МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ІМЕНІ АКАДЕМІКА В. ЛАЗАРЯНА

ЛЬВІВСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ з деталей машин

для студентів механічних спеціальностей стаціонарної та заочної форм навчання

Затверджено на засіданні циклу

природничо-наукових дисциплін протокол № 8 від 14 .06. 2006 р.

Львів - 2006

Завдання курсового проектування з деталей машин для студентів механічних спеціальностей стаціонарної та заочної форм навчання. Укл.: Станкевич В. З., Терещак Ю. В. – Львів – 2006. – 20 с.

2

Згідно з програмою дисципліни під час вивчення студентами курсу“Деталі машин” виконується курсовий проект. Він – перша конструкторська робота, виконавши яку студент набуває навички і знання правил, норм і методів конструювання.

Основними завданнями курсового проектування з “Деталей машин” є:

-систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань, а також набуття уміння самостійно вирішувати конкретні розрахунково-графічні завдання;

-ознайомлення студентів з конструкціями типових деталей і вузлів та прищеплення їм навичок самостійного вирішення інженерно-технічних задач, навчити розраховувати і конструювати механізми та деталі загального призначення на основі отриманих знань по всіх попередніх загальноосвітніх і загальнотехнічних дисциплінах(насамперед “Технічне креслення”, “Матеріалознавство”, “Теорія машин і механізмів”, “Опір матеріалів”);

-надання допомоги студентам в оволодінні технікою розробки конструкторських документів на різних стадіях проектування і конструювання;

-набуття досвіду самостійного захисту прийнятого технічного рішення.

Курсовий проект по дисципліні«Деталі машин» містить графічну частину (креслення) і текстову частину (пояснювальна записка та специфікації). Під час виконання графічної і текстової частин обов’язково повинні дотримуватися вимоги Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Організація курсового проектування.

Завдання на курсове проектування. Проектуванню підлягає механічний привід, що складається з двигуна, одноабо двохступінчастого редуктора, робочого органу, передачі гнучким зв’язком і стандартної муфти.

Ескізний проект. Виконанню ескізного проекту передує розрахункова частина. Студент виконує кінематичний розрахунок приводу, вибирає електродвигун, стандартну муфту, проводить проектувальний і перевірочний розрахунки передач редуктора і передач гнучким зв’язком, заздалегідь визначає діаметри всіх рівнів валів, тип і типорозмір підшипників кочення. Заохочується виконання всіх зазначених обчислень в середовищі пакетів MathCad, Mathematica

і т. п. Після проведення всіх необхідних попередніх розрахунків на міліметрівці креслиться в масштабі компонувальна схема редуктора або всього приводу.

Робочий проект. Розрахунками робочого проекту уточнюють конструкцію вузлів і деталей, накреслених студентом під час виконання ескізного проекту. Тут же проводиться розрахунок шпонкових, різьбових і зварних з’єднань, уточнюється довговічність підшипників кочення, проводиться тепловий розрахунок редуктора (тільки для редукторів з черв’ячною передачею). Графічна частина робочого проекту виконується на3...4-х листах ватману формату А1. Зазвичай студент виконує креслення загального вигляду всього приводу, складальне креслення редуктора (в декількох проекціях) і робочі креслення 4 – 8 дета-

3

лей. Креслення виконуються олівцем відповідно до державних стандартів або засобами комп’ютерної графіки(графічні пакети КОМПАС, AutoCad, SolidWork тощо). Робочі креслення деталей виконують за вказівкою керівника на окремих гранках формату А3, А4, А5. На робочих кресленнях вказують необхідні розміри, шорсткість поверхні, технічні вимоги та характеристики, масу деталі, допуски на виготовлення. Під час виконання проекту необхідно використовувати стандартні та нормалізовані деталі і складальні одиниці. У кожному випадку застосування стандартних чи нормалізованих деталей вказують номер стандарту або заводської нормалі. Остаточне оформлення листа проводять після перевірки його в тонких лініях керівником проекту.

Складальні креслення виконують в масштабі1 : 1. В окремих випадках (великогабаритні чи дрібні деталі) з дозволу керівника проекту складальні креслення можуть виконуватися в іншому , але стандартному масштабі:

зменшення - 1 : 2 ; 1 : 2,5 ; 1 : 4 ; 1 : 5 ; 1 : 10 ; збільшення - 2 : 1 ; 2,5 : 1 ; 4 : 1 ; 5 : 1 ; 10 : 1 .

