Одеський національний морський університет

Спеціальність 275 «Транспортні технології ( на морському та річковому транспорті)»

Семестр__осінній

Навчальна дисципліна УЛАШТУВАННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ ПОРТІВ

Заліковий білет №2

Студента 2 курсу, Амінова С.А.

1. Важливі річкові порти України. Перекличте. Охарактеризуйте сучасний стан. Міста розташування. Принцип управління.

2. Транспортна робота порту. Види транспорту та призначення

3. Що таке «причал»? Формулювання. Призначення та функції.

4. Основні варіанти перевантаження вантажів. Який найбільш раціональний.|направлення|

5. Поняття «суднообіг» та «судно ємність». До яких характеристик порту вони відносяться?

Підпис студента________________________________________________

ЗАЛІКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «УЛАШТУВАННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ ПОРТІВ»

Студента 2 к. 2 гр.

-------------------------------------------------------------------------------------------

БІЛЕТ № 2.

ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ:

1. Важливі річкові порти України. Перекличте. Охарактеризуйте сучасний стан. Міста розташування. Принцип управління.

Основні річкові порти в містах Херсон, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Нікополь, Миколаїв, а також Київський порто пункт, входять до склада АСК «Укррічфлот». Незважаючи на те, що компанія також володіє потужною судноремонтною базою (у м. Херсон – «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерну»; у м. Запоріжжя – «Запорізький річковий порт»; у м. Вилкове Одеської області – «Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту»; у м. Дніпропетровськ – «Дніпропетровський річковий порт»), крім того ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» володіє Кілійським суднобудівельно-судноремонтним заводом, а також учбовим центром у м. Ізмаїл, стан річкового флоту України та портового обладнання погіршується і потребує модернізації. ПАТ «Київський річковий порт», а також його філія «Пристань «Могилів-Подільський» та ПАТ «Чернігівський річковий порт», що розташовані на судноплавній частині р. Дністер та на правому березі р. Десна відповідно (два останні використовуються переважно для внутрішніх перевезень) також потребують значних інвестицій.

 

Інші річкові порти і термінали, серед яких порти ПАТ «Дніпродзержинський річковий порт», ПАТ «Новокаховський річковий порт», ПАТ «Кременчуцький річковий порт», ПАТ «Черкаський річковий порт», ТОВ «Світловодський річковий термінал», ТОВ «Зернопорт «Мишурін Ріг», Пристань «Дніпрорудне», а також термінали Переяславський, Вітове, Градижськ, Кам’янка-Дніпровська, Козацьки належать різним приватним промисловим і агропромисловим компаніям, таким як ТОВ СП «НІБУЛОН», ТОВ «Гермес-Трейдінг» та «УкрАгроКом», які стають активними гравцями на ринку послуг річкового транспорту.

Дніпровський річковий порт (м. Дніпро) спеціалізується на переробці широкого спектра вантажів — зернових, металобрухту, металопрокату, піску, щебеню, польового шпату, пиломатеріалів, обладнання, тарно-штучних вантажів у біг-бегах і на палетах. Потужність порту з переробки вантажів складають 10 млн тонн/рік. Територія порту включає в себе два вантажні райони (13 причалів). На 1-му причалі району «Амур-Гавань» введений в експлуатацію новий зерновий елеватор ємністю одноразового зберігання 30 тис. т (6 ємностей по 5 тис. т), обладнаний сучасним високотехнологічним устаткуванням. Зерновий елеватор надає послуги з приймання, як із залізничного, так і з автомобільного транспорту, накопичення, зберігання, сушки, очищення, а також відвантаження зернових, олійних і технічних культур.

Київський річковий порт — підприємство галузі річкового транспорту. Розташоване на Дніпрі у центральній частині Києва.Ленінська кузня !931-1941 рік. Має понад 1,5 тис. м вантажних причалів, обладнаних сучасним вантажно-розвантажувальними засобами. У структурі порту — 3 причали-склади у межах Києва та 2 у Київській області (міста Ржищів та Переяслав), портальні (вантажопідйомністю до 20 т) та плавучі (5 і 16 т) крани, гідропісконавантажувач, авто- і електронавантажувачі та інші перевантажувальні механізми; криті та відкриті склади для виконання робіт і обслуговування великих вантажопотоків; вантажні буксирні та рейдові судна. Порт оснащений гідротехнічними спорудами, спеціальним обладнанням для стоянки, обробки та навігаційного обслуговування флоту, залізничними й автомобільними під'їзними шляхами, береговим господарством, ремонтними майстернями.

