Метод_вказ_гальма_лок

В даний час щільність гальмової мережі у вантажних потягах перевіряється за часом зниження тиску в головному резервуарі локомотива на визначену величину (0,05 МПа),

однак, норми щільності при цьому виходять з вищевказаних значень.

6.2. Розрахунок необхідної продуктивності компресорної установки й об’єму головного резервуара

Необхідну продуктивність компресорних установок[1] знаходять з виразу:

( μ =1,3...1,5) [9].

В даний час для вітчизняного рухомого складу випускаються компресорні установки різного типу і продуктивності. У дужках після типу компресора і QK0M зазначений

Використовуючи ці дані і формули (6.1— 6.5), необхідно провести розрахунки і

вибрати визначений тип і кількість однакових компресорів для заданого потяга.

Орієнтовно обсяг головних резервуарів VГР вибирається з умови можливого відновлення нормального зарядного тиску в ГМ потяга (без зарядки ЗР і ПP) за рахунок

∆Ргр – припустимий перепад тиску повітря в ГР тепловозів (0,1 МПа).

Для поліпшення умов охолодження стиснутого компресором повітря і розміщення ГР на локомотиві його розрахунковий об’єм набирають з декількох менших резервуарів, включених послідовно. За результатами розрахунку з урахуванням перспективного збільшення довжини потяга підбирають з округленням у більшу сторону об’єм і кількість ГР виходячи з наступних стандартних значень одиночних резервуарів, що випускаються промисловістю для рухомого складу: 0,17; 0,25; 0,29; 0,30; 0,36; 0,49 м3.

12

Правильність підбора об’єму ГР перевіряють по нерівності (7.7) виходячи з умови подачі повітря без помітної пульсації, що, при несприятливих режимах, може викликати відпуск гальм у потязі:

При невиконанні даної умови необхідно збільшити об’єм ГР до необхідного або

вибрати компресорну установку з іншими характеристиками.

6.3. Перевірка продуктивності компресорної установки й об’ єму головних резервуарів

Дана перевірка виконується двічі по формулі (6.8) для випадків відпуску і зарядки гальм з урахуванням підзарядки ЗР за визначений час tвід рівний 4 хв. після ПСГ і 5 хв.

після ЕГ для довгоскладових поїздів (400 осей) [1]. При цьому глибина розрядки ГМ

∆РМ відповідно приймається рівною 0,15-0,17 МПа і 0,53-0,55 МПа [6]:

Рзр – тиск у запасному резервуарі (0,53...0,55 МПа);

Р'зр – мінімальний тиск у ЗР при гальмуванні (0,4 МПа);

∆Ргр – перепад тиску, що допускається, у ГР (після ПСГ – 0,2 Мпа,

після ЭГ – 0,35 МПа).

Якщо хоча б один з розрахунків дає результат, більший отриманого в п. 6.2,

необхідно повернутися до цього пункту і повторити всі подальші обчислення з компресорними установками необхідної результуючої продуктивності. У завершення зробити висновок про правильність підбора компресорних установок і головного резервуара для заданого потяга.

7. Розрахунок гальмівного шляху потяга

Гальмівний шлях потяга, так само як і локомотива складається з двох складових: підготовчого і дійсного і розраховується за методикою, яка приведена в р.5.

7.1. Визначення підготовчого гальмівного шляху.

13

Підготовчий гальмівний шлях визначається з початкової швидкості V0 і часу підготовки гальм tп. Час підготовки залежить від складу потяга і визначається по формулах:

QГР – маса вантажу у вагоні i-того типу.

Розрахункове сумарне натискання гальмівних колодок визначається по формулі:

де Крi – нормативне натискання на вісь вагона в залежності від його типу, завантаження, матеріалу колодок (значення даного натискання приведене в табл. 7.1);

Клi – нормативне натискання на вісь локомотива в потязі; nов- кількість осей вагонів;

nол- кількість осей локомотива.

14

7.2 Розрахунок дійсного гальмівного шляху потяга.

Для визначення дійсного гальмового шляху Sд необхідно розрахувати крім уже відомих ic, питому гальмівну силу вТ і основний питомий опір ωox для середнього значення швидкості в кожнім інтервалі:

V = Vн + Vн−1 .

