1.3. Зміст та умови договору

Відповідно до статті 628 ЦК зміст договору становлять:

• умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними;

• умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Слід також зауважити, що відповідно до пункту 5 статті 179 ГК зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню. Відповідно до статті 13 ГК державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від форми власності. Договір, укладений державним замовником від імені держави з суб'єктом господарювання — виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов’язання сторін і регулюються господарські відносини, є державним контрактом.

Умови договору можна розділити на:

• істотні — умови, які визначені такими за законом або необхідні для договорів певного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди;

• типові (звичайні) — умови, які передбачено в нормах цивільного права;

• випадкові — умови, які є нехарактерними для договорів певного типу, але включені в договір за погодженням сторін.

Розглянемо докладніше всі ці умови.

Істотні умови

Відповідно до статті 181 ГК та статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, в противному разі такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Як зазначалось, істотними є умови, які:

• визначені такими за законом (згідно зі статтею 631 ЦК та 180 ГК такими умовами є предмет, ціна, строк дії договору);

• необхідні для договорів певного виду.

Також істотними є всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін потрібно було досягти згоди.

Таким чином, складаючи договір для оформлення тієї чи іншої господарської операції, передусім необхідно визначити і зафіксувати саме істотні умови залежно від виду договору.

Наприклад, умови про предмет договору мають визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, а у разі їх відсутності — в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на підставі цього договору.

Слід зауважити, що визначення істотних умов залежить від специфіки кожного конкретного виду договору. Щоб правильно скласти договір, необхідно звернутися до спеціальних норм (табл. 1), які регулюють договори того чи іншого виду. Наприклад, ми вже згадували, що відповідно до статті 284 ГК істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди, термін договору, розмір орендної плати, умови про порядок використання амортизаційних нарахувань, умови про відновлення орендованого майна та його повернення (СР№ 4-5, 2005).

Типові умови

Відповідно до статті 630 ЦК договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту.

Відповідно до статті 179 ГК Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках — затверджувати типові договори.

Випадкові умови договору

До таких умов можна віднести умови, передбачені чинним законодавством і в конкретному договорі змінені сторонами, та умови, про які у законодавстві не згадується (які законодавством не регулюються).

Згідно зі статтею 203 ЦК дійсним договір може бути лише в разі дотримання таких умов:

• зміст договору не може суперечити нормам ЦК іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (тобто договір має відповідати певному виду договору, зазначеному в ГК, ЦК, інших законодавчих актах, або їх елементам, якщо договір змішаний, та загальним вимогам до договорів);

• сторони договору повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (тобто усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними).

• волевиявлення сторін договору має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі;

• договір має укладатися у формі, встановленій законом[8, c. 15-18].