Микола́ївський річкови́й порт — річковий порт Миколаєва розташований на лівому березі згину Південного Бугу, за 40 км вгору за течією від місця впадання річки у Дніпровський лиман. Загальна територія порту — 51,07 га, з них 15 га — водна акваторія. Включає вантажний район (7 вантажних причалів довжиною 858 погонних метрів, 46,6 тис. м² обладнаних складських майданчиків; 729 м² закритих складських приміщень) і пасажирську ділянку. Навігаційний період у порту — цілорічний. Миколаївський річковий порт може приймати вантажні судна завдовжки до 140 м і з осадкою до 4,5 м біля причалу і до 8,5 м при навантаженні з барж плавкраном на рейді.

Для переробки вантажів у порту працюють сім плавучих кранів, спроможних здійснювати перевантаження вантажу на рейді, а також тринадцять портальних кранів вантажністю від 5 до 16 тонн, трактори, авто- та електронавантажувачі. Миколаївський річковий порт спеціалізується на переробці генеральних та навалювальних вантажів — чорних металів, труб, залізорудної сировини (окатишів), феросплавів, руди, глини, лісоматеріалів, хімічних добрив, вугілля, коксу, металобрухту, зерна, насіння, вантажів, що пакетуються.

Потужність порту з перевалювання вантажів становить 5 мільйонів тонн на рік.

Порт має буксирний флот, вантажний самохідний та несамохідний флот загальною вантажністю до 30 тис. тонн. та розгалужену залізничну гілку. До складу пасажирського терміналу входить річковий вокзал (площею 1 966 м², розрахований на 300 пасажирів) та 28 пасажирських причалів загальною довжиною 750 погонних метрів і 9 пасажирських суден загальним вмістом 1 794 особи.

Херсонський річковий порт — це великий транспортний вузол, в якому здійснюється взаємодія річкового, морського, залізничного та автомобільного транспорту. Херсонський річковий порт народився разом з містом. Спочатку з верхів'їв Дніпра сюди приходили перші вантажі для тих, хто будував фортецю та верф. 1946 року Херсонська річкова пристань отримала статус Херсонського річкового порту.

Херсонський річковий порт розташований в гирлі річки Дніпро, в 28 км від Дніпро-Бузького лиману, на правому березі річки Кошова. Херсонський річковий порт — це єдиний гирловий річковий порт Дніпра з цілорічною навігацією. Порт знаходиться поза шлюзами гідростанцій Дніпровського каскаду, чим приваблює власників вантажів. На даний час порт здійснює перевалку зовнішньоторгівельних та транзитних вантажів різноманітної номенклатури та приймає під обробку морські судна осадкою до 4 м, а також судна типу «річка-море» — напрямок перевезень до портів Чорного та Середземного морів. На причальній лінії довжиною 814 м перебуває 10 портальних кранів вантажопідйомністю 5-20 тонн, 4 плавучих крани (два 5-ти тонних та два 16-ти тонних). Порт має практику рейдового навантаження суден з осадкою до 7,6 м. На території порту розташовано критий склад, який здатен накопичувати до двох суденних партій для кожного вантажевласника. Номенклатура вантажів розроблена наступним чином: ліс, метал, кокс, вугілля, металобрухт, мінеральні добрива. В розпорядженні порту перебувають всі можливості для комплексного обслуговування флоту. Порт має самохідне судно-водолій вантажопідйомністю 800 тонн для цілодобового бункерування прісної води. В серпні 1999 року введено до експлуатації новий склад для зернових вантажів. Передбачено подовження причальної лінії та розширення складського господарства. Для цієї цілі йде переобладнання двох затонів, що дозволить перевалювати додаткові експортні вантажі. Мінімальна ширина по річці Кошовій в районі причальних стін річкового порту — 150 м. Глибина на фарватері — 4,4-5 м на 3-7-му причалах та 7,8 м на 1-му причалі. Напрямок переважних течій — зі сходу на захід. В річковому порту керуються «Обов'язковими постановами з Херсонського морського торгового порту».

Річкове судноплавство стає все більш актуальним і затребуваним в Україні. Внутрішній водний транспорт вже в найближчій перспективі може відновити втрачені позиції і скласти серйозну конкуренцію залізничному та автомобільному транспорту.

Перевезення внутрішніми водними шляхами розглядаються Урядом України як вид транспорту, який необхідно розвивати для підтримки української економіки через збільшення кількості транспортних та логістичних альтернатив з метою створення більш ефективної та стійкої логістичної системи. Розвиток річкового транспорту, що забезпечує «зелені» перевезення, може мати значний вплив також на соціальний розвиток та навколишнє середовище України.

Останніми роками обсяг вантажопотоку на внутрішніх водних шляхах (далі – ВВШ) падав, і тільки в 2018 показав позитивний результат, за 2019 рік зріс на 19,1 % в порівнянні з 2018 роком (11,79 млн т вантажів), хоча при тенденції падіння суднопроходів (- 27,16 %).