
- •1. Педагогіка – наука про виховання. Виникнення та становлення педагогіки. Джерела педагогіки.
- •2. Процес розвитку колективу. Система перспективних ліній. Функції, закон життя, стиль, тон дитячого колективу.
- •3. Процес розвитку колективу.
- •4. Чинники розвитку колективу.
- •3. Вимоги до сучасного уроку. Педагогічні вимоги до побудови уроку, його структури.
- •3. Вимоги до сучасного уроку.
- •4. Типи уроків та їх структура.
- •1. Предмет і функції педагогіки. Завдання педагогічної науки.
- •4. Предмет і завдання педагогіки.
- •2. Вплив колективу на особистість. Теорія колективу у спадщині видатних педагогів.
- •5. Вплив колективу на особистість школяра.
- •2. Теорія колективу у спадщині видатних педагогів.
- •3. Підготовка вчителя до уроку, його основні етапи.
- •1. Основні категорії педагогіки: виховання, навчання, освіта. Галузі педагогічної науки. Міжпредметні зв’язки педагогіки. Сучасний стан розвитку педагогічної науки.
- •5. Основні категорії педагогіки.
- •6. Галузі педагогічної науки.
- •7. Міжпредметні зв’язки педагогіки.
- •2. Поняття про позакласну виховну роботу, її специфіка. Завдання, зміст і основні напрямки позакласної виховної роботи з школярами.
- •3. Суть, основні види, функції контролю успішності учнів.
- •1. Поняття про науково-педагогічне дослідження, його елементи. Етапи педагогічного дослідження.
- •2. Масові, групові та індивідуальні форми позакласної виховної роботи.
- •Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи
- •3. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності.
- •1. Методи науково-педагогічного дослідження: педагогічне спостереження, бесіда, інтерв'ю, психолого-педагогічний експеримент, соціологічні, проективні та математичні методи. Їх характеристика.
- •3. Методи науково-педагогічного дослідження.
- •Теоретичні методи педагогічного дослідження
- •Аналіз і синтез
- •Індукція та дедукція
- •2. Позашкільна виховна робота, її завдання, зміст, принципи організації. Основні напрямки позашкільної виховної роботи. Структура позашкільної виховної роботи.
- •3. Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів. Характеристика бальної системи оцінювання знань.
- •3. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності. Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів.
- •1. Поняття про процес розвитку і формування особистості. Фактори розвитку, їх взаємодія. Виховання - визначальний чинник формування особистості.
- •1. Процес розвитку і формування особистості.
- •2. Фактори розвитку, їх взаємодія.
- •Середовище як фактор розвитку
- •Виховання як фактор розвитку
- •Діяльність як чинник розвитку особистості
- •2. Вчитель - класний керівник, вимоги до його особистості.
- •3. Поняття про систему освіти в Україні. Основні принципи побудови системи освіти. Структура системи освіти, її компоненти.
- •1. Основні історичні етапи розвитку системи освіти.
- •3. Основні принципи системи освіти.
- •1. Проблема вікової періодизації у педагогіці. Вікові етапи розвитку особистості школяра, їх особливості.
- •Молодший шкільний вік
- •Підлітковий вік
- •Юнацький вік
- •2. Функції та зміст роботи класного керівника.
- •3. Робота з вчителями-предметниками.
- •6. Ведення документації класу.
- •3. Загальна середня освіта, як основна ланка всебічного розвитку особистості. Загальноосвітня школа трьох ступенів.
- •1. Проблеми акселерації та соціальної зрілості, їх врахування у процесі виховання.
- •2. Виховання в сім’ї — першооснова розвитку дитини як особистості.
- •3. Поняття про школознавство. Предмет і завдання школознавства.
- •1. Поняття про школознавство. Предмет і завдання школознавства.
- •1. Поняття про педагогічну діяльність. Вчитель національної школи, його роль у вихованні дитини. Професійна підготовка вчителя.
- •1. Поняття про педагогічну діяльність.
- •2. Вчитель національної школи, його роль у вихованні дитини. Вимоги до особистості вчителя.
- •3. Педагогічна майстерність вчителя.
- •2. Форми роботи з батьками. Характеристика колективних та індивідуальних форм роботи з батьками.
