Ялчин Давид Ханіфійович

Міжнародний науково-технічний університет ім. академіка Ю. Бугая

ЗП-61 

Спеціальність Правознавство

Основи права єс

ВАРІАНТ 1

І. Написати коротку доповідь на тему:

1. Історія становлення і розвитку європейської інтеграції після Другої світової війни.

Європейська інтеграція — це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках — соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.

Європейська інтеграція — складний та суперечливий соціально-економічний процес налагодження тісного співробітництва європейських держав. Є одним із проявів провідної тенденції сучасного історичного розвитку — посилення всебічної взаємозалежності держав, передусім в економічній сфері, та подальшого зближення цивілізаційно споріднених національних спільнот.

Нинішній Європейський Союз – це результат п’ятдесятирічної інтеґраційної діяльності в Європі. Біля його витоків лежать Європейські Співтовариства, створені ще в 1950-х роках минулого сторіччя. Після Другої світової війни західноєвропейські країни поставили перед собою питання майбутнього Європи, що, власне, і вважається початком європейської інтеґрації. Серед найважливіших причин європейської інтеґрації можна виділити наступні:

необхідність протидії цілковитому домінуванню США у світовому господарстві

потреба взаємного порозуміння між країнами, зокрема між Німеччиною та Францією. Після багатьох років націоналістичних урядів у Європі прийшов час на нову якість у європейській політиці – час на спільне функціонування та співіснування усіх народів Європи;

потреба миру та безпеки.

сподівання на економічний розвиток та добробут.

утримання економічного та політичного значення на міжнародній арені.

Ідею створення "Сполучених Штатів Європи” уперше висловив у вересні 1946 року Прем’єр-міністр Великобританії Уїнстон Черчілль у Цюріху. Першим кроком до цього мало стати утворення Ради Європи. Черчілль висловлювався за союз усіх європейських країн під керівництвом Франції та Німеччини, застерігаючи водночас, що його країна не інтеґруватиметься у цей союз, а візьме на себе роль спостерігача. У травні 1948 року на Конґресі в Гаазі, скликаному з ініціативи європейських політиків та інтелектуалів, була прийнята Політична Декларація, яка закликала усі європейські країни до об’єднання.

Результатом цього документу стало створення 5 травня 1949 року Ради Європи – першої Європейської організації співпраці. Країнами-засновниками Ради Європи були: Бельгія, Великобританія, Голландія, Італія, Люксембург, Франція та скандинавські країни. Завданням Ради Європи було зміцнення демократії, охорона прав людини та підтримка європейської культурної ідентичності.

Однак Рада Європи не виконувала до кінця поставлених перед нею завдань з огляду на інтереси країн-членів, які часто не співпадали.

"Холодна війна” та слабкість Ради Європи призвели до того, що з’явилися пропозиції звуження економічної та політичної співпраці. Йшлося, насамперед, про економічне "зв’язування” Франції та Німеччини, що ґарантувало би мир у Європі. Серед інших, такий погляд мали члени французького Уряду Жан Моне та Роберт Шуман.

Міжнародна ситуація, яка склалася на початку 50 років, призвела до того, що все частіше почали вести мову про економічну інтеґрацію. США все більше і більше домагалися швидкої відбудови Німеччини та приєднання цієї країни до Західного блоку. Це було пов’язано із багатьма подіями у світі. У 1948 р. СРСР запровадив блокаду Берліна, тоді ж утворилися Федеративна Республіка Німеччини та Німецька Демократична Республіка. Крім того, у 1950 р. вибухнула війна в Кореї. Американські політичні кола вважали, що відбудована Німеччина становитиме протидію комунізмові. Водночас новий канцлер ФРН Конрад Аденауер заявив, що його країна має намір стати членом Ради Європи та НАТО.

У травні 1950 року в Парижі Міністром закордонних справ Франції Робертом Шуманом було запропоновано новий план часткової економічної інтеґрації. Ініціатором цього плану був Жан Моне. У його Декларації, виголошеній 9 травня 1950 р., можна знайти наступні пропозиції:

передання французької та німецької видобувної та металургійної галузей під спільне наддержавне керівництво;

створення спільної економічної бази як передумови утворення європейської федерації;

звільнення від усіх митних платежів у переміщенні вугілля та сталі між країнами-членами новоствореної організації;

скликання міжнародної конференції, яка підготує договір, що міститиме вищезгадані пропозиції.

