Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
3
Добавлен:
21.04.2021
Размер:
74.75 Кб
Скачать

Тема 4. Страховий ринок.

Практикум

Мета – засвоєння й поглиблення теоретичних знань про сутність, основні характеристики, склад і структуру страхового ринку, особливості діяльності суб’єктів інфраструктури страхового ринку, а також з’ясування тенденцій розвитку сучасного страхового ринку України.

План семінарського заняття

1. Поняття страхового ринку. Класифікація страхових ринків.

2. Структура й елементи інфраструктури страхового ринку.

3. Особливості діяльності прямих страхових посередників (страхових агентів і брокерів).

4. Непрямі страхові посередники та їх роль на страховому ринку.

5. Об’єднання страховиків, учасників страхового ринку, їх функції.

6. Тенденції розвитку страхового ринку України.

Термінологічний словник

Аварійний комісар – особа, яка визначає причини настання страхового випадку, характер і розміри збитків страхувальника. Повинен мати спеціальну кваліфікацію, визначену органом нагляду за страховою діяльністю. За наслідками роботи аварійний комісар складає аварійний сертифікат.

Андерайтер – висококваліфікована й відповідальна особа страховика, уповноважена виконати необхідні процедури з розгляду пропозицій і прийняття ризиків на страхування (перестрахування). Андерайтер оформляє страхові поліси, оцінює ризик, визначає ставки премій та інші умови страхування.

Актуарій – спеціаліст, який має відповідну фахову підготовку, підтверджену свідоцтвом, і право проводити актуарні розрахунки, тобто обчислення страхових тарифів. У закордонній практиці актуарії залучені до процесу фінансового аналізу страхових компаній, структури та якості чинного портфеля і прогнозування його розвитку в майбутньому. Актуарії беруть участь в оцінюванні структури, якості та ефективності перестрахувальних операцій. 84

Диспашер – спеціаліст із розрахунків аварій та розподілу загальної аварії між учасниками морського перевезення. Інша назва диспашера – аджастер.

Інфраструктура страхового ринку – це система відносин і взаємодій між професійними учасниками страхового ринку й фахівцями інших видів діяльності, що сприяє ефективному функціонуванню страхування та якісному наданню страхових (перестрахувальних) послуг. Основу інфраструктури страхового ринку становлять страхові посередники.

Кептивна страхова компанія – акціонерна компанія, що обслуговує цілком або переважно корпоративні страхові інтереси засновників. Засновниками можуть бути комерційні банки, великі фінансово-промислові групи, кептив може бути дочірньою страховою компанією іншого страховика.

Перестрахові брокери – юридичні особи, які за винагороду здійснюють посередницьку діяльність із перестрахування від свого імені на підставі брокерської угоди зі страховиком, який має потребу в перестрахуванні як перестрахувальник.

Посередницька діяльність на страховому ринку – винятковий вид страхової діяльності, що передбачає консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов’язану з укладанням договорів страхування (перестрахування), зокрема щодо врегулювання збитків у частині отримання й перерахування страхових платежів, страхових виплат і страхових відшкодувань, інші посередницькі послуги зі страхування й перестрахування.

Сегментування страхового ринку – розподіл страхового ринку на окремі частини за показниками, що цікавлять страхову компанію, наприклад віком, статтю, величиною доходів, професіями та ін. для адресного пропонування їм страхових продуктів.

Страхові агенти – громадяни або юридичні особи, які діють від імені й за дорученням страховика та виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, отримують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані зі здійсненням страхових виплат і страхових відшкодувань.

Страхові брокери – юридичні особи або громадяни, зареєстровані в установленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності, які за винагороду здійснюють посередницьку діяльність зі страхування від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу в страхуванні як страхувальник.

Страховий пул – об’єднання страховиків для спільного страхування певних ризиків, насамперед небезпечних, великих і маловідомих. Це добровільне об’єднання страховиків, що не є юридичною особою, його створюють на основі угоди між ними для забезпечення фінансової стабільності страхових операцій на умовах солідарної відповідальності його учасників за виконання зобов’язань за договорами страхування, укладеними від імені учасників страхового пулу. 85

Страхова культура – поширеність у суспільстві знань і навичок, необхідних для користування страховими послугами.

Страховий ринок – це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу.

Страховик – фінансова установа, створена у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю, що отримала в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страхувальники – юридичні особи й дієздатні фізичні особи, які уклали зі страховиками договори страхування.

Сюрвеєр – інспектор або агент страховика, який оглядає застраховане майно (судна, вантажі) та робить висновок щодо їх стану, розміру, пошкодження в разі аварій тощо.

Товариство взаємного страхування – юридична особа що є страховиком, його створюють відповідно до Закону України «Про страхування» для страхування ризиків членів цього товариства. Члени товариства взаємного страхування є учасниками цього товариства.

Соседние файлы в папке управління страхуванням в діяльності АТП