії Омейядів
Третій період (750-1258 рр). Правління династії Аббасидів. Розпад Арабського халіфату.
Перший період. Після смерті Мухаммада в 632 році під прапором ісламу об’єдналася більшість племен Аравійського півострова. І між мединською знаттю та прихильниками Мухаммада розпочалися суперечки за владу.
Було вирішено, що державою будуть керувати халіфи – «заступники пророка» (також водночас це титул правителя і духовного глави мусульман).
Правителі першого періоду – це чотири халіфи, які були близьми друзями та родичами Мухаммада
Халіфи обіцяючи винагороди як при житті, так і після смерті – закликали людей вирушати у походи поширюючи іслам. Так розпочалася доба арабських завоювань.
Особливо виділився другий халіф – Омар (634-644). За його правління араби відвоювали Сирію, Єгипет, західні землі Ірану, Палестину та Лівію. Унаслідок цієї експансії виник — Арабський халіфат.
Третього та четвертого халіфів вбили змовники і престол захопив намісник Сирії – Муавія, заснувавши нову династію Омейядів.
Другий період. Столицею Муавій зробив Дамаск. Звідки і назва – Дамаський халіфат (661-750 рр).
За цей період араби значно розшири свої володіння: підкорили Пд. Азербайджан, ще деякі землі північної Африки (сучасні Лівія, Алжир, Туніс, Марокко) та частину Вірменії.
У 711 р. араби розпочали завоювання Іспанії, де жили вестготи. Полководець Тарік ібн Зіяд із військом у 7 тис. кіннотників швидко підкорив майже всю Іспанію. Кордони халіфату розширилися від Китаю до Атлантичного океану.
У 750 році Омейядів скинула іракська та іранська знать. Халіфом став Абул-Аббас Кривавий. За його наказом всіх Омейядів було вбито та засновано нову династію – Аббасидів. Що проіснувала до 1258 року.
Третій період. Столицю було перенесено до Багдаду, тому назва – Багдадський халіфат. Цей період вважається «золотою добою ісламу». Але все-таки…
За часи цього періоду, халфіат розділили на емірати - адміністративно-військові одиниці, які очолювали еміри. В 929 році від Халіфату, внаслідок ударів берберів від’єднався Кордовський халіфат. Пізніше відділилися Єгипет, Афганістан, Іфрикія, Магриб, Іран. Як результат – раніше величний Багдадський халіфат, став займати лише частину Іраку та Ірану. А у 1258 році і зовсім пав під натиском монголів.