Декларація про солідарність галузей Німеччини та Франції мала за мету забезпечити Європі та світу тривалий мир, а країнам-членам – економічний розвиток. Звісно, план передбачав, що майбутня організація буде відкрита для всіх бажаючих вступити країн. Завдяки цьому було досягнуто консенсусу щодо національних інтересів: з одного боку, Франція отримала можливість брати участь у контролі німецьких вугільної та металургійної галузей, а з іншого – ФРН змогла стати рівноправним партнером для інших держав.

План Шумана та Моне був реалізований 18 квітня 1951 року, коли було підписано Паризький договір про створення Європейського співтовариства вугілля і сталі (ЄОВС) (англ. Treaty of Paris; фр. Traité de Paris), який набрав чинності в липні 1952 р. Договір був підписаний на термін 50 років.

Членами нової організації стали: Франція, ФРН, Італія, Голландія,Бельгія та Люксембург.

Наступні роки принесли ряд інтеґраційних ініціатив у різних площинах. У Парижі – 1952 р. був підписаний Договір про створення Європейського оборонного союзу (ЄОС). Ідею цього Договору Франція висловлювала ще в 1950 році, т. зв. План Плевена (Pleven).

Членами нового Співтовариства мали стати країни-члени ЄСВС, а його структура була схожа до структури організації-попередниці. Згідно з Договором, солдати ЄОС мали мати єдину військову форму, а військові частини були б перемішані з огляду на національність. Передбачено було також одноосібне керівництво над 40 військовими частинами Спільноти. Однак після підписання Договору, Франція його не ратифікувала. Внаслідок бурхливих дебатів, головним арґументом яких було обмеження суверенітету, парламент Франції не ратифікував Договору про ЄОС, результатом чого була відмова від цілої ініціативи. Через два роки, зі схожою ініціативою виступив Міністр закордонних справ Великобританії Ентоні Еден. Як результат, 23 жовтня 1954 р. був підписаний договір про утворення Західноєвропейського Союзу (ЗЄС). Це мала би бути міжнародна організація, яка би займалася військовими справами, водночас не будучи пов’язаною з ЄСВС та з утвореним згодом Європейським економічним союзом.

 

ІІ. Вирішити тестові завдання:

1. Яку з функцій виконує Суд ЄС:

А) перевіряє на відповідність договорам документи, видані європейськими інституціями та урядами;

 

2.«Східне партнерство»: 

А) ініціатива Європейського Союзу, яка поширюється на 28 держав-членів ЄС та шість східноєвропейських сусідів ЄС

Варіант 2

І. Написати коротку доповідь на тему:

Основні риси Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.

Переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво були започатковані у березні 2007 року (у 2008 році сторони узгодили назву майбутньої угоди – Угода про асоціацію). 11 листопада 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний двадцять перший раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, у ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди.

Під час П’ятнадцятого саміту Україна-ЄС (19 грудня 2011 р., м.Київ) лідери України та ЄС офіційно заявили про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію. 30 березня 2012 року у Брюсселі глави переговорних делегацій парафували Угоду.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбувалося в два етапи.

21 березня 2014 р. під час позачергового саміту Україна – ЄС було підписано політичну частину Угоди та Заключний акт саміту.

Зокрема, було підписано преамбулу, статтю 1, розділи І «Загальні принципи», ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики» і VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» Угоди. На саміті також була зроблена заява, що зобов’язання України, які випливають зі статті 8 Угоди про асоціацію стосовно ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 р. будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України.

27 червня 2014 р. в ході засідання Ради ЄС Президентом України П.Порошенком та керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 держав – членів ЄС було підписано економічну частину Угоди – розділи III «Юстиція, свобода та безпека», IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», V «Економічне та галузеве співробітництво» та VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством».

16 вересня 2014 р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Українська сторона передала депозитарію ратифікаційні грамоти і завершила таким чином всі внутрішньодержавні процедури.

1 вересня 2017 року після тривалого процесу ратифікації Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності у повному обсязі.

