3. Особливості процедури виключення учасника з господарських товариств різних організаційно-правових форм

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом управління товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Статтею 128 Цивільного кодексу України, статтями 64, 72 Закону України «Про господарські товариства» передбачено можливість виключення учасника повного товариства, учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які систематично не виконують чи неналежним чином виконують свої обов'язки або перешкоджають досягненню цілей товариства. В силу статей 135, 151 Цивільного кодексу України, статей 65 і 77 Закону України «Про господарські товариства» дія наведених норм поширюються на повних учасників командитних товариств та учасників товариств з додатковою відповідальністю.

Статтею 72 Закону України «Про господарські товариства» передбачена можливість виключення учасника з повного товариства за наявності тих самих підстав, що необхідні для виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю.

Питання про виключення учасника з повного товариства ставиться іншими учасниками товариства в порядку, встановленому установчим договором. Рішення про виключення учасника з повного товариства оформляється внесенням відповідних змін в установчий договір товариства й може бути оскаржене в судовому порядку.

Виключення учасника з повного товариства призводить до наслідків, передбачених статтею 71 Закону України «Про господарські товариства». При виключенні з учасників повного товариства учасникові виплачується грошовий еквівалент вартості частки в складеному капіталі товариства. Установчим договором може бути встановлена можливість виділення частки в натурі.

Слід зазначити, що одного бажання інших учасників повного товариства про виключення учасника з повного товариства недостатньо. Виключити можна тільки того учасника, який систематично не виконує належним чином обов'язки, покладені на нього товариством, або виконує неналежним чином ці обов'язки, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства. Так як у відповідності зі ст. 119 Цивільного кодексу України діяльність повного товариства здійснюється через його учасників, для виключення одного з них іншим варто довести, що цей учасник не виконував покладені на нього функції. На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, з огляду на специфіку повного товариства, довести неналежне виконання учасником своїх обов'язків набагато простіше.

Частина 3 ст. 100 Цивільного кодексу України визначає, що установчими документами та законом може бути передбачена можливість виключення учасника товариства. Хоча зазначена норма не встановлює можливостей щодо виключень з цього загального правила, але не можна виключити акціонера з товариства, оскільки це не позбавляє його права власності на акцію. Тому навіть у тому випадку, коли статут акціонерного товариства передбачає можливість виключення акціонерів з товариства, це суперечить законодавству.