Тема: «Цивільно-правова відповідальність».

1. Поняття, особливості та функції цивільно-правової відповідальності.

2. Види цивільно-правової відповідальності.

3. Підстави цивільно-правової відповідальності.

4. Звільнення від цивільно-правової відповідальності.

1. Поняття, особливості та функції цивільно-правової відповідальності

Більшість норм цивільного права спрямована на позитивне регулювання особистих немайнових та майнових відносин. Нормальний розвиток цивільних відносин характеризується добросовісним здійсненням їх учасниками своїх суб'єктивних прав та виконанням цивільних обов'язків. Коли суб'єкти права не бажають добровільно виконувати обов'язки, до них застосовуються засоби впливу аж до державного примусу. Отже, цивільно-правові порушення не можуть залишатися безкарними. Тому за невиконання чи за неналежне виконання договірних зобов'язань, порушення абсолютних прав (права власності, авторського права, особистих немайнових) правопорушника притягують до цивільно-правової відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності. На неї поширюються загальні положення про юридичну відповідальність, але вона має й такі особливості, що змушують розглядати її як самостійну правову категорію. Спільним для всіх видів юридичної відповідальності є те, що до порушника чужих прав застосовуються санкції. Але зміст санкцій, порядок і мета їх застосування мають свою специфіку для кожного виду юридичної відповідальності.

Під санкцією розуміється передбачений нормами права перелік заходів впливу, що можуть бути застосовані компетентними державними органами до правопорушника.

Особливості цивільно-правової відповідальності:

1) майновий характер, тобто цивільно-правова відповідальність спрямована не безпосередньо на особистість правопорушника, а опосередковано, через його майнову (товарно-грошову) сферу: відшкодування збитків, сплата неустойки тощо. Навіть у випадках порушення особистих немайнових прав потерпілої особи компенсація моральної (немайнової) шкоди здійснюється грошима;

2) стягується на користь потерпілої сторони, тобто характерним для цивільно-правової відповідальності є те, що вона становить відповідальність одного учасника цивільних відносин перед іншим, тобто правопорушника (боржника) перед потерпілою особою (кредитором). У даному випадку правопорушник несе відповідальність не перед державою, суспільством, а перед потерпілим (кредитором) безпосередньо;

3) компенсаційна природа, тобто спрямованість не на покарання правопорушника, а на відновлення (компенсацію) суб'єктивного цивільного права, відновлення майнової сфери потерпілої особи.

Цивільно-правова відповідальність виконує такі функції:

1) компенсаційну, сутність якої полягає у відновленні стану, що існував до порушення суб'єктивного права, а у разі неможливості такого – грошового чи іншого відшкодування заподіяної шкоди;

2) виховну, яка спрямована на попередження таких цивільно-правових порушень у майбутньому, як з боку правопорушника, так і інших учасників цивільних правовідносин;

3) стимулюючу, що розкриває позитивний аспект відповідальності та полягає в тому, що встановлення у законодавстві цивільно-правової відповідальності стимулює інших учасників до належної поведінки.

Таким чином, під цивільно-правовою відповідальністю розуміють невигідні наслідки майнового характеру, які настають для осіб, що допустили цивільні правопорушення. Цивільно-правова відповідальність завжди має майновий характер. Вона може виступати у формі відшкодування збитків, сплати штрафу, пені, неустойки, втрати завдатку, тощо.