Пояснювальна записка. Пояснювальна записка до курсового проекту, як правило, повинна мати таку структуру:

-зміст записки;

-технічне завдання на курсовий проект;

-призначення і область застосування виробу;

-кінематичний розрахунок приводу і вибір електродвигуна;

-проектувальний і перевірочний розрахунки передач редуктора;

-попередній розрахунок валів;

-вибір підшипників кочення;

-уточнений розрахунок валів;

-перевірка підшипників на довговічність;

-розрахунок різьбових, шпонкових, зварних з’єднань, розрахунок зварних швів рами (при необхідності);

-тепловий розрахунок корпуса редуктора (при необхідності);

-висновок;

-список використаної літератури;

-додатки зі специфікаціями.

Пояснювальну записку оформляють за виконаними чорновими розрахун-

ками на аркушах формату А4 машинописним (дозволяється виконання записки в текстовому редакторі Word) або рукописним способами та зшивають у зошит з твердою обкладинкою відповідного зразка (додаток 1). Першу сторінку записки із завданням оформляють на спеціальному бланку, який видає керівник проекту (додаток 2).

Зміст пояснювальної записки поділяють на розділи і підрозділи. Розділи та підрозділи позначають арабськими цифрами з крапками в межах всього документу. Номери підрозділів формують з номерів розділів і підрозділів, які відділяються між собою крапкою (додаток 3).

Послідовність розрахунків визначається конкретною величиною, яка обчислюється. Розрахунки супроводжують необхідними розрахунковими схемами та

4

ескізами розроблених елементів конструкції. Схеми та ескізи викреслюють у довільному масштабі із забезпеченням чіткої уяви про виріб.

Викладення та оформлення змісту записки має бути стислим і чітким. Скорочень слів у тексті та написах не допускають, за винятком скорочень, встановлених відповідним стандартом. Кількість рисунків повинна бути достатньою для пояснення викладеного тексту. Рисунки розміщують або за текстом записки, або в кінці з відповідною їх нумерацією.

До пояснювальної записки прикладається специфікація, яка розробляється на кожну складальну одиницю та креслення загального вигляду на окремих аркушах формату А4.

Робота над проектом. Домашня робота над проектом повинна носити систематичний характер. Для цього викладач призначає терміни поетапного контролю виконання окремих частин проекту.

Захист курсового проекту. Захист курсового проекту проводиться студентом перед комісією в складі 3-х викладачів, призначених кафедрою.

До захисту викладач-консультант допускає студентів, що мають підписані всі листи графічної частини проекту та виконану за відповідними вимогами пояснювальну записку.

Під час захисту студент коротко доповідає про зміст завдання та його реалізацію в даному проекті. Потім відповідає на запитання членів комісії. При цьому студент повинен добре орієнтуватися в текстовій і графічній частинах проекту. Студент повинен вміти:

-пояснити будову, призначення та можливі галузі застосування запроектованого виробу, його конструктивні особливості;

-сформулювати основні вимоги, що ставляться до розроблених конструкцій механізмів та машин;

-обґрунтувати конструктивні та технологічні рішення, вибір матеріалів і термообробку основних деталей;

-орієнтуватися вільно в кресленнях і пояснювальній записці;

-пояснити особливості конструкцій деталей і складальних одиниць, методики та виконання розрахунків основних елементів, порядок складання та демонтажу виробів, послідовність передавання навантажень від однієї де-

талі до іншої, способи мащення поверхонь тертя, конструювання деталей і компонування складальних одиниць, що входять у проект тощо.

Типові питання для самоконтролю знань під час підготовки до захисту курсового проекту наведені в додатку 4 .

Оцінка за курсовий проект. Оцінка включає оцінювання знань студента, показаних ним під час захисту, якість графічної частини та пояснювальної записки, а також враховує дотримання графіку проектування, самостійність виконання проекту та новизну і оригінальність розв’язків.

5

Вихідні дані для індивідуальних завдань по курсовому проектуванню студент отримує з наведеної нижче таблиці у строгій відповідності зі своїм номером залікової книжки(шифром). Для цього потрібно двічі написати три останні цифри свого шифру, а потім під шістьома цифрами підписати буквиа ,

б , в , г , д , е .

Наприклад для шифра 03-В-709 це матиме вигляд:

Тоді цифра над буквою а вкаже, яку стрічку потрібно вибирати зі стовпчика а , над буквою б – зі стовпчика б і т. д.

Примітка: Студенти спеціальностей “Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту” проектують привід з двохступінчастим редуктором, а спеціальності “Електричний транспорт” – з одноступінчастим редуктором.

6

0

3

2 M

M

4

5 M

M

7

M

9

8 M

0

8