Кримінальне право ЗП-81-20210115T121050Z-001 / Лекція по кримінальному праву №5
.docxЛекція по кримінальному праву №5
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
ТЕМА № 5 «Кримінальне правопорушення і його види відповідно до чинного законодавства».
З дисципліни: «Кримінальне право: загальна частина»
Категорія слухачів: студенти, слухачі коледжу.
ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ
1.Поняття, ознаки та види кримінального правопорушення за КК України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018.
1 липня 2020 р. в силу вступив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018, який вводить до кримінального законодавства нове загальне поняття – кримінальне правопорушення. Відповідно до чинній редакції ст.. 11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення.
Кримінальне правопорушення є родовим поняттям, яке об’єднує в собі злочини та кримінальні проступки. Поняття «кримінальне правопорушення» є центральним поняттям кримінального права.
Кримінальне правопорушення відрізняється від інших правопорушень за такими критеріями:
1) суспільна небезпечність;
2) суб’єкт правопорушення;
3) винність;
4) кримінальна протиправність.
Суспільна небезпечність – найвищий ступінь суспільної небезпечності серед усіх правопорушень.
Суб’єкт правопорушення – фізична особа (людина)
Винність – ознака злочину, яка відбиває найважливіший принцип кримінального права — принцип суб’єктивного ставлення, тобто відповідальності тільки за наявності вини.
Кримінальна протиправність – юридична, правова оцінка суспільної небезпечності, закріплена в законі. Кримінальний закон дає вичерпний перелік кримінальних правопорушень.
Оскільки суспільна небезпечність залишається ознакою кримінального правопорушення, то після реформи остается поняття малозначності діяння.
2. Малозначність діяння (ч. 2 ст. 11 КК).
Відповідно до чинного ч. 2 ст. 11 КК не є кримінальним правопорушенням малозначне діяння. Малозначність діяння означає, що вчинена дія (бездіяльність) не заподіяла істотної шкоди та не створила загрози спричинення такої шкоди фізичній або юридичній особі, суспільству або державі.
Умови застосування ч. 2 ст. 11 КК:
1) наявність у вчиненому діянні усіх об’єктивних і суб’єктивних ознак діяння, передбаченого КК;
2) діяння не містить тієї суспільної небезпеки, яка є типовою для кримінального правопорушення;
3) діяння суб’єктивно не повинно бути спрямоване на заподіяння значної, істотної шкоди.
Відмінність між кримінальним правопорушенням за чинним КК України та іншими правопорушеннями визначають за ступенем суспільної небезпечності. Специфіка кримінального правопорушення виявляється саме в підвищеному рівні суспільної небезпечності: воно завжди є більш небезпечним, ніж будь-яке інше правопорушення, а тому відмінність кримінального правопорушення від інших правопорушень - у кількісній, а не якісній характеристиці.
3 Класифікація кримінальних правопорушень, поділ кримінальних правопорушень на злочини і кримінальні проступки
Поняття «кримінальне правопорушення» розмежовує усі діяння з найвищим ступенем суспільної небезпеки на злочини та кримінальні проступки. Що є критерієм такого розмежування ? Ступінь суспільної небезпеки, тяжкість і характер діяння, яке є кримінальним правопорушенням !
злочин – це діяння, яке:
а) спричиняє значну (наприклад, середньої тяжкості тілесні ушкодження) або тяжку шкоду (тяжкі тілесні ушкодження чи смерть) або
б) створює небезпеку заподіяння тяжкої шкоди (наприклад, коли йдеться про створення банди або про державну зраду);
– кримінальний проступок – це діяння, яке:
а) заподіює істотну шкоду інтересам фізичної чи юридичної особи, суспільства, держави або міжнародного правопорядку, що не є значною (скажімо, легкі тілесні ушкодження) або
б) створює небезпеку заподіяння значної шкоди (зокрема, небезпека значного зараження навколишнього природного середовища);
Як визначити ступінь суспільної небезпеки, тяжкість і характер діяння ? Тут на допомогу приходить така ознака, як кримінальна караність.
Кримінальна караність - це можливість застосувати покарання, яке визначено в кримінально-правовій санкції.
Головними завданнями розмежування злочинів і кримінальних проступків є:
1) подальша гуманізація кримінального законодавства
2) спрощення процедури притягнення до юридичної відповідальності осіб, які вчинили кримінальні проступки.
3) дотримання права на захист та інших прав, що визначають зміст передбаченого ЄСПЛ поняття «справедливе правосуддя» для усіх осіб, які притягувались до адміністративної відповідальності за деякі адміністративні проступки.
4. Поняття злочину як виду кримінального правопорушення та його класифікація
Відповідно до новій редакції ст.. 12 КК злочини це сукупність нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, які визначаються відповідно до санкції статті.
4. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
5. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
6. Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
7. Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин";
Це також показує нову класифікацію злочинів, які поділяються на нетяжкі, тяжкі, особливо тяжкі.
5. Поняття кримінального проступку як виду кримінального правопорушення та критерії його визначення
Відповідно до нової редакції ст.. 12 КК кримінальний проступок теж визначається за видом санкції за вчинення кримінального проступку. Із сутнісної сторони він має менший ступінь суспільної небезпеки, ніж злочин. Та законодавець виразив це у вигляді призначення більш м’якого покарання в санкціях статей чи частин статей, які встановлюють кримінальну відповідальність за кримінальний проступок.
Ч. 2 ст. 12 КК
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
Необхідно визначити, що і злочин, і кримінальний проступок, є видами кримінального правопорушення, які відрізняються за ступенем суспільної небезпеки, який виражено в санкції за дане кримінальне правопорушення, але знаходяться в одному КК, в одних розділах і є статті КК, де одна частина встановлює кримінальну відповідальність за злочин, а інша за кримінальний проступок.