Екологічне право ЗП-61-20210115T120938Z-001 / Методичні матеріали до семінарів і практичних / Євгенія Олександрівна Щукіна - Методичні матеріали до семінарів і практичних(1)

Задача 1

Адміністрацією ТОСК «Лагуна» пропуск на територію пляжу був дозволений лише власним відпочиваючим за наявності курортної картки, для місцевих мешканців – за умови пред’явлення паспорта, а з інших відпочиваючих стягувалася плата за послуги (надання парасольок, інших предметів для відпочинку), тобто вільний, безоплатний і безперешкодний доступ громадян до загального водокористування в межах пляжної зони був обмежений.

Відповідь

Згідно ЗУ “Про охорону навколишнього природного середовища“ ст 9 порушенні конституційні екологічні права громадян, а

саме здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів.

У Земельному кодексі України ст 60 частина четверта

У межах прибережних захисних смуг забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані.

Про захист прав громадян у сфері екології йдеться в ст. 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», де закріплене загальне правило, відповідно до якого держава гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Зокрема, конкретні органи державного управління зобов’язуються надавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні ними їх екологічних прав. Порушені права громадян повинні бути відновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку.

Задача 2

Фізична особа-підприємець К. розводив у неволі для продажу за кордон екзотичних тварин, окремі види яких були занесені до Червоної книги України. Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища вважає дії К. незаконними, тому звернувся до суду з позовом про вилучення тварин і скасування державної реєстрації приватного підприємця за зайняття незаконною діяльністю.

Вирішіть справу. Які підстави та порядок виникнення права приватної власності на об’єкти тваринного світу?

Відповідь

ЗУ «Про тварин світ»

Стаття 17. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу

До спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об'єктами.

Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу.

Стаття 45. Розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин

Розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин може дозволятися з метою їх збереження.

19 Закону України «Про Червону книгу України» спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України здійснюється у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях, у тому числі для розмноження, розселення і розведення у штучно створених умовах, а також для відтворення популяцій за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі рішень Національної комісії з питань Червоної книги України, прийнятих відповідно до її повноважень. Спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України з метою отримання прибутку забороняється.

Задача 3

До селищної ради звернувся С. із проханням передати йому у власність ліс площею 3 га, що розташований поряд з його будівлею. У заяві він просив передати йому земельну ділянку під лісом в оренду, а сам ліс у власність. Селищна рада відмовила йому з посиланням на те, що С. є іноземцем.

Чи законне рішення селищної ради? Чи зміниться рішення, якщо С. прийме громадянство України? Які підстави набуття лісу у приватну власність?

Відповідь

Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Земельний кодекс

Стаття 55. Визначення земель лісогосподарського призначення

1. До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»

Стаття 3. Засади правового статусу іноземців та осіб без громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

2. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини.

3. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших

нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

ЗУ Про розмежування земель державної та комунальної власності

Стаття 6. Землі державної власності

При розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності:

землі лісового фонду за межами населених пунктів;

Стаття 7. Ліси як об'єкт права власності

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.

Стаття 10. Право приватної власності на ліси

Ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності.

Суб'єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Отже передача у власність лісу іноземцю є неможливою, а у випадку прийняття громадянства України:

Стаття 12. Набуття права приватної власності на ліси

Громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування ліс комунальної власності;

2. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки

несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого

майна, що належать їм на праві приватної власності.

3. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

в) прийняття спадщини.

Стаття 116. Підстави набуття права на землю

1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Стаття 125. Виникнення права на земельну ділянку

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 126. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку

1. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

По-перше , земельну ділянку необхідно набути у власність , а не орендувати. По-друге, хоча право власності на земельну ділянку (взагалі ЗД, адже про перебування ЗД лісогосподарського призначення у власності іноземців чітко нічого не зазначено – вживається термін «громадянин» а не «громадянин України») іноземець набути може, проте для набуття права власності на ліс необхідно прийняти громадянство України.

Задача 4

Група громадян, які мешкають у будинках, розташованих біля високовольтної мережі електропередач, звернулася до суду з позовом до дирекції мережі високовольтних електропередач, у якому просила стягнути суму збитків, завданих здоров’ю громадян шкідливим впливом електромагнітних полів. Відповідач позовні вимоги не визнав, заявив при цьому, що в його діях вина відсутня.

Складіть проект рішення суду. Вирішіть справу. Визначте підстави та порядок відшкодування заподіяної шкоди та стягнення коштів на лікування й оздоровлення потерпілих.