- •3. Наукові основи управління загальноосвітнім навчально-виховним закладом: принципи, методи, функції управління. Структура органів управління освітою.
- •3. Структура органів управління освітою.
- •1. Вимоги до особистості вчителя.
- •2. Спільна діяльність школи, сім’ї, громадськості і трудових колективів у вихованні учнів.
- •1. Розвиток теорії сімейного виховання в зарубіжній і українській педагогіці.
- •3. Завдання та зміст методичної роботи. Форми методичної роботи з вчителями, їх характеристика.
- •1. Завдання та зміст методичної роботи.
- •2. Форми методичної роботи з вчителями, їх характеристика.
- •1. Поняття про мету виховання, її об’єктивний характер.
- •2. Дидактика як галузь педагогіки. Виникнення і розвиток дидактики. Предмет дидактики. Зв’язок дидактики з іншими науками.
- •1. Дидактика як галузь педагогіки, виникнення і розвиток дидактики.
- •2. Предмет і завдання дидактики в світлі вимог сучасної школи.
- •3. Зв’язок дидактики з іншими науками.
- •3. Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів.
- •1. Основні напрями виховання, їх завдання.
- •2. Основні категорії дидактики: освіта, навчання, самоосвіта, викладення навчання, принципи навчання, методи, засоби, форми організації навчання.
- •3. Атестація педагогічних працівників.
- •1. Процес виховання, його специфіка, структурні елементи і рушійні сили. Компоненти процесу виховання.
- •2. Поняття про процес навчання, його особливості.
- •3. Функціональні обов’язки директора загальноосвітнього навчального закладу і його заступників.
- •1. Самовиховання як вищий етап процесу виховання. Організація процесу самовиховання: умови, етапи, прийоми.
- •2. Рушійні сили, функції, компоненти процесу навчання: цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулюючий, оціночно-результативний.
- •3. Планування та облік роботи загальноосвітнього навчального закладу.
- •1. Суть процесу перевиховання. Функції, принципи перевиховання, етапи його здійснення.
- •2. Структура діяльності вчителя в школі. Особливості викладання.
- •3. Зміст внутрішньошкільного контролю. Вимоги до внутрішньошкільного контролю. Види та методи внутрішньошкільного контролю.
- •6. Види та методи внутрішньошкільного контролю.
- •1. Закономірності виховного процесу.
- •2. Діяльність учнів на уроці. Особливості учіння. Структура процесу засвоєння знань учнями: сприймання, розуміння, осмислення, узагальнення, закріплення, застосування.
- •3. Структура діяльності вчителя в школі.
- •4. Діяльність учнів на уроці. Структура процесу засвоєння знань учнями.
- •3. Організація внутрішньошкільного контролю в загальноосвітньому навчальному закладі.
- •4. Методи і прийоми навчання на уроці, їх відповідність змісту матеріалу, типу, меті, завданням уроку і віковим особливостям учнів.
- •1. Характеристика принципів виховання.
- •2. Види навчання: пояснювально-ілюстративне, програмоване, проблемне. Взаємодія вчителів і учнів при використанні річних видів навчання.
- •3. Критерії оцінки передового педагогічного досвіду.
- •1. Поняття про методи, прийоми виховання. Класифікація методів виховання.
- •IV група – методи контролю та самоконтролю, самооцінки діяльності та поведінки
- •2. Поняття оптимізації процесу навчання. Умови, що забезпечують ефективність навчання в сучасній школі.
- •7. Шляхи підвищення ефективності виховного процесу в сучасній школі.
- •3. Виявлення та вивчення передового педагогічного досвіду.
- •1. Методи формування свідомості особистості: словесні методи (бесіда, лекція, розповідь, диспут), метод прикладу.
- •2. Поняття про закономірності навчання. Специфікація дидактичних закономірностей.
- •3. Впровадження в практику передового педагогічного досвіду.
- •1. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, вправи, доручення, виховуючи ситуації.
- •1. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.
- •2. Принципи навчання як вихідні положення, що вивчають характер пізнавальної діяльності учнів і технології діяльності учителя.
- •3. Структура шкільної інспекції. Особливості організації та проведення інспектування.
- •2. Особливості організації та проведення інспектування.
- •1. Методи стимулювання діяльності і поведінки: змагання, заохочення, покарання.
- •2. Методи стимулювання діяльності і поведінки.
- •2. Поняття про зміст освіти, його складові частини. Теорія розвитку змісту освіти. Фактори, що зумовлюють зміст освіти.
- •1. Поняття про зміст освіти, його складові частини. Теорія розвитку змісту освіти.
- •3. Виховання, школа і педагогічна думка з найдавніших часів до xviiiIст.
- •1. Розумове виховання школярів: завдання, зміст, засоби, шляхи здійснення.
- •2. Державний і шкільний компоненти змісту освіти. Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
- •3. Види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
- •3. Розвиток писемності і освіти в Київській Русі.
- •Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян
- •1. Моральне виховання школярів. Поняття про мораль, її суспільно-історичний характер.
- •Психологічна структура вчинку
- •Психологічна структура поведінки
- •Механізм формування моральних якостей особистості
- •2. Визначення методу навчання. Основні функції методів навчання. Прийом як складова частина методу і як самостійна дидактична категорія. Поняття засобу навчання.
- •1. Поняття про методи, прийоми та засоби навчання.
- •3. Типи шкіл в Київській Русі. Перші зразки педагогічної літератури. Педагогічна діяльність ю. Дрогобича, п. Русина.
- •4. Педагогічні погляди видатних діячів епохи українського Відродження (ю. Дрогобич, п. Русина, м. Смотрицький, є. Славинецький, к. Ставровецький).
- •1. Завдання, зміст, шляхи здійснення морального виховання учнів.
- •2. Моральне виховання школярів. Поняття про мораль, її суспільно-історичний характер. Завдання, зміст, шляхи здійснення морального виховання учнів.
- •Психологічна структура вчинку
- •Психологічна структура поведінки
- •3. Братські школи в Україні XVIII - XVIIII ст.
- •1. Трудове виховання школярів: завдання, зміст, види трудової діяльності учнів.
- •2. Характеристика груп та окремих методів навчання.
- •3. Острозька православна школа та її роль у розвитку національного шкільництва. Києво-Могилянська академія.
- •3. Перші національні заклади вищого типу в Острозі та Києві.
- •Острозька школа-академія
- •Києво-Могилянська академія
- •1. Профорієнтаційна робота з учнями, її основні завдання, компоненти, етапи.
- •2. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Інші методи навчально-пізнавальної діяльності
- •3. Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні у XVIII- XIX ст.
- •1. Економічне виховання як складова системи трудового виховання школярів.
- •2. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учня.
- •Методи формування пізнавальних інтересів
- •Метод навчальної дискусії
- •Метод забезпечення успіху в навчанні
- •Метод пізнавальних ігор
- •Метод створення інтересу в процесі викладання навчального матеріалу
- •Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу
- •Метод опори на життєвий досвід учнів
- •Методи стимулювання обов’язку і відповідальності в навчанні
- •3. Педагогічні погляди г.С. Сковороди, т.Г. Шевченка, о.В. Духновича.
- •2. Педагогічна діяльність г.С. Сковороди.
- •2. Педагогічні ідеї т.Г. Шевченка.
- •1. Естетичне виховання школярів. Завдання, зміст і засоби естетичного виховання.
- •2. Методи контролю і самоконтролю у навчанні.
- •Метод усного контролю
- •3. Педагогічна система к.Д. Ушинського.
- •Теоретичне обґрунтування педагогіки
- •Принцип народності виховання
- •Дидактичні погляди
- •Проблема гармонійного розвитку і виховання особистості
- •Ушинський про вчителя і його підготовку
- •1. Загальні поняття про дитячий колектив, його ознаки та структуру.
- •2. Урок – основна форма організації навчального процесу у сучасній школі.
- •3. Вимоги до сучасного уроку.
- •3. Педагогічні погляди г.Г. Ващенка, а.С. Макаренка, в.О. Сухомлинського.
- •3. Педагогічне вчення г.Г. Ващенка.
- •4. Педагог-гуманіст в.О. Сухомлинський.
4. Методи і прийоми навчання на уроці, їх відповідність змісту матеріалу, типу, меті, завданням уроку і віковим особливостям учнів.
Дотримання основних вимог до уроку: виховних, навчальних, психологічних, санітарно-гігієнічних та ін.
