- •Тема: «Здійснення та захист суб'єктивних цивільних прав».
- •1. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов'язків.
- •Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є (ст. 11 цк України):
- •Майнові та особисті немайнові права
- •2. Захист цивільних прав та інтересів.
- •Законодавство передбачає наступні форми захисту цивільних прав:
- •3. Поняття, значення, види строків та термінів у цивільному праві.
- •4. Порядок обчислення строків
- •5. Строки захисту цивільних прав
- •До строків захисту цивільних прав належать:
- •Перебіг позовної давності зупиняється (ст. 263 цк України):
- •Перебіг позовної давності переривається (ст. 264 цк України):
- •Питання для самоконтролю:
Майнові та особисті немайнові права
Згідно зі ст. 190 ЦК України, майном, як особливим об’єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. При цьому, законодавцем чіткого та конкретного тлумачення складу речових прав не надано. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Отже, можна зробити висновок, що майнові права – це суб'єктивні права учасників правовідносин, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними (майновими) вимогами, які виникають між учасниками економічного обороту з приводу розподілу цього майна та обміну (товарами, послугами, виконуваними роботами, грошима, цінними паперами та ін.). Майновими правами є правомочності власника, право оперативного управління і зобов'язальні права (в числі і права на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю громадянина внаслідок втрати заробітку, а також шкоди, заподіяної майну фізичної або юридичної особи), права авторів, винахідників, раціоналізаторів на винагороду (гонорар) за результати їх творчої праці, спадкове право.
Конституція України визнає людину найвищою соціальною цінністю сучасного суспільства. Сучасне законодавство радикально розширило сферу правового впливу в частині регулювання суспільних відносин щодо благ нематеріального характеру як об’єктів цивільних прав.
Особисте немайнове право – це міра можливої поведінки управомоченої особи щодо невіддільних від її особистості абсолютних благ немайнового характеру, які позбавлені економічного змісту і надають людині можливість за своїм розсудом, без втручання інших осіб, визначати свою поведінку в сфері особистого життя.
Цивільний кодекс України поділяє особисті немайнові права фізичної особи за спрямованістю або за цільовим призначенням на дві групи:
1. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи (Глава 21 ЦК України), а саме:
- право на життя (ст. 281 ЦК України);
- право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю (ст. 282 ЦК України);
- право на охорону здоров'я (ст. 283 ЦК України);
- право на медичну допомогу (ст. 284 ЦК України);
- право на інформацію про стан свого здоров'я (ст. 285 ЦК України);
- право на таємницю про стан здоров'я (ст. 286 ЦК України);
- права фізичної особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я (ст. 287 ЦК України);
- право на свободу (ст. 288 ЦК України);
- право на особисту недоторканність (ст. 289 ЦК України);
- право на донорство (ст. 290 ЦК України);
- право на сім'ю (ст. 291 ЦК України);
- право на опіку або піклування (ст. 292 ЦК України);
- право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 293 ЦК України).
2. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи (Глава 22 ЦК України), а саме:
- право на ім'я (ст. 294 ЦК України);
- право на зміну імені (ст. 295 ЦК України);
- право на використання імені (ст. 296 ЦК України);
- право на повагу до гідності та честі (ст. 297 ЦК України);
- повага до людини, яка померла (ст. 298 ЦК України);
- право на недоторканність ділової репутації (ст. 299 ЦК України);
- право на індивідуальність (ст. 300 ЦК України);
- право на особисте життя та його таємницю (ст. 301 ЦК України);
- право на інформацію (ст. 302 ЦК України);
- право на особисті папери (ст. 303 ЦК України);
- розпоряджання особистими паперами (ст. 304 ЦК України);
- право на ознайомлення з особистими паперами, які передані до фонду бібліотек або архівів (ст. 305 ЦК України);
- право на таємницю кореспонденції (ст. 306 ЦК України);
- захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок (ст. 307 ЦК України);
- охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах (ст. 308 ЦК України);
- право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 309 ЦК України);
- право на місце проживання (ст. 310 ЦК України);
- право на недоторканність житла (ст. 311 ЦК України);
- право на вибір роду занять (ст. 312 ЦК України);
- право на свободу пересування (ст. 313 ЦК України);
- право на свободу об'єднання (ст. 314 ЦК України);
- право на мирні зібрання (ст. 315 ЦК України).