У частині «Преамбула, загальні цілі та принципи» окреслюється підґрунтя, яке існує сьогодні для укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема визнання з боку ЄС європейського вибору та європейських устремлінь України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію і спільні цінності, а також визначені цілі Угоди, серед яких – створення асоціації, поступове зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, поглиблення економічних та торгівельних відносин, зокрема шляхом створення ЗВТ, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи і безпеки. Серед ключових напрямків взаємодії – співробітництво з метою поширення регіональної стабільності; зміцнення миру та міжнародного правосуддя, зокрема шляхом імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; забезпечення поступової конвергенції у сфері зовнішньої і безпекової політики, включаючи Спільну політику безпеки та оборони, попередження конфліктів, нерозповсюдження, роззброєння та контроль за озброєнням, боротьбу з тероризмом тощо. Важливим елементом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ). Ними передбачено суттєву лібералізацію торгівлі (усунення тарифів чи квот) між сторонами, гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази.

Робота над створення ЗВТ, серед іншого, полягатиме у:

скасуванні Україною та ЄС ввізних мит на більшість товарів, що імпортуються на ринки один одного;

правил визначення походження товарів, які є одним із елементів застосування торговельних преференцій;

Україною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фіто санітарних заходів та заходів щодо безпеки харчових продуктів у відповідність з європейськими, завдяки чому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчова продукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;

Створення ЗВТ між Україною та ЄС відбуватиметься поступово, протягом 10 років. Результатами запровадження ЗВТ між Україною та ЄС стануть тісна економічна інтеграція, створення практично таких же умов для торгівлі між Україною та ЄС, що мають місце у торгівлі всередині Союзу, покращення інвестиційного клімату та прозорі правила ведення бізнесу в Україні, збільшення вибору, підвищення безпечності та якості товарів, зниження цін для українських споживачів, можливість доступ українських підприємств, крім ринку ЄС, до ринків третіх країн у зв’язку з переходом на прийняті в усьому світі стандарти.

ІІ. Вирішити тестові завдання:

1. Суддів і адвокатів суду ЄС призначають за загальної згоди держав-членів: 

Г) на шестирічний термін.

1. До митних платежів в ЄС не відноситься:

Г) сільськогосподарські збори

ВАРІАНТ 3

І. Написати коротку доповідь на тему:

Співробітництво правоохоронних органів України з правоохоронними органами ЄС.

Перше, ніж розповісти про ті подробиці, які вже можна висвітлювати, нагадаю, що співробітництво України з Європейським Союзом є одним з пріоритетних напрямків роботи української влади. Конституція України (преамбула, ст. 85, 102 та 116) закріплює незворотній стратегічний курс держави на набуття повноцінного членства у Європейському Союзі та в Організації північноатлантичного договору.

Відповідно до укладеної у 2014 р. Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Україна взяла на себе зобов'язання співпрацювати з ЄС у сфері боротьби з відмиванням коштів, з тероризмом та фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, з кримінальною та незаконно організованою чи іншою діяльністю — контрабандою, економічною злочинністю, корупцією, підробкою документів та кіберзлочинністю. Ці обов'язки визначає розділ ІІІ «Юстиція, свобода та безпека» Угоди про асоціацію.

П. 3 ст. 22 Угоди визначає, що «сторони посилюють двостороннє, регіональне та міжнародне співробітництво у цій сфері, зокрема, співробітництво із залученням Європолу». Згідно з п. 2 ст. 24 Угоди, сторони погодились розвивати подальше судове співробітництво між Україною та ЄС у цивільних справах на основі відповідних багатосторонніх правових документів, зокрема конвенцій Гаазької конференції з міжнародного приватного права у сферах міжнародного правового співробітництва, судового процесу, а також захисту дітей.

Детальніше зупинюся на стані співпраці України з двома наднаціональними правоохоронними органами Європейського Союзу — Європейським поліцейським відомством (Європол) та Європейською організацією з питань юстиції (Євроюст).

Європол є одним з перших спільних поліцейських органів Європейського Союзу. Хоча конвенція про його заснування була ратифікована всіма державами-учасницями та набрала законної сили тільки у 1998 р., фактично він почав діяльність ще у 1991 р., коли з метою боротьби з міжнародним обігом наркотиків та організованою злочинністю було утворено Центральне європейське бюро розслідувань. Задля посилення співпраці між державами-учасницями Євросоюзу в сфері попередження та боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та іншими тяжкими формами злочинності у квітні 2009 р. Рада ЄС ухвалила рішення про заснування Європейського поліцейського офісу, на підставі якого з 1 січня 2010 р. Європол діє як повноцінне агентство Європейського Союзу.

