Тема 5. Склад злочину

Задача 4.

Г. їхав в одному купе з С. Уночі С. зійшов на станції Фастів, а вранці Г. виявив, що С. на столику забув свій годинник. Г. забрав цей годинник собі.

Чи є в діях Г. склад злочину, передбачений ст. 193 КК України?

Рішення:

1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин.

1.1. В умові задачі вказано, що місцем скоєння злочину є вагон поїзда.

1.2. Майном, яким заволодів Г. є годинник.

1.3. Оскільки в умові не сказано, що годинник має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, будемо вважати, що це звичайна річ (майно).

1.4. Громадянин Г. забрав годинник собі – здійснив крадіжку (ст. 185 КК).

Відповідно до ст. 193 КК України об'єктом злочину є привласнення особою знайденого або такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна, яке має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, а також скарбу.

Предметом злочину може бути лише майно, яке; 1) є чужим для винного; 2) знайдене винним чи випадково опинилося в нього; 3) має особливу історичну, наукову, художню, культурну цінність або є скарбом.

Склад розглядуваного злочину має місце лише за умови, що знайдене чи таке, що випадково опинилося у винного, чуже майно мало відповідну цінність, а саме: особливу історичну, наукову, художню, культурну цінність, або певний правовий статус - було скарбом. Таким чином, привласнення іншого, ніж зазначене вище, знайденого або такого, що випадково опинилося у винного, чужого майна не утворює складу злочину, передбаченого ст. 193.

Привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося в особи, чужого майна слід відрізняти від заволодіння чужими речами (майном) у місці, відомому особі, яка їх забула, (за умовою задачі - у вагоні поїзда), в якому вони перевозилися. Тут потерпілий С. має можливість здійснити своє право власника, але не реалізує його внаслідок протиправних дій винного Г. Подібні дії винної особи слід кваліфікувати як крадіжку за ст. 185 КК України.

Тема 6. Об’єкт злочину

Задача 1.

Шістнадцятирічний М. дуже хотів мати нарізну мисливську рушницю. Вночі він проник до квартири громадянина Ф. і викрав таку рушницю.

Що є об’єктом і предметом цього злочину?

Рішення:

1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин.

1.1. М. таємно проник до чужої квартири.

1.2. М. вже досяг 14 років.

1.3. Оскільки іншого в задачі не сказано, М. є осудною особою.

1.4. М. викрав вогнепальну зброю.

Стаття 185 Кримінального кодексу України Частина 1 - визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. З об'єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів з матеріальним складом. Тому, крім діяння (таємного викрадення), обов'язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю, а також причинний зв'язок між цією шкодою і таємним викраденням. Викрадення полягає в дії (активній поведінці) і означає незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника.

Викрадення є бути безоплатним: винний не повертає викрадене, не оплачує його вартість, не відшкодовує ЇЇ будь-яким еквівалентом.

Крадіжка вважається закінченою з моменту вилучення майна і реальної можливості розпоряджатися ним як своїм власним: продати, сховати, подарувати, використати на свої потреби тощо. Якщо такої можливості не було, вчинене повинне кваліфікуватися як замах на крадіжку (див. ст. 15 КК).

З суб'єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел ( ч. 2 ст. 24 КК): особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає спричинити таку шкоду.

Обов'язковими суб'єктивними ознаками крадіжки є корисливий мотив — спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета — збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Суб'єктом крадіжки є фізична, осудна особа, яка досягла 14-ти років до моменту вчинення крадіжки.

Частина 3 ст. 185 КК передбачає крадіжку, поєднану з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або таку, що завдала значної шкоди потерпілому.

Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, передбачає визначення, по-перше, ознак «житло», «інше приміщення», «сховище»; по-друге, ознак «проникнення». Тільки сукупність цих ознак дає можливість кваліфікувати крадіжку за ч. З ст. 185 КК.

Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; обманним шляхом; з використанням підроблених документів тощо).

Обов'язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати у перелічених місцях, де знаходиться майно.

З суб'єктивної сторони проникнення вчиняється обов'язково з метою крадіжки. Якщо особа увійшла у приміщення не з метою крадіжки, але, перебуваючи там, вчинила крадіжку, то ознаки проникнення не буде.

Для проникнення не має значення, чи винний проник сам (фізично) у житло, приміщення чи використав певні знаряддя, якими, наприклад, через відкриту кватирку витяг майно.

Що є об’єктом і предметом цього злочину?

Об’єктом злочину (крадіжки) є суспільні відносини власності, зміст яких становлять володіння, користування і розпорядження особи належним їй майном, опосередковані правом власності, що охороняється кримінальним законом від злочинних посягань. Крім відносин власності, норма, передбачена ч. 3 ст. 185 КК, виконує також функцію охорони соціальних цінностей, проголошених і закріплених у Конституції України, – недоторканність житла чи іншого володіння. Це дає підстави визнати вказаний вид крадіжки двооб’єктним злочином. Основним безпосереднім об’єктом цієї крадіжки є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини власності з володіння, користування й розпорядження особою своїм майном. Додатковим обов’язковим об’єктом є конституційне право на недоторканність житла чи іншого володіння.

Предметом крадіжки, поєднаної із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, є майно, яке має вартість і ціну (рухомі речі, гроші, цінні метали, цінні папери, документи, які дають право на отримання майна тощо), на момент вчинення злочину розміщене (міститься) у житлі, іншому приміщенні чи сховищі (право на перебування в якому у винної особи відсутнє), і перебуває у чужій для винної особи власності чи володінні (на це майно вона не має ні дійсного, ні передбачуваного права).

Суб’єктом крадіжки є 14‑річна осудна, фізична особа.