Лекція по кримінології № 6

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА № 6. «Віктимологія»

З дисципліни: «Кримінологія»

Категорія слухачів: студенти, слухачі коледжу.

Навчальні питання:

1. Поняття віктимології.

2. Цілі, завдання і предмет віктимології.

3. Поняття особи потерпілого згідно ст.55 Кримінально-процесуального кодексу України.

4. Класифікація та типологія жертв злочинів.

5. Поняття, цілі, завдання віктимологічної профілактики.

ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ

1 Поняття віктимології

Віктимологія (від лат. жертва та грецьк. учення, що разом означає "вчення про жертву") - напрямок кримінології, що вивчає кількісну та якісну характеристики жертв злочинів, закономірності їхніх взаємовідносин зі злочинцями, з метою вдосконалення форм і методів запобігання злочинності.

Вчення про жертву злочину - віктимологія (victima - жертва) частина більш широкого вчення про жертву не тільки злочинів, але і наслідків нещасних випадків, природних та техногенних катастроф, епідемій, війн та інших військових конфліктів, політичних протистоянь. Тому цей напрям досліджень розуміють у широкому та вузькому значеннях. У першому - можна говорити про використання його і правом, і кримінологією, що створила загальне вчення про жертву злочину, а також рядом інших наук, у тому числі психологією та психіатрією. У вузькому розумінні дані віктимології використовуються: кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінально-виконавчим правом, криміналістикою, судовою психологією, судовою психіатрією.

Віктимологія як галузь знань про злочинність намагається установити закономірності формування таких рис особистості жертви злочину, внаслідок яких виникає підвищена її уразливість від певного різновиду злочинних посягань.

Виходячи з вищезазначеного, віктимологія – це галузь знань про жертву злочину, закономірності формування її особистості, віктимність і віктимізацію поведінки жертви злочину та їх прояв у типових ситуаціях, а також заходи віктимологічного запобіг ня на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному й індиві-дуальному рівнях.

2 Цілі, завдання і предмет віктимології.

Цілями віктимології є: пізнання віктимологічної реальності в Україні; розробка наукових теорій, концепцій, гіпотез стосовно процесу віктимізації населення, певних його груп, індивідів і перетворення їх у жертв злочинів; віктимологічного потенціалу у суспільстві; осіб, які потенційно можуть, а подекуди (іноді) приречені за певних обставин стати жертвами злочинів; визначення актуальних завдань подальшого розвитку теорії цієї науки; впровадження у повсякденне життя громадян її безпекозабезпечувальних ідей і прикладних методик самозбереження і захисту різних верств і прошарків населення (незалежно від статі і віку, стану фізичного і психічного здоров’я тощо), юридичних осіб від злочинних посягань; врешті-решт розробки на державному рівні рекомендацій і конструктивних пропозицій щодо підвищення ефективності запобігання та протидії злочинності.

Основним завданням кримінологічної віктимології на сучасному етапі є потреба наукового пояснення і прогнозування віктимологічних процесів з метою забезпечення інтенсифікації профілактичного впливу на злочинність на основі нетрадиційних підходів, у центрі яких перебуватиме не особа, яка вчиняє, вчинила чи може вчинити злочин, а особа, яка за певних (соціобіопсихологічних) обставин може стати жертвою злочинного посягання. Саме ці обставини визначають її завдання та високий ступінь потреби таких знань.

По-перше, кримінологічна віктимологія має надати об’єктивну (реальну) інформацію про стан і тенденцію віктимізації суспільства як негативного процесу внаслідок учинення злочинів частиною членів суспільства.

По-друге, кримінологічна віктимологія, як вчення про жертву злочину, розкриває сутність відповідних явищ і процесів, проникає в механізм їх закономірностей з метою визначення можливих напрямів впливу і, що особливо важливо, прогнозування (передбачення) нових ситуацій чи подій.

По-третє, кримінологічна віктимологія повинна відповісти на питання чому: за яких обставин окрема особа чи соціальна спільнота стає жертвою злочинного посягання.

По-четверте, завданнями кримінологічної віктимології є розробка пропозицій найбільш ефективних заходів профілактичного впливу на потерпілих, у тому числі примусового характеру для осіб з асоціальною чи девіантною поведінкою.

По-п’яте, кримінологічна віктимологія розробляє рекомендації інформаційного характеру про способи та шляхи мінімізації віктимогенних ситуацій та можливі варіанти їх запобігання чи нейтралізації.

Завданням віктимології є встановлення більш повної картини латентної злочинності через виявлення потерпілих від невідомих або прихов аних злочинів, а також удосконалення механізмів компенсації шкоди потерпілому на справедливій основі.

Предметом віктимології, а точніше кримінальної віктимології, є: жертви злочинів; відносини, що пов'язують злочинця та жертву; ситуації, які передують злочину.

Функції віктимології: пізнавальна -полягає у вивченні особи потерпілого, станів віктимності та віктимізації з метою розробки відповідних заходів запобігання їм; інформаційна - передбачає надання рекомендацій щодо розкриття та розслідування діянь, скоєних за наявності взаємозв'язку між злочинцем і жертвою; прикладна - визначається тим, що її знання використовуються у правотворчій і правозастосовній діяльності, зокрема, при індивідуалізації відповідальності підсудних, зважаючи на поведінку потерпілих, а також для розробки науково обґрунтованих заходів віктимологічної профілактики злочинів.