До сфери роботи Європолу з 2010 р. належить запобігання та боротьба з незаконним обігом наркотиків, торгівлею людьми, в т. ч. дитячою порнографією, злочинами, пов'язаними з нелегальною міграцією, тероризмом, підробкою та відмиванням грошей, будь-якою іншою організованою злочинністю. До основних функцій Європейського поліцейського відомства з 2010 р. належать збір, аналіз, обробка та обмін інформацією; інформування держав-учасниць про зв'язки між кримінальними злочинами, які їх стосуються; допомога державам у розслідуванні злочинів та надання їм довідкової та аналітичної інформації; підготовка стратегічних звітів та проведення аналізу злочинності.

11 травня 2016 р. Європейський парламент проголосував за розширені повноваження Європолу, надавши йому повноваження боротьби з тероризмом, кіберзлочинністю та іншими серйозними та організованими формами злочинності. Після набуття чинності нових норм, з 1 травня 2017 р. Європол функціонує як Агентство Європейського Союзу зі співробітництва у правоохоронній сфері, підтримуючи співпрацю між правоохоронними органами країн ЄС і не тільки.

Угода між Україною та Європолом про стратегічне співробітництво була підписана 4 грудня 2009 р. у Києві під час саміту Україна-ЄС. У 2010 р. в Україні був створений Національний контактний пункт Європолу. 14 грудня 2016 р. між Україною та Європолом була підписана Угода про оперативне та стратегічне співробітництво, яка набрала чинності 12 липня 2017 р. та припинила дію попередньої угоди від 2009 р. Оновлена угода націлена на встановлення відносин співробітництва між Україною та Європолом з метою підтримки України та держав-членів Європейського Союзу в запобіганні і боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом та іншими формами міжнародної злочинності, зокрема шляхом обміну інформацією між Україною та Європолом.

Водночас ст. 4 Угоди визначає, що крім обміну інформацією, співробітництво може включати, відповідно до визначених рішенням Ради Європолу завдань Європолу, обмін спеціальними знаннями, загальними зведеннями, результатами стратегічного аналізу, інформацією щодо процедур кримінальних розслідувань, інформацією про методи запобігання злочинності, участь у навчальних заходах, а також надання консультацій та підтримки в окремих кримінальних розслідуваннях. Тобто у рамках угоди українські поліцейські отримали можливість брати участь у спільних поліцейських заходах з колегами з Євросоюзу, обмінюватися стратегічною та оперативною інформацією і аналізувати її, встановлювати місцеперебування злочинців, які перебувають у розшуку, створювати міжнародні слідчі групи та брати участь у таких групах.

За угодою, національним контактним пунктом Європолу для України є відділ по взаємодії з Європолом Національної поліції України, що входить до складу департаменту міжнародного поліцейського співробітництва. Цей відділ є центром координації та забезпечення взаємодії правоохоронних органів України з компетентними органами зарубіжних країн з питань, що належать до сфери діяльності Європолу. В частині обміну інформацією співпраця між Україною та Європолом тривала і до підписання оновленої угоди — 11 березня 2015 р. сторони підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо встановлення захищеної лінії зв'язку, який став правовою основою для обміну інформацією між сторонами в режимі реального часу.

Європейська організація з питань юстиції (Євроюст) була створена у березні 2002 р. рішенням Ради Європи як підрозділ ЄС з правового співробітництва. Головною метою її діяльності були заохочення та удосконалення координації співпраці між судовими органами країн ЄС, зокрема, щодо боротьби з серйозною організованою злочинністю. У листопаді 2018 р. Європейський парламент та Рада ухвалили рішення №2018/1727, яке з 12 грудня 2019 р. перетворило Євроюст на Агентство Європейського Союзу зі співпраці у сфері кримінальної юстиції, юрисдикція якого поширюється на всі країни ЄС без необхідності ухвалення додаткових законодавчих актів.

Оновлений Євроюст отримав розширені операційні можливості, нову структуру управління (колегію з представників країн ЄС та одного представника Європейської комісії) та зміну в принципах встановлення відносин з третіми країнами — інституція втратила можливість самостійного укладення угод про співпрацю з третіми державами і зараз консультується з Європейською комісією щодо стратегії міжнародної співпраці, яка включає список країн та міжнародних організацій, з якими є потреба у співробітництві.