Опір руху складу складається з опору руху вагонів і локомотива.

Основний питомий опір руху локомотива визначається в п. 5.2. Опір руху складу (Н/т), що складається з різнотипних вагонів при Vср у кожнім інтервалі швидкостей на стиковій колії визначається за формулами:

для порожніх вантажних вагонів (qo≤6т):

для вантажних чотиривісних і рефрижераторних вагонів (qo>6т):

15

де М4,, М8 , Мв , Мп ,Мл ,- маса брутто для відповідного роду рухомого складу. Значення дійсного гальмівного шляху потяга обчислюється для кожного

інтервалу. При цьому для першого інтервалу приводяться розрахунки з підстановкою значень у кожну формулу, а для наступних результати зводяться в табл. 7.2.

Висновки

Необхідно узагальнити висновки, зроблені по кожному розділі.

Вихідні дані для розрахунку прийняти відповідно до варіанта по додатку 1.

16

Література

1.Асадченко В.Р. Расчет пневматических тормозов железнодорожного подвижного состава. – М.:Маршрут, 2004 – 120 с.

2.Тепловозы / конструкция, теория и расчет /.Панова Н.И. М.:Машиностроение, 1976, 544с.

3.Справочик. Тормозное оборудование железнодорожного подвижного состава. Крылов В.И., Крылов В.В. и др. М.: Транспорт, 1989, 487с.

4.Крылов В.И., Крылов В.В. Автоматические тормоза подвижного состава. Изд

.4−е. М.: Транспорт, 1983, 320с.

5.Иноземцев В.Г. Гребенюк П.Т. Нормы и методы расчета автотормозов. М.: Транспорт.1971, 56с.

6.Інструкція по експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України.

№ЦТ−ЦВ−ЦЛ 0015. Київ, 1997, 126с.

7.Казаринов В.М., Карвацкий Б.Л. Расчет и исследование автотормозов. М.: Трансжелдориздат, 1961, 232с.

8.Казаринов В.М., Иноземцев В.Г., Ясенцев В.О. Теоретические основы проектирования и эксплуатации автотормозов. М.: Транспорт, 1988, 400с.

9.Иноземцев В.Г., Казаринов В.М., Ясенцев В.О. Автоматические тормоза. М.:

Транспорт, 1981, 434с.

10.Гребенюк П.Т., Крылов Е.В. Тормозные расчеты подвижного состава. М.: Транспорт, 1989, 72с.

11.Астахов П.Н., Гребенюк П.Т., Скворпов А.И. Справочник по тяговым расчетам. М.: Транспорт, 1973, 258с.

12.Иноземцев В.Г. Тормоза железнодорожного подвижного состава. М.: Транспорт, 1979, 424с.

13.Завьялов Г.Н. ремонт тормозного оборудования локомотивов и моторвагонного подвижного состава. М.: Транспорт, 1971, 272с.

14.Инструкция по техническому обслуживанию, ремонту и испытанию тормозного оборудования локомотивов и моторвагонного подвижного состава. ЦТ/3549. М.: Транспорт, 1979, 153с.

15.Сборник унифицированных типовых технически обоснованных норм времени на слесарные работы, выполняемые при ремонте автормозного и пневматического оборудования локомотивов и моторвагонного подвижного состава (технолого − нормировочные карты). М.: Транспорт, 1972, 592с.

16.Правила по технике безопасности и производственной санитарии при ремонте тепловозов и дизельных поездов в депо. Типовая инструкция по технике безопасности для слесарей комплексных бригад и заготовительных цехов тепловозных депо. ЦТ/233с. М.: Транспорт, 1973, 32с.

17.Інструкції по ремону гальмового обладнання вагонів №ЦВ−ЦЛ−0013, Київ, 1998, 97с.

17

18

Таблиця 7 Розрахункові коефіцієнти зчеплення, які рекомендуються при проектуванні гальмівного обладнання

локомотивів.

Таблиця 8

Номінальні площі тертя гальмівних колодок і допустимий питомий тиск

20