4. Аналіз судової практики щодо виключення учасника з господарського товариства

Судова практика не є джерелом права України, адже наша держава належить до континентальної (романо-германської) системи права. Однак, судова практика дає можливість вирішити багато спірних питань і надає узагальнені висновки, які можуть використовуватись правовою доктриною.

Як уже було становлено, вирішення питання про виключення учасника відбувається шляхом проведення загальних зборів, однак, у випадку неможливості прийняття такого рішення на загальних зборах виключення учасника з товариства можливе тільки в судовому порядку.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів, пов’язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди мають дослідити всі обставини, пов’язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв’язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно установити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди мають враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

При цьому Президія Вищого господарського суду України в своїх рекомендаціях №04-5/14 від 28.12.2007 року «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» зазначає, що у рішенні про виключення учасника з товариства повинні бути обґрунтовані причини такого виключення, зазначено, які саме факти невиконання статутних обов’язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов’язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.

Водночас відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

У Постанові Вищого Господарського Суду України від 29.05.2007 справа № 2-802/2006 під час касаційного перегляду справи, суд дійшов висновку, що питання про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю повинно відбуватися за рішення загальних зборів у встановленому законом та установчими документами порядку. Суд також відзначив, що обов'язковою умовою підвідомчості вимоги про виключення учасника з товариства суду є неможливість вирішення цього питання зборами учасників товариства через блокування таким учасником роботи зборів.