Тема. Варварські королівства
Питання для обговорення:
Рим та варвари: особливості взаємин напередодні виникнення варварських королівств.
Вестготське королівство.
Королівство Одоакра.
Остготське королівство.
Вандальське королівство.
1 Питання:
Рим завжди мав багато ворогів. Але у ІІ ст. до н.е постала серйозна загроза вторгнення варварів, тоді імперія вперше на своєму північному кордоні зіткнулася з тевтонами та кімврами. Всього ж сусідами Риму були багато пламен: франки, готи,англи та сакси, лангобарди і вандали. У цих племен ще не було держави. Але вони створювали союзи, завдяки чому успішло здійснювали набіги на прикордоння Римської імперії. І так послаблена імперія просто була вимушена укладати мирні угоди з варварами (варварами римляни називали всі іншіі народи, кроми свого, оскільки їхня мова їм була незрозуміла і нагадувала якесь бурмотіння «вар вар вар») та надавати їм землі для стоверння поселень.
У ІІІ ст. розпочинається масове переміщення варварів, яке в історію ввійде під терміном – «велике переселення народів». Такий рух був спричинений появою у Європі гунів (з Китаю). Люди страшилися гунів, і були вимушені покидати свої домівки і шукати безпечного притулку.
У 375 році, так тікавши від гунів, вестготи попросили притулку в Римської імперії. Імператор Валент погодився і надав землі у Фракії, а вестготи повинні за це були нести військову службу. Але римські чиновники порушили певні умови, і готи очолювані вождем Алавівом повстали. У 378 році біля Адріанополя відбулася вирішальна битва, в якій римляни програли, а заодно був вбитий і імператор Валент ІІ.
Далі римляни вели досить помірковану політику щодо варварів. Вони підкупали їхніх вождів, сіяли невзгоди, комусь давали землі, об’єднувалися з одними племенами у спільній боротьбі проти інших – це все допомагало Риму стримувати натиск варварів. Але у 395 році після смерті імператора Феодосія, колись єдина імперія розпалася на Західну Римську імперію (столиця – Рим) та Східну Римську імперію (столиця – Константинопіль).
І вже в 401 році Західна імперія не могла відбитися від вестготів на чолі з вождем Аларіхом, і була вимушена платити. А коли платити відмовилась – Аларіх у 410 році зібрав армію і захопив «вічне місто» Рим. Місто було пограбоване. А тим часом інші варварські племена (вандали, свеви й алани) ринулися в провінції колишньої імперії – південь Іспанії та території Африки.
Через 40 рокі вождем гунів стає Аттіла, який разом своїм племенем знову вторнувся на територію Західної імперії – в Галію і взяв в облогу м. Орлеан, де проживали вестготи. І на допомогу вестготам прийшли римляни на чолі з Флавієм Аецієм.
Щоб дати відсіч гунам об’єдналися римляни, франки, вестготи, алани та сакси. На стороні ж гунів були остготи і сармати. Вирішальна битва на Каталаунських полях називається «битвою народів» (виграли перші)
Не встигли римляни оговтатися від нападу гунів, як на них напали вандали з боку Пн. Африки, де вони змогли створити могутню державу яку очолив король Гейзеріх. Спочатку вандали захопили Сицилію, для зручності нападу на Рим, а згодом у 455 році захопили і сам Рим. Місто було знищено, і з тих пір виникло слово «вандалізм».
Після цього імператори фатично не мали ніякої влади – їх контролювали варварські вожді. Останнього імператора – Ромула Августула у 476 році вожждь остготів Одоакр позбавив влади, а Західна Римська імперія зникла з карти світу.
Після падіння імперії, її території заполонили варвари. Вестоти – закріпилися на території Іспанії, бургунди – Прованс, а вандали осіли в мавританських портах. Римляни ж зупинилися в Північній Галії та створили власну державу, але у 486 році їх перемогли франки, які так захопили всі галльські землі (окрім Арморіки).
До кінця V в. на уламках Західної Римської імперії склалося кілька варварських королівств: Вандальське, Вестготське, Свевське, Бургундське, Франкське і держава Одоакра в Італії.