Розвиток на уроці спостережливості й логічного мислення учнів. Види і місце самостійної роботи учнів з підручником, формуванню в учнів уміння вчитися. Використання для самостійної роботи учнів дидактичних матеріалів і технічних засобів навчання. Формування в учнів навичок самоконтролю. Послідовність використання завдань і вправ для формування навичок і вмінь.
Способи індивідуалізації і диференціації завдань для учнів у залежності від їх індивідуальних та вікових особливостей і підготовленості.
Оцінка знань учнів. їх підготовленість до виконання домашнього завдання. Чи здійснювалася диференціація та індивідуалізація домашніх завдань учнів. Обсяг домашнього завдання. Попередження перевантаження учнів домашніми завданнями.
5. Поведінка учнів на уроці. Залучення їх до активної розумової праці. Зацікавленість учнів на уроці, дисципліна. Способи мотивації учіння протягом всього уроку. Ставлення учнів до вчителя.
6. Поведінка вчителя на уроці. Вміння володіти класом, організовувати його роботу, підвищувати активність, інтерес, забезпечувати дисципліну, ставлення до окремих учнів з урахуванням індивідуальних особливостей кожного. Стиль і тон в роботі. Педагогічний такт. Спостережливість, кмітливість, емоційність. Зовнішній вигляд. Культура мовлення, поза, міміка, жестикуляція. Чи користується учитель авторитетом в учнів.
7. Результативність уроку. Висновки і пропозиції. Реалізація мети уроку. Виконання запланованого. Якість знань учнів. Що цінного з даного уроку можна рекомендувати для впровадження у практику інших учителів. Рекомендації вчителю щодо закріплення і вдосконалення позитивних якостей уроку, шляхи подолання недоліків (якщо такі були): опрацювати рекомендовану літературу, відвідати уроки інших учителів та ін.
Дана схема аналізу уроку є орієнтовною, її можна використовувати повністю або частково в залежності від мети відвідування і аналізу уроку.
Через певний проміжок часу керівництво школи повторно відвідує уроки вчителя з метою контролю за виконанням рекомендацій, даних під час попереднього відвідування та аналізу уроку.
У ході перевірки виконання вчителем навчальної програми керівник школи зіставляє календарні плани із записами в класному журналі, зошитах учнів, звертає увагу на виконання практичних і лабораторних робіт, навчальних екскурсій, проведення достатньої кількості контрольних робіт, з’ясовує доцільність внесення коректив (якщо такі зроблені) у послідовність вивчення навчального матеріалу, в розподіл часу на його вивчення.
Контроль за організацією позакласної роботи з предмета передбачає перевірку виконання плану роботи предметного гуртка, спостереження і аналіз навчальних занять, якість відвідування гуртка учнями, результативність його роботи, а також врахування участі учителя в організації та проведенні учнівських олімпіад з предмета, днів або тижнів, вечорів з даної навчальної дисципліни та інших заходів.
На рівень педагогічної майстерності значною мірою впливає і участь учителя в різних формах методичної роботи. Тому керівники школи під час перевірки стану викладання навчального предмета вивчають і результативність методичної роботи вчителя.
Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів. Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи вчителя, тому перевірка їх є важливою складовою внутрішньошкільного контролю. Контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів передбачає такі завдання:
1) виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів та відповідність їх програмним вимогам;
2) з’ясування причин низької успішності учнів класу або окремих учнів;
3) вивчення системи роботи вчителя з відстаючими учнями з метою попередження недоліків та ліквідації прогалин у знаннях, а також системи роботи з обдарованими учнями;
4) надання методичної допомоги вчителеві щодо підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, удосконалення форм і методів роботи з відстаючими, а також з творчо обдарованими учнями.
Основними методами контролю є спостереження уроків, усне опитування учнів за раніше складеними питаннями, опитування учнів у кінці уроку (5-7 хв.), короткочасні письмові роботи, письмові контрольні роботи після вивчення теми, в кінці семестру, навчального року, а також перевірка техніки списування, техніки читання учнів.
До складання текстів контрольних робіт залучаються керівники предметних методоб’єднань, методоб’єднань учителів початкових класів.
Директор або заступник директора з навчально-виховної роботи перевіряють об’єктивність оцінки навчальних досягнень учнів, відповідність її нормативним вимогам щодо оцінювання, наявність оцінки з тематичної перевірки.
