1. Чи потрібна згода місцевої ради або її виконкому на подання комунальним підприємством заяви про визнання його банкрутом?

Згода місцевої ради або виконкому потрібна, адже фактично дане підприємство було створено на основі фінансування з державного бюджету.

Міська рада як власник і засновник боржника та виконавчий комітет, як орган управління майном боржника створили умови, за яких боржник став неплатоспроможним. Покладення на орган місцевого самоврядування субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями створеного ним комунального підприємства, що є боржником і здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку на основі матеріальної бази, яка не є його власністю та не включається до ліквідаційної маси в разі його банкрутства, є одним із способів захисту інтересів кредиторів суб’єкта некомерційної господарської діяльності.

2. Чи може бути комунальне підприємство за наявних обставин визнане банкрутом?

Я вважаю, дана проблема не може бути підставою для визнання підприємства банкрутом. Так як це не є комерційне підприємство і як вказано в умові задачі його фінансування відбувається з державного бюджету, то на місцеві органи державної влади може бути накладено зобов’язання вчасно виплачувати грошові кошти в потрібному розмірі для виплати ЗП працівникам. Якщо б дане підприємство заборгувало перед працівниками кошти, тобі б йому можна було подати заяву до суду про визнання банкрутства.

3. Які підстави припинення провадження у справі про банкрутство?

Ч.1 ст.90. Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;

4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;

5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;

6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;

7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;

8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

9) в інших випадках, передбачених законом.

Ч.2 ст.90 Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом