ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ЗВО
«МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЮРІЯ БУГАЯ»
Факультет Права
РЕФЕРАТ
на тему:
« Поняття і загальні положення про ліцензування.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. »
Виконав:
Студент групи Пк-81
Січкар Роман Євгенович
Перевірив:
Сердюк Лариса Рудольфівна
КИЇВ - 2020 рік
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………..…………………………..3
1. Поняття і загальні положення про ліцензування. Види господарської
діяльності, що підлягають ліцензуванню.............................................................5
2. Ліцензування як засіб державного регулювання господарської діяльності.7
3. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню....................11
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………......12СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……...………………………………………………..13
ВСТУП
Держава для реалізації економічної політики застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Серед основних засобів такого регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання ч. 2 ст. 12 Господарського кодексу України визначається ліцензування. На цей засіб покладається функція узгодження інтересів суб'єктів господарської діяльності з публічними інтересами всього суспільства. На теоретичному рівні ліцензування як засіб державного регулювання досліджений дуже мало, що заважає на практичному рівні належним чином застосовувати цей засіб для виконання тих функцій, які можна здійснювати лише через його реалізацію.
Метою цієї роботи є дослідження суті, ознак та функцій ліцензування, що дозволить з'ясувати зміст цього поняття, визначити шляхом опрацювання теоретичної основи його застосування та реалізації у практичній діяльності.
Поняття, ознаки та функції ліцензування не були окремим предметом наукового дослідженім. В загальних рисах ця проблема згадувалася у працях О. Агапова, Ж. Іонової, О. Олійник, В.Кудашкіна, В. Лаптєва, Ю. Тихомирова, А. Цихоцької.
Термін «ліцензія» використовується в різних змістових значеннях:
• як дозвіл, що видається спеціально уповноваженим органом на здійснення певного виду діяльності відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;
• як дозвіл на експорт товару, згідно із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
• як дозвіл на використання у підприємницькій діяльності запатентованого об'єкта промислової власності, що регулюється Законом України «Про охорону прав на винаходи та кожні моделі».
Поняття і загальні положення про ліцензування. Види господарської
Діяльності, що підлягають ліцензуванню
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського кодексу України ліцензування є засобом державного регулювання у сфері господарювання, який спрямований на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. У ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі - Закон) ліцензування визначається як видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Ліцензія в обох нормативно-правових актах визначається як документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Ліцензування є одним із видів зовнішньої перманентної легалізації діяльності суб'єкта господарювання. Передумовою ліцензування такої діяльності є державна реєстрація. В установчих документах повинно бути безпосередньо визначено вид діяльності, що ліцензується. З моменту реєстрації суб'єкт господарської діяльності набуває спеціальної право-суб'єктності, яка полягає у визнанні за суб'єктом господарських відносин здатності мати і здійснювати, відповідно до офіційно зафіксованої мети, права та обов'язки. Правосуб'єктність реалізується через правовий режим, елементом чи умовою реалізації якого є отримання ліцензії та підпорядкованість діяльності ліцензійним умовам. Ліцензування є юридичним фактом (станом) для реалізації спеціальної правосуб'єктності, змістом такого юридичного факту є виконання обов'язку отримати ліцензію, для чого необхідно відповідати ліцензійним умовам.
Щодо ліцензування існують різні наукові підходи. Одні вважають ліцензування формою державно-правового регулювання різних форм господарювання та забезпечення життєво важливих інтересів людини, держави і суспільства , інші - видом державного контролю .
Призначенням ліцензування є встановлення особливого державного контролю за здійсненням таких видів підприємництва, які в силу властивих їм особливостей пов'язані з реалізацією найбільш важливих публічних інтересів . Ліцензування розглядається як господарсько-правовий регулятор підприємницьких відносин, метою якого є забезпечення оптимального співвідношення приватних інтересів комерційної організації з публічними інтересами суспільства в цілому. Державна політика у сфері ліцензування здійснюється за певними принципами, які визначені ст. З Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»:
• забезпечення рівності прав, інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми;
• захист прав, інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища від шкідливого впливу діяльності людини, забезпечення безпеки держави;
• встановлення на законодавчому рівні єдиного порядку ліцензування окремих видів господарської діяльності;
• встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
У цьому Законі також зазначається, що ліцензування не може впроваджуватися з метою обмеження конкуренції при здійсненні господарської діяльності. Крім того, ст. 3 містить положення, що ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.