Результати контролю за якістю знань, умінь і навичок учнів обговорюються на засіданні педагогічної ради школи, методичного об’єднання, оформляються наказом по школі.
Контроль за веденням шкільної документації. У систему контролю за веденням шкільної документації входить перевірка класних журналів, зошитів, щоденників учнів, журналів груп продовженого дня, факультативних занять, предметних гуртків.
Для перевірки ведення учнівських зошитів можна використати таку пам’ятку:
1. Система письмових робіт учнів (домашніх і класних).
2. Зміст роботи, його відповідність вимогам програм. Рівень складності виконуваних робіт.
3. Наявність диференційованого, індивідуального підходу до робіт учнів.
4. Обсяг і характер робіт.
5. Якість знань, умінь і навичок на підставі письмових робіт, грамотність учнів.
6. Перевірка зошитів учителем, періодичність перевірки у сильних і невстигаючих учнів. Якість перевірки. Якість виправлення помилок учителем.
7. Оцінювання письмових робіт. Характер оцінки. Дотримання нормативних вимог оцінювання письмових робіт.
8. Система роботи над помилками, її результативність.
9. Дотримання єдиного орфографічного режиму; почерк, каліграфія учнів, зовнішній вигляд, культура ведення зошита (чистота, акуратність, поля, дати, найменування письмових робіт, підпис титульної сторінки).
10. Популяризація учителем кращих зошитів учнів.
11. Підсумки.
12. Пропозиції.
Перевірка ведення учнівських зошитів дає змогу виявити багато сторін навчально-виховного процесу; якість і характер письмових робіт, якість і періодичність перевірки вчителем зошитів, культуру їх ведення (охайність записів, каліграфія, дотримання вимог єдиного мовного режиму), систему роботи над помилками, обсяг і характер домашніх завдань, якість знань учнів.
За результатами перевірки учнівських зошитів може бути виданий наказ по школі або це питання може виноситися на методичні «оперативки», на засідання методичного об’єднання.
Систематична перевірка ведення зошитів сприяє покращанню грамотності учнів, каліграфії, охайності в записах, відповідальності вчителя за якість та періодичність перевірки зошитів.
Важливим джерелом отримання інформації про стан навчально-виховного процесу в школі є класний журнал. Він дає можливість з’ясувати виконання вчителем навчальних програм, характер самостійних і творчих робіт, успішність учнів, якість і своєчасність записів у журналі.
Систематичність перевірки класних журналів – 1-2 рази на місяць. Зауваження щодо ведення класних журналів директор або заступник директора з навчально-виховної роботи записує на окремій сторінці в кінці журналу із вказівкою термінів ліквідації недоліків.
Перевірку класних журналів можна здійснювати за такою схемою:
1. Прізвище, ім’я та по батькові вчителя.
2. Виконання навчального плану: кількість уроків за навчальним планом ________, дано фактично _______.
3. Виконання навчальних програм: зміст вимог програм щодо тем та фактичне відображення їх у журналі, скільки проведено творчих, контрольних, практичних, лабораторних, тематичних робіт.
4. Система перевірки й оцінки навчальних досягнень учнів; чи виставляються оцінки за письмові, контрольні, практичні роботи, за тематичну перевірку.
5. Своєчасність і правильність оформлення записів у журналі. Зміст, характер і обсяги домашнього завдання, диференційований підхід до учнів у виборі домашнього завдання.
6. Відвідування учнями уроків.
7. Якість знань учнів: об’єктивність оцінки знань, відповідність підсумкових оцінок оцінкам за контрольні роботи, тематичні атестації,
8. Дані про учнів та батьків. Оцінки за семестр. Облік пропущених уроків.
9. Культура ведення журналу.
10. Пропозиції вчителю. Пропозиції класному керівникові. Перевірка виконання даних зауважень.
Перевірка ведення учнівських щоденників дає можливість керівництву школи виявити обсяг завдань з кожного предмета, завантаженість учнів протягом тижня, виставлення оцінок класним керівником у щоденник, акуратність ведення записів, ознайомлення батьків з успішністю учнів.
Результативність внутрішньошкільного контролю значною мірою залежить від виконання рішень, прийнятих педагогічною радою, а також наказів директора школи.
Білет №17