МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра фінанси, облік і аудит
Курсовий проект
(Розрахунково-графічна робота № 4)
з дисципліни
«Управлінський Аналіз господарської діяльності»
на тему: «Аналіз ймовірності банкрутства»
Студента IV курсу МН-4- групи
напряму підготовки: 073 «Менеджмент»
спеціальності: Транспортний менеджмент
Керівник: Турпак Тетяна Григорівна
Кандидат економічних наук, доцент кафедри
Національна шкала: ________________
Кількість балів: ____ Оцінка: ECTS ___
Члени комісії: ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Київ – 2020 рік
Зміст
Вступ……………………………….………………………......……………………3
Теоретична частина ………………………………………………...…………..5
Розрахунки ……………..……….………………………………………………7
Список рекомендованої літератури……………….……...…………..…….…….9
Додатки………………………………………………………………………….…10
Вступ
Дана група методів заснована на розрахунку ймовірності банкрутства підприємства шляхом аналізу результатів, що дозволяє оцінити схильність підприємства до банкрутства в майбутньому. Так, менш фінансово стійкі підприємства мають більшу ймовірність збанкрутувати в найближчий період, чим більше стійкі. З економіко-математичних методів, використовуваних для прогнозування банкрутства підприємств, найбільше часто застосовуваним на практиці є дискримінантний аналіз.
У. Бівера враховує специфіку вітчизняної економіки, враховується сучасна міжнародна практика, модель є зручною в застосуванні. Вагові коефіцієнти для індикаторів не передбачаються і підсумковий показник фінансового стану не розраховується.
Банкрутство – це фінансова неспроможність, розорення, що призводить до припинення виплат за борговими зобов’язаннями. Банкрутством є визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у законодавчому порядку грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. До стану банкрутства підприємство може призвести погіршення усіх показників, які визначають його фінансову стійкість, тому саме на них основується аналіз ймовірності настання такого стану .
Існує велика кількість методів діагностики ймовірності банкрутства підприємств, найвідомішими з яких є: моделі Е. Альтмана, У. Бівера, Р. Таффлера, Р. Ліса, О. Терещенка, М. Спрінгейта, тощо.
Ознаки банкрутства можна розділити на дві групи. До першої групи відносяться показники, що свідчать про можливі фінансові утруднення і ймовірність банкрутства в недалекому майбутньому.
В другу групу входять показники, несприятливі значення яких не дають підстави розглядати поточний фінансовий стан як критичний, але сигналізують про можливість різкого його погіршення в майбутньому при неприйнятті дієвих заходів.
У вітчизняній і закордонній науковій літературі існують різні підходи до прогнозування ймовірності банкрутства підприємств. діагностикою банкрутства розуміють використання сукупності методів фінансового аналізу для своєчасного розпізнавання симптомів фінансової кризи на підприємстві й оперативного реагування на неї на початкових стадіях з метою зменшення ймовірності повної фінансової неспроможності суб'єктів господарювання. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету.
При здійсненні прогнозування ймовірності банкрутства по кожному з підприємств виділяється деяка кількість показників, що характеризують його фінансове становище. Причому, в аналіз можуть бути включені дані за відповідними показниками і за ряд років, що дозволяє оцінити схильність підприємства до банкрутства з урахуванням фактору часу.
Таким чином, можна відзначити, що економічні діагностичні експертні системи поки обмежені рівнем знань фахівців (фінансистів, економістів, бухгалтерів), що не завжди є високим. Іншим напрямком застосування економічних систем є використання систем нейромережевих обчислень із метою виявлення ймовірності банкрутства підприємств.
Теорія
Вплив зовнішніх факторів кризи, як правило, має стратегічний характер. Вони зумовлюють фінансову кризу на підприємстві, якщо менеджмент помилково або несвоєчасно реагує на них, тобто якщо відсутня система раннього попередження та реагування, одним із завдань якої є прогнозування банкрутства чи така система функціонує недосконало. Можна виділити велику кількість ендогенних факторів фінансової кризи. З метою систематизації, їх можна згрупувати в такі блоки: Низька якість менеджменту.
Дефіцити в організаційній структурі. Низький рівень кваліфікації персоналу. Недоліки у виробничій сфері. Прорахунки в галузі постачання. Низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції. Прорахунки в інвестиційній політиці. Брак інновацій та раціоналізаторства. Дефіцити у фінансуванні. Цілковитий брак контролінгу або незадовільна робота його служб.
Між різними видами кризи, як уже було сказано, існують тісні причинно-наслідкові зв`язки: стратегічна криза спричиняє кризу прибутковості, яка, у свою чергу, призводить до втрати підприємством ліквідності. Закономірним результатом розвитку симптомів фінансової кризи є надмірна кредиторська заборгованість, неплатоспроможність та банкрутство підприємства. Важливою передумовою застосування правильних антикризових заходів є ідентифікація глибини фінансової.
Поняття банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характеризує неспроможність підприємства (організації) задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов`язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди.
Закон України “Про банкрутство” під банкрутством розуміє зв`язану з браком активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб`єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього строк пред`явлені до нього з боку кредиторів вимоги та виконати зобов`язання перед бюджетом.
Зниження прибутковості фірми або збільшення середньої вартості зобов`язань означає зниження її ціни. Ціна фірми – це приведені до теперішнього часу потоки виплат кредиторам та акціонерам. Як дисконтна ставка використовується середньозважена вартість капіталу. Ціна фірми може впасти нижче за суму зобов`язань кредиторам. Це означає, що акціонерний капітал “зникає”.
Ось це і є повне банкрутство – банкрутство акціонерів. Ціна фірми може впасти навіть нижче за ліквідаційну вартість активів. Тоді ліквідаційна вартість розглядатиметься як ціна фірми, а ліквідація фірми стає вигіднішою за її експлуатацію. Акціонери в цьому разі втрачають свій капітал. Банкрутство підприємств – це наслідок глибокої фінансової кризи.
Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини. Фінансову кризу на підприємстві характеризують за трьома параметрами: джерела (фактори) виникнення; вид кризи; стадія розвитку кризи. Для правильного визначення діагнозу фінансової неспроможності підприємства, передусім необхідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб`єкта господарювання.
Фактори, які можуть зумовити фінансову кризу на підприємстві, завведено поділяти на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства). Головними екзогенними факторами фінансової кризи на підприємстві можуть бути: зменшення купівельної спроможності населення; значний рівень інфляції; нестабільність господарського та податкового законодавства; нестабільність фінансового та валютного ринків; посилення конкуренції в галузі; посилення монополізму на ринку; дискримінація підприємства органами влади та управління; політична нестабільність у країні місцезнаходження підприємства або в країнах підприємств-постачальників сировини (споживачів продукції).