Україна підписала угоду про співпрацю з Європейською організацією з питань юстиції ще до ухвалення змін у статусі Євроюсту, 27 червня 2016 р. Угода була ратифікована Україною 8 лютого 2017 р. та набула чинності 2 вересня 2017 р. Метою угоди визначено посилення співробітництва між Україною та Євроюстом у боротьбі з тяжкими злочинами, зокрема організованою злочинністю та тероризмом. Компетентним органом в Україні для виконання угоди є Генеральна прокуратура України.

Угодою визначено, що Україна несе відповідальність згідно зі своїм національним законодавством за будь-яку шкоду, заподіяну особі в результаті юридичних чи фактичних помилок у даних, обмін якими був здійснений з Євроюстом. Угода про співробітництво передбачає можливість України відрядити до Євроюсту прокурора зі зв'язку, обсяг повноважень якого визначається Україною. У серпні 2018 р. на посаду прокурора України зі зв'язку з Євроюстом була призначена Мирослава Красноборова — заступник директора департаменту міжнародного співробітництва та начальник відділу міжнародної співпраці Генеральної прокуратури України.

Згідно з офіційною статистикою, оприлюдненою на веб-сайті Євроюсту, у 2018 р. прокуратура України ініціювала 4 справи та брала участь у відпрацюванні 24 справ, а також у 6 спільних слідчих групах. У 2019 р. Мирослава Красноборова ініціювала 22 справи та взяла участь у розробці 55 справ, провела 23 координаційних зустрічі та взяла участь у роботі 9 міжнародних слідчих груп.

І є декілька причин, чому співробітництво правоохоронних органів України з Європейським поліцейським офісом та Європейським агентством зі співпраці у сфері кримінальної юстиції є результативним та вигідним для України.

По-перше, українські правоохоронні органи мають змогу оперативно обмінюватися з європейськими колегами важливою інформацією, яка використовується у розслідуванні кримінальних проваджень.

По-друге, українські оперативники та слідчі мають змогу удосконалювати свої професійні знання, вміння і навички під час роботи в міжнародних слідчих групах та участі у масштабних поліцейських спеціальних операціях. Прикладом одного з таких проєктів є ініційований Європолом у липні 2020 р. 4-річний проєкт посилення боротьби з організованою злочинністю у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Проєкт вартістю 2,5 млн євро, який фінансується з коштів Європейської комісії, має на меті посилення співпраці між Європолом та правоохоронцями цих країн з боротьби з організованою злочинністю на стратегічному та оперативному рівнях, а також активне їхнє залучення до міжнародних спецоперацій та різноманітних навчань.

По-третє, завдяки цій співпраці Україна може ефективно розшукувати та повертати підозрюваних у серйозних злочинах, які переховуються на території країн Євросоюзу та їхніх партнерів.

ІІ. Вирішити тестові завдання:

1. Первинна назва Європейського співтовариства: 

Г) Організація європейського економічного співробітництва.

1. Угода про асоціацію з ЄС підписана:

В) в 2014 році

ВАРІАНТ 4

І. Написати коротку доповідь на тему:

Співробітництво України та ЄС у сфері екології. 

Починаючи з 1998 р., співробітництво між Україною та ЄС у сфері охорони навколишнього середовища спрямоване на боротьбу з погіршенням стану довкілля. Двостороння співпраця з ЄС у цій сфері охоплює питання ефективного моніторингу забруднення та оцінку стану навколишнього середовища, створення системи інформування про стан довкілля, боротьби з локальним, регіональним та транскордонним забрудненням природних ресурсів, ефективне та екологічно безпечне виробництво та використання енергії, екологічної безпеки промислових підприємств, управління відходами, боротьби з впливом на довкілля сільського господарства, збереження біологічної різноманітності, раціонального використання біологічних ресурсів, а також виконання Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспоо).

На сьогодні співробітництво між Україною та ЄС у сфері охорони довкілля регламентується Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами. Зокрема, Главою 6 «Навколишнє середовище» Розділу «Економічне та галузеве співробітництво» цієї Угоди передбачено, що сторони розвивають і зміцнюють співробітництво з питань охорони навколишнього середовища й таким чином сприяють реалізації довгострокових цілей сталого розвитку і зеленої економіки.

