Господарське право П-81 Пк-81-20210115T120932Z-002 / Практика з Господарського права № 2 / Реферат Господарське право

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ЗВО "МНТУ"

РЕФЕРАТ

з господарського права

на тему:

“Поняття, предмет та методи господарського права”

Виконав:

Студент групи Пк-81

Корнієнко Г.І.

Перевірив:

Доц. Сердюк Л.Р.

Київ-2020

Зміст

Розділ 1. Вступ……………………………………………………………...3

Розділ 2. Поняття господарського права………………………………….4

Розділ 3. Предмет господарського права……………………………….....5

Розділ 4. Методи господарського права…………………………………..6

Розділ 5. Висновок………………………………………………………….9

Розділ 6. Література……………………………………………………….11

Вступ

Господарське право сформоване як самостійна, кодифікована і відокремлена галузь права, з властивим їй предметом сформована з прийняттям 16 січня 2003 р. і набранням чинності 1 січня 2004 р. Господарського кодексу України. Як передбачено в Преамбулі, ГК встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності, яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності. Він має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Поняття господарського права

Господарське право – це галузь права, яка є системою господарсько – правових норм, що регулюють відносини у сфері організації та безпосереднього здійснення господарської діяльності або керівництва нею (такою діяльністю) із застосуванням різних методів правового регулювання з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.

Предмет господарського права

Предмет регулювання господарського права визначено в ст. 1 ГК. В цій статті, в першу чергу, встановлено, що воно визначає основні засади господарювання в Україні. І далі, що предметом правового регулювання господарського права є господарські відносини, які виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Предметом господарського права є будь-яка господарська діяльність, тобто виробництво та реалізація продукції, виконання робіт і надання послуг з метою одержання прибутку чи без такої мети, яка здійснюється на території України суб’єктами господарювання всіх видів і форм власності, а також діяльність державних органів щодо управління економікою.

Методи господарського права

Методи господарського права – це сукупність, передбачених законодавством способів регулюючого впливу норм господарського права на господарську діяльність господарюючих суб’єктів з метою задоволення суспільних потреб.

Методи господарського права характеризуються такими ознаками:

• стосуються тільки господарсько – правових норм;

• забезпечують єдність правового регулювання господарських відносин;

• гарантується у передбачених випадках засобами державного примусу;

• є критерієм визначення господарського права як галузі права.

Концептуально методи господарського права базуються на двох принципах: загальнодозвільному («дозволено все, що передбачено законом»), за якими діють підприємства і громадяни - підприємці, та зобов'язуючому («суб'єкти господарського права зобов'язані і мають вчиняти те, що на них покладено законом»). Зазначимо, що другий принцип в основному стосується таких суб'єктів, як органи державного управління і власників майна щодо підпорядкованих суб’єктів господарювання.

Природа господарських відносин є подвійною (поєднання в них організаційних та майнових елементів), що обумовлює наявність кількох методів правового регулювання, що є особливістю господарського права.

Розрізняють ключовий і чотири основних методів правового регулювання господарських відносин, а саме:

Ключовий метод господарського права - метод підпорядкування суб'єктів господарювання суспільному господарському порядку, тобто встановленому у суспільстві укладу матеріального виробництва, заснованому на положеннях Конституції, нормах права, моральних принципах, ділових правилах та звичаях, що схвалені законодавчою владою у стратегічних економічних рішеннях, які забезпечують гармонізацію приватних та публічних інтересів та створюють партнерські та доброзичливі взаємовідносини у господарюванні.

До основних методів належать:

1. Метод приписів – передбачає право прийняття юридично значущих рішень органом господарського керівництва (власником майна) щодо підпорядкованого йому суб'єкта (рішення власника про створення підприємства чи його реорганізацію, ліквідацію; видача ліцензії; розміщення державного замовлення на підприємствах, що функціонують на базі державного майна, і підприємствах-монополістах). Згідно з цим діяльність (поведінка) суб'єктів підпорядковується обов'язковим моделям правовідносин, визначеним законодавством. Він заснований на виконанні вимог закону при моделюванні поведінки суб’єктів господарювання при їх взаємовідносинах з державними органами.

2. Метод автономних рішень ґрунтується на можливості суб'єктів господарювання приймати самостійно (але в межах своєї компетенції) юридично значущі рішення і передбачає обов'язок усіх інших суб'єктів не перешкоджати прийняттю та виконанню цих рішень, які не суперечать законодавству України. Це означає, що суб'єкти господарських відносин самостійно: планують свою господарську діяльність; в межах законодавства вільно обирають контрагентів і предмети господарських договорів і визначають зобов'язання в них та всі необхідні умови господарських взаємовідносин.

3. Метод координації забезпечує прийняття юридично значущих рішень за згодою сторін, кожна із яких не вправі нав'язувати свої умови іншій стороні; рішення приймається шляхом компромісу при укладення господарських договорів.

4. Метод рекомендацій передбачає видання компетентними органами адресованих суб'єктам господарювання пропозицій (рекомендацій) щодо певної (бажаної для суспільства, ефективної) поведінки (порядку дій) в сфері господарювання. Тобто, держава регулює поведінку суб'єктів господарських відносин шляхом рекомендованих моделей відповідних правовідносин. Це примірні господарські договори, примірні установчі та внутрішні правові документи господарських організацій в т.ч. відкритих акціонерних товариств. Наприклад, зразкові форми договорів щодо окремих видів відносин, методичні рекомендації відносно окремих видів діяльності у сфері господарювання - це приклади застосування державою зазначеного методу.

Висновок

Господарське законодавство України вирізняється множинністю нормативно-правових актів. Це пов’язано зі складністю та розгалуженістю суспільних відносин, які воно регулює. 16 січня 2003 р. був прийнятий єдиний кодифікаційний акт даної галузі права Господарський кодекс України, який набере чинності з 1 січня 2004 р. Цей нормативно-правовий акт визначає широке коло питань господарської діяльності, а саме:

• основні засади господарської діяльності в країні, основні напрями та форми участі держави та місцевого самоврядування у сфері господарювання;

• суб’єкти господарювання, порядок їх створення та функціонування;

• майнову основу господарювання, порядок використання в процесі господарювання природних ресурсів, прав промислової власності, цінних паперів і корпоративних прав;

• господарські зобов’язання, порядок укладення господарських договорів, встановлення цін, виконання та припинення господарських зобов’язань, визнання суб’єкта підприємництва банкрутом;

• відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, відшкодування збитків, штрафні, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції;

• особливості правового регулювання окремих галузей господарювання, господарсько-торговельної діяльності, комерційного посередництва (агентських відносин), перевезення вантажів, капітального будівництва, інноваційної діяльності, фінансової діяльності, передачі для використання у підприємницькій діяльності виключних прав (франчайзинг);

• зовнішньоекономічну діяльність, іноземне інвестування;

• спеціальні режими господарювання, спеціальні (вільні) економічні зони, концесії та ін.

Господарський кодекс України здебільшого визначає основні засади діяльності в різних сферах господарювання. Для врегулювання окремих форм, сфер та етапів господарювання існує ціла низка спеціальних законів України. Крім того, в даний час в Україні діє понад 130 законів і величезна кількість інших нормативно-правових актів, що регулюють окремі питання господарської діяльності.

Література

1. Конституція України Редакція від 01.01.2020, підстава - 27-IX

2. Господарський Кодекс України Редакція від 16.08.2020, підстава - 815-IX

3. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998. – Т. 1. – 1998. – С. 621