Відповідь

Було порушено Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів в частині «Захист від електромагнітних випромінювань»

Жителі мають право

ст.23.ч1 ЦК України Відшкодування моральної шкоди, ст. 1165 ЦК України Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, ст. 1187 ч.1,2 ЦК України Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, ст. 1195 ЦК України Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Дирекція мережі високовольтних електропередач

ст. 1163 ЦК України Усунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, ст. 1164 ЦК України Наслідки неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, ст. 1167 ч.1 ЦК України Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

Отже, було порушено Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів в частині «Захист від електромагнітних випромінювань» Жителі мають право ст.23.ч1 ЦК України Відшкодування моральної шкоди, ст. 1165 ЦК України Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, ст. 1187 ч.1,2 ЦК України Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, ст. 1195 ЦК України Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Дирекція мережі високовольтних електропередач ст. 1163 ЦК України Усунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, ст. 1164 ЦК України Наслідки неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, ст. 1167 ч.1 ЦК України Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

Задача 5

До суду звернулася Мілоська з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної ПАТ "Зоря". Позивач зазначила, що при проведенні хімічної обробки поля пестициди, агрохімікати вітром рознесені і по її дачній ділянці, на якій вона працювала на той час. Розповсюдившись повітряно-крапельним шляхом, отруйні речовини вплинули на стан її здоров' я. Міловська тривалий час знаходилася в лікарні в реанімаційному відділенні (за висновком експертизи позивач отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості та перебувала в лікарні на стаціонарному лікуванні 21 день), отримала інвалідність. Представники відповідача вимоги позивача не визнали, стверджували, що обробка поля проводилася речовинами, які не є забороненими для використання в сільському господарстві.

Вирішіть справу. Охарактеризуйте правовідносини, що виникли. Який порядок та умови відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю громадян у зв'язку з порушенням законодавства в галузі забезпечення вимог екологічної безпеки?

Відповідь

Пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення,регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів,деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб;

агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива,

хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що

застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності

сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької

продукції;

Стаття 3. Основні принципи державної політики

у сфері діяльності, пов'язаної з

пестицидами і агрохімікатами

Основними принципами державної політики у сфері діяльності,

пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, є:

пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони

навколишнього природного середовища по відношенню до економічного

ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів;

безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного

середовища під час їх виробництва, транспортування, зберігання,

випробування і застосування за умови дотримання вимог,

встановлених державними стандартами, санітарними нормами,

регламентами та іншими нормативними документами;

Стаття 7. Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів

Державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів

і агрохімікатів.

Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на

платній основі в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом

Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань

та матеріалів досліджень.

{ Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 4769-VI ( 4769-17 ) від 17.05.2012 }

Обов'язковою умовою державної реєстрації пестицидів та

агрохімікатів є наявність відповідної документації щодо їх

безпечного застосування, включаючи позитивний висновок державної

санітарно-епідеміологічної експертизи, методик визначення

залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів у

сільськогосподарській продукції, кормах, харчових продуктах,

грунті, воді, повітрі.

{ Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1628-IV ( 1628-15 ) від 18.03.2004 }

У разі державної реєстрації пестицидів чи агрохімікатів в

Україні забороняється протягом десяти років з дати такої

реєстрації використовувати інформацію, що міститься в документації

(досьє) щодо безпечного застосування цих пестицидів,

агрохімікатів, без дозволу суб'єкта господарювання, за зверненням

якого здійснено реєстрацію.

{ Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом N 335-V ( 335-16 )

від 14.11.2006 }

Після державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів

органи, що здійснюють державний контроль за їх застосуванням,

забезпечуються в порядку ( 228-96-п ), встановленому Кабінетом

Міністрів України, стандартними зразками пестицидів і

агрохімікатів, методиками визначення їх залишкових кількостей.

Пестициди і агрохімікати реєструються терміном до десяти

років. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, може

встановити повну або тимчасову заборону на застосування пестицидів

і агрохімікатів в разі надходження нових, раніше невідомих, даних

про їх небезпеку. В окремих випадках, у зв'язку з

санітарно-епідемічною та природоохоронною ситуацією в країні

(регіоні), центральний орган виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя

населення, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері охорони навколишнього природного

середовища, вправі обмежити аж до припинення у встановленому

порядку всі види діяльності з пестицидами і агрохімікатами.

{ Частина статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1628-IV ( 1628-15 ) від 18.03.2004 }

Після закінчення терміну реєстрації пестицидів і

агрохімікатів проводиться їх перереєстрація на платній основі в

порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

{ Частина сьома статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 4769-VI ( 4769-17 ) від 17.05.2012 }

Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для

використання, регламенти їх застосування та щорічні доповнення до

нього ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері охорони навколишнього природного

середовища в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів є підставою

для здійснення державного контролю шляхом запровадження санітарних

заходів (процедур експертизи, інспектування та ухвалення) щодо

наявності в харчових продуктах дозволеної центральним органом

виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у

сфері охорони здоров'я

Господарська діяльність у сфері зберігання та застосування

пестицидів і агрохімікатів підлягає обов'язковому страхуванню,

умови та порядок якого визначаються законодавством.

Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства

про пестициди і агрохімікати

Порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за

собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну

відповідальність згідно з чинним законодавством.

санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами;

державна санітарно-епідеміологічна експертиза - це вид професійної діяльності органів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об'єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об'єктах, встановленні відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі відсутності відповідних санітарних норм - в обгрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об'єкта для здоров'я та життя людини;

Стаття 7. Обов'язки підприємств, установ і організацій

Підприємства, установи і організації зобов'язані:

на вимогу посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби надавати безоплатно зразки використовуваних сировини і матеріалів, а також продукції, що випускається чи реалізується, для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

відшкодовувати у встановленому порядку працівникам і громадянам шкоду, завдану їх здоров'ю внаслідок порушення санітарного законодавства.

Стаття 11. Об'єкти державної санітарно-епідеміологічної експертизи

Державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають:

продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей;

Стаття 25. Застосування та знешкодження хімічних речовин і матеріалів, біологічних засобів

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни у разі застосування хімічних речовин і матеріалів, продуктів біотехнології зобов'язані дотримувати санітарних норм.

Стаття 48. Цивільно-правова відповідальність за порушення санітарного законодавства

Підприємства, установи, організації, підприємці та громадяни, які порушили санітарне законодавство, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, радіаційних уражень, тривалої або тимчасової втрати працездатності, інвалідності чи смерті людей, зобов'язані відшкодувати збитки громадянам, підприємствам, установам і організаціям, а також компенсувати додаткові витрати органів санітарно-епідеміологічної служби на проведення санітарних та протиепідемічних заходів і витрати лікувально-профілактичних закладів на подання медичної допомоги потерпілим.

У разі відмови від добровільної компенсації витрат або відшкодування збитків спір розглядається у судовому порядку.

Стаття 49. Кримінальна відповідальність за порушення санітарного законодавства

+

Діяння проти здоров'я населення, вчинені внаслідок порушення санітарного законодавства, тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно з законом.

Задача 6 Згідно з КУ Про надра від 27 липня 1994 року N 132/94-ВР

Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод та користування надрами для інших цілей

Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими Радами народних депутатів та органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на місцях.

Задача 6

У межах мисливських угідь лісостепу затриманий Ш. протягом кількох років він добув 40 вовченят, за що систематично отримував винагороду від мисливського господарства. Вдома утримував козулю, чорну лелеку, сірого журавля та вухатого їжака. У своїх поясненнях Ш. заявив, що не вважає свої дії браконьєрством.

Дайте правову оцінку зазначеним обставинам.

Відповідь

Відповідно до ЗУ «Про тваринний світ»

Стаття 31. Добування (придбання) диких тварин з метою їх

утримання і розведення у напіввільних умовах

чи в неволі

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам

дозволяється добування (придбання) диких тварин з метою утримання

і розведення у напіввільних умовах чи в неволі для використання

цих тварин та отриманих продуктів їх життєдіяльності.

Тварини, вилучені з природного середовища за відповідним

дозволом чи іншим документом та за визначену у встановленому

законодавством порядку плату, є власністю підприємств, установ,

організацій та громадян, яким цей дозвіл чи інший документ було

видано.

Дикі тварини, що утримуються підприємствами, установами,

організаціями та громадянами у напіввільних умовах чи в неволі без

відповідного дозволу чи інших документів на право вилучення їх з

природного середовища, що засвідчують законність їх набуття,

вважаються незаконно набутими.

Правила добування диких тварин, а також їх утримання і

розведення у напіввільних умовах чи в неволі встановлюються

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з

питань екології та природних ресурсів за погодженням з спеціально

уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань

мисливського господарства та полювання і рибного господарства.

Стаття 45. Розведення в неволі рідкісних та таких, що

перебувають під загрозою зникнення, видів тварин

Розведення в неволі рідкісних та таких, що перебувають під

загрозою зникнення, видів тварин може дозволятися з метою їх

збереження, охорони і відтворення насамперед, якщо цього неможливо

досягнути в природних умовах, а також у науково-дослідних та інших

цілях, які не мають наслідком скорочення чисельності цих тварин.

Дозволи на право займатися розведенням у напіввільних умовах

чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги України,

видає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади

з питань екології та природних ресурсів.

Для забезпечення збереження генетичного фонду рідкісних та