До основних цілей співпраці України та ЄС у згаданій сфері слід віднести розвиток всеосяжної стратегії у сфері навколишнього середовища, яка включатиме заплановані інституційні реформи; розподіл повноважень природоохоронних органів на національному, регіональному та місцевому рівнях; процедури прийняття рішень та їх виконання; процедури сприяння інтеграції природоохоронної політики в інші сфери політики держави; визначення необхідних людських і фінансових ресурсів; розвиток галузевих стратегій в галузях покращення якості повітря, якості води та управління водними ресурсами; управління відходами та ресурсами.

У рамках адаптації законодавства України до норм ЄС вже є відчутний результат.

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» дає можливість втілити прогресивну, оновлену та проєвропейську модель оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог Директиви 2011/92/ЄС про оцінку впливу окремих державних і приватних проектів на навколишнє середовище.Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» враховує вимоги Протоколу про Стратегічну екологічну оцінку, а також Директиви 2001/42/ЄС, та запроваджує процедуру оцінку впливу державної політики на довкілля, у тому числі здоров’я населення, у таких сферах як сільське господарство, лісове господарство, рибне господарство, енергетика, промисловість, транспорт, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорона довкілля, телекомунікації, туризм тощо.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом», яким запроваджені правові засади інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом відповідно до Водної рамкової Директиви 2000/60/ЄС. Також цим законом запроваджено правові основи для впровадження Директиви 2007/60/ЄС про оцінку та управління ризиками затоплення.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», яким встановлюватимуться правові засади імплементації окремих положень Директиви 98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання людиною та Директиви 91/271/ЄЕС про очистку міських стічних вод.

В рамках співробітництва в галузі охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер, Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про ратифікацію договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво в галузі охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер». Це - перший транскордонний басейновий договір, спрямованим на розвиток партнерства між державами щодо запровадження інтегрованого управління водними ресурсами.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Національну стратегію управління відходами в Україні на період до 2030 року, яка є концептуальним документом, що включає: опис проблем та сучасний стан у цій сфері, цілі та принципи політики, вплив відходів на суспільство, заходи, які направлені на поводження з відходами, зміни, які необхідно ввести у законодавчу систему України та структуру влади, а також їх фінансові наслідки. Стратегія містить розділи по окремим категоріям відходів: муніципальні відходи (зокрема, зелені відходи, біовідходи, відділення відходів з полігонів, що біологічно розкладаються, специфічних фракцій відходів), промислові відходи, будівельні відходи, небезпечні відходи, відходи сільського господарства, специфічні види відходів. Розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Національний план управління відходами до 2030 року.

Верховною Радою ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу», а також Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин», метою яких є захист від знищення середовища перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України.

На виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат Верховною Радою ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат», який забороняє рубки лісу в пралісах, вводить адміністративну відповідальність за знищення та пошкодження.З метою формування ефективної внутрішньої кліматичної політики, розпорядженням Кабінету Міністрів України було схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, яка стала першим за багато років цілісним нормативним документом, який покликаний вдосконалити і систематизувати поточну політику у сфері зміни клімату, та передбачає розробку Стратегії адаптації до зміни клімату, а також схвалено Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року.

Міндовкілля веде активну роботу щодо впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів в Україні. Відповідно до Директиви2003/87/ЄС про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів у рамках Співтовариства ухвалено Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів».

Відповідно до додатку ХХХ до Глави 6 «Навколишнє середовище» Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також вимог Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, ухвалено Закон України «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази» (ухвалений та підписаний Президентом України 26.12.2019, дата набуття чинності – 27.06.2020).

Наразі тривають консультації зі стороною ЄС щодо оновлення Додатку ХХХ та Додатку ХХХІ до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

ІІ. Вирішити тестові завдання:

Першими членами Європейських співтовариств (державами-засновниками) виступили: 

А) Франція,  ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург;

2. Європейська політика сусідства: 

В) створена в 2004 році

 

ВАРІАНТ 5

І. Написати коротку доповідь на тему:

Співробітництво України та ЄС в рамках Європейської політики безпеки та оборони.

21 лютого 2005 року в рамках засідання Ради з питань співробітництва Україна – ЄС підписано двосторонній План дій (ПД) з трирічним терміном дії. Фактично укладення зазначеного документа означає продовження діалогу між Україною та ЄС, що здійснювався в у форматі Угоди про партнерство і співробітництво. Результатом такого діалогу має стати лібералізація торгівельних відносин з Україною, а також поширення на неї в перспективі принципу чотирьох свобод (вільний рух товарів, послуг, капіталу та робочої сили), який діє у відносинах між членами ЄС. Однак, посилення двосторонньої співпраці ставиться європейськими партнерами в залежність від виконання Україною широкого переліку вимог, передбачених ПД.

