265

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до семінарських занять з дисципліни

«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ»

для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей

ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою українознавства.

Протокол № 4 від 16.11.2015.

Харків – 2015

Методичні рекомендації до семінарських занять з дисципліни «Історія української культури в контексті світової» для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей / Упоряд. Л.І. Бадєєва. – Харків: ХНУРЕ, 2015. – 264 с.

Упорядник Л.І. Бадєєва

Рецензенти: Е.А. Коваленко, канд. філос. н., доцент кафедри українознавства;

В.М. Явтушенко, канд. філол. н., доцент кафедри українознавства.

ЗМІСТ

Загальні положення 4

МОДУЛЬ 1 5

Семінар № 1 Сутність культури. Особливості культурного розвитку первісного суспільства 5

Семінар № 2 Культура стародавніх цивілізацій та античної доби 22

Семінар № 3 Доба Середньовіччя та культура Київської Русі 64

Семінар № 4 Культура епохи Ренесансу 88

Семінар № 5 Особливості розвитку культури Нового часу та доби Просвітництва 124

МОДУЛЬ 2 157

Семінар № 6 Світова культура ХІХ ст. Українське національно-культурне відродження ( кінець ХVІІІ – поч. ХХ ст.) 157

Семінар № 7 Особливості розвитку світової та української культури

І третини ХХ ст. 191

Семінар № 8 Становище української культури в радянські часи 211

Семінар № 9 Епоха постмодернізму. Розвиток сучасної світової та української культури 226

Перелік питань до заліку з дисципліни «Історія української культури в контексті світової» 255

Рекомендації до написання контрольної роботи 258

Теми контрольної роботи 259

Загальні положення

Розвиток національної культури є однією з найскладніших і найактуальніших проблем сучасного українського державотворення. Сучасна українська суспільна думка розглядає національну культуру як нагальну потребу і дієвий аспект самоусвідомлення і самоствердження себе як народу, що має глибокі історичні корені, і як такого, що зробив великий внесок у загальний розвиток історично-культурного процесу Європи. Без високого рівня національної культури держава і народ не мають майбутнього.

Національна культура – це осмислення місця нації у загальному процесі розвитку людства, а для українського народу – історичне відкриття, яке утверджує його як самодостатню структуру у співдружності етнічних спільностей і визначає належне місце, роль і значення в історичному контексті.

Дисципліна «Українська культура в контексті світової» дає уявлення про етапи історичного розвитку, забезпечує розуміння системного зв’язку всіх складових культури – мистецтва, літератури, релігії, етнографії, матеріальної культури, наукового знання, усіх духовних цінностей українського народу, формує світогляд. Дисципліна передбачає висвітлення проблем розвитку культури українського народу у взаємозв’язку з іншими культурами світу. Така орієнтація відповідає крилатому вислову великого Т.Г. Шевченка: «…і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь».

Сьогодні видано чимало історичних праць, підручників як вчених минулого, так і сучасних, тих, котрі живуть в Україні і поза нею, але багато матеріалів друкується в дискусійному плані і вимагає уточнення й поглиблення. Допомогти студенту в правильному виборі та оцінці історичного матеріалу – така мета лекцій й семінарських занять з нормативної навчальної дисципліни «Історія української культури».

Мета дисципліни: ознайомити студентів з основами сучасних підходів до історії національної культури, особливостями історичного розвитку української культури, виявити її зв’язок із соціальними, політичними, цивілізаційними, побутовими, мистецькими явищами і процесами, навчити студентів вільно оперувати сучасними концептами історичної культурології та широким фактологічним матеріалом.

Вимоги до знань та умінь За результатом вивчення дисципліни студенти мають

- знати:

• предмет і метод історії культури;

• етапи розвитку світової та української культури, основні їх ознаки;

• основні культурологічні поняття;

• зміст основних літературних, образотворчих, архітектурних напрямів;

• традиції освіти та книгодрукування в Європі та в Україні;

• діяльність видатних діячів світової та вітчизняної культури.

- уміти:

• аналізувати явища духовного життя;

• усвідомлювати природу різних жанрів художньої творчості й видів мистецтв; орієнтуватися у багатому світі духовної культури;

• розрізняти твори образотворчого мистецтва та літератури за епохами та напрямами;

• поділяти культурні явища на головні та другорядні;

• відрізняти справжній витвір культури від усіляких підробок «маскульту»;

• збагачувати власну духовну культуру шляхом самоосвіти, творчо працювати над поглибленням і вдосконаленням культурно-освітніх знань.