Відносини Україна-ЄС — це двосторонні відносини між Україною та ЄС у галузі міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо.

Європейський Союз є політичним, економічним і культурним об'єднанням з ознаками конфедерації, до якого входять 27 європейських держав з населенням понад 507 млн осіб.

Засади співробітництва між ЄС та Україною у реалізації Європейської політики безпеки та оборони визначають такі угоди (підписані 13 червня 2005 року):

«Про визначення загальної схеми участі України в операціях ЄС з врегулювання криз»; 

«Про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом». 

Україна приєднується до заяв та позицій ЄС з регіональних та міжнародних проблем (станом липень 2009 р. Україна приєдналася до 90 % заяв). Порушується питання залучення України на етапі їх підготовки.

Схвалено Робочий план співробітництва між Збройними Силами України та Генеральним секретаріатом Ради ЄС у сфері Європейської політики безпеки та оборони на 2009 рік.

16 жовтня 2008 започатковані перші неформальні зустрічі Міноборони України з Європейським оборонним агентством.

Україна бере участь у поліцейській місії ЄС у Боснії та Герцеговині (п'ять представників від МВС).

Опрацьовується питання участі України у військово-морській операції ЄС «Atalanta», яка розпочата у грудні 2008 р. в рамках Європейської політики безпеки та оборони для боротьби з актами піратства біля узбережжя Сомалі.

 

ІІ. Вирішити тестові завдання:

Тип законодавчого акта Європейського Союзу, який не є інструментів прямої дії, а запроваджується через національне законодавство: 

Б) директиви; 

 

2.Європейська конституція:

Б) була підписана в 2004 році, але не ратифікована

 

ВАРІАНТ 6

І. Написати коротку доповідь на тему:

Участь України у програмі ЄС «Європейська політика сусідства»: мета, цілі. Двосторонній план дій Україна – ЄС. 

Розширення  Європейського   Союзу,   яке  відбулося  1 травня 2004 року, призвело до історичних змін політичних, географічних та економічних  умов для України та Євросоюзу.  Сьогодні Європейський Союз та Україна мають спільний кордон  і  як  безпосередні  сусіди будуть посилювати свою політичну та економічну взаємопов'язаність. Розширення дає  можливість  для  України  та  Європейського  Союзу розвивати  якомога  тісніші відносини,  що виходитимуть поза рамки співробітництва   до   поступової   економічної   інтеграції    та поглиблення  політичного  співробітництва.  Європейський  Союз  та Україна сповнені рішучості  посилити  свої  відносини  та  сприяти утвердженню   стабільності,  безпеки  і  добробуту.  Такий  підхід заснований  на   спільних   цінностях,   спільній   власності   та диференціації.    Це   сприятиме   подальшому   зміцненню   нашого стратегічного партнерства. 

 

     Європейський Союз та  Україна  сповнені  рішучості  працювати разом  шляхом  виконання  цього  Плану  дій  в рамках Європейської політики сусідства,  щоб не  допустити  появи  нових  розподільчих ліній в Європі. 

Європейська політика сусідства відкриває нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва: 

 

     Перспектива просування за рамки партнерства до значного рівня інтеграції, включаючи участь у внутрішньому ринку ЄС та можливість для України брати зростаючу участь у ключових аспектах політик  та програм Європейського Союзу 

Цей План дій встановлює комплексний перелік пріоритетів, як в рамках,   так   і   поза   рамками   Угоди   про   партнерство  та співробітництво ( 998_012 ).  Серед цих пріоритетів,  всі  з  яких мають важливе значення, особливу увагу слід приділити: 

 

     Подальшому посиленню стабільності та ефективності органів, що забезпечують демократію та верховенство права 

 

     Забезпеченню   демократичного   проведення     президентських (2004 р.)   та  парламентських  (2006  р.)  виборів  в  Україні  у відповідності до стандартів ОБСЄ. Забезпеченню поваги до свободи засобів масової інформації  та свободи слова 

ІІ. Вирішити тестові завдання:

Європейський омбудсмен — посада, запроваджена 

В) заснований Маастрихтським  договором  1992 року;